Україна: уроки цифрової дипломатії для міжнародної спільноти (Вадим Попко)

Повномасштабне вторгнення росії перетворило Україну не лише на поле бою, а й на глобальну лабораторію цифрової дипломатії. Те, що раніше вважалося допоміжним інструментом - соціальні мережі, месенджери та чат-боти - сьогодні стало ще одним фронтом боротьби за міжнародну підтримку та формування порядку денного. У першій частині блогу ми простежили еволюцію цифрової дипломатії - від перших кроків Держдепартаменту США до твітдипломатії Трампа, і від Арабської весни до експансії TikTok як нового геополітичного майданчика. Сьогодні - про Україну. Як вона не просто засвоїла цей досвід, а переписала правила гри, персоналізувала цифрову дипломатію, зробила її миттєвою і по-справжньому глобальною.

Шлях України в сфері цифрової дипломатії

Цифрова дипломатія України не з'явилася в лютому 2022 року. Вона розвивалася поступово, переходячи від спонтанного громадянського активізму до усвідомленої державної стратегії.

Початком цієї еволюції можна вважати Революцію Гідності 2013-2014 років. Саме тоді соціальні мережі перетворилися з простих платформ для обговорень на потужний інструмент для мобілізації та міжнародної комунікації. Хештеги #Euromaidan і #Ukraine здобули популярність у всьому світі ще до того, як більшість закордонних медіа встигли зрозуміти, які масштаби має ситуація. Це стало яскравим прикладом цифрової громадської дипломатії — українці безпосередньо ділилися своїми історіями в реальному часі.

Після 2014 року держава почала розуміти: цифровий простір перетворюється на справжнє поле геополітичних змагань. Саме тоді почалося формування інституційної бази. Величезний крок у цьому контексті було зроблено у 2019 році, з приходом нової команди. Україна взяла курс на масштабну діджиталізацію. І це стосувалося не лише державних послуг. Водночас створення Міністерства цифрової трансформації та застосунку "Дія" стали символом того, що держава готова говорити з громадянами та світом цифровою мовою.

Ключовий момент настав 24-25 лютого 2022 року. Я вважаю, що саме в ці дні Україна швидко змінюється з держави, що впроваджує цифрові рішення, на країну, що визначає глобальні тренди. Це стало можливим, насамперед, завдяки використанню цифрової дипломатії.

Володимир Зеленський - цифровий дипломат України №1

У перші години після початку великої агресії, коли багато експертів передбачали швидке захоплення Києва, Зеленський вчинив так, як ніхто не сподівався.

В день, коли розпочалося вторгнення, він відреагував на пропозицію американського керівництва втекти від російської агресії за межі країни простими, але потужними словами: "Мені потрібна зброя, а не евакуація". Політичний комунікаційний експерт Гассо Мансфельд із Німеччини прокоментував цю фразу, зазначивши: "Вона була абсолютно точною". Світ усвідомив, що необхідна зброя, і це не потребувало тривалих дискусій чи бюрократичних процедур. Адже час стояв на кону.

26 лютого, з центру Києва, Президент України надіслав світу важливий сигнал: "Я тут! Ми не складамо зброю і будемо продовжувати захищати нашу країну". Це відеозвернення зібрало мільйони переглядів по всьому світу. Можливо, саме ці два дні стали початком нової ери української цифрової дипломатії — миттєвої, особистісної та надзвичайно ефективної. Вона здатна донести правду про війну прямо до глобальної спільноти, оминаючи російську пропаганду.

Далі - більше. Зеленський перетворив формат відеозвернень до іноземних парламентів на повноцінний дипломатичний інструмент. Парламенти країн ЄС, а також держав Європи та Азії, Конгрес США, Кнесет Ізраїлю та інші... До кожного з них він звертався, апелюючи до власної історії та цінностей країни: британцям він цитував Черчилля, а американцям згадував про Перл-Харбор. Насправді це була точно вивірена, персоналізована дипломатія, яка раніше вимагала б тривалих термінів підготовки та особистої присутності. Зараз - лише смартфон, Інтернет і правильні меседжі.

Щоденні відео-звернення Зеленського до народу України та міжнародної спільноти перетворилися на особливий формат комунікації. Часто без дотримання офіційного протоколу, з кабінетів чи вулиць. Можливо, саме ця невимушеність і щирість стали потужною зброєю, оскільки спонукали до роздумів про новий стиль лідерства в умовах кризи.

