Завгосп війни: як Чємєзов трансформував Росію в потужний виробник зброї

Корпорація "Ростех" є основним виробником озброєнь, якими російські військові завдають шкоди українцям. Які структури стоять за її діяльністю та хто нею керує?

Його часто називають "головним після Путіна", найвпливовішою людиною Росії та "завгоспом війни". Сєргєй Чємєзов - чиновник з минулим у КДБ, де він завів близьку дружбу з майбутнім очільником Кремля, а пізніше отримав в управління найприбутковіший бізнес у Росії.

Вже протягом 18 років він керує корпорацією "Ростех", що об'єднує понад тисячу підприємств, охоплюючи широкий спектр від авіаційного виробництва до створення високоточної зброї. За цей період Чємєзов став символом системи, в якій військовий завод і дитячий табір, верстат і відпочинок у санаторії функціонують на досягнення спільних цілей.

З 2014 року, попри публічні обіцянки розвивати "цивільний хай-тек", акценти "Ростеху" остаточно змістилися в бік нарощування виробництва озброєння. З початком великої війни заводи концерну працюють у три зміни.

У 2025 році портал "Війна і санкції" Головного управління розвідки Міністерства оборони представив новий розділ, присвячений аналізу структур трьох найбільш ризикованих холдингів "Ростеху": "Об'єднаної двигунобудівної корпорації" (ОДК), "Об'єднаної авіабудівної корпорації" (ОАК) та НПО "Високоточні комплекси".

Використовуючи надану інформацію та мережу взаємозв'язків YC World, фахівці Trap Aggressor змогли скласти детальний портрет величезної державної корпорації Росії.

Російська державна корпорація "Ростех" - одна з опор ВПК Росії. Створена у 2007 році, вона об'єднала підприємства в галузях озброєння, авіації, електроніки, медицини та машинобудування. Її заводи розташовані в 60 регіонах та згруповані в кілька десятків холдингових компаній. За оцінками української воєнної розвідки, корпорація забезпечує понад половину виробництва зброї та військової техніки.

14 липня 2022 року у Вінниці російські війська вчинили напад, внаслідок якого загинуло понад 20 жителів міста, вдаривши по його центру крилатими ракетами "Калібр". Цю зброю приводять у дію турбореактивні двигуни, які виготовляються на підприємстві "ОДК-Сатурн", що входить до складу об'єднання "ОДК". Це об'єднання охоплює 78 підприємств по всій території Росії, контролюючи 85% активів у сфері двигунобудування.

Так, Уфимське "ОДК-УМПО" випускає двигуни АЛ-41Ф1 для сучасних винищувачів Су-57 і компоненти для гелікоптерів Ка-52. Петербурзьке "ОДК-Климов" виробляє двигуни ВК-2500 для гвинтокрилів Ка-52, Мі-28 та Мі-35. У Рибінську "ОДК-Сатурн" збирає турбореактивні двигуни для Су-35 та установки для російських кораблів, а пермський кластер виробляє двигуни ПС-90 та ПД-14 для транспортної авіації.

Продукція ОДК забезпечує десятки типів техніки, яка щодня атакує Україну.

На відміну від багатьох інших компаній у російському оборонному секторі, ОДК має повний контроль над усім виробничим процесом: від наукових досліджень та проектування до серійного виробництва, обслуговування та модернізації. Така вертикальна інтеграція дає змогу швидко реагувати на зміни в умовах санкцій, імпортозаміщення, технологічної ізоляції та вимог фронту.

У 2023-2024 роках, коли доступ до іноземних компонентів став обмеженим, підприємства холдингу прискорили їх заміну власними аналогами.

Росія регулярно використовує свою стратегічну авіацію в конфлікті з Україною. У липні 2024 року ракета Х-101, випущена з бомбардувальника Ту-95МС, вразила дитячу лікарню "Охматдит" у Києві. Ці ж самі літаки здійснювали запуски ракет Х-22 по житловому будинку в Дніпрі у 2023 році та по торговому центру "Амстор" у Кременчуці у 2022 році.

Вже четвертий рік поспіль українські території зазнають атак з боку російських літаків, які здійснюють свої вильоти з Саратовської та Мурманської областей. Виробництво та модернізацію цих літаків здійснює АТ "Туполев", що є частиною "Об'єднаної авіабудівної корпорації". Ця корпорація постачає Кремлю бойові літаки, важкі транспортні засоби та бомбардувальники, такі як Су-34, Су-35 і МіГ-29.

ОАК була заснована у 2006 році за ініціативою Володимира Путіна, котрий прагнув централізувати та модернізувати військову авіацію Росії. Ця корпорація об'єднала різноманітні конструкторські бюро, виробничі підприємства, випробувальні полигони та науково-дослідні організації. З початком великої війни вона стала важливим "платформою" для розвитку штурмової та стратегічної авіації.

