Декілька десятків фанатів "Університаті" з Клуж-Напоки відвідали Крайову, щоб підтримати свою команду в матчі за Суперкубок Румунії проти місцевого клубу в минулі вихідні. Особливу увагу привернув момент, коли хлопчик у біло-чорному шалику, якого, ймовірно, втішав батько, заплакав після того, як його улюблена команда програла в серії післяматчевих пенальті. Цей емоційний момент був, напевно, єдиним яскравим спогадом з тієї гри. Загалом, здавалося, що матч за трофей мало хто в Румунії вважав важливим: лише 14 122 глядачі зібралися на 31-тисячному сучасному стадіоні, що свідчить про низький інтерес до події.
Ще один аспект – єврокубки. Під час виїзного матчу своїх улюбленців проти київського "Динамо" у Любліні, фанати "Університаті" з Клуж-Напоки не припиняли підтримувати свою команду ні на мить. Вражаюча кількість з семи сотень прихильників "студентів" фактично створила на стадіоні атмосферу домашнього свята. Важко навіть уявити, на що здатні вболівальники "Університаті" у рідному місті! Щодо змісту банера, який фанати румунського клубу розгорнули на стадіоні в Любліні, з написом: "Прогулюючись польськими вулицями, ми можемо побачити красу Європи такою, якою вона має бути", – це питання заслуговує окремого обговорення. Можливо, в ньому закладено чимало глибоких сенсів.
Секрет популярності "червоних беретів" криється в тому, що їхній осередок розташований у 320-тисячному місті Клуж-Напока, яке славиться як важливий студентський центр. Відомий університет імені Бабеша-Бояї, кількість студентів якого вже давно перевищила 50 тисяч, традиційно виступає потужною підтримкою для біло-чорних.
Співаймо, приятелі!
Історія активної підтримки "Університаті" бере свій старт за великим рахунком від початку 1970-х. У 1972 р. з'явилося угруповання Amicii U (одне з найперших у Румунії, як підкреслюють самі засновники, не підпорядкованих партійним і державним органам), ядро якого сформували студенти згаданого університету, який у тогочасся, до слова, налічував 9 факультетів (нині їх - 21!).
Члени Amicii U виконували свої членські внески, які не були надто великими. На зібрані кошти організовували виїзди на футбольні матчі в інші міста. Коко Предеску, тепер вже шанований професор університету, а в 1970-х роках активний учасник Amicii U, описав цей фанатський рух словами: "Це була жорстока, але гідна богема!" Цікаво, що в ті часи двокольорові шалики були справжньою рідкістю, тоді як перші фанати біло-чорних гордо носили червоні берети та кепки, картонні шоломи і значки з літерою U.
У співпраці зі студентами Музичної консерваторії, яка тепер носить ім'я Георге Діми, було створено справжні оди на честь "Університатю". Саме в цей період була написана пісня, яка досі є офіційним гімном клубу. Першим музичним твором, що лунав з трибун домашніх матчів "Університаті" у виконанні вболівальників, став відомий студентський гімн Gaudeamus Igitur. Фанати серйозно підійшли до навчання співу, відвідуючи заняття з хлопцем з консерваторії, якого прозвали Паганіні. Уроки проходили двічі на тиждень, і Паганіні був вимогливим викладачем: в разі потреби він міг сварити своїх учнів, але завжди знаходив слова підтримки, коли вони досягали успіху. В результаті виникав фан-хор, що звучав злагоджено і без фальші. Репертуар змінювався в залежності від локації матчів та суперників. У 1973 році, за словами Коко Предеску, разом із друзями-вболівальниками "Політехніки" з Тімішоари вони провели ходу в Клужі, повноголосо виконуючи арії з відомих опер. Співи фанатів з Клужа на виїздах викликали різні реакції у місцевих жителів. Деякі з них відчували незадоволення від вокалу, а інші, такі як вболівальники команд-суперниць, просили їх співати лише під час перерв. Проте були й такі, хто настільки захоплювався їхнім співом, що аплодував їм. Ця ситуація викликала заздрість у лідерів місцевих фанатських угрупувань. Водії автобусів, які орендували для виїздів, також реагували по-різному: деякі зупинялися на водопій частіше, вважаючи, що після відпочинку фанати не заспівають, але це не допомагало – пісні звучали з новою силою.
Ознакою тих часів була міцна зв'язок між уболівальниками та гравцями. Після матчів футболісти часто разом з фанами відправлялися до знаменитого пабу Chios, щоб насолодитися келихом пива. Цей заклад і сьогодні приваблює як місцевих жителів, так і туристів завдяки зручному розташуванню на березі озера в Центральному парку та смачній середземноморській кухні.
Насильство? У 1970-х роках в Україні сталися безлади після гри зі "Спортулом". Фани команди в чорних і білих кольорах були надзвичайно незадоволені рішеннями арбітра і почали скандувати: "Злодії, злодії!". Були очевидні натяки на корупцію. Поліція не оцінила таку активність уболівальників і спочатку кинулася до дій із певною безладністю, але згодом почала більш рішуче застосовувати силу проти натовпу. У відповідь на це в повітря полетіли порожні пляшки. В результаті ситуація переросла у масову бійку, що тривала до пізньої ночі. Багато прихильників тоді було затримано і відправлено до відділків поліції.
У 1970-х роках суперництво з фанатами іншої команди з Клужа, ЧФР, практично не існувало. Історичні дані свідчать про значно більше зіткнень, навіть у 1920-х роках, коли, зокрема, відбулася запекла битва між земляками в 1924 році, де "студенти" здобули перемогу 2:1. Тоді "Університатя" безумовно домінувала в місті. Конфлікти розпочалися пізніше, коли фанати "Університаті" почали помічати, що лідери фанатського руху ЧФР діяли не зовсім коректно: вони за допомогою інформації від поліції відстежували активістів протилежного табору, що вболівав за "Університатю". Це стало причиною, чому фанати ЧФР, згідно з румунськими коментаторами, які вимовляють цю абревіатуру як "Че-Фе-Ре", продовжували підживлювати вогонь конфлікту.
