Наслідки атаки РФ на Київщину вдень 24 липня 2026 року. Фото: ДСНС України
"Питання у кінцевому отримувачі і в тому, чи скомпрометований його мобільний телефон"
Приватні канали, адресні розсилки та перевірка через боти -- саме так організатори виставки зброї на Київщині намагалися вберегти закритий захід від очей ворога. Результат -- сумний: удар балістичних ракет, одинадцятеро загиблих і сотня поранених. І рішення суду в Києві -- тримання під вартою керівника виставки без права на заставу. Організатори переконують, що точних координат у мережі не було, вони робили лише адресні розсилки у приватних каналах за 9 днів до події, координати ж локації надіслали за добу. З точки зору кіберпезпеки, що насправді відбувається з приватністю, коли одне й те саме цифрове запрошення отримують понад 300 різних людей?
Питання тут у кінцевому отримувачі і в тому, чи скомпрометований його пристрій, а саме мобільний телефон. Чи він зламаний, чи має до нього доступ ще хтось ззовні. Це дуже велика проблема, яка тягнеться досить довго. Вона є і у військових, і в депутатів -- їхні телефони зламують і потім просто моніторять інформацію, яку власник телефона отримує та надсилає. Відповідно, це дуже великий ризик. Тож ворог міг дізнатися інформацію стосовно цього заходу саме через такі канали.
Яким чином можна зрозуміти, що ваш мобільний телефон піддався злому?
Без спеціалізованої освіти та відповідних знань з управління месенджерами важко зробити правильні висновки. Проте, ми всі існуємо в цифровому просторі, тому важливо засвоїти базові принципи цифрової безпеки, особливо щодо налаштувань конфіденційності в месенджерах. Адже якщо зловмисник отримає доступ до вашого месенджера, він може отримати важливу інформацію, що там зберігається. Це лише питання кількох натискань на кнопки, переходу в певні меню та перевірки пристроїв, які мають доступ до цієї інформації.
"Ворог зазвичай шпигує за цими людьми"
Скільки часу в загальному необхідно автоматизованій системі електронної розвідки супротивника для того, щоб перехопити інформацію через скомпрометовані смартфони учасників і сформувати повну вказівку для запуску балістичної ракети? Це може зайняти день, кілька годин чи, можливо, навіть менше години?
Якщо супротивник отримує доступ до месенджера, він має можливість спостерігати за всією інформацією, що передається в ньому. Це означає, що він може швидко поділитися цією інформацією, і наслідки цього можуть бути серйозними. Тут не потрібні складні технології, все залежить від користувача, який не звертає уваги на заходи безпеки на своїх мобільних пристроях. Через різноманітні посилання, файли або електронну пошту можна отримати доступ до телефону, що призводить до його зараження і повного контролю з боку зловмисника. Як показує досвід, ворог часто стежить за такими людьми, збирає інформацію і використовує її в потрібний момент для своїх цілей.
Шановний Сергію, ми ж обговорюємо творців розробок та інновацій, які, безсумнівно, закінчили університети з відмінними оцінками та дипломами. Чому ж, в умовах воєнного стану, звичайні месенджери та корпоративні електронні пошти, що використовуються цивільними виробниками зброї, залишаються абсолютно ненадійними для передачі інформації про час і місце зборів?
Особи, які займаються виробництвом озброєння, стають основною метою для ворога. Тому проти них вживаються різноманітні заходи, які можуть реалізовуватися через різні методи. Можливо, це важко усвідомити, але інколи їхню пильність відволікають, що відкриває доступ до інформації. Методи і підходи змінюються, адже ворог постійно вдосконалюється, і цей процес є динамічним, тому за ним слід уважно стежити. Людина, яка займається важливими проектами, наприклад, розробками, може не звернути уваги на деякі деталі, що в результаті призводить до компрометації її мобільного пристрою.
"Перше — це компрометація, а друге — свідоме сповіщення."