У листопаді 2024 року новим керівником ОАК став Вадім Бадєха, який раніше займав пост генерального директора ОДК. Згідно з даними розслідувачів Trap Aggressor, під час свого керівництва Уральським заводом цивільної авіації Бадєха активно сприяв розробці безпілотних літальних апаратів, таких як "Форпост-Р", "Альтіус" та "Корсар". Під його наглядом ОДК разом із компанією "Рейнольдс" працював над створенням виробничого центру для турбореактивних двигунів, призначених для БПЛА.

Попри активну участь у десятилітньому розвитку російського ВПК, Бадєху лише в лютому 2025 року внесли в санкційні списки ЄС. Тимчасом його родичі розбудовують міжнародний бізнес: батько його колишньої дружини банкір Владімір Фролов володіє платіжною системою Copernicus Gold на основі блокчейну з юридичними особами в Сінгапурі та Нідерландах, а брат колишньої дружини Андрєй Фролов живе в ЄС і має бізнес у сфері платіжних систем в Індії та США.

В межах корпорації ОАК функціонує НПК "Штурмовики Сухого", який займається обслуговуванням і модернізацією Су-25 – штурмовиків, що активно застосовуються в зонах бойових дій.

До складу концерну також входить "Авіаційний комплекс ім. С. В. Ільюшина" (ПАТ "Ил"), який спеціалізується на виробництві військово-транспортних літаків, таких як Іл-76МД-90А, Іл-78 та Іл-112В. Крім того, в концерні присутнє ПАТ "Яковлев", яке зосереджується на цивільній авіації, проте фактично стало частиною військово-промислового комплексу, оскільки активно залучене до виконання програм Міністерства оборони Російської Федерації.

ОАК контролює більше ста дочірніх компаній і володіє більш ніж тридцятьма виробничими локаціями, які охоплюють весь процес – від складання літаків до виготовлення агрегатів, авіоніки та окремих компонентів.

"Іскандер-М" — це балістична система, яку Російська Федерація використала для касетних ударів по набережній Одеси, завантаженому людям центру Сум та ресторану в Кривому Розі. Ця система виготовляється в глибині російського військово-промислового комплексу, де діє холдинг, що рідко згадується в новинах, але постійно забезпечує фронт засобами враження.

Неприбуткова організація "Високоточні комплекси" є частиною корпорації "Ростех" і відповідає за постачання армії Російської Федерації сучасними протитанковими ракетними системами, зенітними комплексами та оперативно-тактичними системами, які здатні здійснювати точні удари на великі відстані. Заснована в 2009 році, ця компанія об'єднує більше 50 підприємств, серед яких проектні бюро та виробничі потужності. До їх числа входять "КБ приладобудування ім. академіка А. Г. Шипунова", Курганський машинобудівний завод та Центральний науково-дослідний інститут автоматики і гідравліки.

Холдинг займається розробкою та виготовленням різноманітних тактичних озброєнь, які активно використовуються збройними силами Росії. Компанії в складі цього холдингу створюють ракетні системи, протиповітряні комплекси "Панцирь-С1", а також протитанкові системи "Корнет", "Хризантема" та "Конкурс" для знищення броньованої техніки. До їхнього асортименту входять також високоточні артилерійські системи "Краснополь" і "Китолов", бойові модулі "Бережок" і "Бахча", а також системи захисту "Арена" та "Дрозд".

Цей широкий арсенал показує, що холдинг відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні російської армії зброєю для ведення війни.

У листопаді 2022 року керівництво холдингу перейшло до Олега Рязанцева. У грудні 2024 року його включили до санкційних списків Європейського Союзу та Швейцарії через його діяльність, яка підриває або ставить під загрозу територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.

У "Ростех" трудяться приблизно 700 тисяч співробітників, і з 2022 року ця кількість швидко зростає. Щоб залучити більше людей до військової діяльності, корпорація створила систему стимулів. Вони формують цей спосіб життя практично з раннього віку, починаючи з дитячого садка.

Деякі компанії холдингу шукають майбутніх робітників серед молоді, деякі - організовують відпочинок та лікування для чинних спеціалістів та їхніх родин, інші - обслуговують прилеглі території та приміщення підприємств ВПК.

Серед таких "допоміжних" підприємств - зареєстрована в окупованому Криму "дочка" ОАК компанія "ОАК-здоровье". Там співробітникам холдингу пропонують путівки до мережі корпоративних баз відпочинку в Московській області, на озері Байкал та Чорноморському узбережжі, зокрема до двох кримських пансіонатів.

Для залучення до ВПК російської молоді на базі табору "Дружба" проводять "зльоти", на яких обговорюють проєкти в галузі авіабудування, організовують спортивно-розважальні заходи та розвивають ініціативи молодих працівників.

Також у холдингах "Ростеху" продумують спеціальні програми для студентів і партнерства із закладами середньої та вищої освіти. Наприклад, створюють центри профорієнтації й сертифікації кадрів, що беруть участь у розробці програм і конкурсів для професійного самовизначення школярів.

