Стрийський парк є найулюбленішим місцем для відпочинку в місті, проте в вечірній час багато мешканців, особливо жінок, уникають його через відчуття небезпеки. Це одна з проблем, виявлених під час дослідження потреб відвідувачів. Виходячи з отриманих даних, була розроблена комплексна концепція розвитку парку, яка передбачає реконструкцію центральної алеї, відновлення підземних туалетів, а в майбутньому - інтеграцію парку до єдиного зеленого коридору Львова. "Твоє місто" розкриває потенціал Стрийського парку та його можливі зміни в майбутньому.
Хто та як відвідує Стрийський парк?
Для того, щоб дізнатися, хто саме відвідує Стрийський парк та які зміни хотіли б бачити його відвідувачі, було проведено спеціальне дослідження. Протягом місяця опитали більше 440 осіб, а також здійснили спостереження на 11 входах до парку, щоб проаналізувати потоки людей. Протягом тижня дослідники зафіксували понад 50 тисяч перетинів.
"Ми отримали надзвичайно цікаві дані. З'ясувалося, що парк відвідують представники 14 різних соціальних груп. Кожна з них використовує парк по-своєму в різні дні тижня та в різний час", - поділився з "Твоїм містом" ландшафтний архітектор Максим Коцюба.
У робочі дні Стрийський парк переважно виконує роль транзитного маршруту, адже тут часто перетинаються шляхи багатьох студентів. У вихідні ж сюди приїжджають відпочивати люди з різних куточків Львова. Найбільше гостей можна спостерігати з Франківського та Сихівського районів.
Щодня до Стрийського парку приходять 18% опитаних львів'ян, ще 23% - кілька разів на тиждень. Особливо популярний він серед людей старшого віку - 30% опитаних пенсіонерів відвідують його щодня.
Приблизно 47% гостей парку витрачають від однієї до двох годин на відпочинок. Лише 2% відвідувачів залишаються менше ніж на півгодини.
Найчастіше люди заходять до парку з вулиці Сахарова, від Українського католицького університету та через головний вхід із вулиці Паркової. Разом на ці три входи припадає понад половина потоку відвідувачів. Натомість входом навпроти Парку культури користуються значно рідше.
Є у львів'ян і свої улюблені місця. Найпопулярнішою виявилася головна пішохідна алея на верхньому плато - її відвідують 60% опитаних. 38% приходять до озера з лебедями, 32% відпочивають на галявинах у верхній частині парку, 28% - у нижній. Оранжерею відвідують 20%, а Платанову алею - 10%.
Найменша кількість відвідувачів спостерігається у зоні навпроти Парку культури, поруч із Дитячою залізницею та за старим кінотеатром "Львів".
Водночас, результати дослідження виявили, що для численних мешканців Львова Стрийський парк є чимось більшим, ніж просто територія для відпочинку.
"Вони кажуть, що іще їхні мами гуляли в цьому парку, потім приводили сюди дітей, тепер онуків. Для них це більше ніж парк. Це історія їх родини в поколіннях", - каже Максим Коцюба.
Більше 30% респондентів висловили бажання стати волонтерами та брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення парку.
Увечері парк стає переважно "чоловічим" простором
Однією з головних проблем Стрийського парку відвідувачі називають недостатнє освітлення. Це особливо впливає на те, наскільки безпечно люди почуваються тут після настання темряви.
"За словами ландшафтного архітектора Максима Коцюби, вдень 97% людей відчувають себе у парку в безпеці, тоді як ввечері цей показник падає до лише 25%. Крім того, 40% осіб уникають відвідування парку після настання вечора, оскільки вважають це небезпечним."
Особливо виражена різниця спостерігається серед жінок: 70% з них уникають відвідування парку ввечері або відчувають тут загрозу.
"З настанням вечора виявляється, що парк втрачає значну кількість відвідувачів, особливо серед жінок. У цей час простір стає здебільшого чоловічим", - зазначає Коцюба.
