Изображение: Макс Требухов Володимир Бугров "Я маю моральне право балотуватись. На відміну від багатьох тих, хто хотів би сюди зайти"
30-го квітня спливає термін вашої каденції ректора -- необхідно провести нові вибори. Глобально, в умовах воєнного стану, вони заборонені, але закладів вищої освіти це не стосується. Якщо Верховна Рада, за поданням Кабміну, не ухвалить іншого рішення з огляду на безпекову ситуацію. Тож, перше питання дуже просте: чи вибори ректора в КНУ відбудуться за планом?
Мій контракт як ректора завершується 29 квітня 2026 року. Це означає, що орієнтовно 28 лютого-1 березня МОН має оголосити вибори. Швидше за все, самі вибори мають відбутися у травні цього року -- я на це сподіваюсь. Також нагадаю, що в 2014 році був прийнятий Закон України "Про вищу освіту", яким обмежили перебування на посаді ректора двома каденціями.
Чи плануєте ви знову виставити свою кандидатуру?
Я маю намір балотуватися, адже за законом мені дозволено ще один термін. Крім того, вважаю, що маю на це етичне підґрунтя, на відміну від багатьох тих, хто прагне зайняти це місце.
Хто є вашими основними суперниками?
Багато хто позначає своє потенційне бажання. Тому я вже бачу багато зусиль, щоб збити мене з виборів. У тому числі і через внесення мене до "реєстру корупціонерів".
Цю тему ми ще детально обговоримо. Проте наразі я хочу зосередитися на конкурентному середовищі — внутрішній ситуації, адже це все ж таки основний університет країни.
На даний момент жоден кандидат відкрито не висловив свого наміру балотуватися на посаду ректора.
Ви маєте п'ятирічний досвід роботи. Назвіть п'ять ключових досягнень та п'ять невдач, з якими стикалися під час виконання своїх обов'язків. Будь ласка, розпишіть це за пунктами.
Перше -- нам вдалося зберегти колектив. Якщо подивитися за п'ять років динаміку скорочення по штату університету, то вона дуже незначна.
Зображення: facebook/Volodymyr Gandziura Володимир Бугров на одному з засідань в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, лютий 2020 року.
Це ми потім уточнимо, бо я б тут посперечалася.
Друге -- нам вдалося зберегти саме професійні кадри. Ми двічі на рік оголошуємо конкурси на заміщення посад вищого рівня -- з доцента на професора, з асистента на доцента, завідувачів кафедр. І таких ЗВО -- мало. Це -- принципова позиція, тому що робота в секторі вищої освіти зараз не є чимось дуже високооплачуваним, але ми даємо перспективу.
Третє -- ми відгукуємося на запити держави. У 2023 році на базі Інституту публічного управління та державної служби ми відкрили дві програми: європейські і євроатлантичні студії для публічних управлінців -- це такий собі аналог Коледжу Європи -- і програму "урядування на деокупованих територіях": щоб люди розуміли, що робити та як діяти після того, як ми звільнимо наші території.
Четвертий напрямок стосується міжнародної співпраці. На географічному факультеті ми запровадили магістерську програму з африканських студій. Це відповідає запиту на те, щоб Україна знову інтегрувалася в глобальний Південь. Ми також активно співпрацюємо з країнами Латинської Америки, зокрема з Мексикою, Бразилією та Аргентиною, де проживають значні українські громади.
П'яте – це підтримка наукових досліджень. Як дослідницький університет, ми знову досягли рівня 2021 року за багатьма показниками, а в деяких аспектах навіть перевершили його.
Тепер розглянемо п’ять невдач.
У 2022 році планувалося розпочати зведення нового гуртожитку на вулиці Здановської, з метою завершення будівництва у 2024 році. Проте цей процес було призупинено: виділені кошти були відкликані, а знайти нових спонсорів для реалізації проекту в умовах сьогодення вкрай важко.
Другий -- недобудовані майстерні на Здановської, 36. Ми планували "біомед сайєнс хаб". Архітектуру профінансували американські й українські спонсори, але сам проєкт зараз "висить".