Ба більше, "Ростех" виступає партнером російських шкіл, де вже з першого класу пропонують долучатися до "великої воєнної родини". У 2025 році підприємства корпорації планують вкласти понад 1 млрд руб. у розвиток так званих передових інженерних шкіл на базі технічних закладів вищої освіти.

Для учнів шкіл і коледжів створено курс навчання інженерів у сфері авіаційного двигунобудування під назвою "Крила Ростеха". У програмі передбачено щедру стипендію, безкоштовне житло, а також можливість проходження практики та подальшого працевлаштування.

У рамках проєкту беруть участь 15 технічних університетів з різних міст, таких як Москва, Санкт-Петербург, Уфа, Самара, Рибінськ, Казань, Улан-Уде, Перм, Іркутськ, Комсомольськ-на-Амурі, Новосибірськ, Ульяновськ, Нижній Новгород та Омськ. Найбільш зацікавлені студенти матимуть можливість вирушити до Китаю для вивчення штучного інтелекту.

В "Крильях Ростеха" навчається більше 1 500 студентів. Ця корпорація активно займається підготовкою кадрів для російського військово-промислового комплексу.

Працівників, які досягають значних успіхів у виробництві озброєння, заохочують у вигляді квадратних метрів житла. Наприклад, адміністрація Курганмашзаводу, що спеціалізується на виробництві бронетехніки (БМП, БМД, БТР), має намір звести до 2027 року чотири десятиповерхові будинки, які зможуть вмістити 780 квартир. Для працівників заводу передбачені субсидії в рамках програми "Русская мечта".

Поки маленькі "гвинтики системи" відкладають кошти на пільгові квартири за тисячі кілометрів від Москви або мріють про путівку в окупований Крим, Чємєзов ні в чому собі не відмовляє. Дохід його холдингу у 2024 році міг становити 50 млрд дол.

Журналістські розслідування, такі як Pandora Papers та OCCRP, розкривають величезні статки родини Чємєзова. Серед виявленого – розкішна яхта Valerie довжиною 85 метрів, що коштує 140 мільйонів доларів і оформлена на падчерку через офшорні компанії. Також у власності родини є квартири площею 800 квадратних метрів на Фрунзенській набережній у Москві, які належать дружині, а також щонайменше 48 об'єктів нерухомості, включаючи комерційні приміщення як в Росії, так і за її межами.

У 2019 році офіційний дохід подружжя перевищив 30 мільйонів доларів. Вони управляють компаніями в сферах ІТ, девелопменту та телекомунікацій через офшорні структури, такі як Sightview Consultants Limited та Penimar Holdings. Незважаючи на накладені санкції з боку США, ЄС та інших країн, Чємєзов продовжує мати суттєвий вплив на критично важливу інфраструктуру військової економіки Росії завдяки адаптивним формам власності та маскуванню своїх активів під цивільні проекти.

Компанії, що належать до "Ростеха", постійно з'являються в санкційних реєстрах. Інформація з порталу War&Sanctions свідчить про те, що, окрім України, найчастіше підприємства трьох проаналізованих холдингів підлягають санкціям з боку США, Швейцарії, Японії та Європейського Союзу. Менше компаній зазнали обмежень з боку Канади, Нової Зеландії та Австралії.

Введення санкцій проти підприємств "Ростех" для іноземних партнерів зазвичай є складним завданням. Інформація про ці компанії не є публічно доступною, а їх структура розподілена, причому підприємства часто переходять під контроль різних юридичних осіб у межах корпорації. У російських державних реєстрах та закупівельних системах дані про них часто приховуються, а на офіційних ресурсах корпорації регулярно видаляються статті та новини, що висвітлюють участь підприємств у виробництві військових компонентів.

У санкційні списки частіше потрапляють публічніші директори. Наприклад, очільник "Високоточних комплексів" Олєг Рязанцев та гендиректор ОАК Вадім Бадєха під міжнародними санкціями, а гендиректор ОДК Алєксандр Грачов - ні.

"Ростех" - це не лише величезна кількість підприємств, що продукують російську зброю. Це складна система, яка залучає молодь через "патріотичні" клуби, надає стипендії студентам, а працівникам пропонує знижки на житло та путівки до моря. Усе це робиться для того, аби кожен "гвинтик" цієї системи працював без зайвих роздумів і питань.

У складі "Ростех" перебуває безліч компаній, які видають себе за цивільні підприємства, хоча насправді виконують замовлення російського режиму. Символом цієї структури став Чємєзов — архітектор системи воєнної економіки, котрий виступає проти будь-якого миру і завершення конфлікту. Щоб зупинити цю "імперію зла", недостатньо лише накладати санкції на військово-промисловий комплекс. Потрібно знищити всю цю систему, зокрема заводи та привабливі "бонуси", які утримують їх на плаву.

Співавтори: Роман Стеблівський, лідер відділу санкцій Trap Aggressor.

Альона Гришко, аналітикиня компанії Trap Aggressor.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Текст представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію фонду.