Майже 1,2 мільйона заяв подали вступники до українських університетів у 2026 році. Це на 28% більше, ніж торік, і найвищий показник за останні п'ять вступних років після 2021 року. Водночас це показало цікавий парадокс української освіти.
Психологія, менеджмент, право, філологія та IT залишаються серед найпопулярніших напрямів, тоді як фізика, хімія та частина інженерних спеціальностей відчувають гострий дефіцит вступників. Особливо показовою є ситуація з педагогічними спеціальностями. Для Харківщини ця проблема має особливе значення. Регіон традиційно вважався одним із головних освітніх та інженерних центрів України, однак війна, виїзд молоді та багаторічне дистанційне навчання змінили структуру попиту.
Є безліч заяв, проте вибір не є однорідним.
На кінець липня 2026 року до вищих навчальних закладів Харківської області було подано 54 634 заяви. Цей показник займає четверту позицію серед усіх регіонів України, поступаючись лише Києву, Львівській та Одеській областям. Однак варто зазначити, що це число не відображає точної кількості абітурієнтів.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, кількість поданих заяв не відповідає числу абітурієнтів, оскільки один кандидат може подати до десяти заявок.
Якщо звернути увагу на Харків, то станом на 13 серпня 19 університетів міста отримали 93 794 заявки — це на понад 6 тисяч більше, ніж у минулому році. Проте не всі навчальні заклади відзначили зростання. Найбільший університет Харкова, ХНУ імені В. Н. Каразіна, зафіксував 19 392 заявки, тоді як торік їх було 13 985. Таким чином, кількість заявок зросла приблизно на 39%. На перший погляд це може свідчити про відновлення інтересу до Харкова як освітнього центру. Однак, якщо проаналізувати ці дані за спеціальностями, ситуація виглядає значно складніше.
Шалений попит на психологію
Психологія залишається одним з найпривабливіших напрямків навчання. У рамках конкурсу на бюджетні місця в Каразінському університеті спостерігалася надзвичайно висока конкуренція. Наприклад, на програму "Практична психологія" в Українській інженерно-педагогічній академії, що є частиною Каразінського університету, було подано 328 заявок на бюджет, тоді як кількість бюджетних місць становила лише 15. Це означає, що на одне бюджетне місце претендувало більше ніж 21 особа. Щодо контрактної форми навчання, то на 65 місць було подано 235 заявок. Таким чином, спеціальність психології не лише популярна — для багатьох абітурієнтів вона стала одним з найбажаніших шляхів до професії, яка передбачає допомогу людям у складних умовах, таких як війна.
Що стосується найбільшої кількості заяв, то це на спеціальність "Психологія". Там конкурс виходить трохи меншим, тому що бюджетних місць доволі багато. Але така абсолютна кількість заяв - то це психологія на першому місці, розповів відповідальний секретар приймальної комісії Сергій Єльцов.
У загальноукраїнському рейтингу спеціальностей психологія залишається на провідних позиціях. Станом на 3 серпня 2026 року на спеціальність C4 "Психологія" в Україні надійшло 76 228 заяв на бакалаврат. Для порівняння, у 2025 році ця цифра становила 55 571 заяву, а в 2024 році – 49 782. Таким чином, за два роки кількість заяв на психологію зросла приблизно на 53%, а лише за останній рік – на 37%.
А де майбутні фізики?
На протилежному кінці спектра знаходяться фізика та природничі науки. Яскравим прикладом цього є ситуація в Києві. У 2026 році лише дві особи подали заявки на навчання за спеціальністю вчителя фізики в одному з провідних педагогічних університетів столиці. Заступник міністра освіти Микола Трофименко відкрито визнав, що українські школи вже стикаються з браком вчителів з фізики, хімії, біології, географії та математики.
