Світова війна — це новий етап напруження. Чи підготовлена Європа до конфлікту? Повномасштабна війна вже розгортається в Києві.
1. Під час другого терміну Дональд Трамп зробив чимало висновків з невдалих спроб підпорядкувати Америку на першому етапі. Він виключив зі своєї команди відвертих прихильників Росії, передав частину контролю представникам великого бізнесу (включаючи віцепрезидента та голову новоствореного DOGE — пам'ятаєте цю агенцію під керівництвом Ілона Маска, що представляла інтереси техно-фашистів та ІТ-підприємців?). Також Трамп тимчасово обмежив спілкування з журналістами та швидко активізував всі можливості для здійснення жорсткого тиску на світову політичну та бізнесову еліту, нагадуючи бліцкриг Гітлера.
Чи пригадуєте ви Трампа, який погрожував Канаді та Мексиці, вимагав стягувати сотні відсотків мит з усього світу, а від України – надра, включаючи окуповані території, а також міфічні мільярди Байдена та швидку фактичну капітуляцію?
Подивімось на Трампа сьогодні -- майже програна війна з Іраном, розтяжка щодо рідкісноземельних металів з Китаєм, повернення за рішенням Верховного Суду отриманих грошей за підвищеними тарифами, галон дизеля майже по 7 доларів та -- продовження тиску на Україну для здачі Донбасу, вже не як реальність, а як спосіб довести Путіну, що сморід Анкоріджа справді існує.
Незважаючи на все це, Трамп залишається президентом найвпливовішої країни в світі, володіючи надзвичайно потужними повноваженнями, які можуть бути вкрай небезпечними для глобальної стабільності, принаймні, ще деякий час після виборів до Конгресу.
Це явище можна охарактеризувати як американську недугу, що, можливо, надасть законодавцям США можливість позбутися захисного бар'єру проти президента-авантюриста. Це не стосується сильного та рішучого лідера, адже саме такими повинні бути керівники держав, які прагнуть підтримувати порядок у світі, спираючись на ресурси, які цей світ пропонує.
Читайте також: Сі поїде зі США з відчуттям перемоги
Однак ця хвороба не піддається простому лікуванню. Він продемонстрував усім, що у великій політиці немає місця для совісті та честі, що обман вважається звичайним явищем, а невмотивоване вбивство – також прийнятним. Більше того, він показав, що потискати руку та розстилати червоні килими перед серійними вбивцями – це нормально. Він вивів на поверхню, що Сполучені Штати з легкістю порушують свої зобов'язання і підписані угоди, а можливість майбутньої війни не є спільною справою для країн НАТО, оскільки США можуть залишитися осторонь, як це вже траплялося під час двох світових конфліктів. І це лише частина з того, що він продемонстрував.
2. Трамп істерично намагається перед виборами створити ілюзію стабільності на ринку нафти, як останнього аргументу перед виборцями. Для цього він то розповідає у власній соцмережі, що ціна нафти понад сто доларів за барель була при ньому набагато менший період, ніж при двох попередниках, то оголошує скору розправу з Іраном, жорстоку та остаточну, і розповідає про нескінченні запаси зброї у США. То він звинувачує у світовій кризі нафти Україну, яка чомусь не вибере інші цілі, крім російських НПЗ, та розповідає, що вся стратегічна зброя закінчилася разом з грошима, бо Байден все віддав Україні...
Читайте також: Путін змінив риторику. Чи можливе примушування України до миру?
Він виявив достатньо такту, щоб не лише замінити портрет Байдена серед інших президентських зображень на картину з автоматичною ручкою, а й спеціально запросити китайського лідера, щоб показати йому цю "експозицію" та посміятися разом (однак гість залишився стриманим і не сміявся). Цей гість, на відміну від Трампа, абсолютно не відреагував на гучний звук літака п'ятого покоління (теж не найкраща демонстрація).
Трамп використовує своє тимчасове домінування на світовій арені, щоб убезпечити себе і свою родину від можливих кримінальних переслідувань за свої теперішні дії. Він намагається усунути незалежні медіа з Білого Дому (однак суд уже скасував це рішення), змінює кадровий склад, замінюючи професійних чиновників і військових на ключових посадах, щоб уникнути критики зсередини системи влади. Він відкрито маніпулює інформацією щодо стану нафтового ринку. Його спроби контролювати фінансову систему виявляються невдалими, що призводить до різкого зростання цін на облігації Міністерства фінансів США до кризових рівнів. Трамп дедалі більше усвідомлює, що з приходом нового складу Конгресу в січні він буде змушений зосередитися на боротьбі з імпічментом, а не на самопіарі, як це робив раніше.
3. Вірогідно, що мирні переговори між командою Віткоффа та Кушнера з російською стороною не мають жодного сенсу.
У російського перемовника Дмітрієва є одна задача -- протримати Трампа на максимальній відстані, поки той має величезні повноваження, може створити пакет санкцій з пекла або дати Україні сотні "Томагавків".
