До початку 2026/2027 навчального року українська шкільна система підходить із меншою кількістю закладів, ніж кілька років тому. Причин одразу кілька: дітей стає менше через демографічну ситуацію, частина родин виїхала за кордон після початку повномасштабної війни, інші переїхали всередині країни, а громади паралельно оптимізують мережу шкіл.
Однак просто наявність шкіл не вирішує найважливіше питання, яке хвилює батьків: чи буде достатньо місць для їхніх дітей. Ситуація в різних регіонах країни значно варіюється. У маленьких громадах інколи спостерігається брак учнів, що ускладнює функціонування шкіл. Водночас у Києві та інших великих містах ситуація інша: деякі навчальні заклади та цілі мікрорайони можуть бути переповнені.
У період війни виникло ще одне критично важливе питання — безпека. Навіть якщо школа обладнана достатньою кількістю класів і парт, це не гарантує, що всі учні можуть навчатися в очному режимі одночасно. Важливим аспектом є наявність укриттів та їх місткість. УНН розглянуло цю ситуацію у контексті підготовки шкіл до нового навчального року.
Скільки шкіл працюватиме в Україні у новому навчальному році
За даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році 8 424 школи планують працювати очно. Ще 2 211 закладів мають використовувати змішаний формат, а 1 306 навчатимуть дітей дистанційно. Загалом йдеться про 11 941 заклад загальної середньої освіти. До перших класів цього року очікують прийняти близько 243,3 тисячі дітей.
На початку навчального року 2025/2026 в Україні функціонувало близько 11,8 тисяч навчальних закладів. Протягом останніх п'яти років їхня кількість зменшилася приблизно на 15,5%.
Причина не полягає в жодному окремому рішенні. На систему шкіл одночасно чинять вплив такі фактори, як тривале зниження народжуваності, міграційні процеси, повномасштабна війна, виїзд дітей за межі країни, переселення родин із прифронтових регіонів, а також закриття або реорганізація малочисельних навчальних закладів.
Отже, ситуація в різних регіонах України може бути кардинально різною. У деяких сільських школах навчається всього кілька десятків учнів, тоді як у великих містах одна школа може вміщувати сотні дітей. Київ у цьому плані особливо виділяється. За даними моніторингу освітніх закладів загальної середньої освіти, на одну столичну школу припадає приблизно 528-535 учнів. Середній показник по Україні становить близько 303 учнів на школу.
Отже, стверджувати, що в Україні існує загальний дефіцит шкільних місць, було б недоречно. Проблема має більш локальний характер: в деяких громадах кількість учнів настільки мала, що не вистачає для підтримки існуючої мережі навчальних закладів, тоді як в інших популярні школи продовжують бути переповненими.
Скільки навчальних закладів функціонуватиме в Києві в наступному навчальному році?
У відповіді на запит інформаційного агентства УНН, Департамент освіти і науки Київської міської державної адміністрації зазначив, що в навчальному році 2026/2027 у столиці планується наявність 412 комунальних шкіл загальної середньої освіти. Проте, Департамент не надав інформації щодо загальної проєктної місткості цих навчальних закладів, а також не вказав кількість вільних місць для учнів. Таким чином, на основі цієї інформації не можливо визначити, скільки додаткових учнів можуть бути прийняті в комунальні школи Києва.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році у столиці працювало понад 600 шкіл усіх форм власності. Серед них було 415 комунальних, 187 приватних та вісім державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
При цьому слід чітко розрізняти ці показники: йдеться про всі навчальні заклади столиці, а не тільки про комунальні. Хоча приватні школи в Києві займають значну частку, основне навантаження все ще лягає на комунальну освітню систему.
Чи відчувається брак шкільних місць у Києві?
У відповідь на інформаційний запит УНН, Департамент освіти і науки КМДА не надав офіційної інформації про загальний брак місць у київських школах. Отже, наразі немає підстав стверджувати про наявність підтвердженого дефіциту на рівні міста.
Ситуація може значно варіюватися навіть у межах сусідніх мікрорайонів. Найбільші проблеми, як правило, виникають у районах, де активно зводять житлові комплекси, тоді як школи та інші соціальні об'єкти не встигають адаптуватися до зростаючого населення.
Існує ще один важливий аспект: батьки часто прагнуть відправити свою дитину не просто до найближчого навчального закладу, а саме до певного ліцею чи школи з високим рейтингом. Через це одна школа може виявитися переповненою, тоді як у сусідній все ще є вільні місця.
Отже, для сім'ї в умовах поточної безпекової ситуації в столиці важливо не лише визначити "фізичне" місце для навчання, але й вибрати навчальний заклад, що розташований близько до дому. Крім цього, потрібно спланувати безпечний маршрут до школи, подати заявку на відповідну освітню програму та забезпечити можливість очного навчання.
