Радник міністра оборони Сергій "Флеш" пише у соцмережі про новий дрон росіян з машинним зором. Чим небезпечна ця технологія, як швидко вона розвивається, чи є у нас аналоги і чому рої дронів ще небезпечніші?
Привід для занепокоєння, а не для паніки
Пару днів тому російський БПЛА "Молнія" без жодної антени управління атакував український об'єкт, повідомив фахівець у галузі військових радіотехнологій, радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов.
"Безпілотний літальний апарат був обладнаний тільки камерою та комп'ютером. Ось куди все йде. Навігація, виявлення цілей і атака стають абсолютно автономними. Раніше ми спостерігали подібні технології лише на БпЛА V2. Я неодноразово зазначав, що противник на основі V2U навчає нейронну мережу. Сьогодні ми виявили таку технологію на "Молніях". Це тривожний сигнал. Я знову закликаю всіх читачів: повідомляйте про будь-які знахідки мені або командирам. Це надзвичайно важливо", - зазначає він у соціальних мережах.
Які ж особливості вирізняють ці дрони? І які існують їх категорії?
Станом на сьогодні є різні рівні "розумності" дронів. У цьому понятті часто змішують різні технології. Якщо спростити, то сьогодні існує п'ять рівнів автономності.
Рівень 1. FPV під повним керуванням оператора
Саме такими були більшість дронів ще два роки тому. Оператор при цьому бачить картинку, керує польотом, сам обирає ціль. Без зв'язку такий дрон практично втрачає бойову цінність.
Рівень 2. Автоматичний режим керування
Сьогодні численні безпілотні літальні апарати володіють подібними функціями.
Дрон здатен слідувати заданому GPS-маршруту, самостійно повертатися, підтримувати висоту та продовжувати свій політ навіть після втрати зв'язку з оператором. Проте, це ще не є штучним інтелектом.
Рівень 3. Зір комп'ютера
Ось тут починається найцікавіше, бо на борту такого безпілотника працює модель машинного навчання. Вона може бачити танк, відрізняти автомобіль від дерева, знаходити окоп, а також утримувати ціль у кадрі. Це вже реальна технологія, і нині Україна її використовує, й Росія теж, а США, наприклад, застосовують такі дрони доволі давно.
Рівень 4. Частково автономна атака
Цю тему обговорюють чи не найбільше: оператор виявляє ціль, після чого зв'язок блокують, і дрон самостійно "запам'ятовує", на що потрібно націлюватися. Подібні технології вже розроблені, внаслідок чого радіоелектронна боротьба втрачає свою актуальність.
Рівень 5. Повністю автономне полювання
На даний момент подібних технологій практично не існує. Іншими словами, немає дронів, які б самостійно патрулювали, обирали цілі та ухвалювали рішення про застосування ударів. Це була б справжня автономна бойова система. Публічно задокументованих випадків її широкого використання у конфлікті між Росією та Україною наразі не існує.
Щодо "Молнії" без видимої антени керування - за словами Бескрестнова, це може свідчити про перехід ворога до більш автономних алгоритмів роботи, коли на борту є лише камера та обчислювальний модуль. Водночас він наголошує, що це попередні висновки, а не остаточно підтверджений факт.
Чи це свідчить про те, що в Росії вже існує свого роду "термінатор", здатний самостійно виявляти цілі?
Цілком ймовірно, що якщо подібні системи дійсно використовуються противником, вони функціонують приблизно за таким принципом: дрон автономно направляється до встановленої зони; комп'ютерне зорове сприйняття допомагає йому підтримувати маршрут або виявляти заздалегідь визначений об'єкт. У випадку втрати зв'язку, дрон здатен завершити місію самостійно, без втручання оператора.
Дійсно, це суттєвий технологічний поступ. Проте, на думку експертів, до справжнього "штучного інтелекту", який здатен самостійно ухвалювати складні рішення, ми ще не наблизились.
Водночас Україна активно використовує безпілотник Hornet, який є американським ударним літальним апаратом з елементами штучного інтелекту. Цей БпЛА активно застосовується нашими Силами оборони для ураження логістичних ланцюгів російських військ у глибокому тилу. Схоже, що російська сторона намагається скопіювати цю технологію, розробивши нову версію, яку вони називають "Молнія".
