Станом на 5 вересня 2026 року, за інформацією ініціативи Bring Kids Back UA, з території Росії та тимчасово окупованих районів вдалося повернути певну кількість викрадених українських дітей. В цілому, під контролем агресора перебуває близько 1,6 мільйона українських дітей, і щодо 20 610 з них існують дані про можливу депортацію та примусове переміщення.
Існує безліч свідчень з Києва, західних країн, міжнародних організацій, правозахисників і журналістів, які підтверджують, що діти піддаються примусовій асиміляції, індоктринації та мілітаризації. Їм змінюють імена та передають на усиновлення російським громадянам.
Українська академія лідерства (УАЛ) вирішила підняти важливу проблему в Європі через кампанію під назвою Burning Call for Human Rights. Студенти УАЛ створили інсталяції з обгорілими телефонами у 14 містах дев’яти країн Євросоюзу, які служать символом втраченого зв’язку та закликають до уваги цієї критичної теми.
Студенти розповідали перехожим про українських дітей, яких викрала Росія, та просили записати звернення до депутатів Європарламенту. Загалом вдалося зібрати 600 звернень (10 годин записів), які євродепутати від Литви Пятрас Ауштрявічюс та від Болгарії Андрій Ковачев передали президентці Європарламенту Роберті Мецолі.
Яким чином з'явилася концепція цієї кампанії і яке ставлення європейців до історій про викрадених Росією українських дітей? На ці питання відповіла Євгенія Матейчук, заступниця СЕО УАЛ, у рамках інтерв'ю для Радіо Свобода.
Які фактори спонукали до започаткування кампанії Burning Call for Human Rights?
- Кожного року, принаймні з 2017-го (за виключенням великої перерви з 2019-го до 2022-го включно), Академія здійснює адвокаційні кампанії, під час яких ми зі студентами їздимо в Європейський Союз і адвокатуємо якусь тему, пов'язану з Україною.
Якщо говорити про конкретну тему депортованих дітей, ми обрали її для адвокаційної діяльності ще в 2023 році, коли розпочали кампанію "Crime Without Punishment". Тоді ми мали справу з величезним томом вагою 50 кілограмів. Частина матеріалів у цій книзі була затушована, оскільки ситуація все ще триває, зокрема й депортація дітей. Це свідчить про те, що книга залишилася незавершеною, адже частина інформації залишається нерозкритою.
Нашим завданням було продемонструвати обсяг, величину, серйозність та безкарність [злочинів російської армії].
Під час кампанії цього року нам важливо було, щоб студенти, які спілкуються з французом, з німцем, з бельгійкою - з громадянами країн Європейського Союзу - могли розказати про викрадення українських дітей. І в тому числі через власний досвід -
Тому коли ми вже в 2026 році визначали тему, яку варто адвокатувати під час нашої експедиції до країн Європейського Союзу, ми вирішили взяти саме її як ключову.
Окрім масштабу проблеми і жаху цієї історії, ми ще показуємо, що зараз через табори, шкільну освіту тощо йде серйозна пропаганда, мілітаризація цих дітей, і їх фактично готують до наступних воєн [Росії] або до продовження цієї війни. Тому в цій кампанії був трохи інший фокус, ніж у попередній 2023 року.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд, розташований у Гаазі, видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у здійсненні воєнних злочинів, зокрема у насильницькій депортації та переміщенні населення, в тому числі дітей, з окупованих українських територій.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення "прийняла" близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч - діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Росія прагне викорінити українську ідентичність дітей шляхом примусової паспортизації, усиновлення, ідеологічної пропаганди та мілітаризації. Ці слова прозвучали напередодні Міжнародної конференції, присвяченої поверненню українських дітей, яка відбулася 11 травня в Брюсселі.
У Єврокомісії заявили, що допомагають Україні у поверненні депортованих Росією дітей через фінансування пошуку, верифікації їх місця перебування, реінтеграції в Україні та документування злочинів.
На конференції Європейський Союз представив новий санкційний пакет, що стосується 23 фізичних та юридичних осіб, яких вважають причетними до депортації та "перевиховання" дітей з України.
Я хотів би згодом повернутися до вашої кампанії 2023 року, але наразі мене цікавить, чому ви обрали прямий діалог з європейцями для обговорення теми депортованих дітей? Чим вас спонукала така форма комунікації?
Протягом нашої кампанії ми реалізували кілька важливих складових. По-перше, ми організували зустрічі в європейських установах, таких як Рада Європи, Європейська комісія, Європейська Рада та Європейський парламент. Наші студенти мали можливість обговорити питання з представниками цих організацій.
Окрім цього, у більшості з дев'яти країн, які ми відвідали, ми мали зустрічі з депутатами парламенту. У деяких з цих країн ми спілкувалися з представниками різних політичних фракцій і обговорювали ці питання.
