Викладачі та система освіти в Україні

Ірина Єгорченко – старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, активна популяризаторка математичних знань, а також кандидатка фізико-математичних наук у галузі математичної фізики.

У дискусіях навколо незалежного мультипредметного тесту (НМТ) часто піднімається питання про репетиторів. Деякі люди, які не завжди аналізують ситуацію, вважають, що всі, хто підтримує НМТ з математики, є репетиторами, які прагнуть нажитися на дітях, що потребують допомоги. Вони навіть стверджують, що на основі НМТ виник цілий бізнес, і як одну з причин скасування математичного тесту наводять бажання позбавити репетиторів можливості заробляти.

Дивно, але деякі люди стверджують, що всі прихильники математики є лише репетиторами. Навіть деякі депутати, які виступають проти скасування математики, напевно теж мають стосунок до репетиторства — але від противників математики було б дивно очікувати логічних аргументів. Насправді, фінансово репетитори мали б вигоду від скасування НМТ з математики, адже навіть той невеликий відсоток батьків, які зацікавлені в навчанні своїх дітей, змушені були б шукати допомогу не в старших класах, а вже з початкових, або, в крайньому випадку, з п’ятого класу, коли остаточно зрозуміють, що школи не забезпечать належного навчання — адже навіщо це робити, якщо іспитів немає, а потрібно лише задовольнити потреби "митців" та "спортсменів". Батьки, які хочуть захистити своїх дітей від навчання, голосніше висловлюють свої думки, і їхні побажання легше реалізувати. В результаті, для повноцінного засвоєння шкільної математики знадобиться більше годин репетиторства. Який варіант буде вигіднішим: навчати 50% дітей протягом одного року, чи 15% протягом усіх 8 років навчання? Справжнім репетиторам, як і всім розумним людям, вигідно, щоб діти ставали освіченими і критично мислили, оскільки без базових знань з математики цього досягти неможливо.

Хочу зазначити, що маю досвід у сфері репетиторства, проте я перестала займатися викладанням математики ще в 1980-х роках. На початку 1990-х я зрозуміла, що навчання англійської мови є набагато легшим і вигіднішим. Я здобула знання англійської мови ще в епоху СРСР, і це цілком реально без занурення в англомовне середовище. Переважно я практикувала англійську з родичами та друзями безкоштовно. Я сама вступила до механіко-математичного факультету КНУ без сторонньої допомоги репетиторів. Зараз я багато знаю про діяльність репетиторів завдяки спілкуванню з численними знайомими. У подальшому я переважно розповім про репетиторство з математики, хоча багато інформації буде також стосуватися й інших предметів.

Відповісти на запитання "чому НМТ стало основою для бізнесу" не так вже й складно. Основна проблема української освіти полягає в тому, що багато дітей перестають навчатися десь з 5 класу, якщо говорити про тих, хто принаймні почав свою освіту в початковій школі.

Деякі учні починають проявляти зацікавленість у предметах, де немає жорсткої прив'язки до навчальної програми, таких як історія, література або географія. Інші ж не прокидаються до самого 11 класу. Хтось списує, хтось намагається обманути, а хтось просто ігнорує завдання — вчителі не можуть примусити всіх до навчання, а оцінки стають лише формальністю. Батьки, як правило, рідко звертають увагу на навчання своїх дітей до 10 класу.

Народна освітня міфологія містить впевненість, що дитину, для якої 5+7 без калькулятора проблема, можна підготувати за останні два місяці 11 класу (на прохідний бал надресирувати насправді можна, якщо дитина буде піддаватись дресурі і когнітивні здібності не вбиті зовсім). Багато батьків звинувачують вчителів -- але способу чомусь навчити на уроках немотивовану дитину, яка багато пропустила, немає. Діяльність з "подолання освітніх втрат" для дітей після 7-8 класів, які давно припинили навчатись, сенсу позбавлена.