Третій аспект — це диспропорції у навчальних спеціальностях. Наприклад, на кафедрі мов Далекого Сходу: в'єтнамська мова, яка є важливою для України, але кількість охочих навчатися — нуль. Ситуація аналогічна і з слов'янськими мовами — лише один-два студенти. Ми змогли покращити ситуацію з іспанською, але по багатьох інших мовах це залишається без змін, що створює серйозні проблеми для держави.
Зображення: Володимир Бугров. Студентський гуртожиток КНУ імені Тараса Шевченка.
Четверте – ми не можемо підтримувати ту ж динаміку в фізиці та математиці, яка існувала раніше. Незважаючи на те, що фізмат-ліцей продовжує здобувати перші місця на міжнародних олімпіадах, на університетському рівні спостерігається спад.
П'яте -- нам не вдалося вплинути в суспільстві на розуміння важливості фундаментальної науки. Подивіться популярні серіали: там є поліцейські, прокурори, бандити, але немає хіміків чи науковців. Хоча талановитий хімік в Україні конкурентний: є компанії, які платять зарплату на світовому рівні. Але змінити цей суспільний імідж -- нам не вдалося, і я вважаю це великим провалом.
На які міжнародні університети ви тепер звертаєте увагу — які рейтинги та інші нагороди вас цікавлять? Будь ласка, уточніть.
У нас є більше 300 партнерських угод з університетами Європи. Нашим ключовим партнером є університет Единбурга, з яким ми здійснюємо наукові дослідження, зокрема в галузі природничих наук.
Ми орієнтуємося на троїсту сукупність: освіта, дослідження і соціальність. Серед таких орієнтирів -- університет Людвіга Максиміліана в Мюнхені, університет Фрідріха Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі, Варшавський університет, університети Лунда і Ліннея, університет Кельна, університет Тулузи, університет Страсбурга. Ми шукаємо партнерів під конкретні спеціальності і програми.
Які є ринкові орієнтири для університету?
Коли мова йде про ринкові індикатори, варто згадати кілька важливих аспектів. По-перше, це рівень популярності. Наш університет стабільно входить до п'ятірки найкращих закладів вищої освіти України, займаючи третє або четверте місце поруч із КПІ. Ще одним важливим критерієм є обсяг зарахувань студентів.
Університет посідає 200-те місце серед п'яти тисяч навчальних закладів у рейтингу QS, який оцінює думки роботодавців. Цей рейтинг є одним із трьох найпрестижніших у світі. Це свідчить про те, що роботодавці висловлюють позитивні оцінки. Зазначена тенденція спостерігається вже приблизно протягом десяти років.
Изображение: facebook/Володимир Бугров Володимир Бугров
Яким чином середня кількість наукових статей на одного викладача в Національному університеті відрізняється від показників європейських університетів, про які ви говорили? Чи здійснюєте ви порівняння цих даних?
Ці зіставлення відбуваються безперервно, оскільки у нас є багато спільних ініціатив. Ми можемо похвалитися, напевно, найбільшою кількістю проєктів в Україні в рамках програми Erasmus, а також численними співпрацями з європейськими університетами.
Однак існує суттєва різниця. Європейські університети мають численні дослідницькі відділи, які спеціалізуються на чистій науці. Натомість у нас, відповідно до законодавства, науково-педагогічні працівники виконують переважно викладацькі функції в класах.
Тому, якщо брати відсоток наукових статей, то порівняно з європейськими університетами, у нас цей показник нижчий. Але багато залежить від конкретних спеціальностей.
Наприклад, наші вчені у галузі хімії та фізики публікують свої роботи в журналах, що належать до родини Nature, що є визнаним знаком якості. Фахівці з кафедри ядерної фізики та фізики високих енергій, а також кафедри квантової теорії поля і космо-мікрофізики активно співпрацюють з CERN.
Давайте все ж уточнювати. Серед досягнень ви зазначили, що зберегли колектив. Але ми знаємо, що дуже багато педагогів після вашого рішення про повернення в офлайн у 2023-му році, вирішили залишитися за кордоном. Особливо це негативно вплинуло на скорочення кадрів в Інституті філології -- на 60 %.