Не без насильства крізь заборони
З падінням комуністичного режиму ультрас-ідеї почали активно поширюватися на румунських стадіонах, і Клуж не став винятком. У 1996 році виникло ультрас-угруповання Vecchia Guardia, а через рік з'явилася Ultra Curva Groapa, яка, на жаль, змушена була оголосити про саморозпуск у 2019 році внаслідок втрати свого основного символу під час конфлікту з фанатами "Петролула". У 2004 році з'явилася банда Ultras 19. У 2005 році стався резонансний інцидент, коли фанати "Університаті" напали на гравців і персонал ЧФР в одному з готелів Клуж-Напоки. Масажист ЧФР втратив два зуби внаслідок нападу, один гравець отримав перелом щелепи, інший — травму барабанної перетинки, а кілька футболістів були при цьому так побиті, що втратили свідомість. Головним підозрюваним у цій справі став один із лідерів фанатів "студентів", Мірча Ченян, відомий під прізвиськом Ерджі. У подальшому Ерджі неодноразово опинявся у центрі скандалів, пов'язаних з насильством на футбольних матчах. У 2007 році йому був заборонений вхід на стадіон через напад на члена власного угруповання. У 2023 році заборона для Ченяна була пов'язана з його агресивними діями під час бійки з фанатами клубу УТА з Арада. Взимку 2024 року, напередодні Різдва, Ерджі став жертвою нападу. Колишній власник клубу УТА, Адріан Марцян, охарактеризував цю бійку як "дитячу сварку" — таку собі розбірку між чоловіками за 40, що закінчилася різаниною. Мірча отримав травми обличчя, але вирішив не потрапляти до лікарні.
У XXI столітті ультрас-сцена "Університаті" зазнала значних змін. У 2006 році з'явилася група Fanatics, яка позиціонує себе як радикальна бригада, стверджуючи: "Ми не віримо в золоту середину". Це угруповання невелике, і його принципи частково суперечать загальним поглядам вболівальників "студентів".
Є й створена в 2012 р. команда під назвою The few the proud the ultras (назва обігрує славнозвісний слоган морської піхоти США), яка проголошує такий принцип: "Університатя" - це більш як клуб, це - ідея, символ і легенда університетського духу, відданості самобутності Клужа". Цей фан-колектив вирізняється неабиякою прихильністю до піротехніки, в чому ми, власне, могли пересвідчитися тижнем раніше в Любліні.
Дуже активні та локальні групи, назви яких містять посилання на їх місцезнаходження. Наприклад, Potaissa, заснована в 2008 році, розташована в історичному центрі видобутку солі в Трансильванії – місті Турда (яке в минулому відоме як Потаїсса, за назвами дакійських поселень). Інший приклад – Manastur'13, яка об'єднує шанувальників з однойменного району в Клужі.
Дякую, Бок!
У спортивно-журналістському середовищі палкою прихильністю до біло-чорних вирізнявся уродженець нині українського Ізмаїла Іоан Кіріле. З-під його пера в 1969 р. вийшла цікава книжка "Червоні берети" про, сказав би, нерв клубу з Клужа. Даниною пам'яті Кіріле (пішов у засвіти в 1999 р. у віці 74-х років) є національна премія його імені в царині спортивної преси.
Серед зірок, які палко підтримують "студентів", виділяється знаменитий румунський актор Флорін П'єрсік. Цікаво, що частину свого дитинства він провів у Чернівцях, де його батько працював ветеринаром. Минулого року, майже досягнувши 90-річного віку, актор вразив усіх, зробивши символічний удар по м'ячу перед початком дербі в Клужі. Тим часом вболівальники на трибунах підготували зворушливий банер-перформанс, на якому був зображений гайдук Мерджелату – найзнаменитіший кіногерой актора.
Еміль Бок, колишній прем'єр Румунії і теперішній мер Клуж-Напоки, завжди відкрито висловлював свою підтримку клубу "Університатя" і активно допомагає команді. Він вніс вагомий вклад у забезпечення рекордного фінансування для поточного сезону. Бок часто супроводжує команду під час виїздів на європейські змагання. В Україні його популярність зросла після його недавньої заяви, в якій він запевнив, що не дозволить піднімати російський прапор чи виконувати російський гімн під час Кубка виклику з художньої гімнастики в Клуж-Напоці. Позиція Еміля Бока чітка: "На спортивних змаганнях у країні ЄС немає місця політичній символіці держави-агресора!".
Отже, прихильники "студентів", незалежно від їхнього віку, готові показати свої вокальні здібності протягом усього матчу, підтримуючи своїх улюбленців. Сподіваюся, що динамівці не піддадуться паніці в Клужі, не злякаються гучної підтримки команди-господарки і продемонструють справжню жагу до перемоги. Удачі вам, кияни!
#Росія #Європа #Поляки #Студент #Насильство #Радянський Союз #Європейський Союз #Чернівці #Румунія #Люблін #Місто #Опера #Гімн #Озеро #Клуж-Напока #Поліція #Шолом #Факультет (відділення) #Хроніка #Репертуар #ФК «У Крайова 1948» #CFR Клуж #Еміль Бок #Богемізм #ФК «УТА» Арад #Суперкубок Румунії #Аріан #ФК «Динамо» (Київ) #Серія пенальті (футбол) #Хіос #Крайова #Тімішоара #Трансільванія #Ізмаїл #Арад, Румунія #Під час екскурсії