Акаунти Президента Зеленського в Twitter/X, Facebook, Instagram і Telegram стали важливими центрами цифрової дипломатії. Він особисто комунікує з керівниками інших країн, публічно висловлює вдячність за підтримку та відкрито зауважує на затримках у допомозі з їхнього боку. Це пряма дипломатія, де немає посередників і протокольних обмежень, але завжди з увагою і повагою до партнерів.

Науковці вже тепер характеризують явище Зеленського як "дипломатію найвищого рівня" — це той випадок, коли державний керівник особисто та безпосередньо формує міжнародний дискурс, ігноруючи звичні дипломатичні маршрути. Це абсолютно нова форма лідерства у сфері міжнародних відносин, і Україна є яскравим прикладом такого підходу.

Дипломатична діяльність Зеленського є об'єктом наукового аналізу.

Дослідники з Школи журналістики та комунікації Шаньдунського університету в Китаї в своїй роботі під назвою "Кібервійна: аналіз стратегій та наслідків політичної активності Зеленського у соціальних мережах" провели детальне вивчення 604 постів з акаунту @ZelenskyyUa на платформі Х та 58 100 коментарів до них за період першого року повномасштабної війни (з 24 лютого 2022 до 23 лютого 2023). Це дослідження є досить масштабним, але я зосереджуся на наступному:

Дослідники Лі Куан Вонг та Ронан Вонг виявили, що в контексті лідерства ключовими темами стали "Україна", "люди", "підтримка" та "світ". Ці питання найчастіше піднімалися у медійному просторі. "Президент Зеленський активно формує дискурс навколо тем, таких як "війна", "санкції проти Росії" та "надія на перемогу", з метою впливу на громадську думку. У суспільному порядку денному ці теми виглядають більш розрізненими, з частими згадками про політиків, залучених у конфлікт, та різні зацікавлені сторони", - зазначають дослідники, ілюструючи свої висновки відповідними візуалізаціями.

Веб-сайт: https://www.frontiersin.org/

Що ж стосується наративних рамок, то найчастіше використовувалася рамка "дипломатія та міжнародна підтримка" (60,6 %), за нею йде рамка "лідерство" (28,5 %), та рамка "конфлікт та спротив" (10,9 %).

Веб-сайт: https://www.frontiersin.org/

Автори переконані, що подібні стратегії надали Україні вирішальну перевагу в інформаційній війні в перший рік агресії.

Як Україна стала лідером нових тенденцій

Але цифрова дипломатія України -- це не лише про Президента. Це система, яка охоплює міністерства, посольства, державні органи та громадянське суспільство.

Міністерство закордонних справ України, під керівництвом Дмитра Кулеби та Андрія Сибіги, значно оновило свою стратегію комунікації. Українські посольства стали більш активними в соціальних мережах, використовуючи мову країн, у яких вони розташовані. Іноді висловлюючись з гумором, іноді з іронією, але завжди зрозуміло. Таким чином, посольства України перетворилися з пасивних спостерігачів на динамічних учасників інформаційного простору.

Україна підтвердила ряд ключових аспектів, які сьогодні стали основою сучасної дипломатії:

* В умовах інформаційної війни той, хто говорить першим і говорить чесно, формує наратив.

Емоції не є проявом слабкості. Особистісна комунікація лідера, яка базується на людяності, здатна викликати більшу довіру та підтримку, ніж формальні заяви прес-служб.

Цифрова дипломатія не є просто доповненням до класичних методів, а в умовах інформаційних конфліктів стає ключовим інструментом.

Громадськість також відіграє важливу роль у дипломатії. Мільйони українців, які ділилися правдою в соціальних мережах, внесли не менше в міжнародну підтримку, ніж офіційні дипломати.

Дипломатія нового покоління: підготовка студентів до ери цифрової дипломатії

Досвід України доводить: традиційна підготовка дипломатів більше не є достатньою. Студент, який чудово знає міжнародне право та протокол, але не розуміє, як працюють алгоритми соцмереж і не вміє користуватися ШІ скоріше за все просто не готовий до цифрової дипломатії XXI століття.

Але як підготувати студентів до цифрової дипломатії? Ні, це не просто навчити їх користуватися соціальними мережами. Вони й так це вміють краще за нас - викладачів. Йдеться про принципово інший рівень розуміння основних аспектів:

Цифровий простір як геополітичний вимір

Студенти повинні усвідомлювати, що соціальні мережі не є нейтральними платформами. Кожна з них має свою специфічну архітектуру, алгоритми, цільову аудиторію та, що не менш важливо, юрисдикцію. Дебати щодо контролю над TikTok і спроб його заборони у США, а також заборони Instagram, Facebook і X у Китаї не обмежуються лише технологічними аспектами — це питання, що стосується геополітики. Так само слід звернути увагу на те, чому Росія блокує Instagram, Facebook і X, уповільнює YouTube, а Китай активно розвиває власні платформи.