Необхідно терміново внести зміни, можливо, у вигляді нових законодавчих ініціатив або заборон. Має бути чіткий і суворий стандарт: порушив його — і ти виключений із цієї сфери. У разі, якщо ти ненавмисно пролив світло на конфіденційну інформацію, ризикуєш отримати кримінальне покарання. Організатори виставки систематично проводили тестування та публікували звіти після їх завершення. Яка ж роль аналізу попередніх публікацій? Чи міг супротивник просто виявити регулярність і періодичність цих подій?
Хоча він не зміг визначити системність, ви вірно підкреслили, що людський фактор все ж має місце. Існують різноманітні методи впливу на людей, серед яких шантаж і погрози. Тому в даній ситуації слід враховувати два основні елементи: компрометацію та свідоме інформування. Щодо системності цих заходів і звітності, це має позитивний вплив на наше суспільство, оскільки громадяни бачать, що ми розвиваємося, досягаємо результатів, що створює перспективи для перемоги. Це безумовно важливо. Самі ж заходи є надзвичайно необхідними, адже без комунікації та обміну досвідом жодні технології не зможуть нормально еволюціонувати. Проте, на жаль, інколи ворог отримує інформацію про ці дії, і ми бачимо наслідки. Російська розвідка працює на максимум, а іноді й більше, постійно здійснюючи заходи для вербування наших людей та отримання доступу до нашого обладнання, комунікаційних систем і різних сховищ інформації.
"Якщо онлайн-платформи залишаються в безпеці, тоді жоден зовнішній джерело не зможе отримати цю інформацію."
У нас сформувалася ілюзія, що так звана закрита форма реєстрації гарантує безпеку. Які інструменти соціальної інженерії та ворожої агентури найчастіше пробивають такі цивільні фільтри перевірки учасників?
Жодні системи не можуть це виявити. Якщо інформація розповсюджується через спеціалізовані електронні платформи, доступ до яких мають лише обмежене коло осіб, і якщо ці платформи не були зламані, то зовнішнім спостерігачам неможливо її отримати. Більш того, противник не має уявлення, де шукати дані про ту чи іншу подію, яка може відбутися. Оголошення дійсно можуть бути, але без точної локалізації. Це може відбуватися в Ужгороді, Дніпрі, Києві або будь-де іншому. Ворог не зможе зрозуміти, як і де саме відбудеться подія. Проте, враховуючи технічні аспекти останніх обмінів інформацією, а також людський фактор, який не можна ігнорувати, правоохоронним органам варто дослідити ці два елементи, щоб з'ясувати, що призвело до виникнення ситуації.
Противник активно прагне отримати доступ до системи відеоспостереження.
Пане Сергію, на локації розгортали системи РЕБ, РЛС, працювали протидронові перехоплювачі. Чи може випромінювання та активність таких систем бути помітними для супутникового стеження та радіотехнічної розвідки ворога, навіть якщо про це ніхто не написав у соцмережах?
Супутникове спостереження не мало жодного впливу на цю ситуацію. Щодо радіоперехоплення, я не вважаю, що всі пристрої почали функціонувати одночасно та випромінювати сигнали в певних частотах, які могли бути перехоплені ворогом. Існують також аспекти, що ворог веде активну діяльність не лише стосовно осіб, залучених у ці заходи, але і на території. Що це означає? Це те, що в деяких населених пунктах є системи відеоспостереження, такі як камери, і ворог намагається з ними з’єднатися, щоб аналізувати те, що відбувається на записах. Це також може пояснити, чому ворог знав про переміщення техніки та людей до певної зони. Такі ситуації не можна ігнорувати. Отже, тут існує цілий комплекс факторів, проте я вважаю, що радіоелектронна боротьба та супутники не могли зафіксувати щось дійсно значне.
"Можна застосовувати як відкриті території, так і укриття у вигляді бункерів."
