В Україні спостерігається криза не тільки в галузі природничих наук, але й у гуманітарних дисциплінах.
Сьогоднішні учні читають менше, що негативно позначається на їхньому навчанні та показниках національного мультипредметного тесту, не лише в сфері літератури. Оксана Онищенко у своїй статті "Читати, рахувати, мислити: які слабкі місця шкільної освіти оголив НМТ-2026" розглядає аналіз звіту Українського центру оцінювання якості освіти про результати тестування цього року.
Авторка підкреслює, що, незважаючи на те, що шкільна програма передбачає глибокий аналіз текстів, багато учнів, очевидно, обрали "швидке харчування" у світі читання — замість того, щоб вчитуватися у книги, вони воліють короткі резюме або рецензії.
Онищенко акцентує увагу на тому, що Україна стикається не тільки з кризою в галузі природничих наук, але й у гуманітарній сфері. Це можна спостерігати за результатами національного мультимедійного тестування (НМТ) з літератури. Як і у випадку з фізикою, математикою та хімією, більшість вступників показали результати, що нижчі за середні.
Згідно з результатами тестування, дітям не становить труднощів виконувати завдання, які вимагають спостереження за поверхневими аспектами, такими як виявлення настрою твору або визначення інтимності лірики. Проте, їм важче справлятися з завданнями, що потребують глибшого аналітичного підходу до тексту.
Зокрема, правильно співвіднести тему твору з літературним героєм змогли лише 25% вступників. Установити відповідність між персонажем і його життєвим кредо -- 17%. Причому 37% учасників у першому завданні та 27% у другому не утворили жодної правильної логічної пари. Настрій поезії правильно визначили 70% учасників, інтимну лірику розпізнали 80%. Але коли треба було порівняти уривок із твором зі шкільної програми або застосувати знання з теорії літератури, частка правильних відповідей падала до 30-40%.
"Дійсно, відсутність звички до читання книг та нездатність аналізувати текст поступово, але суттєво впливають на успішність у всіх інших предметах, зокрема й у точних науках," -- підкреслює Онищенко.
У математиці деякі помилки не були пов'язані з ускладненням розрахунків, а виникали через неправильне сприйняття задачі абітурієнтами. Наприклад, у геометричній задачі, що вимагала обчислити площу певної фігури, лише 37% учасників змогли дати вірну відповідь, тоді як інші не усвідомили, площу якої фігури потрібно було визначити.
На іспиті з історії України абітурієнти часто плуталися у величезних уривках документів, не завжди звертаючи увагу на ключові слова — такі як імена, назви міст і країн, або терміни, що належать до певних історичних періодів. У предметі географії, через обмежений словниковий запас, який також залежить від рівня читання, у студентів виникали труднощі навіть з розумінням окремих слів у легендах карт, наприклад, "яловичина" чи "вовна".
"Проблема літературної освіти давно вийшла за межі дискусії про "любов до художньої літератури". Йдеться про базову гігієну мислення: здатність утримувати довгу умову, визначати головне та бачити контекст. Без цієї навички розраховувати на якісну освіту просто неможливо", -- пише Онищенко.
Згідно з даними міжнародних досліджень, від 10 до 15% населення світу мають дислексію -- особливість роботи мозку, за якої людині складно швидко читати, писати без помилок і розуміти прочитане. Як із цим впоратися розповіла освітня експертка Юлія Гордієнко у статті "Коли читання дається важко: як розпізнати дислексію і що з цим робити".
#Україна #Школа #Український центр оцінювання якості освіти #Математика #Знання #Хімія #Мозок #Історія України #Нобелівська премія з фізики #Гігієна #Поезія #Словниковий запас #Нобелівська премія з літератури #Логічно #Лірична поезія #Творче письмо #Дислексія #Настрій (психологія) #Вовна #Пояснення до легенди