Отже, для багатьох учнів не залишається іншого виходу, окрім як звертатися до репетиторів. До цього додається ще одна проблема — масова ілюзія, що всі школярі вчилися в школі, хоча насправді багато з них не отримали належних знань або забули програму першої чверті першого класу. Українською мовою немає жодних посібників для тих, хто дійсно потребує допомоги. Багато якісних матеріалів для самостійної підготовки до НМТ підійдуть лише для дітей, які вже мали навчання в школі і лише потребують повторення раніше вивченого.

Інший фактор популярності репетиторів - це бажання батьків мати спокій. Я (самостійна, грамотна, підготовлена) ще за глибокого совка мала страшний пресинг з боку батьків, що треба репетитори -- бо у всіх є, ти не вступиш і так далі. Репетитори дійсно були у дітей колег батьків, в основному звертались до родича однієї з колег, який мав знайомства в КПІ, вмів добувати зразки завдань. Всі його учні вступали (потім цей репетитор після розвалу СРСР став досить відомим в Києві бізнесменом). Тиск я витримала, здала все на відмінно, вступила (без блату, але то мехмат). Не всі діти настільки стійкі, і більшість піддаються тиску, навіть якщо цілком здатні підготуватись самостійно.

Одна з сучасних освітніх легенд - "а от раніше вступали без репетиторів". Звісно, випускникам сільських шкіл ніде було взяти репетиторів, хоча дехто їздив на канікули до родичів в міста спеціально заради таких занять. Щодо "раніше" - приватні репетитори з'явились на кілька тисяч років раніше за початок системної освіти, і нікуди не зникали навіть в часи СРСР, коли приватна діяльність, м'яко кажучи, не віталася. Ну й за часів СРСР було багато пільг для вступу, коли наявність гарних знань не грала значної ролі - "зі стажем", "після армії", "за направленням" і так далі. Цікаво, що тоді всі пільги стосувались ситуації самого абітурієнта -- не було пільг, наприклад, для дітей загиблих. Також не було пільг для людей з інвалідністю (в університетах вимагали для вступу медичні довідки, і вступити з інвалідністю було дуже складно).

Існує поширений міф, що за межами України немає репетиторів. Проте, насправді, заняття з приватними викладачами та у спеціалізованих центрах користуються великою популярністю в країнах Південно-Східної Азії та в Сполучених Штатах. Щодо Західної Європи, мені важко судити, але в Польщі я помітила безліч оголошень про послуги репетиторів.

НМТ (як і ЗНО раніше) не створює саме по собі ніякого заробітку для репетиторів. Проблема саме в тому, що учні не дуже мотивовані навчатись, їх далі демотивують батьки та однокласники, різні публічні люди без освіти, які досягли багатств. Ніякий вчитель не зможе мотивувати дитину, якій батьки прямо сказали, що вчитись непотрібно. Освітні тенденції НУШ очевидно, призведуть до подальшого поширення репетиторства -- якщо не буде прийняте бажане багатьма депутатами популістами та не дуже розумними виборцями рішення просто роздавати дипломи хоч неписьменним випускникам, які так і не почали навчатись в школі. Ще одна освітня легенда -- якщо планується вступ за кордон, репетитори непотрібні, бо непотрібно здавати НМТ -- хоча насправді (за винятком вступу до фабрик дипломів, де навчання не передбачається) більшості доведеться наймати значно дорожчих репетиторів для того, щоб здати іспити в університеті. Значна частина репетиторів працюють саме на ринок українських студентів за кордоном.

Зараз (з усіма стресами, дистанційкою) репетитори - це порятунок нашої освіти і єдина можливість для багатьох дітей навчитись хоч чомусь. Можна подякувати за необхідність витрачати гроші на репетиторів МОН, адептам НУШ - за потужну демотивацію учнів, приниження вчителів (діти в школі не слухають вчителів бо батьки кажуть, що то відсталі люди, які не заслуговують на повагу).