Особлива тема – захист.
Згідно з даними КМДА, 94% навчальних закладів Києва обладнані базовими укриттями. У випадку, якщо школа не має власного укриття, вона може скористатися захисними спорудами сусідніх установ, якщо вони знаходяться поруч і можуть вмістити достатню кількість учнів. Це призводить до того, що реальна пропускна здатність школи під час війни може суттєво відрізнятися від звичайної. Хоча в класах є місця, якщо укриття не призначене для одночасного перебування всіх учнів, доводиться адаптувати навчальний процес або змінювати розклад занять.
Яким чином функціонуватимуть школи Києва з 1 вересня?
Новий навчальний рік у Києві має розпочатися 1 вересня 2026 року. Яким саме буде формат роботи конкретної школи, залежатиме насамперед від безпекової ситуації. У Департаменті освіти і науки КМДА повідомили УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
"За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% мають використовувати змішану форму, а близько 0,7% -- дистанційну", - йдеться у відповіді профільного відомства.
Втім, там визнають: якщо безпекова ситуація змінюватиметься, школи зможуть коригувати організацію навчання. Так, керівники навчальних закладів можуть використовувати різні моделі роботи під час воєнного стану. Крім того, школи мають певну автономію: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форму навчання, тривалість навчального тижня і дня, графік уроків та перерв.
Чи відбувається закриття навчальних закладів в Україні?
Поки великі міста можуть мати проблему з перевантаженими школами, частина громад стикається з прямо протилежною ситуацією -- дітей у класах стає дедалі менше. Насамперед це стосується сільської місцевості. Через демографічне скорочення та міграцію у деяких закладах навчаються лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року змінюються і правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений поріг. Для шкіл із 1-12 класами йдеться про менш як 60 дітей, для закладів із 1-11 класами -- менш як 55, а для шкіл із 1-9 або 5-11(12) класами -- менш як 45 учнів.
Проте це не означає, що такі школи автоматично закриють 1 вересня. Рішення про реорганізацію або ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, зазвичай місцева громада. Якщо там вважають школу необхідною, вона може продовжити фінансувати її зі свого бюджету. Але для невеликих громад це може бути дорого, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, продовжуватиметься.
Навіть у випадку реорганізації чи закриття школи, це не означає, що діти залишаться без можливості навчання. Громаді слід знайти альтернативні навчальні заклади для учнів і, за потреби, організувати транспорт для їх доставки.
Що зміниться в Україні зі школами найближчими роками
Ще одна значна трансформація чекає на українські школи в найближчому майбутньому — реформа старшої школи. З 2027 року розпочнеться перехід до профільної середньої освіти. Після завершення дев'ятого класу учні зможуть обрати свій подальший шлях: академічний ліцей або професійну освіту.
Ці зміни також вплинуть на саму структуру освітніх установ. Не всі заклади, які нині пропонують навчання з першого по одинадцятий клас, продовжать функціонувати як старші школи. Деякі з них перетворяться на початкові школи або гімназії, які діятимуть до дев’ятого класу. Навчання в 10-12 класах поступово зосередиться в академічних ліцеях.
Чи здатні приватні навчальні заклади заповнити вакуум місць у державних школах?
У Києві існує значний приватний освітній сектор – на сьогодні налічується близько двохсот таких навчальних закладів. Вони справді здатні зменшувати навантаження на державні установи. Це особливо видно в районах з новими житловими комплексами, де разом із новими будинками з’являються й приватні освітні ініціативи.
Проте вважати приватні навчальні заклади повноцінним вирішенням питання браку місць не слід.
Перш за все, це платна освіта, яку не кожна сім'я може собі дозволити. Додатково, приватні навчальні заклади мають обмежену кількість учнів, свої власні критерії відбору і не зобов'язані приймати всіх дітей з сусідніх районів.
Комунальна система працює за іншим принципом: доступ до загальної середньої освіти має бути гарантований незалежно від доходів сім'ї. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста і частково її розвантажувати, але замінити комунальні заклади вони не можуть.
Нагадаємо вам
УНН повідомляв про можливість забезпечення місць у дитячих садках у наступному навчальному році.
#Київ #Гімназія (школа) #Українська мова #Школа #Міністерство освіти і науки України #Бюджет #Інфраструктура #Ліцей #Дитячий садок #Українські національні новини #Моніторинг #Київська міська державна адміністрація #Дефіцит #Середня освіта #Демографія #Початкова школа #Загальна середня освіта в Україні #Рівень народжуваності #Міграція людей #Автономія #Купа #Воєнний стан
