Унікальний ресторан, сприяння у пошуку роботи, психологічна підтримка та навіть ламасесії перед іспитами – ось як британський досвід може стати корисним для України напередодні відкриття спеціалізованої старшої школи.
Від редакції: Через рік реформа Нової української школи вступить у один із найважчих етапів — реалізацію старшої профільної освіти. Після завершення дев'ятого класу українські підлітки повинні будуть зробити вибір: продовжити навчання в старшій профільній школі (академічний ліцей, 10-12 класи), перейти до професійно-технічного закладу (колишні ПТУ) або ж вступити до фахового коледжу.
Найбільше запитань викликає саме академічний ліцей. Якщо він, як і фаховий коледж, даватиме старшокласникам можливість обирати профіль навчання й готуватися до вступу до університету, то в чому полягає різниця між ними? І чи взагалі нам потрібні два типи закладів, які багато в чому дублюватимуть один одного?
Але європейські країни, які давно подолали цей шлях, не відмовилися від жодного з них. Велика Британія -- один із таких прикладів.
Про те, як там співіснують коледжі та школа й чому британські підлітки нерідко обирають саме коледж, спеціально для ZN.UA розповідає українська вчителька Надія Майбогіна, яка нині викладає у британському коледжі.
Не раз доводилося чути, що впровадження старшої профільної школи в Україні за європейським зразком призведе до дублювання функцій коледжів і професійної освіти, що, на думку багатьох, робить цю ініціативу недоцільною. Виходячи з мого досвіду роботи як у британській старшій профільній школі (sixth form), так і в коледжі, можу підтвердити, що певне перекриття дійсно існує. Ці навчальні заклади пропонують подібні програми навчання та професійні кваліфікації для молоді. Тому вважати британський коледж вищим за школу — "майже університетом" (як його іноді сприймають українські батьки) — є помилковим.
Тоді постає закономірне питання: чи варто запроваджувати таке дублювання в Україні? І чи піде на користь учням конкуренція між старшою профільною школою та коледжами?
Моя відповідь -- так. І пояснити це найкраще допомагає британський досвід.
Що таке британський коледж?
Перш за все, важливо усвідомити, що британський college суттєво відрізняється від українського коледжу. В Україні коледж забезпечує професійну передвищу освіту, а його випускники отримують ступінь молодшого бакалавра. Це означає, що коледж є специфічним рівнем освіти, що розміщується між повною загальною середньою освітою та вищою освітою.
Британський коледж не має точного аналога в українській освітній системі. Це, скоріше, універсальний навчальний центр, що об'єднує в собі функції кількох різних українських навчальних закладів. Тут, під одним дахом, можуть навчатися не лише студенти з високими академічними результатами, які вивчають A Levels (програму поглибленого вивчення для підготовки до вступу в університети, такі як Оксфорд або Кембридж), але й молоді люди з інтелектуальними або іншими особливими освітніми потребами. Для них основною метою є розвиток самостійності, соціально-побутових навичок, а також, за можливості, підготовка до професійної діяльності.
Якщо розглядати українські паралелі, британський коледж виконує одразу кілька ролей: він є профільною старшою школою, професійним ліцеєм (колишнім ПТУ), фаховим коледжем, а в деяких випадках – навіть пропонує окремі програми вищої освіти. Додатково слід зазначити ще одну важливу функцію – навчання дорослих, які прагнуть здобути нову спеціальність, підвищити свою кваліфікацію або повернутися до навчання після тривалої перерви.
Отже, коледж здатен вмістити всіх – тут знайдеться простір для кожного студента, незалежно від його здібностей. Тому диплом коледжу у Великій Британії не розглядається ані як символ високого статусу, ані як менш значуще досягнення. Він просто вказує на місце, де проходило навчання. Важливим є не стільки назва навчального закладу, скільки кваліфікація та рівень знань, які отримала особа.
Чому ж деякі молоді люди надають перевагу коледжу, тоді як інші обирають старшу профільну школу? Давайте проаналізуємо ключові переваги кожного з цих навчальних закладів.
