Індія визначає свої пріоритети: як Україні вдасться налагодити співпрацю з Нью-Делі?

Авторка Наталія Бутирська є фахівцем у сфері Східної Азії, має ступінь магістра з міжнародної політики та обіймає посаду асоційованої старшої аналітикині в Центрі "Нова Європа".

Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар 3 вересня, в четвер, здійснив свій перший окремий візит до України, що стало знаковою подією в історії двосторонніх відносин між країнами.

Головними темами обговорення стали зміцнення двосторонніх відносин та досягнення миру в Україні. На спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою індійський міністр підкреслив готовність Індії надати будь-яку можливу допомогу в процесі завершення конфлікту. Невдовзі до цього прем'єр-міністр Нарендра Моді під час зустрічі з Владіміром Путіним у закуліссях саміту ШОС у Бішкеку закликав президента Росії "змінити курс від безкінечної війни до її завершення та припинення бойових дій".

Індійський прем'єр-міністр є одним із небагатьох партнерів Росії та лідерів, які називають Путіна "другом", хто неодноразово публічно закликав російського лідера закінчити війну проти України. Війна стає обтяжливою ношею для багатьох країн, зокрема для Індії. І заява прем'єр-міністра Моді відображає не лише дипломатичний жест, а й позицію та ставлення до неї. Втім, такі звернення мають обмежений вплив на дії Путіна. Наступного дня після цієї зустрічі внаслідок дронової атаки на Київ загинув громадянин Індії. Раніше, 19 липня, від російського удару по цивільному судну Golden Leo біля берегів Одеси загинули чотири індійські моряки. І навіть під час перебування міністра Джайшанкара у Києві Росія не зупинила своїх цілодобових обстрілів української столиці, що вказує на неготовність Путіна прислухатися до порад найближчих партнерів.

Між мирними ініціативами й енергетичними інтересами: баланс Індії

Безпекова ситуація в Чорному морі та свобода судноплавства, а також глобальна продовольча безпека стали важливими темами обговорення між міністрами України та Індії, оскільки ці питання набули безпосереднього значення для Нью-Делі через ризики для індійських суден і моряків. І якраз посередництво Індії у розблокуванні судноплавства в Чорному морі могло б стати частиною практичних кроків на шляху до миру, тим паче що індійська дипломатія свого часу докладала зусиль до розблокування 2022 року Чорноморської зернової ініціативи. 12-13 вересня цього року у Нью-Делі відбудеться саміт БРІКС, на який прибуде Владімір Путін. Тож у прем'єр-міністра Моді є можливість порушити це питання на полях заходу, а також спробувати досягти більш конкретних результатів, оскільки блокування судноплавства у Чорному морі має ще і глобальні наслідки.

Нью-Делі не має інструментів, які б могли змусити Путіна припинити бойові дії. Як Володимир Зеленський, так і Андрій Сибіга під час зустрічі з індійським міністром акцентували увагу на важливості американського впливу для досягнення мирного прогресу. Вони висловили сподівання на активізацію дипломатичних зусиль та повернення до політичного діалогу в багатьох країнах світу. Приклад деяких держав, які активно працюють над поверненням військовополонених, українських дітей та розв'язанням інших гуманітарних питань, показує, що навіть без істотного впливу на стратегічні рішення Москви можна активно сприяти вирішенню конкретних аспектів, пов'язаних із конфліктом.

Інше питання, яке турбує Київ, -- це закупівля Індією російської нафти. У той час як Україна та західні партнери шукають шляхи, як обмежити російські надходження від експорту нафти, Індія поряд з Китаєм стала її головним імпортером: порівняно з 2021 роком імпорт російської нафти зріс з майже 3 до близько 50% у загальному обсязі імпорту. Втім, індійський уряд продовжує відстоювати свою позицію. У відповідь на запитання журналістки, чи зменшить Індія закупівлю російської нафти, якщо США схвалять санкції проти країн, які купують російську нафту, Субраманьям Джайшанкар вказав на необхідність забезпечити енергетичну безпеку для 1,4 мільярда людей, коли ситуація з енергетикою у світі є дуже складною. "Це те, де українська сторона має свої перспективи, свій погляд на це питання. І я хочу, щоб ви також зрозуміли нас. Хочу додати, що цей конфлікт, який сьогодні вже в п'ятому році, не буде вирішений тому, що хтось купує або не купує нафту, мінерали чи алюміній. Цей конфлікт буде вирішений діалогом, дипломатією і переговорами, і це те, що ми підтримуємо", -- відповів індійський міністр.

Цю позицію Індія відстоює від початку війни. І хоча під тиском Дональда Трампа країна на деякий час зменшила імпорт російської нафти, блокування Ормузької протоки призвело до повернення до рекордних закупівель із РФ, а зупинка російських НПЗ після атак українських безпілотників перетворила Індію ще й на одного з великих постачальників бензину до Росії. Значну частину постачань здійснює компанія Nayara Energy, частка якої належить "Роснєфті".

Відстоюючи свої енергетичні зв'язки з Росією, Індія підкреслює важливість стратегічної автономії та дотримання національних інтересів. Ця позиція демонструє загальний підхід Нью-Делі — уникати вибору між сторонами: підтримувати співпрацю з Росією в енергетичному та оборонному секторах; взаємодіяти з Китаєм, незважаючи на територіальні конфлікти; і водночас розвивати стосунки з Вашингтоном, Токіо, Європою та Австралією. У таких умовах Україні важко вплинути на відносини Індії з Росією, але стратегічна автономія Індії, на відміну від стратегічного зближення Китаю та Росії, відкриває можливості для подальшого розвитку україно-індійських зв'язків.