Масовість виробництва небезпечніша за ШІ
Однак, окрім самого штучного інтелекту в безпілотниках, тривогу викликає й масштабність виробництва дронів з боку противника. Експерти зазначають, що Росія поступово адаптується до концепції використання великих партій дешевих безпілотників.
Наприклад, згадана раніше "Молнія" має значно нижчу ціну в порівнянні з багатьма іншими системами, а також її можна оперативно оновити новими модулями для зв'язку чи навігації. Раніше вже інформували про впровадження нових мережевих модемів для цих дронів та застосування нестандартних частот, що ускладнює їхню ідентифікацію.
"...Ворог почав активно використовувати їх у Запоріжжі. Детектор безпілотників тепер не забезпечує захисту, тому будьте обережні. Як діяти в умовах цієї загрози, військові фахівці вирішать без зайвого шуму. Моє завдання — донести цю інформацію всім", - зазначив "Флеш".
З іншого боку, є підстави для обережного оптимізму, оскільки ситуація не є односторонньою: Україна також активно працює над розвитком своїх автономних технологій, систем комп'ютерного зору, дронів-перехоплювачів і засобів протидії БпЛА.
Отже, війна перетворилася на своєрідні технологічні змагання, в яких обидві сторони миттєво реагують на зміни, а нові стратегії часто зустрічають ефективні протидії всього за кілька місяців.
Важливою тут є так звана "економіка війни": ще два роки тому втратити один FPV було дорого, а зараз це просто витратний матеріал.
Фахівці застерігають, що наступним етапом розвитку стануть дрони, які коштують всього кілька сотень доларів і оснащені недорогими нейромережами. Найбільш загрозливою тенденцією є утворення роїв дронів, які здатні обмінюватися даними, розподіляти завдання, коригувати свої маршрути та продовжувати виконання місій, навіть якщо втрачають половину з групи.
Такі технології нині активно досліджують США, Велика Британія, Туреччина та інші країни. Росія також декларує інтерес до цього напрямку, хоча публічно підтверджених даних про широке бойове застосування саме таких систем наразі немає.
Втім особливу небезпеку у цьому сенсі становить Китай: в останні два роки китайські університети буквально "штампують" дослідження з ройового керування, автономної навігації, комп'ютерного зору, кооперації дронів та дешевих AI-чипів, і це вже не лабораторні експерименти.
Між тим відсутність звичної антени керування на новій російській "Молнії" може означати не лише автономний режим чи використання комп'ютерного зору, а й інший канал зв'язку, супутниковий канал.
Тут варто згадати, що Україна днями вже вдруге (і невипадково) атакувала найбільший в Росії центр космічного зв'язку (ЦКЗ) "Дубна" у Московській області. Перед цим під ударами опинялися аналогічні об'єкти у Володимирській області та Криму.
"Антена MARK-IV (32 метри в діаметрі) виробництва японської корпорації NEC (у "Дубні" - ред.), призначалася для роботи через космічний апарат міжнародної організації космічного зв'язку Intelsat", - пише з цього приводу сайт ВВС.
Можна вважати, що таким чином ми не лише обмежуємо ворога у сфері космічних програм та розвитку балістичних технологій, а й позбавляємо його шансів на створення власного аналога Starlink.
Ну не виходить у них ця "кам'яна квітка", хоч плач. І, до речі, говорити, що Росія вже масово використовує ШІ-дрони, є теж доволі передчасним.
#Росія #Україна #Модель #Передача інформації #Крим #Туреччина #Безпілотний літальний апарат #Запоріжжя #Штучний інтелект #Навігація #Московська область #Японія #Китай (регіон) #Танк #Оборонна бойова позиція #Атака #Антена (радіо) #Машинне навчання #Комп'ютерний зір #Безпілотний бойовий літальний апарат #Штучна нейронна мережа #Паніка #Велика Британія #Радіоелектронна боротьба #Оператор #Оскільки #ФК «Молнія» Сєвєродонецьк #Міністр оборони Сполучених Штатів #Автономність корабля #Автономія #Інтелсат #Ні #Британська радіомовна корпорація
