Виїзд з тимчасово окупованих територій з метою навчання в українських університетах є лише початковим етапом. Наступним етапом стає непростий процес реінтеграції, до якого багато громад не готові. Молодь, що мріяла про отримання української освіти, стикається з реальністю, коли навіть правоохоронці на вокзалі говорять: "На жаль, ми не можемо вам допомогти".
Згідно з інформацією, наданою Вчися.Медіа, ці фрази стали відомі сімнадцятирічному Сергію з Донецька під час його приїзду до Києва. Правоохоронці виявилися не готовими і не мали чітких планів для допомоги сироті в процесі відновлення документів та підготовки до вступу до університету.
Три оповідання — єдина проблема.
Оля, Тимофій та Сергій покинули окуповані території з єдиною метою — вступити до університетів в Україні. Усі троє зіштовхнулися з подібними викликами: без українського паспорта їм було важко отримати банківську картку або навіть купити абонемент до спортзалу. Від своїх однолітків вони чули підозри у "шпигунстві" і стикалися з нерозумінням щодо того, чому людям з окупації доводиться оформлювати російські документи.
Оля з Донеччини вивчала українські предмети за уроками на ютубі, склала екстерном іспити з української мови та історії й вступила до університету за квотою для абітурієнтів із ТОТ. Перший рік навчання пішов виключно на адаптацію до нового соціуму -- зрештою дівчина відрахувалася і вирішила вступати до іншого закладу вже за результатами НМТ.
Тимофій, який родом з Нью-Йорка, але наразі перебуває в Донеччині, наполегливо домагався виїзду для своєї родини — навіть готовий був рушити в путь пішки. Після двох невдалих спроб він разом із матір'ю та братом зміг дістатися до Києва. Зараз хлопець готується до вступу в театральний університет, проте підкреслює, що не вважає себе переселенцем і прагне жити звичайним життям.
Чому державної допомоги виявляється замало?
Міністерство освіти і науки підкреслює, що навчання в українських освітніх закладах повинно стати основним стимулом для виходу з окупованих територій. Молодь з тимчасово окупованих територій може скористатися пільговими умовами вступу, зокрема квотою-2, яка в деяких випадках передбачає співбесіду замість Національного мультипредметного тесту (НМТ). Проте існує серйозна проблема: про ці можливості мало хто знає. Інформація не достатньо поширена у ТОТ, а в деяких випадках навіть представники приймальних комісій університетів не мають чіткої інформації про специфіку вступу для таких абітурієнтів.
"Разом з Міністерством освіти і науки ми працюємо над тим, щоб інформувати дітей і молодих людей про можливості навчання в Україні. Водночас росія активно протидіє таким комунікаціям -- українські державні ресурси блокують, доступ до інформації в соціальних мережах обмежують", -- розповіла Олександра Дворецька, керівниця з питань політик ініціативи Президента України "Bring Kids Back UA".
Приєднатися – не означає повернутися до попереднього стану.
Навіть коли молоді люди з ТОТ успішно проходять процес вступу до університетів, їх чекають нові труднощі. Фахівець з реінтеграції Наталія Гуменюк наводить приклад: одна студентка, яка самостійно повернулася до України після досягнення повноліття, вступила на омріяну спеціальність за квотою, але опинилася в ситуації фінансових труднощів. Допомога ВПО та стипендії не покривали її витрат на життя. Внаслідок цього їй довелося поєднувати навчання з роботою, що ускладнило її адаптацію до нових умов.
"Соціальна інтеграція стала особливим викликом для неї. Університетська спільнота сприймала її як звичайну студентку, не підозрюючи про її унікальний досвід життя в умовах окупації. Це призводило до почуття самотності, особливо в ті моменти, коли інші студенти повертаються додому," – зазначає Гуменюк.
Підтримка молоді з тимчасово окупованих територій у процесі навчання повинна стати ключовим елементом їхньої реінтеграції.
Це означає, що реінтеграція має включати не лише доступ до освіти, а й психологічний супровід, наставництво та соціальну підтримку під час усього періоду навчання. Для багатьох молодих людей із ТОТ університет стає першою громадою, яка має допомогти їм відчути себе частиною українського суспільства.
Громади не підготовлені: які коментарі з державних установ?
За різнобічну підтримку молоді з тимчасово окупованих територій відповідає Координаційний центр, що займається розвитком сімейного виховання та догляду за дітьми. Як зазначила його керівниця Ірина Тулякова, під час вступної кампанії інформацію про можливості центру поширюють у громадах та навчальних закладах. Проте, допомога залишається обмеженою, зокрема через те, що молоді люди не завжди довіряють державним установам. Наприклад, минулого року освітні центри інформували абітурієнтів з ТОТ про доступні матеріальні та психологічні підтримки, але звернулися за допомогою лише кілька осіб.
На сьогодні одним із пріоритетних завдань є формування сталої системи державної підтримки. Разом із партнерами була розроблена соціальна послуга, що сприяє реінтеграції дітей та молоді. Крім того, повноваження Державної служби у справах дітей були розширені, що дозволяє їй супроводжувати молодих людей до 23 років. Проте, попри ці зусилля, залишаються серйозні виклики. Найбільшою проблемою є нерівномірна готовність громад до роботи з такими випадками, -- зазначила Ірина Тулякова.
У Києві успішно практикують проєкт із соціальними квартирами для молоді, що повернулася з окупації або депортації. Там молоді люди можуть певний час жити із супроводом соціальних працівників і психологів, адаптуватися та визначитися з подальшими планами. Але в маленьких містечках і селах подібних проєктів просто не існує.
Куди піти, щоб отримати психологічну підтримку?
Якщо ви або ваші близькі нещодавно повернулися з територій, які тимчасово окуповані, і вам потрібна психологічна підтримка, рекомендуємо звертатися до надійних джерел допомоги:
* Благодійний фонд "Голоси дітей" -- безоплатна психологічна допомога дітям і підліткам, які постраждали від війни. Телефон: 0 800 210 106.
* Центр координації розвитку сімейного виховання та дитячого догляду надає допомогу у відновленні документів, юридичні консультації, а також психологічну та медичну підтримку для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій протягом півтора років після їх виїзду.
Освітні центри, що функціонують при університетах, під час періоду вступу пропонують консультаційні послуги стосовно процесу зарахування, а також забезпечують матеріальну та психологічну підтримку абітурієнтів.
* Ініціатива "Bring Kids Back UA" -- координує зусилля держави та партнерів для повернення й реінтеграції українських дітей.
Раніше портал Знай інформував про те, як сім'ї можуть безкоштовно отримати допомогу від психологів, логопедів та груп підтримки для підлітків — про ресурси, які залишаються маловідомими.
Детальнішу інформацію можна знайти в статті: без насильства та обмежень: експерти з психології вказали на 5 способів, які допоможуть відволікти дитину від використання смартфона.
Крім того, наш ресурс повідомляв, що для освітян передбачено 1500 грн на участь у курсах: сертифікати не будуть визнані без попередньої реєстрації на платформі "Вектор".
#Університет #Київ #Президент України #Українська мова #Військова окупація #Соціальна мережа #Донецьк #Міністерство освіти і науки України #Паспорт #Нью-Йорк #Абітурієнт #Політик #Психологія #Внутрішньо переміщена особа #Правоохоронний орган #Стипендія #Благодійна організація #Повноваження #Донеччина #Соціум #Поліція #Психолог #Шпигунство #ФК «Тоттенгем Готспур» #Купа
