Офіційне відкриття українського павільйону на CES 2026 Фото: DroneUA
У січні 2026 року в Лас-Вегасі пройшла CES - найбільша технологічна виставка світу, де понад 4100 компаній із десятків країн демонструють інновації в ШI, робототехніці, цифровому здоров'ї, мобільності тощо. Це найвпливовіше технологічне шоу збирає сотні тисяч відвідувачів.
Цього року Україна вперше представляє свій павільйон на CES, беручи участь у виставці вже п'ятий раз поспіль. Цього разу наша країна вперше займає місце в зоні Global Pavilions, де країни демонструють свої технологічні екосистеми в цілому. Команди для участі у CES 2026 обиралися Міністерством цифрової трансформації та Українським фондом стартапів. Процес відбору проводився на основі відкритих заявок, з акцентом на продуктах, що мають потенціал для масштабування.
Спільною рисою учасників є інженерна вимогливість та спрямованість на досягнення результату. Проєкти розробляються з урахуванням можливості їх перевірки в реальних умовах, стабільної роботи та потенціалу для масштабування через партнерські відносини. В українській екосистемі цей процес відбувається швидше, ніж у багатьох зрілих ринках: команди швидко переходять від початкових етапів до продуктів, готових до міжнародної інтеграції, і стають частиною глобальних інноваційних ланцюгів. Це стає можливим завдяки співпраці з університетами, центрами досліджень та розробок, а також промисловими партнерами, - зазначають у компанії DroneUA, яка є одним із співорганізаторів українського павільйону.
В результаті, на CES 2026 Україна представила вісім стартапів, які працюють у таких галузях, як DefenceTech, робототехніка, штучний інтелект, енергетика, MedTech та агропромисловий комплекс. Раніше видання Mind висвітлювало два з цих проектів - HEFT та Ovul. У цій статті ми зібрали цікаві відомості про шість інших учасників з України на CES.
На даний момент однією з уразливостей НРК є втрата зв'язку. У Lanka активно працюють над вирішенням цієї проблеми.
"Наша система дозволяє НРК долати 100 метрів без зв'язку в умовах, де GPS не працює. Наприклад, Starlink може втрачати сигнал у лісистих місцях або між висотними будівлями, що призводить до затримки зв'язку на 1-2 секунди, що може спричинити втрату дрона. Наше рішення засноване на технологіях комп'ютерного зору та візуальної навігації", - поділилася одна зі співзасновниць компанії.
Непілотовані роботизовані комплекси з програмним забезпеченням повинні використовувати камеру для навігації та самостійно приймати рішення щодо маршруту, навіть без зв’язку з оператором. Крім того, модуль здатний виявляти та обходити перешкоди, а також знаходити міни. Система вже пройшла випробування на полігоні з використанням "Мамута", а також встановлено співробітництво з виробниками ще двох типів НРК.
Компанію зареєстровано влітку 2025 року, хоча команда працює у сфері НРК близько трьох років. У Lanka Robotics не розголошують офіційну назву компанії, прізвища засновників, фінансові результати та іншу чутливу інформацію.
Першу розробку - НРК "Мамут" - засновники створювали власним коштом, інвестувавши близько $20 000. Для подальшого розвитку компанія хоче залучити $1 млн. Кошти підуть на розширення команди, масштабування та прискорення R&D. Паралельно стартап розраховує на державну підтримку й очікує рішення щодо участі у грантовій програмі Brave1.
У майбутньому передбачено впровадження модуля, який буде інтегрований із системами ситуаційної обізнаності, такими як DELTA. Це надасть можливість одному оператору управляти групою з п'яти до семи дронів-перехоплювачів, що сприятиме реалізації концепції "малого неба" – сегмента протиповітряної оборони, де основну роль виконуватим саме ці дрони. Технологія вже успішно пройшла тестування і вперше була продемонстрована у вересні 2025 року.
VARTA не повідомляє офіційної назви компанії, імена засновників, фінансові дані та іншу конфіденційну інформацію. Однак зазначає, що компанія володіє власними патентами, виробничими потужностями, а її розробки вже використовуються Збройними силами України та відповідають стандартам НАТО.
Компанія не робила офіційних заяв щодо залучення інвестицій. Проте вона готова співпрацювати з інвесторами, пропонуючи їм доступ до Pich Deck та інвестиційних пропозицій.
Локалізація таких компонентів є важливим етапом для розвитку українського ринку. Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів, раніше зазначав у розмові з Mind, що основною проблемою залишається відсутність повноцінної електронної бази. Саме цю складність намагається вирішити компанія Tykho.
"З початку повномасштабного вторгнення більшість компонентів разом із FPV-дронами імпортується з Китаю. Але через ворожу позицію Китаю до України та підтримку росії, цей імпорт несе серйозні ризики. Наша місія - забезпечити українських військових 100-відсотково вітчизняними модулями для FPV-дронів, незалежними від китайських постачань", - пояснюють у Tykho.