1. Нижчі вступні вимоги
Думаю, що перша причина, чому діти йдуть до коледжів, -- нижчі вступні вимоги. Наприклад, учень хоче вивчати математику за програмою A Levels як один із трьох-чотирьох профільних предметів. Але після закінчення середньої школи отримав лише шість балів із дев'яти можливих. Старша профільна школа може вимагати щонайменше сім балів, тоді як у коледжі прохідний бал часто нижчий. Водночас програми, за якими навчатимуться студенти в коледжі та школі, абсолютно однакові. Чому так? Тому що школа значно менша за коледж -- і за кількістю учнів, і за кількістю вчителів. Тому їй складніше організувати навчання для дітей із різним рівнем підготовки, і вона відбирає найсильніших.
2. Потужніша система підтримки студентів
Виникає слушне питання: як коледжі, що приймають студентів з нижчими вступними балами, здатні забезпечити якісну освіту, якщо вони навчають за тими ж програмами, що й середні школи? Відповідь криється в одній з їхніх ключових переваг — розвиненій системі підтримки студентів. Коледжі, зазвичай, є значно більшими установами, де навчається від 3 до 5 тисяч студентів, у той час як у старших профільних школах їх чисельність складає лише 100-200. Це дозволяє знизити частку адміністративних та інших накладних витрат на кожного студента. Завдяки цьому коледжі можуть дозволити собі мати більше працівників, які спеціалізуються на підтримці студентів (Learning Support). Ці фахівці не лише надають індивідуальну допомогу студентам з особливими освітніми потребами, але й підтримують викладачів. Якщо студент має регулярні пропуски занять або проявляє проблеми з поведінкою, існує система, що дозволяє організувати зустрічі, розробити план підтримки, спілкуватися з батьками тощо. Таким чином, це вже не лише проблема одного викладача, а колективний підхід, до якого прагнуть в ідеальному варіанті.
3. Атмосфера студентського життя
Проте багато людей прагнуть здобувати освіту в середовищі, де їхні однолітки мають високі досягнення, а сама назва навчального закладу викликає асоціації з престижем і якісним навчанням. Коли ж в одному місці навчаються студенти з різними рівнями підготовки, виникає питання: як коледжам конкурувати з такими школами? Однією з ключових переваг є розвинена студентська спільнота.
Сучасні навчальні заклади пропонують комфортні зони відпочинку з м'якими диванами, різноманітні ресторани, зелені газони зі зручними лавками, а також організовують фестивалі, виставки, спортивні змагання та тематичні події. Життя тут дійсно бурхливе. Іноді на території коледжу навіть можна зустріти ламу, яку дозволяється погладити — це допомагає знизити стрес під час сесій або просто підняти настрій. Для багатьох студентів дружба, спілкування та відчуття єдності з великою студентською родиною є не менш важливими, ніж процес навчання.
Навчальні заклади також прагнуть сформувати атмосферу зрілості. В старшій профільній школі учні можуть обійтися без формального одягу, тут облаштовані лаунж-зони, а класи нагадують сучасні офісні приміщення. Старші учні максимально відокремлені від молодших, щоб вони не відчували себе частиною звичайного навчального процесу.
Однак коледж у цьому аспекті важко перевершити. Тут спеціально підкреслюється, що студенти - це вже зрілі особи. Наприклад, вони звертаються до викладачів за іменем, на відміну від школи, де прийнято використовувати терміни на кшталт "Міс" чи "Сер". Це, здавалося б, дрібниця, але саме через подібні нюанси дорослі намагаються створити враження, що між ними та учнями немає бар'єрів, а молодь вже вступила в нову фазу свого життя.
Тільки коледж здатен надати безліч можливостей для розвитку – десятки позакласних клубів, гуртків та секцій, які функціонують як в обідню пору, так і після занять.
4. Гнучкий розклад
Якщо значну частину студентів коледжу становлять молоді люди, яким навчання дається непросто, то одне із завдань коледжу -- швидко інтегрувати їх до ринку праці. Одним з інструментів для цього є гнучкий графік навчання. Якщо шкільний день завжди однаковий, наприклад, із 8:00 до 15:00, то студенти в коледжі можуть мати один-два вільні дні, а графік кожного робочого дня "плаває", тобто щоразу змінюється. Для мотивованих і дисциплінованих це -- можливість почати працювати паралельно з навчанням. Однак, як на мене, для тих, кому самоорганізації бракує, такий графік може, навпаки, зашкодити.
