Ракети з Росії знищують житло, тоді як пропаганда підриває довіру: чому медіаграмотність перетворилася на важливий фронт у війні.

В ОБСЄ вважають, що досвід України є одним із найцінніших у протистоянні дезінформації.

Поки росія щодня атакує українські міста ракетами та дронами, паралельно вона веде ще одну війну - інформаційну. Фейки, маніпуляції та штучно створені наративи мають посіяти паніку, підірвати довіру до держави й розмити межу між правдою та брехнею. Саме тому медіаграмотність сьогодні стала питанням не лише освіти, а й національної безпеки.

Війна, яку пережили гості на власному досвіді.

У Києві пройшла міжнародна конференція з медіаграмотності, організована за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі, яка відбулася незабаром після однієї з найбільш потужних атак з боку Росії.

В ту ніч у столиці десятки безневинних людей загинули внаслідок атак російських ракет і безпілотників.

Представники ОБСЄ, які перебували в одному з центральних готелів Києва, особисто пережили російський повітряний удар. Один із безпілотників влучив у будівлю навпроти.

Саме після цієї ночі вони сіли за стіл переговорів, щоб говорити про ще один вимір російської агресії - інформаційний.

Пропаганда як зброя

Учасники конференції підкреслюють, що сучасна пропаганда вже давно не обмежується лише фальшивими новинами.

Її головна мета - не переконати людину в конкретній брехні, а змусити перестати довіряти будь-кому взагалі.

Безперервний потік маніпуляцій, суперечливих інформацій та дезінформації виснажує суспільство, породжує відчуття безладдя та підриває довіру до державних установ.

Тому медіаграмотність не є протистоянням між різними формами пропаганди.

Це здатність ставити правильні запитання: хто створив повідомлення, з якою метою, які емоції воно має викликати і кому це вигідно.

Виклик епохи інтелектуальних технологій

Новим ризиком стало швидке зростання технологій штучного інтелекту.

Сьогодні значно легше виготовити правдоподібне фейкове відео, зображення чи навіть аудіозапис.

Ось чому, підкреслюють учасники конференції, вміння критично мислити більше не можуть зводитися лише до простого контролю фактів.

За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, близько 60% українських підлітків щонайменше раз на тиждень споживають російський контент.

Також, все більше молодих людей звертаються до штучного інтелекту в якості джерела отримання інформації.

Це створює нові перспективи для маніпуляцій з інформацією.

Український досвід стає прикладом

В Організації з безпеки і співробітництва в Європі вважають, що Україна на сьогодні володіє одним із найзначніших практичних досвідів у боротьбі з інформаційною агресією.

Протягом кількох років ця організація впроваджує в Україні великі освітні ініціативи.

Курс із медіаграмотності вже впровадили в одинадцяти українських університетах.

За даними організаторів, участь у ньому беруть приблизно дев’ять тисяч студентів.

Водночас журналісти також регулярно беруть участь у спеціалізованих тренінгах.

Саме професійні засоби масової інформації виступають одним з ключових інструментів у боротьбі з російською пропагандою.

Медіа також мають свою частку відповідальності.

Учасники дискусії наголошують: сьогодні неможливо говорити про абсолютну нейтральність журналістики.

Медіа не лише інформують суспільство.

Вони впливають на громадську думку, сприяють орієнтації людей в умовах війни та пропонують альтернативу російським дезінформаційним кампаніям.

Навіть людина з розвиненим критичним мисленням не зможе протистояти фейкам, якщо не матиме доступу до якісної, перевіреної інформації.

Саме з цієї причини прогрес незалежних медіа є настільки ж значущим, як і вдосконалення медіаграмотності.

Узгоджений підхід до спільної небезпеки.

Результатом конференції стало усвідомлення того, що протистояти російській інформаційній агресії лише за рахунок індивідуальних зусиль неможливо.

Лише за умови злагодженої співпраці між державними установами, представниками ЗМІ, педагогами, міжнародними партнерами та суспільством можна досягти ефективності.

Саме український досвід, переконані в ОБСЄ, у майбутньому може стати основою для європейської системи протидії дезінформації.

Також зверніть увагу: росія здійснює вербування дітей в Україні через так звані "квести".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина - і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

#Росія #Університет #Журналіст #Київ #Студент #Україна #Суспільство #Російська мова #5 канал (Україна) #Інформація #Зброя #Безпілотний літальний апарат #Штучний інтелект #Медіаграмотність #Дезінформація #Навчання #Агресія #Журналістика #Національна безпека #Пропаганда в Російській Федерації #WhatsApp #Паніка #Ракета #Реклама #ЗМІ (комунікація) #Організація з безпеки та співробітництва в Європі

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Приблизно 15% вступників не склали НМТ-2026: Міністерство освіти і науки оголосило результати - Новини Твого міста.
Співзасновник Work.ua Артур Міхно: угоди на мільйони з державними органами та вражаючий гараж автомобілів.
Ракети з Росії знищують житло, тоді як пропаганда підриває довіру: чому медіаграмотність перетворилася на важливий фронт у війні.
Теги