Чому Політехнічний університет зупинив свій вибір на архітектурі Blackwell?
Команда університету здійснила ґрунтовні обговорення з керівниками провідних компаній у сфері інформаційних технологій, таких як Dell Technologies, Supermicro, HPE, ASUS, Lenovo, GIGABYTE, Cisco та NVIDIA.
Експерти здійснили порівняння продуктивності графічних процесорів попередніх поколінь H100 і H200 з новітньою архітектурою Blackwell.
Вихід на ринок серверів GIGABYTE XN24-VC0 на початку 2026 року кардинально змінив підходи до процесу закупівлі.
Цей апарат виявився першим доступним повнофункціональним 2U-вузлом, що дозволяє реалізувати систему Blackwell на рівні однієї ноди без потреби інвестувати в дорогі багатостійкові рішення.
Львівська політехніка здійснює придбання сервера GIGABYTE (зображення: Львівська політехніка)
Технічні характеристики вибраного елемента включають:
Два мощных процессора NVIDIA GB200 Grace Blackwell.
Чотири графічних процесора (GPU) серії NVIDIA Blackwell і два центральних процесори (CPU) від NVIDIA Grace.
* 744 ГБ високошвидкісної пам'яті HBM3E для штучного інтелекту та 960 ГБ оперативної пам'яті LPDDR5X.
Мережеві інтерфейси NVIDIA ConnectX-8 забезпечують вражаючу пропускну здатність до 800 Гбіт/с, що відкриває можливості для майбутнього розширення вашої системи.
Ця архітектура вже використовується у глобальних наукових проєктах. Так, аналогічні вузли складають основу японського суперкомп'ютера ROQUO в інституті RIKEN, а в Італії консорціум CINECA розгортає масштабну ШІ-фабрику IT4LIA на базі 2048 таких модулів.
Схема роботи нового суперкомп'ютера (фото: Львівська політехніка)
Діапазон наукових викликів для нового суперкомп'ютера.
Використання однієї ноди GIGABYTE XN24-VC0 надасть можливість українським науковцям та студентам здійснювати обчислювальні проекти міжнародного рівня прямо на території України.
Платформа зосереджена на діяльності в кількох важливих напрямках:
Лінгвістичні та багатагентні системи: локальне впровадження надпотужних моделей (такого рівня, як NVIDIA Nemotron 3 Ultra або Kimi K2.5), а також комплексне донавчання моделей для автономного наукового дослідження.
Біоінформатика і матеріалознавство: використання молекулярної динаміки для виявлення нових лікарських засобів, дослідження геномних даних, а також моделювання електронних структур з метою розробки акумуляторів і інноваційних матеріалів.
Цифрові двійники та інженерія: 3D-реконструкція об'єктів, генерація синтетичних середовищ для робототехніки, а також моделювання гідродинаміки та аеродинаміки складних систем.
Клімат і квантові обчислення: використання нейронних мереж для прогнозування локальних погодних явищ та моделювання квантових систем у середовищі CUDA-Q.
Університет матиме нову, неповторну обчислювальну платформу для штучного інтелекту (зображення: Львівська політехніка)
Варіанти охолодження для звичайного дата-центру.
Суперчипи Blackwell виділяють значний обсяг тепла, тому понад 85% теплової енергії сервера відводиться через систему прямого рідинного охолодження.
Оскільки існуючий дата-центр Львівської політехніки призначений винятково для охолодження повітрям, для реалізації проєкту було знайдено альтернативне інженерне рішення.
Разом із сервером університет запускає автономну стійку GIGABYTE DL80-1B0 класу Liquid-to-Air.
Вона працює за закритим контуром: охолоджувальна рідина циркулює між сервером та внутрішнім теплообмінником стійки, а вбудовані вентилятори скидають тепло у повітря приміщення, де його вловлює звичайна система кондиціонування.
Перспективи розширення: конструкція стійки DL80-1B0 спроектована для роботи з потужністю до 36 кВт. Це відкриває можливість у майбутньому додати ще чотири аналогічні сервери, об'єднавши до 20 графічних процесорів Blackwell та 3,72 ТБ пам'яті HBM3E в єдиний надпотужний кластер.
Політехніка створює потужний Центр високопродуктивних обчислень (фото: Львівська політехніка)
Хто сприяв втіленню цього амбітного проєкту?
Робочу групу кафедри систем штучного інтелекту, яка займалася технічною конфігурацією та ринковим аналізом, очолювала Наталія Мельникова. У її складі також працювали доцент Андрій Бенч і аспірант Богдан Діденко, під керівництвом ректорки університету Наталії Шаховської.
Проєкт курирувався співробітниками Міністерства освіти і науки України разом із командою UIHERP, яку очолював Роман Зінченко.
Консультаційну та технічну допомогу надали Дмитро Овчаренко (екс-технічний директор WINWIN AI Center of Excellence), представник NVIDIA Данило Прокопенко, а також інженери компаній HPE, Cisco та SuperMicro.
Вибір оптимальної конфігурації для умов університетського дата-центру був здійснений завдяки зусиллям команди офіційного дистриб'ютора ASBIS-Україна.
В даний момент проводиться підготовка обладнання до його доставки та встановлення.
#Архітектура #Італія #Штучний інтелект #Корпорація #Теплова енергія #Японія #Прискорювач частинок #Спектр #Вчений #Графічний процесор #Суперкомп'ютер #Lenovo #Наукове моделювання #Аспірант #Масштабованість #Cisco Systems #Гідродинаміка #Dell #Львівська політехніка #Gigabyte #Gigabyte Technology #Заздрість #Сервер (інформатика) #Центральний процесор #Основна пам'ять #Шаблон (інструмент) #Інтерфейс (інформатика) #Asus #Вентилятор (пристрій)
