Маріам Галстян, керівниця напрямку досліджень та прогнозування в WINWIN EdTech Center of Excellence, у своїй статті для AIN ділиться думками про те, як українські студенти інтегрують штучний інтелект у процес навчання і яким чином це може позначитися на їхній кар'єрі в майбутньому.
Ця тема є надзвичайно важливою для України. Протягом більше ніж чотирьох років освітня система функціонує в умовах масштабної війни, що вимушує університети постійно пристосовуватися до нових викликів. Тому український досвід інтеграції штучного інтелекту має значення не лише для нашої країни, але й для глобальної дискусії про те, як інноваційні технології можуть сприяти освіті в умовах невизначеності та тривалих кризових ситуацій.
Для того щоб вникнути в те, яким чином штучний інтелект трансформує вищу освіту в Україні, WINWIN EdTech Center of Excellence спільно з Радою цифрової освіти (Digital Education Council, DEC) та за підтримки Міністерства освіти і науки України залучили українські університети до міжнародного дослідження "AI in Higher Education Global Survey 2026".
Щодо наукового дослідження
Глобальне опитування про використання штучного інтелекту у вищій освіті 2026 року — це одне з наймасштабніших міжнародних досліджень, яке організовує Digital Education Council. У заході взяли участь більш ніж 45 тисяч студентів і викладачів з 35 країн, включаючи країни Європи, Північної та Латинської Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, а також Близький Схід та Африку. З України в опитуванні взяли участь понад 3,2 тисячі студентів і викладачів з 25 вищих навчальних закладів.
Дослідження вивчає, яким чином студенти та викладачі впроваджують технології штучного інтелекту, їх ставлення до його використання в освітньому процесі, а також можливості та загрози, які вони вбачають. Крім того, аналізується, наскільки вищі навчальні заклади готують молодь до професійного середовища, де штучний інтелект стає звичним елементом.
Що показали результати для України? Я зібрала п'ять головних висновків.
Досліджуйте також: Як екологічно впроваджувати принципи гейміфікації в освітніх технологіях: випадок "Мрії" -- стаття.
Більшість українських студентів і викладачів, які брали участь в опитуванні, вже впровадили штучний інтелект у процеси навчання та викладання. Серед студентів цей показник досягнув 88%, що перевищує аналогічні дані в Європі, на Близькому Сході та в Африці (85%), а також у США та Канаді (65%) і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (78%). Серед викладачів ситуація схожа: 83% в Україні порівняно з 77% в інших країнах та лише 54% у США і Канаді, де впровадження ШІ відбувається повільніше. У глобальному масштабі використання ШІ серед викладачів зросло на 16 відсоткових пунктів у порівнянні з 2025 роком, що ще раз свідчить про швидке поширення цих технологій.
В умовах швидкого розвитку штучного інтелекту, українці демонструють позитивний настрій щодо нових технологій. Зокрема, 92% українських викладачів висловили намір продовжувати використовувати ШІ у своїй діяльності, а 45% з них з захопленням ставляться до його можливостей. Для порівняння, у світі цей показник становить 43%.
Одночасно 27% педагогів в Україні вважають, що штучний інтелект має завищену оцінку. Лише 20% українських викладачів вбачають у ньому загрозу для інтелектуального розвитку, тоді як у глобальному масштабі цю думку поділяють 35%, а в США та Канаді цей показник сягає вже 55%.
Інтенсивне впровадження штучного інтелекту в українських університетах демонструє, що, незважаючи на тривалі військові конфлікти, вища освіта не тільки пристосовується до нових технологій, а й в багатьох випадках випереджає інші регіони світу в темпах розвитку.
Для багатьох українських студентів штучний інтелект уже став звичним асистентом у навчальному процесі. Зокрема, 68% респондентів відзначають, що ШІ дозволяє їм уникати рутинної роботи, що, в свою чергу, відкриває можливості для творчої діяльності, а близько третини студентів наважуються на виконання більш складних завдань.
Водночас дослідження фіксує й перші сигнали надмірної залежності від ШІ. Зокрема, 19% студентів визнають, що покладаються на ШІ, аби виконувати роботу якісніше, а 11% помічають, що стали запам'ятовувати менше.
Попри це, українські студенти та викладачі загалом демонструють менш песимістичний погляд на вплив штучного інтелекту на навчальний процес у порівнянні з їхніми колегами з інших країн. Найбільш виражена різниця спостерігається серед студентів. Лише 44% опитаних в Україні вважають, що застосування ШІ робить навчання занадто поверхневим, тоді як у глобальному масштабі такої думки дотримуються 66% студентів, а в США та Канаді — 81%. Подібні тенденції спостерігаються і серед викладачів: 68% українських викладачів вважають, що ШІ може уповільнити розвиток навичок студентів, у той час як у світі цей показник становить 73%, а в США та Канаді — 80%.
