Між Національним антикорупційним бюро (НАБУ), Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Офісом генерального прокурора спалахнуло напруження у зв'язку зі справою "Карфаген". Антикорупційні установи проводять розслідування щодо можливих злочинних дій чиновників ОГП, в той час як генеральний прокурор Руслан Кравченко у відповідь ініціював підозру проти керівника НАБУ Семена Кривоноса. Він звинуватив голову антикорупційного органу у фальсифікації документів та інших правопорушеннях.
Які саме фактори спровокували конфлікт, які обвинувачення висувають НАБУ та САП проти представників Офісу генпрокурора, які закиди Кравченко адресував керівництву антикорупційних структур, а також хто веде розслідування зараз — дізнайтеся в матеріалі ТСН.ua.
Як усе розпочалося: справа "Карфаген"
НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а потім легалізовували отримані кошти.
Згідно з інформацією антикорупційних установ, ймовірним організатором цієї схеми є Сергій Кропива, керівник одного з підрозділів Офісу генерального прокурора. Йому та іншим учасникам справи закидають створення злочинної організації, яка, за даними слідства, сприяла функціонуванню незаконних кол-центрів та отримувала від цього фінансову вигоду.
НАБУ повідомляло, що в межах провадження йдеться про легалізацію активів на суму понад 89,9 млн грн. За версією слідства, йшлося не просто про діяльність самих шахрайських кол-центрів. Правоохоронці вважають, що за ними могла стояти система прикриття, до якої були залучені люди, пов'язані з правоохоронними структурами.
Сам Кропива у матеріалах НАБУ під назвою "Канцлер" категорично відкидає свою провину. Адвокати також зазначили, що опубліковані правоохоронцями аудіозаписи були вирвані з контексту.
Чому ситуація дійшла до безпосереднього втручання Офісу генерального прокурора?
Справі було надано особливу увагу після проведення обшуків у приміщеннях Генеральної прокуратури.
4-5 вересня НАБУ і САП провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувалися працівники ОГП. Зокрема, обшуки проводилися у приміщеннях, пов'язаних із генеральним прокурором Русланом Кравченком та його першою заступницею Марією Вдовиченко.
За інформацією, наданою самим Кравченком, обшуки проводилися не тільки в його робочому кабінеті, а також і в його житловому приміщенні.
Слідчі дії також проводилися у приміщеннях, якими користувалася Вдовиченко. Після цього перша заступниця генпрокурора подала заяву про відставку.
Отже, розслідування, що стартувало як справа щодо ймовірного "покриття" шахрайських кол-центрів, безпосередньо торкнулося керівництва Офісу генерального прокурора.
Кравченко категорично заперечував свою участь у будь-яких схемах. Він також спростовував обвинувачення щодо отримання фінансів від нелегальних кол-центрів.
В чому саме Офіс генерального прокурора викривається в обвинувальних заявах з боку НАБУ та САП?
Згідно з інформацією НАБУ та САП, йдеться про ймовірну схему захисту нелегальної діяльності, в якій беруть участь прокурори Офісу генерального прокурора.
Антикорупційні інституції заявляють, що члени злочинної групи мали змогу:
* "кришувати" діяльність шахрайських кол-центрів;
* регулярно здобувати від них незаконні переваги;
* узаконювати отримані фінансові ресурси;
* застосовувати офіційні контакти та статус для ефективного функціонування системи;
* залучати до процесу працівників прокуратури та інших зацікавлених осіб.
Саме участь або можлива причетність працівників Офісу генпрокурора зробила цю справу особливо резонансною.
Кравченко залишив свою посаду на фоні розслідування справи "Карфаген".
Після обшуків та розвитку справи "Карфаген" Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це "політичним рішенням" та заявив, що це не означає визнання ним будь-яких звинувачень.
У той же час генпрокурор почав висловлювати свої зауваження щодо самих антикорупційних установ. Кравченко зазначав, що справа "Карфаген" могла бути використана не лише для дослідження роботи окремих співробітників ОГП.
За його версією, під час слідчих дій НАБУ нібито отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у яких фігурують працівники НАБУ та САП.
Кравченко заявляв, що таким чином антикорупційні органи могли намагатися отримати інформацію про власні провадження та фактично зупинити їх. НАБУ ці звинувачення заперечило.
В яких саме звинуваченнях Кравченко обвинуватив Кривоноса?