Трофименко зазначив, що наше головне завдання полягає в тому, щоб підвищити популярність цих спеціальностей у навчальних закладах та зміцнити їх лабораторну базу.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, у 2026 році в Україні лише 114 студентів вирішать навчатися на вчителів фізики та астрономії. Для порівняння, майбутні педагоги, які обрали фізичну культуру, налічують 1928 осіб, англійську мову та зарубіжну літературу - 1307, а українську мову та літературу - 1099. Ці дані вказують на серйозність ситуації. Хоча країні потрібні спеціалісти в галузі точних і природничих наук, молодь значно частіше віддає перевагу гуманітарним спеціальностям.
Харків тут дещо вибивається
Незважаючи на загальноукраїнські труднощі, Харківщина виявляє деякі обнадійливі тенденції. У Каразінському університеті на Фізико-технічний факультет цього року зарахували 24 студентів-першокурсників. Для порівняння, у 2022 році їх було всього вісім. Це стосується програм із:
* практичної фізики,
* кіберфізичні технології в ядерній сфері,
* фізика в медицині,
*біомеханічних матеріалів.
Директор Фізико-технічного інституту Пилип Кузнєцов підкреслює, що динаміка свідчить про збільшення кількості студентів, особливо в порівнянні з найважчими періодами.
У перший рік війни наш набір складав менше десяти осіб, оскільки ситуація була вкрай складною. Проте, починаючи з нульової позначки, коли ми мали цей початковий набір, він поступово зростав з кожним роком. Минулого року ми залучили близько 20 осіб, що, на мою думку, є досить хорошим результатом у нинішніх умовах, зазначає він.
Отже, стверджувати, що "фізика не цікава в Харківській області", було б помилково. Навпаки, у певних університетах природничі та фізико-технічні спеціальності починають повільно відновлюватися.
Компактний комплект, проте величезний інтерес до випускників.
Ситуація з хімією виглядає ще більш вражаюче. У 2026 році всього 3015 учасників зареєструвалися на хімію в НМТ по всій Україні. Що стосується Харківської області, то серед більше ніж 16 тисяч зареєстрованих учасників, лише 147 обрали цей предмет.
Цього року спостерігалася значна нестача абітурієнтів, які зареєструвались на хімію для НМТ. Враховуючи ці дані, ми з великою тривогою очікували на кількість охочих, зазначив директор Навчально-наукового інституту хімії Каразінського університету Олег Калугін.
Набір студентів до Інституту хімії зріс. 17 осіб зараховано на денну форму навчання, а ще п'ять – на контрактну заочну. У минулому році до інституту вступили 13 студентів на денну форму та двоє на заочну. Як зазначає Олег Калугін, ситуація на ринку праці зазнала суттєвих змін. Раніше випускникам хімічних спеціальностей було важко знайти роботу чи місце для проходження практики, але тепер роботодавці активно пропонують їм вакансії.
Нині роботодавці активно пропонують свої вакансії, зазначає Калугін.
Особливо великий попит, за його словами, пов'язаний із фармацевтикою, аналізом пального та продуктів, органічним синтезом, а також оборонними технологіями.
Чому молодь не йде туди, де найбільше потрібні кадри?
Відповісти на це питання однозначно неможливо. Однією з причин є трансформація уявлення про престижність різних професій. Для абітурієнтів спеціальності, такі як психолог, IT-спеціаліст, менеджер або маркетолог, часто виглядають більш привабливими завдяки кращим перспективам працевлаштування. На відміну від цього, інженерні, фізичні чи хімічні спеціальності вимагають більш глибокої математичної та природничої підготовки, а результати навчання можуть здаватися менш очевидними для учнів.
Існує також питання шкільної освіти. Освітяни Харкова раніше підкреслювали, що тривале дистанційне навчання особливо негативно вплинуло на вивчення природничих наук. Якщо мову або математику можна досить ефективно вивчати онлайн, то такі предмети, як фізика, хімія і біологія, вимагають практичних занять та лабораторних експериментів. Це стало суттєвою проблемою для учнів Харкова та інших міст, що знаходяться в зоні конфлікту.