Проте, подібний розклад для коледжу є природним наслідком їхнього розміру та ускладненої структури навчального процесу, що охоплює численні групи студентів та широкий спектр дисциплін.
5. Ширший вибір програм і більше практики
Іще одна причина, чому коледж може бути привабливішим для деяких учорашніх школярів, -- ширший вибір предметів і програм різного рівня. Саме тому сюди частіше вступають ті, хто хоче здобувати не так академічні знання, як практичні навички.
Наприклад, освітня установа може надавати лише курси з фізики для учнів, які мають намір стати інженерами. У той же час, у коледжі студенти можуть вибирати з-поміж електроніки, інженерії та інших схожих спеціальностей, причому ці програми пропонують різні рівні складності і забезпечують більшу гнучкість у переході між ними, якщо з’ясується, що обраний шлях не відповідає їхнім потребам.
Напевно, за задумом це мало чим відрізняється від української профільної освіти. Проте практичні курси потребують відповідної матеріальної бази, і саме тут коледжі мають значну перевагу над школами. Наприклад, у коледжі, де я викладаю, є власний ресторан, де кухарі й офіціанти -- студенти, а місцеві жителі за місяць бронюють місця. Утім, велика матеріальна база й територія мають і зворотний бік. Коледжі зазвичай розташовані поза межами міст, а дорога до них забирає і час, і гроші. І хоча чимало учнів приїжджають до коледжу власним автомобілем, саме вони частіше запізнюються на перший урок.
6. Тісніший зв'язок із роботодавцями
Ще один ефективний спосіб підтримки молоді в їх інтеграції на ринок праці полягає в тісній співпраці коледжів з представниками бізнесу. Якщо старші профільні школи більше зосереджуються на партнерстві з університетами (оскільки більшість їхніх випускників планує продовжити освіту у вищих навчальних закладах), то коледжі активно взаємодіють із місцевими роботодавцями. У таких навчальних закладах працюють спеціалісти, які протягом року займаються пошуком партнерів серед підприємств, організовують для студентів стажування на виробництві, а також сприяють у пошуку місць на програмах навчання з елементами виробничої практики після завершення навчання.
У процесі підтримки студентів у пошуку роботи бере участь більшість зацікавлених осіб, включаючи викладачів. На заняттях учні отримують знання про написання резюме, підготовку до співбесід, а іноді навіть отримують допомогу у створенні листів для потенційних роботодавців, навіть якщо вони самі не проявляють бажання діяти. Ця діяльність має системний характер і триває протягом усього навчального року. Проте це не гарантує, що кожен зможе легко знайти роботу. Молодість — це період, коли і молоді люди, і їхні батьки поступово усвідомлюють реалії життя. Крім того, ринок праці у Великій Британії також стикається з серйозними викликами. Тим не менш, коледжі докладають зусиль, щоб зменшити розрив між навчанням і першим робочим місцем.
Чи доцільно створювати ситуацію, коли старші спеціалізовані школи та коледжі частково повторюють програми один одного? На мою думку — так. Адже вони змагаються не тільки за кількість учнів, а й за якість освіти, комфортні умови навчання, підтримку студентів, співпрацю з роботодавцями та університетами, а також за найкращих педагогів. Саме конкуренція спонукає кожен навчальний заклад шукати свої унікальні переваги, розвиватися і вдосконалюватися. В результаті вигоду отримують не лише навчальні заклади, а й діти, економіка та суспільство в цілому.
#Університет #Студент #Вища освіта #Заклад вищої освіти #Українська мова #Математика #Ліцей #Ринок праці #Ресторан #Психологія #Конкуренція (економіка) #Графіка #Дзеркало тижня. Україна #Кваліфікація #Кембридж #Оксфордський університет #Професійно-технічне училище #Дах #Велика Британія #Ступінь бакалавра #Оскільки #Престиж #Повідомлення