Планується поліпшити обстановку за рахунок впровадження нового освітлення. В процесі реконструкції головної алеї буде встановлено 10 енергоефективних ламп, старі кабелі підлягають заміні, а також буде здійснено прокладення нових інженерних комунікацій.
Водночас повністю освітлювати парк не планують. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев стверджує, що світло необхідно збалансувати з потребами тварин, які тут живуть.
"З одного боку, певні місця у парку треба краще освітлювати. А з іншого, ми маємо розуміти, що в парку живе унікальна фауна, і для птахів, кажанів, білок та інших представників фауни світло є джерелом стресу, несумісним з їх збереженням", - зазначає він у коментарі "Твоєму місту".
Отже, у представленій концепції пропонується розділити освітлені маршрути та затемнені природні території. Для освітлення обрали теплі тони світла з колірною температурою в діапазоні 2500-2700 кельвінів, оскільки холодне світло, на думку Коломєйцева, має шкідливий вплив на біорізноманіття парку.
Відвідувачі висловлюють незадоволення через ліхтарі, які існують, але час від часу не функціонують. Як зазначила директорка Стрийського парку Олена Мазурик, за забезпечення зовнішнього освітлення відповідає ЛКП "Львівсвітло".
"Періодично вони проводять моніторинг, і за потреби замінюють джерела світла у ліхтарях. Там, де відбулося оновлення мереж, лампи витримують довше. Швидше виходять з ладу лампи, де старі мережі. Не так давно у парку поміняли лампи на частині верхньої алеї і на частині нижньої. Це ділянки алей, які погано освітлювалися, але найбільш відвідувалися".
Дослідження також виявило потребу в освітленні кільцевого маршруту в парку. Це забезпечило б більшу безпеку для користувачів у вечірній час, що дозволило б не лише насолоджуватися відпочинком, а й використовувати його як проїзну артерію в цій частині міста.
Першою змінять центральну алею
Отримані в процесі дослідження результати стали основою для формування просторового бачення Стрийського парку.
"Візія просторового розвитку парку не є планом ремонту окремих його ділянок. Вона визначає довгострокову стратегію і принципи трансформації всієї території на основі аналізу пішохідних потоків, міського контексту та сценаріїв використання простору людьми", - каже Антон Коломєйцев.
Концепція створення цієї візії виникла з значно меншого проєкту. Будівельна компанія "Lviv City", що займається зведенням житлового комплексу в околиці, виступила з ініціативою відремонтувати пішохідну алею та оновити дитячий майданчик у Стрийському парку. Ландшафтний архітектор Максим Коцюба запропонував спочатку провести дослідження, щоб з'ясувати, хто і як використовує цю територію.
За інформацією Коцюби, повна реконструкція великих парків є рідкістю, тому зміни зазвичай реалізуються поступово. Це дослідження має на меті допомогти з'ясувати, на що спочатку слід витрачати фінансові ресурси.
На початку планується оновлення центральної алеї, що з'єднує територію Українського католицького університету з центральною зоною парку. Загальна площа, що підлягає реконструкції, становить близько 1000 квадратних метрів.
Тут хочуть облаштувати тверде покриття, встановити лави та 10 нових світильників, зробити систему дощового водовідведення. Усі дерева обіцяють зберегти.
"Зараз ця алея виступає як ключовий проєкт. Це не просто локальне оновлення певної території, а початковий етап втілення концепції просторового розвитку Стрийського парку", - зазначає Антон Коломєйцев.
Однак усі зміни повинні враховувати статус Стрийського парку, оскільки він є національною пам'яткою садово-паркового мистецтва.
50 метрів висотної різниці: парк не є доступним для кожного.
Іншою проблемою, яку виявило дослідження, є доступність Стрийського парку. Для 51% респондентів це питання є суттєвим, але лише 0,2% зафіксованих за тиждень відвідувань здійснили особи з інвалідністю.
"Ми усвідомлюємо, що Стрийський парк користується величезною популярністю серед жителів Львова, проте, на жаль, для багатьох він залишається недоступним," - зазначає Максим Коцюба.