Компанію у 2023 році заснували вісім українських підприємців на інженерів. Їхні прізвища, фінансові й операційні показники та іншу чутливу інформацію в Tykho не розголошують. Втім відомо, що компанія має власний дослідницький центр і може кастомізувати свої продукти під потреби виробників дронів. Також Tykho намагається просуватися за кордоном. Раніше брала участь у впливових виставках оборонних й авіаційних технологій: TADTE 2025 - у Тайвані, MSPO 2025 - у Польщі, DALO Industry Days - у Данії, XPONENTIAL 2025 - у США тощо.
Стартап не публікує інформацію про свої прямі інвестиції та етапи фінансування.
В Ірпені був споруджений перший в Україні повноцінний 3D-будинок для родини загиблого захисника, чий дім був знищений внаслідок агресії російських військ. Цей будинок площею 130 квадратних метрів був надрукований з використанням 72 тонн бетону всього за 58 годин роботи 3D-принтера. Як повідомляє UTU, приблизна вартість одного квадратного метра становить $650-700, що включає в себе фундамент, дах, вікна, стіни та комунікації.
У 2023 році Інна Фурман, яка має більше десяти років досвіду у сфері девелопменту, заснувала нову компанію. На даний момент 3D Technology UTU не розкриває інформацію про кількість своїх клієнтів. За даними Опендатабот, фінансові результати компанії в Україні поки що не вражають: у 2023 році її дохід склав 50 тисяч гривень, а збитки досягли 1,35 мільйона гривень. У 2024 році ситуація не змінилася суттєво – виторг становив 131 тисячу гривень, тоді як збитки зменшилися до 1,19 мільйона гривень.
Однак у цій технології закладено значний потенціал для ринку відновлення після війни. Компанія також орієнтується на експортні можливості. Вже кілька 3D-принтерів успішно реалізовано закордонним клієнтам, зокрема в Сполучених Штатах. Крім того, компанія отримала запит на розробку штучних коралових рифів: в США реалізується програма, спрямована на відновлення океанського узбережжя та захист коралових екосистем шляхом виготовлення спеціалізованих конструкцій.
На даний момент 3D UTU ще не здійснювала публічного залучення інвестицій.
Такі роботизовані платформи скорочують час обробки замовлень, зменшують витрати на ручну працю й підвищують точність комплектування та продуктивність у великих fulfillment-центрах і розподільчих хабах. AGV-сегмент є одним із найшвидше зростаючих у світі з автоматизації складів, де зосереджено вже сотні компаній, що впроваджують автономних роботів на логістичних майданчиках.
Factorial Robotics заснували Дмитро Вакуленко й Ігор Левков у травні 2025 року. Фінансові показники поки що не оприлюднені. Окрім Shapid AGV у компанії ще три продукти: R.A.T. (Robot Assistant Tracker) - безпілотний наземний комплекс для різних оперативних завдань; Argus - система спостереження з тепловізором і денною оптикою для тривалого моніторингу; SortMaster - швидкісна система автоматичного сортування коробок з інтелектуальним керуванням.
На даний момент компанія не здійснювала публічного залучення інвестицій.
Вітрова турбіна створена спеціально для компаній, що знаходяться в передмістях, і забезпечує електроенергію з економією до чотирьох разів у порівнянні з традиційними мережами. Вона ідеально підходить для регіонів, де витрати на електрику перевищують $0,18 за кВт/год, і де середня швидкість вітру становить не менше 5 м/с. За словами представників компанії, інвестиції у цю турбіну, вартість якої складає $199 000, окупляться протягом чотирьох-шести років.
Вітрогенератори Sirocco отримали патент після шести років інтенсивних наукових досліджень і розробок. Як стверджує компанія, їхні турбіни демонструють на 50% вищу аеродинамічну ефективність у порівнянні з класичними вітровими установками, при цьому вони працюють тихо та є безпечними для птахів.
Компанія була заснована у 2017 році Тарасом Водяним, Анною та Олександром Приймаками. За інформацією з Опендатабот, фінансові результати Sirocco в Україні залишаються на скромному рівні: у 2024 році компанія завершила з доходом у 203 тисячі гривень та чистим прибутком у 5500 гривень. Проте головний офіс знаходиться в Бостоні.
На початковому етапі реалізації проєкту стартап отримав інвестицію у розмірі $50 тисяч від IoT-хабу, заснованого Романом Кравченком, натомість віддавши 10% акцій. Пізніше компанія також отримала кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку.
#Україна #Російська імперія #Робототехніка #Бостон #Інвестиції #НАТО #Енергетична галузь #Дрон #Інновації #Стартап-компанія #Долар США #Навігація #Електрична енергія #Зв'язок #Китай (регіон) #Протиповітряна оборона #Тайвань #Данія #Екосистема #Імпорт #Лас-Вегас #Патент #Інтенсивне землеробство #Траєкторія #Прискорення #Народна Республіка Кампучія #Принтер (обчислювальна техніка) #Підприємство #Виставка споживчої електроніки