Якщо для тестування радіоелектронної боротьби та безпілотних систем необхідні відкриті простори, які технічні засоби слід використовувати для забезпечення безпеки випробувальних зон? Чи варто розглядати децентралізацію, глушіння сигналів, або ж створення цифрового сліду? Який із цих підходів ви вважаєте найбільш доцільним, пане Сергію?
По-перше, яка основна мета цього тестування? Якщо ми прагнемо продемонструвати, як об'єкт функціонує в польоті, це одна справа, а якщо акцентувати увагу на його зовнішньому вигляді, то це зовсім інша задача. Можливо, варто використовувати не лише відкриті місцевості, а й підземні укриття, де можна приховати техніку і зменшити ризик ураження від балістичних ракет. Якщо все ж необхідно показати ефективність радіоелектронної боротьби, то супутники не завжди можуть це зафіксувати, оскільки камера на орбіті не знімає постійно. Супутник проходить над певною територією лише в конкретний момент часу, роблячи знімки, які потім аналізуються. Росія вже використовує штучний інтелект, тому цілком можливо, що за допомогою зображень вони виявили скупчення об'єктів. Однак важливо усвідомлювати, що супутник мав пролетіти над цим місцем у конкретний момент, а це відбувається лише у невеликому відсотку випадків.
Сергій Денисенко. Зображення з публічних ресурсів.
Це вже не перший випадок ураження скупчень людей після цифрових витоків. Чому ми продовжуємо наступати на ті самі граблі у питанні гігієни даних?
Це питання до організаторів: які були їхні міркування під час підготовки цих заходів? Також це стосується тих, хто дав згоду на їх проведення, особливо місцевої влади, яка відповідає за території, де вони відбуваються. Деякі з таких подій вимагають отримання відповідних дозволів, тож тут виникає питання і щодо легітимності цих дозволів. Наразі триває розслідування, тому правоохоронні органи не розголошують цю інформацію.
"Оцінка та застосування захищених засобів комунікації"
На вашу думку, яким повинен бути універсальний протокол для передачі секретних даних серед приватних виробників зброї, щоб повністю уникнути використання цивільних комунікаційних каналів під час планування великих заходів?
По-перше, необхідно виключити ті методи комунікації та месенджери, які можуть бути вразливими до компрометації. Треба закрити ці канали зв'язку і розробити нові, можливо, на основі військових технологій, які вже є в нашому розпорядженні. Ці системи повинні забезпечувати передачу інформації ближче до зони конфлікту. По-друге, важливо ретельно перевіряти осіб, яких запрошують до участі. Слід проводити такі перевірки, щоб уникнути залучення людей, яким не можна довіряти з точки зору доброчесності або потенційної співпраці з Росією. Отже, необхідно запровадити перевірку та використовувати надійні канали зв'язку.
"Вкрай важливо ретельно перевіряти, як саме вони користуються як своїм мобільним телефоном, так і іншими засобами."
Чи обумовлює поточна ситуація необхідність впровадження обов'язкового кібераудиту та контррозвідувальних перевірок для всіх приватних організацій, що об'єднують більше десяти розробників у єдиному місці?
Це, безумовно, вимагає уважної перевірки. Проте, з огляду на обсяги роботи, це фізично є досить складним завданням. В Україні не так багато фахівців, здатних здійснювати такі перевірки. Тому критично важливі аспекти потрібно обов'язково контролювати — зокрема, як співробітники використовують свої мобільні пристрої та інші засоби. Разом з тим, існує законодавство, яке регулює питання захисту персональних даних і їх недоторканності. Ми не можемо просто так вимагати у розробника надати свій телефон для перевірки, оскільки це суперечить закону. Існує потреба у законодавчих ініціативах щодо регулювання перевірок для таких осіб. Якби в них був особливий статус, наприклад, пов'язаний із режимом секретності, це спростило б процес завдяки відповідним нормативним актам. Проте, більшість виробників є цивільними, а не військовими, тому реалізувати це завдання вкрай складно. Тим не менш, необхідно працювати над створенням відповідних механізмів.
#