Ще раз хочу наголосити, що репетитори не є необхідними для дітей, які мають високу мотивацію, регулярно відвідують школу, отримують підтримку від кваліфікованих вчителів та живуть у сприятливій атмосфері без негативного впливу булінгу, пов'язаного з успішними учнями. Щодо літератури для самопідготовки — рекомендую не лише сучасні посібники та відео, але й звернути увагу на старі матеріали, призначені для підготовки до вступу в технікуми. Саме ці вимоги колись були значно вищими, ніж теперішні для НМТ (за винятком завдань з параметрами), і містили детальні пояснення з самого початку теми. Також корисним може бути цей підручник: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Estonian-mathematics.pdf. Якщо ваша дитина добре володіє англійською мовою, але має труднощі з арифметикою початкової школи, варто звернути увагу на американські посібники, які підготовлені для відповідних іспитів.

Щоб зрозуміти реальний рівень знань дитини, не слід зосереджуватись на оцінках. На сьогоднішній день їх часто завищують через бажання уникнути стресу у дітей або для покращення звітності. Іноді учні списують, а іноді оцінки занижують "для мотивації". Самостійне оцінювання батьками з використанням стандартних тестів не є надто ефективним. Краще знайти навчальний центр або репетитора, який спеціалізується на такому виді оцінювання і допоможе виявити прогалини у знаннях. Однак для забезпечення об'єктивності варто відразу зазначити, що мета цієї співпраці лише в оцінці знань, а не в подальшому навчанні в цьому центрі чи з цим фахівцем.

Якщо вже в початковій школі провал з арифметикою та задачами -- краще коригувати цю проблему одразу. Часто для цього потрібно небагато занять. Можливо, це можуть зробити самі батьки, хоча багато хто воліє звертатись до сторонньої людини, щоб не псувати стосунків з дитиною. Багато знайомих репетиторів наймають власним дітям іншу людину. Тест для репетитора за програмою початкової школи -- чи дійсно треба множити виключно квіти на вази? Якщо репетитор наполягає на порядку множення квітів на вази, прощайтесь негайно. Якщо дитина припинила навчатись після 5-6 класу, але з арифметикою все в порядку -- теж варто коригувати проблему одразу. Це зекономить багато часу та коштів потім. 7-9 класи можуть бути проблемою -- дитина ще не ставить перед собою якихось довготривалих цілей, університет та НМТ десь далеко, а телефон отут і зараз. Але у випадку проблем в 10 класі вже треба починати. Хоча знаю один випадок, коли нульова дитина починала займатись в 11 класі і потім успішно навчалась на математика, але це рідкість.

Якщо репетитор все ж потрібен не як психотерапія для батьків -- треба думати, як обирати, коли починати навчання, які ставити завдання для репетитора та дитини. Вибір репетитора залежить від цілей, які ставлять батьки. Репетитори зараз дуже різні -- багато з них й самі математики добре не знають, на жаль. Дехто - вчителі з дуже скаліченим дивними методиками мисленням. Якщо мета просто "здати і забути" (я не вважаю таку мету хорошою, варто все ж розвивати мислення -- але вибір мети особиста справа батьків та дитини) -- підійде пересічний недорогий репетитор, який спеціалізується на підготовці до НМТ. Платити багато грошей, якщо для вступу досить 150-160 балів, дитина не нульова і достатньо лише повторити та додати впевненості -- не варто. Так само -- якщо мета домашні завдання з дитиною чи за дитину і допомагати на контрольних (я не схвалюю таке -- це шкода дитині, навіть якщо вона спортсмен чи митець) -- підійде будь-хто.

