Найбільша у світі організація академічних обмінів — німецький DAAD — відзначає столітній ювілей. Серед отримувачів стипендій є тисячі українських студентів. Під час війни Росії проти України їхня кількість значно зросла.
Німецька служба академічних обмінів DAAD є найбільшою в світі організацією, що займається академічним обміном, надаючи підтримку студентам, викладачам та науковцям у навчанні та співпраці між Німеччиною та іншими країнами. Завдяки своїм стипендіям та грантам для навчання, а також участі в освітніх і наукових проєктах, щороку близько 150 тисяч осіб з різних куточків планети прибувають до Німеччини, тоді як німецькі студенти отримують можливість набути досвіду за межами своєї країни. У 2025 році DAAD святкуватиме своє 100-річчя з моменту заснування.
Усе почалося 1925 року, коли Німеччина лежала в руїнах після поразки в Першій світовій війні. Тоді студент із Гейдельберга під час своєї поїздки до США зміг організувати 13 стипендій для своїх однокурсників на батьківщині. Так він хотів допомогти подолати ізоляцію Німеччини в науці. 13 січня 1925 року в Гейдельберзі було засновано Службу академічних обмінів, попередницю сьогоднішньої DAAD.
Після поразки націонал-соціалізму у 1950 році за ініціативою британської військової адміністрації було відновлено діяльність організації, що сприяє розвитку академічного співробітництва. На сьогоднішній день головний офіс DAAD знаходиться у Бонні, а сама організація має численні представництва та інформаційні центри в понад 70 країнах світу. У 2023 році близько 140 тисяч студентів і науковців отримали фінансування через програми академічного обміну DAAD, що включає як іноземних студентів, які навчаються або проводять дослідження в Німеччині, так і німецьких студентів, які виїжджають за кордон.
Одне з представництв DAAD знаходиться в Києві і було відкрито наприкінці 1998 року. Проте, співпраця з українськими студентами з територій колишнього СРСР розпочалася значно раніше, ще до падіння комуністичного режиму, як зазначає директорка з комунікацій DAAD Урсула Пайнтнер. Протягом цього часу кількість обмінних програм та стипендіатів стабільно зростала. Значні зміни в академічному обміні між Німеччиною та Україною сталися після початку російської агресії – спочатку внаслідок анексії Криму та конфлікту на Донбасі, а згодом і під час повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
"Зараз до програм DAAD залучено близько 9000 українських студентів та науковців на рік - або через індивідуальні стипендії, або ж опосередковано через підтримку кооперації між українськими та німецькими вишами. 2021 року ця цифра становила лише близько 2000", - каже Пайнтнер. Крім того, українські студенти отримують фінансування через німецьку Національну агенцію академічної співпраці "Erasmus+", яка також є частиною DAAD.
Коли почалася повномасштабна російська війна, Німецька служба академічних обмінів спершу закрила своє представництво в Києві. Але DAAD надалі підтримував українських студентів та науковців, каже Пайнтнер. Весь цей час вона очолювала створений в 2022 спеціальний контактний центр для українців. Його мета була - допомогти українським студентам, що втекли від війни до Німеччини, продовжити навчання за кордоном.
"З 2014 року ми спостерігали, що для цієї цільової групи доступ до інформації є вирішальним чинником для успішної інтеграції в німецьку систему вищої освіти і пошуку відповідних можливостей", - зазначає Урсула Пайнтнер. Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, за її словами, у Німеччині з'явилося безліч нових можливостей для українських студентів і науковців — від мовних курсів до лабораторних позицій і стипендій. "Ми прагнули, щоб ця інформація і готовність до допомоги стали відомими цільовій аудиторії. Адже стипендії є корисними лише тоді, коли потенційні кандидати мають про них інформацію", - підкреслює Пайнтнер.
У жовтні 2024 року DAAD знову відкрило своє представництво у Києві, тож українські студенти можуть дізнатися про можливості навчання в Німеччині вже на місці або на сайті представництва.
Спектр пропозицій для українців - широкий: від класичних стипендій для навчання в магістратурі та докторантурі за різними фахами і стипендій для науковців до програм, націлених на митців, музикантів чи архітекторів. У переліку можна також знайти окремі пропозиції у сферах державного управління, досліджень у галузі "зеленого водню", культури німецьких меншин за кордоном, музейної справи тощо. Загалом фахових преференцій для отримання стипендії не існує, каже Урсула Пайнтнер.
Також доступні стипендії для участі в мовних курсах у Німеччині, а також програми обміну для випускників DAAD. "Завдяки базі даних стипендій ви можете перейти на портал DAAD, де є можливість подати заявку на отримання стипендії", - зазначає вона.
Пошук на сайті можна налаштувати так, аби отримати не лише пропозиції DAAD, але й інших навчальних та дослідницьких проєктів у Німеччині. Крім того, можна обмежити пошук окремими фахами або ж цільовою групою - студенти, докторанти, науковці тощо.
Розмір стипендій, що пропонує DAAD, варіюється в залежності від програми. Наприклад, для студентів магістратури він складає 992 євро щомісяця. Натомість, учасники короткострокових програм, які вже захистили дисертацію або готуються до цього, можуть отримати 1300 євро на місяць. Додатково, DAAD покриває витрати на подорожі, медичне страхування, а також надає 460 євро на рік для придбання навчальних матеріалів.