Це питання стосується не лише осіб, що користуються інвалідними візками чи протезами. Ускладнена місцевість викликає проблеми також для батьків з дитячими колясками, малих дітей і літніх людей.
Стрийський парк характеризується верхнім плато, схилами та ярками, а також нижнім партером, з різницею висот до 50 метрів. Отже, одним із основних завдань в рамках візії стало забезпечення зручного з'єднання між верхньою територією парку та озером внизу.
"Забезпечити зв'язок між верхнім плато та озером в нижньому партері - це означає кардинально вирішити проблему доступу", - зазначає Антон Коломєйцев.
Розглядають різні варіанти, однак рішення не повинне зашкодити великим деревам. Наразі, за словами головного архітектора, передусім думають про облаштування доступного маршруту з використанням ухилів.
Схожий принцип уже застосували у Замарстинівському парку, де пандусом з'єднали верхню та нижню частини. У Стрийському парку хочуть використати подібну логіку, однак конкретного проєкту такого маршруту наразі немає.
Наступного року планується відновлення підземного туалету.
Ще один запит, що надходить від відвідувачів, стосується туалетних кімнат. У Стрийському парку в даний час встановлено 11 біокабін, з яких п’ять призначені для людей з обмеженими можливостями. Проте в дні, коли парк відвідує велика кількість людей, цього може бути недостатньо, і відвідувачі висловлюють незадоволення щодо рівня комфорту в зоні туалетів, особливо під час спекотної погоди.
Директорка парку Олена Мазурик зазначила, що біокабіни очищаються чотири рази на тиждень, а під час великих заходів організовується додаткове прибирання. Вона додала, що підвищити частоту прибирання не вдається через обмежене фінансування.
"У дні, коли є велика відвідуваність парку, кабіни можуть бути переповнені. Якщо заплановано багато заходів у парку, ми беремо додаткові чистки, але ми обмежені у фінансах. Щодо нових біокабін, то придбання їх найближчим часом не планується".
Одночасно міська рада має намір відновити підземний туалет у верхній зоні парку поруч із колишнім кінотеатром "Львів".
"Вбиральню буде реконструйовано, а над нею буде розміщено інклюзивну модульну вбиральню для осіб з обмеженими можливостями, а також кімнату для матері та дитини", - поділилася Олена Мазурик.
У нижній зоні парку планується встановлення ще однієї інклюзивної модульної вбиральні. Як зазначила директорка, перші етапи реалізації цього проекту заплановані на наступний рік.
Відкриті лабораторії з робототехніки при УКУ в Стрийському парку.
Обговорюючи концепцію просторового розвитку Стрийського парку, неможливо обійти увагою будівлю колишнього кінотеатру "Львів", яка знаходиться на його території.
Будівля має понад столітню історію: її звели як один із найбільших павільйонів міжнародної виставки "Східні торги", яка у 1921-1939 роках проходила у Стрийському парку та збирала учасників з різних країн Європи.
У 1960 році павільйон переоблаштували на кінотеатр "Львів" - перший в Україні для демонстрації широкоформатних фільмів. Його також оснастили системою стереозвуку, що на той час було новаторським рішенням. Згодом будівля занепала.
У 2025 році Львівська обласна рада уклала угоду про довгострокову оренду з Українським католицьким університетом. У цьому контексті планується створення нового освітнього та наукового середовища.
Ця будівля раніше була відома як "Павільйон науки і техніки". Ректор УКУ Тарас Добко підкреслює, що використання цього простору для освітніх та наукових цілей є найефективнішим способом зберегти його історичну цінність. "При адаптації павільйону до потреб університету ми будемо орієнтуватися на найкращі світові практики в цій сфері", - додає він.
Водночас наразі концепція ревіталізації будівлі перебуває на початковому етапі. За словами ректора, після відновлення вона має стати продовженням не лише університетського містечка, а й самого парку - відкритим для містян і дружнім до довкілля простором.
Частину будівлі вже інтегровано в зовнішні мережі, і вона активно використовується університетом. В даному приміщенні функціонує Науковий центр, що пропонує освітні програми для студентів та школярів. Однією з перспективних галузей розвитку є робототехніка.