Якщо у дитини спостерігається математична тривожність, ситуація ускладнюється. У такому випадку варто подумати про пошук репетитора, який має досвід роботи з такими учнями, або супроводжувати навчання консультаціями з психологом (хоча слід зазначити, що багато психологів самі стикаються з математичною тривожністю і можуть не знати, як ефективно з цим впоратися). Я знала одну кваліфіковану репетиторку, яка поєднувала знання математики та психології, але вона вже давно переїхала за кордон. Одним з цікавих моментів, які вона підкреслювала, є те, що важливо не лише навчити дитину математики та допомогти їй подолати тривожність, а й змінити уявлення вчителя про цю дитину, адже часто вчителі вважають, що учень зовсім нічого не знає.

Якщо мета полягає не лише в успішному складанні іспиту, а й у розвитку критичного мислення та когнітивних навичок, завдання ускладнюється. Важливо ретельно оцінити відгуки та чітко визначити цілі. Одним із простих тестів для репетитора в такій ситуації може бути запитання: "Яку позашкільну літературу з математики ви порадите для дитини?" Це питання насправді є непростим, адже сучасних видань українською мовою не так багато, і не всі з них підходять для дітей старше 10 років. Доступні варіанти часто або з застарілих джерел, або ж взагалі не українською мовою, або ж обмежуються кількома відеоматеріалами, яких теж дуже мало. Проте справжній репетитор, який має на меті не лише підготовку до тестів, а й розвиток здібностей учня, повинен мати чітке уявлення про відповідні ресурси.

Ще одне вартісне завдання -- підготувати дитину до навчання на факультеті з складною математикою. Тут краще звертатись до університетських викладачів. Зараз є значний розрив між вимогами відносного легкого НМТ та вимогами до справжнього навчання в університеті -- там немає часу для подолання освітніх втрат, години математики скорочені в 3-6 разів порівняно з початком 1990х.

Найскладніше завдання -- знайти "олімпіадного" репетитора, якщо немає доступу до дуже якісного гуртка чи спеціалізованої школи. Реально високі результати на олімпіадах без серйозних занять неможливі. Я знаю дітей, які самостійно досягали призових місць на всеукраїнських олімпіадах, але щось більше потребує цільової підготовки. Це спорт високих досягнень. Попит на такі завдання є -- і для забезпечення високих результатів для вступу до найкращих світових університетів на спеціальності, пов'язані з математикою, і просто для розвитку дитини. Тут звичайний НМТ-репетитор не допоможе, хоча за можливості краще школи та гуртки високого рівня -- велика роль середовища та змагань.

Одна з українських освітніх легенд - "репетитори заробляють мільйони на бідних дітях". Зараз репетитор, який займається сам з однією дитиною на уроці, не має шансів заробити багато -- навіть топ репетитори з ставками 50-100 негривень за годину мільйонерами не стають -- бо той рівень потребує часу і витрат на власне навчання, і багато учнів у них бути не може. Не сумніваюсь, що добре заробляють репетиторські платформи та деякі центри. Але у останніх теж явно не мільйони. Математику варто вчити щоб порахувати, що зі ставкою навіть 500 грн за годину, 6 годин на день (більше не вийде), 6 днів на тиждень -- а це висока ціна і надзвичайне навантаження, репетитори рідко працюють на канікулах з таким навантаженням -- це всього приблизно 65 тисяч гривень на місяць (ми віднімаємо платежі ФОП), 650 тисяч на рік -- трішки більше 50 тисяч гривень на місяць в середньому - до мільйонів дуже далеко. А для більшості це приблизно 300 грн за годину, і добре якщо 15 тисяч гривень на місяць. Репетиторство одна з робіт, яка відчувається дуже дорогою для батьків учнів, і дуже дешевою для тих хто працює. Більше буде, якщо займатись з групою, але це потребує значних адміністративних зусиль, приміщення -- якщо заняття очні. Часто необхідно наймати помічника -- теж ніяких мільйонів не вийде. Сподіваюсь, зрозуміло, що злитись на репетиторів за нібито збагачення нераціонально. А найкращий спосіб зекономити -- мотивувати дітей навчатись з першого класу.