Багато стипендій призначено для тих, хто вже здобуває освіту або завершив навчання у вищих навчальних закладах. Як зазначає Урсула Пайнтнер, немає прямого шляху для переходу з української школи до університету в Німеччині.
Зважаючи на різницю в освітніх системах України та Німеччини, українським абітурієнтам для вступу до німецького університету потрібно пройти щонайменше рік навчання в закладі вищої освіти за кордоном. Іншою можливістю є навчання в Studienkolleg – спеціалізованих установах у Німеччині, які готують іноземних студентів до вступу у німецькі університети, пропонуючи додаткові курси для покращення їхньої академічної підготовки.
Урсула Пайнтнер підкреслює, що при ухваленні рішень щодо надання стипендій у рамках різних програм DAAD не робиться різниці між українськими студентами, які залишаються в Україні, та тими, хто отримав у Німеччині статус біженця через війну. "Важливо зазначити, що біженці з України мають право на державну фінансову підтримку для навчання в університетах Німеччини (Bafög), тому для них перспектива отримання стипендії DAAD може бути не такою критичною, як для тих, хто все ще перебуває в Україні", - додає вона. Однак, навіть для тих, хто не планує подавати заявку на стипендію, DAAD пропонує інформаційну підтримку, зазначає Пайнтнер.
Знання німецької мови є необхідним для навчання в німецьких університетах лише для програм, що викладаються німецькою. Багато університетів у Німеччині пропонують курси англійською, для яких знання німецької не є обов'язковим. Проте, за словами Пайнтнера, знання німецької мови все ж відіграє важливу роль у забезпеченні успішності навчання в країні, незалежно від мови викладання. "Навіть якщо ваша навчальна програма англомовна, вивчення німецької мови суттєво допоможе вам адаптуватися - у повсякденному житті, спілкуванні з одногрупниками, вирішенні бюрократичних питань та в багатьох інших ситуаціях", - зазначає вона.
Директорка з комунікацій DAAD підкреслює, що іноземним студентам надається значна підтримка у вивченні німецької мови. "Університети зазвичай пропонують курси німецької, але DAAD також допомагає стипендіатам, які ще не володіють достатніми знаннями мови, почати навчання вже до офіційного старту", - зазначає Пайнтнер.
Окрім надання безпосередньої підтримки та консультацій для окремих українських студентів, DAAD активно сприяє та координує співпрацю між університетами Німеччини та України. Кількість таких партнерств помітно зросла в умовах повномасштабної російської агресії. Якщо на початку лютого 2022 року налічувалося 226 таких співпраць, то до грудня 2024 року їх стало вже понад 340, зазначає директорка з комунікацій DAAD.
Одним із яскравих прикладів такої співпраці є ініціатива Ukraine Digital. Вона була започаткована німецькими університетами на початку війни, щоб допомогти українським освітнім закладам організувати онлайн-навчання в умовах, коли фізичні заняття стали неможливими через обстріли та повітряні тривоги. Протягом майже трьох років війни, згідно з даними DAAD, підтримку в рамках цієї програми отримали близько 90 українських університетів, а кількість онлайн-курсів, які отримали фінансування, перевищила 2200.
Існують й інші ініціативи співпраці між німецькими та українськими університетами, які фінансує DAAD. Як зазначає Урсула Пайнтнер, ці проєкти охоплюють або спеціалізовану освіту, зокрема у галузі германістики, або ж німецько-українські наукові та розвивальні проекти. "У контексті повномасштабного вторгнення Росії ми також розпочали фінансування спільних проєктів у сфері управління вищою освітою між нашими країнами. Це зумовлено тим, що Україна здійснює реформи у вищій освіті, що включають, зокрема, підвищення автономії університетів", - коментує директорка з комунікацій DAAD.
Новим масштабним проєктом освітньої та наукової співпраці між українськими та німецькими вишами є створення Німецько-української мережі університетів. На проєкт, розрахований до 2029 року, німецький уряд виділив 24 мільйони євро. За словами Пайнтнер, в рамках проєкту ідеться передусім про те, аби в українських вишах ставало дедалі більше міжнародних навчальних напрямів і спеціалізацій. Інша мета - створити програми підвищення кваліфікації персоналу українських вишів у сфері менеджменту вищої освіти та інтернаціоналізації.
Відмінність нових кооперацій між українськими та німецькими університетами, як зазначає директорка з комунікацій DAAD, полягає в залученні до них багатьох вишів з обох країн одночасно. "Нам важливо, щоб це були не просто двосторонні співпраці між окремими університетами, а щоб виникла справжня мережа, що базується на спільних заходах і колективній взаємодії", - підкреслює Урсула Пайнтнер.
#Росія #Штаб-квартира #Університет #Сполучене Королівство #Архітектор #Київ #Студент #Нацизм #Вища освіта #Україна #Радянський Союз #Біженець #Німеччина #Українці #Російська мова #Вищий навчальний заклад #Німці #Євро #Стипендія #Гейдельберг #Донецький вугільний басейн #Перша світова війна #Німецька мова #Державне управління #Докторантура #Знання (видавництво) #Анексія Криму Російською Федерацією #Німецька служба академічних обмінів #Лабораторія #Бонн.