Другий [елемент] - це вже рівень громадського впливу, тому що в Європейському Союзі до громадян прислухаються. Очевидно, що наша кампанія не охопила весь Європейський Союз і ми її масштабом не змінили одну думку на іншу глобально.
Проте, ми, як і багато інших організацій та інституцій, що приїжджають і працюють на різних етапах, також внесли свій вклад. Для деяких європейців, з якими спілкувались студенти УАЛ, це стало абсолютно новим відкриттям. Так, вони усвідомлюють, що триває війна, але не уявляли, що ситуація така...
Ви стверджуєте, що багато людей навіть не підозрювали про існування цієї проблеми. Що саме вам доводилося пояснювати оточуючим? Які питання переважно виникали у них на початку розмови про цю ситуацію?
- У цій конкретній кампанії нашою задачею була показати, що діти, яких, умовно, викрали в 2023 році, яким було 16-17 років, зараз це вже 20-літні молоді люди, які вже якісь роблять вибори в своєму житті, десь працюють, вчаться в якомусь університеті.
Це вже зрілі особи, які виконують свої обов'язки як громадяни Російської Федерації. Саме тому ми зосередилися на обговоренні того, які дії вживає Росія, і що відбувається з українськими дітьми, які були незаконно вивезені або примусово переміщені. Це окрема тема.
Плюс ми ще підняли тему в цій кампанії не лише депортованих, а й дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Назва Burning Call for Human Rights -
Друга складова – це пропаганда. Ми не лише висвітлювали масштаб проблеми, але й занурювалися в її сутність, використовуючи різноманітні історії.
Ми зверталися до людей з проханням зателефонувати своїм представникам у Європейському парламенті. Проте врахувавши, що акції відбуваються ввечері, тобто після робочого часу, ми розуміємо, що багатьом може бути незручно, адже дзвонити своєму депутату вперше — це не завжди просто.
Отже, ми організували телефонну лінію. Це означає, що користувачі могли дзвонити на справжній номер. Ті, кому не зручно було телефонувати, могли залишити свої повідомлення у запису. Ми заздалегідь інформували, що наші розмови фіксуються та транскрибується зміст звернень.
Нашою задачею було їм підсвітити, що ця проблема величезна, і невирішення її - це глобальний виклик, і для них в тому числі.
Які в основному були реакції людей на цю історію?
Розповім, хто ці люди, що телефонували депутатам Європейського парламенту. Серед них були не лише випадкові перехожі; наприклад, у Парижі до нас завітала заступниця мера міста, яка також зателефонувала. Серед дзвонять були й представники Європейського парламенту, а також Європейського суду з прав людини.
Реакції виявилися неоднозначними – часом звучали і сльози. Звісно, були й ті, хто відчував певний страх, адже доводилося дзвонити комусь або ж записувати свої думки. Проте в цілому, за моїми спостереженнями, люди висловлювали свої думки досить впевнено. Ми також підготували скрипт, який учасники могли читати, але якщо хтось бажав висловити свої думки вільно, ми радо це підтримували.
З'явилося безліч запитів. Це не були випадкові акції, де підійшли лише одна-дві особи. Як не дивно, навколо цих телефонів зібралося чимало людей, які проявляли зацікавленість та задавали питання.
Але, мабуть, найбільше запам'ятовувалися такі реакції, коли люди дуже емоційно реагували,
- Чи траплялось таке, що люди не вірили або ставили під сумнів те, про що розповідали студенти? І можливо, це підпитання таке, чи зустрічались вам росіяни, які намагалися завадити акціям, і якщо так - як ви на це реагували?
На щастя, під час цієї кампанії подібних інцидентів з росіянами не трапилося. Проте, в ході попередньої кампанії у 2023 році, до нас підходили громадяни Росії. І були моменти, коли один з них почав задавати провокаційні питання англійською, намагаючись викликати сумніви. Але зрештою, його видали подруги, які стояли поруч і спілкувалися російською. Виявилося, що вони прийшли разом.
Нам пощастило, що не було таких, знаєте, прямо сутичок. Були якісь такі легкі провокації - або підійти з провокативними запитаннями, або, наприклад, людина не підходить і не заявляє про свою позицію, а проходить повз і просто, знаєте, кидає якісь слова типу "брехуни", ще щось.
- Ви казали, що депутати заявили, що повернення дітей має бути безумовною умовою для будь-якого мирного договору. Мається на увазі їхня заява після брифінгу, чи, можливо, якась ініціатива планується з їхнього боку чи якийсь інший формат?
На міжнародній арені існує ініціатива Bring Kids Back UA, що об’єднує численні українські організації, які вже протягом тривалого часу займаються цією проблематикою. Наша мета полягала в підтримці державних ініціатив у цьому напрямку.