14 вересня вранці Кравченко виступив з заявою, яка фактично підвела конфлікт до нової стадії. Генеральний прокурор оголосив, що підписав документ про підозру для директора НАБУ Семена Кривоноса.
За інформацією Кравченка, мова йде про фальсифікацію офіційних документів з метою здобуття незаконної вигоди в значних обсягах. Крім того, він оголосив про підозру особі, яка має тісні зв’язки з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександром Клименком, за спроби вплинути на суддів ВАКС, пропозицію неправомірної вигоди та допомогу в ухиленні від мобілізації.
"Я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити", -- заявив Кравченко.
НАБУ відреагувало на обвинувачення, висунуті Кравченком.
Після виступу Кравченка Національне антикорупційне бюро відреагувало на висунуті звинувачення. В організації повідомили, що на ранок 14 вересня Семен Кривонос не отримував жодного офіційного повідомлення про підозру.
В НАБУ та САП охарактеризували висловлювання генпрокурора як продовження "системного наступу на незалежні антикорупційні інституції".
"Ця агресія не є новим явищем. Її активна фаза розпочалася ще влітку минулого року, коли основною метою стало намагання підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора. НАБУ та САП не залучені до політичних конфліктів. Ми працюємо виключно в рамках закону і готові відстоювати незалежність антикорупційної системи", – наголошується в заяві.
Крім того, НАБУ заперечило слова Кравченка про нібито вилучення кримінальних проваджень.
Антикорупційні організації підкреслили, що їхні поточні заяви мають не лише суспільне, а й юридичне значення, а також спростували інформацію про те, що вони вимагали для своїх співробітників будь-якого виду "імунітету".
Нові обвинувачення Кравченка на адресу Кривоноса.
Після того як директору НАБУ Семену Кривоносу було вручено підозру, Кравченко, перебуваючи за кордоном у відрядженні, опублікував так звані "плівки ОГП", які містять звинувачення проти Кривоноса. Перше відео він позначив як "Епізод №1. Частина перша", що вказує на можливість подальших публікацій з новими обвинуваченнями.
У першому епізоді Кравченко звинуватив Кривоноса у "фіктивному усиновленні" дитини, яке, за його словами, мало допомогти уникнути покарання за підкуп студентів.
Посилаючись на дані судового розгляду, генпрокурор заявив, що у квітні 2008 року Кривонос нібито вступив у злочинну змову з іншими людьми для проведення незаконної передвиборчої агітації шляхом підкупу студентів двох київських університетів. За словами Кравченка, на це йому нібито виділили 90 тисяч гривень.
Кравченко заявляє, що Кривонос, імовірно, зробив фіктивне усиновлення дитини, щоб ухилитися від кримінальної відповідальності. Додатково, за словами генерального прокурора, під час інтерв'ю в НАБУ Кривонос нібито дезінформував учасників конкурсної комісії.
Одночасно Кравченко підкреслив, що, незважаючи на своє минуле, Кривонос згодом успішно пройшов конкурс з міжнародними експертами та став керівником НАБУ.
Хто кого досліджує: стислий огляд подій.
НАБУ і САП розслідують посадовців Офісу генпрокурора у справі "Карфаген". За версією слідства, Сергій Кропива та інші фігуранти могли організувати схему прикриття шахрайських кол-центрів, отримувати від них неправомірну вигоду та легалізовувати отримані кошти.
Руслан Кравченко оголосив про те, що було підписано підозру на адресу директора НАБУ Семена Кривоноса. За інформацією генерального прокурора, йому ставлять у провину фальсифікацію офіційних документів з метою отримання значної неправомірної вигоди.
Втім, НАБУ заявило, що Кривоносу підозру не вручали. У бюро також заперечили твердження Кравченка про вилучення кримінальних проваджень і назвали його заяви частиною "системної атаки на незалежні антикорупційні органи".
Кравченко, зі свого боку, звинувачує НАБУ і САП у спробі отримати доступ до матеріалів проваджень щодо їхніх працівників. Генпрокурор стверджує, що саме це могло бути однією з цілей слідчих дій у межах "Карфагена".
Фактично сторони опинилися по різні боки конфлікту: НАБУ і САП розслідують посадовців ОГП, а Офіс генпрокурора заявляє про можливі порушення вже з боку керівництва антикорупційних органів.
#