Вміння працювати з наративами та дезінформацією

Дипломатія майбутнього потребує особи, яка здатна відрізняти маніпуляції від реальних фактів, усвідомлює механізми створення та поширення наративів і знає способи їх подолання. Український досвід у протистоянні російській дезінформації, безумовно, є одним із найцінніших у глобальному контексті. Саме тому наші національні приклади повинні стати невід'ємною частиною навчальних програм з цифрової дипломатії.

Оволодіти навичками виготовлення цифрового контенту.

Президент Зеленський вражає своїми комунікативними здібностями. Це не лише результат природних талантів та навичок, здобутих за роки акторської діяльності. Це також глибоке розуміння того, як працює увага аудиторії у цифрову епоху. Коротке емоційне відео в ключовий момент, вибір правильного каналу та точний наратив — ці елементи мають стати частиною навчання наших студентів. Вони повинні навчитися формувати повідомлення, які здатні прориватися через інформаційний шум, і робити це в умовах обмежених часу та ресурсів.

Штучний інтелект: інструмент і виклик

Штучний інтелект вже починає трансформувати сферу дипломатії. Він охоплює не тільки рутинні завдання, такі як управління договірною документацією та автоматизоване спостереження за медійним середовищем, але й включає у свої можливості виявлення і створення дезінформації та діпфейків. Дипломат, який не має уявлення про основи роботи з ШІ, ризикує стати вразливим у сучасному інформаційному середовищі, оскільки не зможе адекватно оцінити контент, створений за допомогою штучного інтелекту. Проте, ШІ також є потужним інструментом для аналізу великих обсягів інформації, здійснення перекладів, підготовки аналітичних звітів та розробки комунікаційних стратегій. Тому навчальні програми повинні забезпечувати студентам розуміння обох аспектів цієї технології.

Практическое применение, а не только теоретические знания.

Найважливіше те, що цифрову дипломатію не можна вивчити з підручників. Студенти повинні вести реальні акаунти, розробляти реальні комунікаційні кампанії, аналізувати реальні кейси. Симуляції кризових ситуацій, де потрібно в режимі реального часу реагувати на інформаційний тиск, - це те, з чим вони зіткнуться в реальній роботі і вони повинні бути до цього готові. Наше завдання - забезпечити їм відповідні можливості.

Особливо варто зазначити, що провідні університети вже активно розвивають цю сферу. Наприклад, Віденська Дипломатична академія пропонує дворічну магістерську програму з цифрових міжнародних відносин (MSc DIA). Ця програма реалізована у партнерстві з Інсбруцьким університетом. Мартін Сенн, завідувач кафедри політології, ділиться своїми думками про цю ініціативу:

Цифровізація суттєво змінює як міжнародні відносини, так і академічні дослідження. Програма "Цифрові міжнародні відносини" (DIA) забезпечує студентів унікальною перевагою в умовах цієї цифрової еволюції. Вона пропонує глибоке розуміння суті та наслідків цифрових змін у різних аспектах міжнародних відносин, а також сучасну підготовку з використання цифрових інструментів, методологій та аналізу даних.

Замість висновку

Класична дипломатія вміла чекати. Чекати потрібного моменту, чекати аудієнції, чекати підписання документів, чекати офіційних підтверджень. Цифрова дипломатія відбувається миттєво, в режимі реального часу, на очах у мільйонів і без посередників. Але й без права на помилку.

Україна продемонструвала, що може не лише вчитися, а й задавати тренди та досягати успіху в цій сфері. Навіть у ситуації, коли проти неї виступає ядерна держава з багатовіковим досвідом у сфері пропаганди та дезінформації. І причина цього полягає не лише в самих технологіях. Ключ до успіху — у щирості, у готовності відкрито говорити правду мільйонам, навіть коли це є найскладнішим завданням.

Сер Вінстон Черчилль зазначав, що дипломатія полягає в умінні висловлювати правду так, щоб не образити співрозмовника. Володимир Зеленський розширив це визначення, підкресливши, що важливо говорити правду так, щоб її почули в усьому світі. Навіть якщо ти опинився на вулиці один, тримаючи смартфон у руках.