Ми згадали про мирні [домовленості], тому що в той момент дуже багато було обговорень мирної угоди. Ми вирішили в тому числі сказати, що повернення дітей є безумовною, обов'язковою умовою будь-яких домовленостей, будь-яких питань, пов'язаних з Україною. Це стосується і дітей на окупованих територіях, тому що найменше уваги до цієї проблеми.
Отже, ця умова, крім депортованих осіб, також стосувалася дітей, які знаходилися на тимчасово окупованих територіях. Це, безперечно, була наша друга за важливістю мета та основний меседж у цій кампанії.
Яким чином ви оцінюєте результативність цієї кампанії?
- В першу чергу, очевидно, ми говорили про зміну або посилення громадянської позиції. Тобто наша задача одна - це громадська думка. І тут ми, з нашими можливостями, з нашою спроможністю вплинути, поговорити, дати людям більше інформації - було понад 600 тих, хто конкретно прийшли. Плюс ми [мали] конкретні звернення людей, тому що нам важливо було, щоб людина зробила якусь дію.
Отже, в даному випадку вона несе певну відповідальність, адже я вже вживав якихось дій і звертався. Це означає, що ця проблема стає для мене більш актуальною: я не просто вислухав, а вже мав певну участь у ній.
Друга задача - це вже безпосередньо представники влади, з якими зустрічалися. І нам було важливо, що депутати, які прийшли в тому числі на наші події, на брифінг, який ми робили, - отримали нову інформацію. Бо вони вже і є лобістами фактично.
Наступним етапом є те, щоб ці записи та заклик до дії були передані до Європейського парламенту. Ми змогли зв’язатися з депутатами, і вони вже передали [записи] президенту Європейського парламенту.
У нас не було жодної [мети], скажімо так, що далі планувалося, не знаю, якийсь погоджений нормативний документ і так далі.
- Ви також вимагали негайного доступу міжнародних організацій, таких як Міжнародний комітет Червоного Хреста, ЮНІСЕФ та інших, до депортованих дітей, які залишаються на території РФ зараз. Можливо, ви знаєте, чи щось змінилося в цьому напрямку?
Ні, зовсім ні. Якщо ви запитуєте про нашу кампанію, то з моменту нашої поїздки в квітні до теперішнього часу, за всією інформацією, яку ми маємо, - відповідаємо негативно.
На завершення хочу знову звернутися до вашого проєкту, про який ви вже згадували, а саме до кампанії 2023 року з 50-кілограмовою книгою. Чи можете ви поділитися, чи є наміри продовжувати цей проєкт у майбутньому?
- Вона з 2023 року побувала на кількох континентах. Вона, правда, така, пошарпана вже трохи, але нашу книгу по Європі ми повозили по різних виставках, університетах, акціях. Тобто ця вся історія не завершилася тоді, у квітні 2023-го.
Наші знайомі, колеги або випускники Академії, які в той час навчалися за кордоном, організовували певну подію і зверталися з проханням привезти щось. Ця історія продовжувалася кілька років, і все проходило спокійно. Здається, наразі вона знову активна, якщо не помиляюся, десь у Німеччині.
Гіпотетично: якщо б цю книгу створювали сьогодні, як ви вважаєте, скільки б вона важила, якщо б у ній було вже більше інформації, враховуючи, що з того часу минуло три роки?
- Вочевидь і на жаль, якби цю книгу писали зараз, там було б набагато більше імен, набагато більше інформації. Коли наші друзі-партнери з Bickerstaff.734 рахували - це приблизно 50 кілограмів було на той момент. Але, мабуть, я би ваше питання перефразувала з фізичної на символічну вагу. І вона точно буде величезною.
4 червня 2026 року, в День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок російської збройної агресії, Україна закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію з метою негайного, безпечного та безумовного повернення всіх незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей, йшлося в заяві Міністерства закордонних справ (МЗС).
Відомство закликало своїх партнерів активніше підтримувати Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей, залучатися до її діяльності, зміцнювати обмін інформацією, сприяти механізмам розшуку та верифікації, а також фінансувати програми, які спрямовані на організоване повернення, реабілітацію та довгострокову реінтеграцію дітей.
У Міністерстві закордонних справ України підкреслили важливість посилення санкцій щодо всіх осіб і організацій, які мають відношення до незаконної депортації, примусового переселення, мілітаризації, індоктринації та нелегального усиновлення дітей з України.
#Росія #Європа #Журналіст #Київ #Україна #Володимир Путін #Українська мова #Історія #Німеччина #Європейський Союз #Міністерство закордонних справ (Україна) #Парламент #Росіяни #Документ #Правозахисники #Париж #Телефон #Литва #Лідерство #Європейська комісія #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Європейський парламент #Брюссель #Радіо «Свобода» #Міжнародний кримінальний суд #Депортація #Гаага #Ідеологія #Болгарія #Рада Європи #Європейська Рада #Культурна асиміляція #французи #Реклама #Брати #Злочинність #Військовий злочин #«День» (Київ)