"УКУ активно займається створенням лабораторії в сфері робототехніки, яка стане першою публічною лабораторією такого роду та простором для демонстрацій," - зазначає Тарас Добко.
Як у Стрийському парку приймають рішення щодо зрізання дерев?
На території Стрийського парку, що займає понад 52 гектари, зростає безліч дерев, серед яких є й старовинні екземпляри. Однак деякі з них хворіють або стають небезпечними з часом. Видалення дерев у парках часто викликає занепокоєння у мешканців Львова, адже навіть на здорових на вигляд деревах можуть бути таблички з написом "аварійне". Як же визначають, чи дійсно дерево у небезпеці та чи є можливість його зберегти?
Директорка Стрийського парку Олена Мазурик підкреслює, що рішення про ліквідацію дерев не приймаються без колегіального обговорення.
"До кожного дерева ми підходимо індивідуально. Спостерігаємо за ним певний час і забираємо лише тоді, коли є критична ситуація, що створює небезпеку", - каже вона.
Згідно з її словами, спеціальна комісія проводить оцінку стану дерева. До складу цієї комісії входять представники управління екології, екологічної інспекції, а також районний садівник. До роботи комісії можуть бути залучені рятувальники та члени громади.
Коли візуального аналізу недостатньо або виникають неоднозначності щодо стану дерева, застосовується арботом. Цей ультразвуковий томограф дозволяє виявити внутрішню гниль, порожнини та тріщини, не завдаючи шкоди дереву.
"Якщо виникають сумніви або суперечності стосовно здоров'я дерева, ми використовуємо діагностичний апарат арботом," - зазначає Олена Мазурик.
У парку можна знайти дерева, за які ведеться особливо пильний догляд. Серед них варто виділити ясен, що росте біля озера, а також старовинний бук, що розташувався на нижньому рівні поруч із пам'ятником Кілінському. Обидва дерева мають приблизно 120-річну історію.
За словами директорки, для обстеження ясена залучали додаткових фахівців, зокрема перевіряли стан його кореневої системи. За буком також регулярно спостерігають, особливо після сильних вітрів і буревіїв.
"Під пам'ятником Кілінському на нижньому партері росте древній бук, який ми вважаємо своєю гордістю. Ми спостерігаємо за ним уже протягом тривалого часу. Обом цим деревам близько 120 років", - ділиться своїми думками Мазурик.
У разі складних ситуацій, пов'язаних з оцінкою стану дерев, до процесу залучаються також науковці. Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету, зазначає, що співробітники парку часто звертаються по консультації до експертів університету.
"Ми завжди підтримуємо контакт з парком, і в складних ситуаціях вони звертаються до нас за порадою," - зазначає вона.
За її словами, зараз також триває паспортизація цінних дерев Стрийського парку. Робота потребує значних ресурсів і наразі виконується на волонтерських засадах.
Стрийський парк хочуть включити до зеленого кільця Львова
В майбутньому зміни повинні поширитися за межі Стрийського парку. Просторова концепція передбачає інтеграцію парку в єдине зелене кільце Львова.
Планується з'єднати Стрийський парк з Парком культури, "Залізною Водою", Снопківським парком та Горіховим гаєм, створюючи таким чином зелені коридори, які ведуть до Погулянки.
Отже, різні зелені території міста повинні функціонувати не самостійно, а як інтегрована мережа маршрутів.
Повна чи часткова публікація цього матеріалу без письмового дозволу редакції є забороненою і розглядається як порушення авторських прав.
#Європа #Архітектор #Студент #Львів #Робототехніка #Український католицький університет #Місто #Кінотеатр #Парк #Франківський район #Озеро #Плато #Фауна #Павільйон #Світильник #Джерело світла #Освітлення #Український національний лісотехнічний університет #Дерево #Сихівський район #Алея #Парк Стриський #Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького #ФК «Львів» #Ландшафтна архітектура #Львівсвітло #Вулиця Сахарова (Львів) #Погулянка (Львів)