Дослідження також аналізувало рівень володіння штучним інтелектом серед студентів і викладачів за п'ятьма аспектами, які були окреслені в Рамці Ради з цифрової освіти:
* усвідомлення штучного інтелекту та інформації
* аналітичне мислення
* етичне і відповідальне застосування
* орієнтація на людину, емоційна обізнаність та креативність
* предметна оцінка
Ці дані висвітлюють цікавий парадокс. Українські студенти та викладачі активно застосовують інструменти штучного інтелекту, але це не завжди свідчить про те, що вони в повній мірі усвідомлюють механізми, які стоять за цими технологіями.
Незважаючи на те, що українські студенти та викладачі демонструють один із найвищих показників використання штучного інтелекту серед учасників дослідження, їх результати в категорії "усвідомлення ШІ та даних" залишаються нижчими. Саме в цій сфері спостерігається найбільший розрив між Україною та іншими регіонами. Іншими словами, хоча користувачі активно інтегрують ШІ у процес навчання, вони значно рідше усвідомлюють принципи його функціонування, обмеження та ті причини, через які можуть виникати помилки.
Більше половини українських студентів, які брали участь в опитуванні (54%), висловили б своє незадоволення повною забороною штучного інтелекту в університетах. У той же час, у США та Канаді понад 55% студентів поставилися б до такого рішення з позитивом.
При цьому студенти мають певні сумніви щодо здатності університетів підтримати їх у освоєнні технологій штучного інтелекту. Незважаючи на те, що 43% українських студентів оцінюють свою навчальну програму як сучасну (що є найвищим показником серед усіх регіонів), лише 47% впевнені, що їхні викладачі володіють достатніми знаннями для надання консультацій з питань використання ШІ.
На відміну від більшості країн, українські студенти не виявляють значного занепокоєння щодо можливих наслідків штучного інтелекту для ринку праці. Лише 37% респондентів висловлюють побоювання з цього приводу, що менше за глобальний показник у 41%. При цьому половина студентів вважає, що це питання не є серйозною загрозою.
Одночасно існує невпевненість серед студентів щодо того, чи може університетська освіта адекватно підготувати їх до кар'єри в умовах розвитку штучного інтелекту. Зокрема, 35% респондентів зазначили, що не відчувають себе готовими до професійного використання технологій ШІ, тоді як лише 30% впевнені, що отримані знання забезпечують їм необхідну підготовку.
Студенти найчастіше ставлять питання щодо оцінювальної системи. Більше ніж дві третини (68%) вважають, що вона вже не відповідає тим навичкам, які будуть затребувані на ринку праці в епоху штучного інтелекту. Лише 12% впевнені, що більшість оцінок адекватно відображає ці вимоги.
Ознайомтеся також: Враження українських студентів про CES 2026 – що було представлено на виставці.
Яке значення мають ці дані для України?
Українські студенти та викладачі активно впроваджують штучний інтелект у навчальний процес, при цьому їхнє ставлення до цієї технології залишається одним із найпозитивніших серед країн, що брали участь у дослідженні. Однак результати вказують на те, що університети поки що не встигають адаптуватися до нових умов. Студенти очікують не лише доступу до ШІ, а й сучасних освітніх програм, викладачів, які впевнено використовують ці технології, а також нових підходів до оцінювання знань.
Це означає, що наступний етап для українських університетів -- почати змінювати сам підхід до навчання. Якщо ШІ стає звичним інструментом роботи, університетам потрібно переглянути, чого навчати студентів, як перевіряти їхні знання та як готувати їх до професій, що стрімко змінюються.
Водночас Україна володіє важливою перевагою. На відміну від багатьох інших націй, українські студенти та викладачі значно менше сприймають штучний інтелект як загрозу. Одним із можливих пояснень цього явища може бути контекст повномасштабної війни, в якому суспільство щодня стикається з набагато серйознішими викликами, а цифрові технології стали незамінним інструментом для навчання, роботи та отримання послуг. Це робить Україну унікальним прикладом для міжнародного обговорення ролі ШІ в освіті. Якщо в багатьох країнах основне питання полягає в тому, як зменшити ризики, то український досвід демонструє іншу перспективу — як технології можуть підтримувати освітній процес під час тривалої кризи.
#Університет #Європа #Студент #Вища освіта #Заклад вищої освіти #Україна #Суспільство #Система освіти #Українці #Міністерство освіти і науки України #Знання #Канада #Ринок праці #Штучний інтелект #Експертиза #Адаптація #Етика #Африка #Близький Схід #Чоловік #Ентузіазм #Парадокс #Латинська Америка #Криза #Прогнозування #Інтелект