З моменту початку другого терміну президенства Трампа, Україна активно шукає можливості для ефективних мирних переговорів. Вона експериментує з різними форматами та локаціями для зустрічей, досягаючи певних успіхів лише в домовленостях щодо обміну. Українська сторона постійно моніторить важливі події та дати, коли може відбутися щось значуще — від візиту Трампа до Китаю і святкування його ювілею до річниці незалежності США, а також під час чемпіонату світу з футболу в Америці. Наразі увага зосереджена на можливій зустрічі Трампа зі Сі Цзіньпіном під час Генеральної Асамблеї ООН.
Ні. Трамп не зацікавлений у будь-якій версії завершення війни, коли Путін втратить обличчя і не отримає бонус територіями. Тому наступне вікно для реальних домовленостей -- після появи нового Конгресу та після провалу чергової зимової авантюри Путіна з мобілізацією під майбутню жертву чергових сотень тисяч бійців, яких він кине на українські позиції та дрони.
Приїзд іранського міністра закордонних справ Арагчі до Нью-Йорка став важливою подією. Він представив чергові "ініціативи" Ірану щодо двотижневого перемир'я для ведення переговорів, а також відкриття транзитних шляхів для вантажів до Ірану. Під час пресконференції, що відбулася у найбільшому американському місті, прозвучали загрози терактів. Варто зазначити, що недавнє затримання терористів з двома автобусами, заповненими вибухівкою біля авіабази у Великій Британії, має ірансько-хуситське походження.
Читайте також: Можна вважати, що Трамп війну з Іраном програв
Арагчі ненав'язливо натякнув, що Іран може вжити певних дій перед виборами в США, щоб підірвати шанси Трампа. Багато хто зрозумів, що глобальна конфліктність, яка розпочалася, продовжиться в жовтні. З цієї причини Саудівська Аравія вирішила перевести навчання в школах та університетах на дистанційний формат. У відповідь на загострення ситуації Ємен, як законно визнана держава, оголосив про загальну мобілізацію. Також Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан об'єднують зусилля в рамках нещодавно підписаної декларації в Мецці. Питання про початок війни в жовтні стало настільки ж очевидним, як і в кінці лютого. Цього разу акцент буде на атаках на нафтову інфраструктуру — будемо спостерігати.
Водночас Великобританія та Німеччина відкрито закликають своїх громадян готуватися до можливого конфлікту. Литовський прем'єр-міністр прямо інформує населення про ймовірність евакуації та радить проводити тренування, а також веде переговори з союзниками щодо активації п'ятої статті НАТО або інших варіантів захисту.
Європейська комісія та Європейський парламент опинилися в складній ситуації, намагаючись знайти спосіб перетворити економіку на військові рейки, перебудувати бюджетні витрати, не навантажуючи при цьому своїх громадян. Однак наразі такого рішення не існує. Тому зрозуміло, чому Дональд Туск і міністр Сікорський говорять про потужну польську армію, здатну за шість тижнів подолати російські війська. Проте реальність така, що п'ятисоттисячна польська армія поки що залишається лише на папері та у мріях політиків, а більшість зброї заплановано закупити лише у 2029-2030 роках.
Сьогодні Європа усвідомлює, що війна насправді триває, і що Україна є лише одним із багатьох фронтів. При цьому темпи підготовки залишаються практично на нульовому рівні.
Особливість демократій у повільності чиновників, небажання щось робити першим, очікування кінця терміну власних повноважень, а потім вибухові темпи наздоганяти тоді, коли півень вже проспівав і клюнув у дупу. З усім тим, час є, поки українці свідомо жертвують власними життями на порятунок Європи, а у Європі допомагають українським жінкам та дітям протриматися до повернення.
Досліджуйте також: Хто і яким чином готується до великого вторгнення?
6. Поза тим, маятник можливостей двох сторін відлетів у найвищу точку щодо беззахисності українських міст перед ударами реактивних дронів. Ми мали час підготуватися з відповіддю, але тільки зараз демонструємо перші успіхи у збиванні цієї пекельної зброї. Сьогодні, на жаль, нам не вистачає не тільки "Петріотів", але й дешевших перехоплювачів, ніж вони, для збиття сотень і вже тисяч таких шахедів, у першу чергу, у Києві та області. Зараз, після українського домінування влітку, новий етап супроводжується осіннім домінуванням росіян, щоб показати всім американським і китайським перемовникам, які росіяни "сміливо" контролюють великі міста з неба, і як вони вже майже захопили Донбас. Через це Путін вчергове збрехав, цього разу зі Святогорськом, як колись з Купʼянськом, який давно перебуває в українському тилу.
Переговори з росіянами нагадують спілкування звичайної людини з зомбі. Я вже не вперше підкреслюю:
Єдиним засобом, який може вплинути на майбутні переговорні позиції російської сторони, є руйнування енергетичних об'єктів у Москві та її околицях.
Єдина особа, з якою має сенс вести переговори в Росії, це Путін. Це потрібно усвідомити нарешті.
Джерело можна перефразувати як "вода, що б'є з-під землі" або "початкове місце походження". Якщо вам потрібен інший контекст або формат, дайте знати!
Про автора. Олександр Красовицький — український видавець, що займає посаду генерального директора та є головним акціонером видавництва "Фоліо".
#