Інший аспект - Національний мультипредметний тест.
Результати НМТ-2026 виявили серйозні недоліки в математичній підготовці учасників. Майже 40 тисяч осіб не змогли досягти мінімального порогу з математики, що складає понад 12% від загальної кількості учасників тестування. Лише 7% з них змогли набрати більше ніж 160 балів, а максимальні 200 балів отримали 1152 особи. Ці результати є критично важливими для майбутніх інженерів, фізиків та деяких IT-спеціалістів. Слабка математична підготовка автоматично обмежує коло абітурієнтів, здатних успішно конкурувати на технічних спеціальностях. Таким чином, виникає парадокс: складні технічні дисципліни вимагають глибоких математичних знань, проте кількість школярів, які мають відповідний рівень підготовки та бажання обрати таку кар'єру, зменшується.
Держава розширює кількість місць у бюджетних навчальних закладах.
Існує ще один суттєвий парадокс цьогорічної вступної кампанії-2026. У цьому році до наказів про зарахування на бакалаврат потрапило близько 175 тисяч абітурієнтів, з яких майже 70 тисяч отримали бюджетні місця. Загальна кількість першокурсників на бюджетних спеціальностях зросла приблизно на 7% у порівнянні з 2025 роком. Отже, проблема не в зменшенні кількості молоді, а в нерівномірному розподілі попиту. Абітурієнти переважно обирають певні спеціальності, тоді як державі та роботодавцям дедалі більше потрібні спеціалісти в галузях техніки, інженерії та природничих наук.
Спостерігаємо виражене збільшення зацікавленості у спеціальностях, що передбачають особливу підтримку. Це є важливим сигналом для вищих навчальних закладів та уряду, оскільки йдеться про підготовку професіоналів, які вже потрібні для розвитку економіки та відновлення, наголошує Микола Трофименко.
Харків знову стає університетським містом?
Кількість поданих заяв свідчить про те, що інтерес до харківських університетів залишається на високому рівні. У Каразінському університеті кількість заяв зросла з майже 14 тисяч до 19 392. Загалом, станом на 13 серпня, харківські виші отримали близько 94 тисяч заяв. Це є важливим показником. Незважаючи на близькість до зони конфлікту, обстріли та труднощі з очним навчанням, Харків зберігає свій статус освітнього центру. Однак виявляється зміна в попиті: якщо раніше місто асоціювалося з потужними технічними та інженерними напрямами, нині абітурієнти все частіше обирають гуманітарні науки.
Яке значення це має для Харківської області?
Для регіону це може стати проблемою вже через кілька років. Харків - місто, економіка якого історично значною мірою залежала від інженерії, машинобудування, енергетики, науки та промисловості. Після завершення війни потреба в таких кадрах лише зростатиме. Відновлення інфраструктури, енергетики, виробництва та оборонно-промислового комплексу вимагатиме інженерів, фізиків, хіміків, технологів і фахівців з автоматизації.
І саме тут виникає головний парадокс вступної кампанії-2026 - ринок праці дедалі більше потребує технічних фахівців, а молодь дедалі частіше обирає професії, які здаються їй зрозумілішими та безпечнішими з точки зору майбутнього працевлаштування. Якщо ця тенденція збережеться, проблема через кілька років полягатиме вже не у вступі до університету, а в тому, кому буде відбудовувати країну, викладати фізику дітям та працювати на підприємствах, які потребуватимуть нових інженерів.
#Університет #Київ #Студент #Заклад вищої освіти #Українська мова #Харківський національний університет #Харків #Міністерство освіти і науки України #Математика #Бюджет #Біологія #Природничі науки #Абітурієнт #Фізика #Хімія #Харківська область #Психологія #Одеська область #Філологія #Харківщина #Дефіцит #Література #Астрономія #Парадокс #Дистанційне навчання
