Українські університети та наукові установи, які цього року отримали базове державне фінансування на підтримку наукової діяльності, вперше зобов'язані спрямувати щонайменше 20% цих коштів на розвиток дослідницької інфраструктури. Йдеться про модернізацію лабораторій, закупівлю сучасного обладнання та розвиток високопродуктивних обчислювальних систем.
У своїй авторській колонці засновниця громадської організації "Професійна мережа менеджерів освіти та науки України" Ганна Толстанова висловлює думки щодо нової моделі державного фінансування науки.
За її інформацією, у 2026 році вищі навчальні заклади та наукові організації отримали більше 3 мільярдів гривень основного фінансування. Проте, ключовою інновацією виявився не лише обсяг фінансування, а й новий підхід до його використання.
"Мова йде не тільки про новий спосіб розподілу фінансів, а й про корінну зміну пріоритетів: від підтримки операційної діяльності до інвестицій у наукову інфраструктуру", - підкреслює Ганна Толстанова.
Щоб забезпечити системний розвиток дослідницької інфраструктури та раціональність інвестицій, в Україні стартувала розробка Дорожньої карти для дослідницьких інфраструктур.
Згідно з інформацією фахівця, цей документ розробляється в рамках ініціативи Research Infrastructure Foresight Framework (RIFF), що здійснюється в контексті програми Horizon Europe.
"Дорога до майбутнього має окреслити ключові напрямки розвитку наукової інфраструктури та слугувати фундаментом для залучення як державних, так і міжнародних інвестицій", - зауважує Ганна Толстанова.
У підсумку Україна має перейти до моделі, за якої інвестиції у науку визначатимуться не ситуативно, а відповідно до довгострокових пріоритетів.
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.
#