Торгівля, технології та люди: де Україна може поглибити співпрацю з Індією

Візит міністра Джайшанкара, серед іншого, мав надати новий поштовх позитивній динаміці україно-індійських відносин після першого в історії візиту прем'єр-міністра Індії до Києва 2024 року, бо останнім часом розвиток відносин дещо сповільнився. Досі не відбувся візит Володимира Зеленського до Індії у відповідь, хоча за підсумками зустрічі лідерів два роки тому українського президента запросили відвідати країну за "взаємно зручної нагоди". Міністр Джайшанкар зазначив, що питання візиту опрацьовують дипломатичними каналами, однак конкретних термінів не назвав. Водночас сторони домовилися провести в Нью-Делі засідання міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, діяльність якої також певний час стоїть на паузі. Візит Андрія Сибіги до Індії для участі в її роботі може стати нагодою перевести двосторонній діалог у більш практичну площину.

Сторони окреслили низку напрямів, здатних надати новий імпульс двосторонній економічній взаємодії. Попри те, що впродовж останніх чотирьох років логістичні виклики суттєво ускладнювали торгівлю, україно-індійські економічні зв'язки продемонстрували стійкість. За нинішнього товарообігу у 2,6 млрд дол. простір для його подальшого зростання залишається значним. Потенціал є не лише у традиційних сферах -- енергетиці, інфраструктурі, аграрному секторі, фармацевтиці та машинобудуванні, а й у нових технологіях. Зокрема, розвиток індійського цифрового сектора, стартапів і штучного інтелекту створює можливості для переходу від переважно торговельних до більш технологічних форматів співпраці, зважаючи на досвід України у сфері інновацій, зокрема у військовій. Схоже, інтерес у цьому напрямі існує.

У квітні цього року Індію відвідав Рустем Умєров, який на той момент був головою РНБО України. Після його візиту президент Зеленський повідомив про досягнення певних угод у сфері безпеки та завершення відповідних двосторонніх угод. Проте подробиці про подальші кроки у реалізації цих домовленостей не були оприлюднені, що зрозуміло, враховуючи чутливий характер даної теми. Як стало відомо ZN.UA, близько місяця тому до Києва прибула індійська делегація, що складалася з шести осіб, яка провела переговори з президентом України та відвідала Агенцію оборонних закупівель, проявивши інтерес до українських дронів. Не виключено, що питання співпраці в цій галузі також обговорювалося під час візиту міністра закордонних справ Індії.

Одним із важливих аспектів двосторонньої співпраці є освітня сфера. Міністр Джайшанкар висловив подяку Україні за позитивне ставлення до індійських громадян, які навчаються в українських університетах. До початку повномасштабного вторгнення в Україні навчалося близько 20 тисяч індійських студентів. Вони виконують роль важливого мосту між культурами та спільнотами, а також є значним фінансовим ресурсом для українських закладів освіти. Згідно з даними Міністерства освіти та науки, на 2026 рік в Україні навчаються всього 924 індійських студенти. Війна вплинула на безпекові аспекти, які стали критично важливими для студентів та їхніх батьків, що призводить до зниження освітньої привабливості України. Водночас важливо враховувати, що в цій сфері ми конкуруємо з Росією, яка активно залучає абітурієнтів з країн, що раніше обирали українські університети. Наприклад, під час нещодавньої бесіди з прем'єр-міністром Моді, Путін повідомив, що в Росії наразі навчається 40 тисяч індійських студентів. Аналіз даних з 2022 року свідчить про те, що ця кількість зросла вдвічі, що може вказувати на перенаправлення абітурієнтів з України до Росії.

Ще однією ключовою областю нашої конкуренції з Російською Федерацією є залучення іноземної робочої сили. У 2025 році, під час візиту Путіна до Нью-Делі, було підписано Угоду про тимчасову трудову діяльність, що дозволила Москві почати імпорт індійських працівників. Водночас, починаючи з весни 2026 року, в Україні активно поширювалась негативна інформація про іноземних робітників, зокрема з Індії. Центр протидії дезінформації виявив цю кампанію як російську інформаційну атаку, що мала на меті розпалити ворожість і ксенофобію. Проте цю інформацію підхопили деякі українські політики та громадські діячі, що призвело до зростання соціальної напруги у суспільстві, яке вже страждає від психологічного тиску через війну. Водночас українські підприємства та демографи попереджають про серйозні виклики з робочою силою в Україні після завершення конфлікту. Тому для української влади критично важливо відкрито обговорити цю проблему з громадськістю та законодавчо врегулювати питання залучення іноземних працівників, враховуючи чутливі аспекти, які викликають занепокоєння у суспільстві. Це може стати важливою сферою співпраці з Індією в процесі відновлення України після війни.

Таким чином, візит міністра Джайшанкара є важливим не тільки для підтримки діалогу між Україною та Індією, але й відкриває можливості для переосмислення подальшого розвитку цих відносин. Україні слід розробити власну стратегію взаємодії з Індією, орієнтуючись не лише на поточні розбіжності, а головним чином на довгострокові перспективи співпраці. Хоча Україна не в змозі змінити зовнішню політику Індії чи її відносини з Росією, практичний підхід дозволить Києву виявляти спільні інтереси та поступово розширювати можливості для співпраці між Україною та Індією.