Насправді, зменшення кількості студентів склало близько 20 %, і це стосується не лише Інституту філології, а й мовних кафедр інших факультетів. Однак наш інститут є досить великим. Крім того, філологія в нашій країні традиційно асоціюється з жіночою професією. Багато жінок, які мають дітей, виїхали за кордон. Коли ми ухвалили рішення повернутися до офлайн-формату навчання, виявилося, що чимало з них залишилися в Європі.
"Кількість аспірантів-чоловіків 25+ зросла. Але не кардинально"
Яким чином збільшилася кількість аспірантів-чоловіків, які досягли віку 25 років і старше? За інформацією Комітету Верховної Ради з питань освіти та науки, спостерігається значне зростання кількості таких аспірантів, які насправді ухиляються від призову на військову службу.
Аспіранти віком 25 плюс -- це природне явище. Бо людина вступає до університету у 17 років.
Изображение: Макс Требухов
Але нині кількість аспірантів-чоловіків 25+ таки зросла?
Не кардинально. Десь на 12-13 %. І серед них є також військовослужбовці. Загалом це понад тисяча осіб, але безпосередньо категорії 25+ -- близько 400. І на вимогу керівництва та відповідних підрозділів за всіма ними здійснюється постійний контроль.
Як ви ставитеся до ініціативи нардепів на законодавчому рівні скасувати право на відстрочку для аспірантів 25+?
Напевно, ця концепція є вірною, оскільки ми спостерігали певні зловживання в одному з університетів Запоріжжя та інших закладах вищої освіти. Проте варто зазначити, що кількість аспірантів реєструється в Єдиній державній електронній базі. Тому просто так змінити чи штучно збільшити цю цифру не вдасться.
Позитивним аспектом є необхідність постійного моніторингу навчального процесу для аспірантів. У нас цей контроль здійснюється. Тому, можливо, у нас не так багато тих, хто прагне використовувати аспірантуру як спосіб уникнення служби.
Як на практиці відбувається цей контроль?
По-перше, перший рік навчання в аспірантурі є суто освітнім. Якщо аспірант відсутній, його відсутність не звільняє від вимог, що діють для студентів бакалаврату або магістратури. У разі незадовільного складання сесії, аспірант може бути відрахований за академічну заборгованість.
Чи є якісь цифрові докази того, що такі аспіранти реально навчаються?
Ми працюємо в навчальних аудиторіях. Лише на початку другого семестру, враховуючи холодну зиму, заняття проходили в онлайн-форматі. Це тривало з 26 січня до 28 лютого. Проте з 1 березня ми знову повертаємось до аудиторій. Це рішення стосується всіх студентів бакалаврату, коледжів, магістратури та аспірантури - абсолютно всіх.
Изображение: facebook/Володимир Бугров "У 2029 році по абітурієнтах буде "дірка""
Чимало молодих людей сьогодні або вже залишили країну, або планують це зробити в найближчому майбутньому. Як ви вважаєте, як це вплине на кількість абітурієнтів?
Це фундаментальне питання. Направду, ми повинні бути реалістами. Згадую, як на "Новій країні LB.ua" Елла Лібанова абсолютно чітко, як компетентний науковець, казала про ці виклики. Є статистика по школярах, по відвідуваності, по народжуваності.
2029 рік буде, так би мовити, "gap-діркою", тому що також передбачено перехід від 11-річної до 12-річної школи. І до цього вже зараз треба готуватися. Це має бути державна політика.
Об’єктивно кажучи, кількість абітурієнтів зменшується, і з цим питанням потрібно працювати системно. Наприклад, на першому курсі навчається близько 3,5-4,5 тисяч студентів, включаючи контрактників, що становить значну цифру. Саме з цієї причини ми активно займаємося розвитком магістерських програм, запрошуючи як наших власних випускників, так і студентів з інших університетів.
Які спеціальності можуть опинитися під загрозою скорочення?
Парадоксально, але під загрозою можуть опинитися саме ті спеціальності, які є життєво важливими для держави. Наприклад, інженерні напрямки. Ось що цікаво: наразі ми приймаємо на хімію більше студентів, ніж усі чотири наступні університети разом, що мають потужні хімічні програми. Проте це не привід для радості. Два роки тому ми мали 120 абітурієнтів, минулого року їх стало 90. І ці спеціальності справді знаходяться в зоні ризику.
Другий блок стосується лінгвістичних спеціальностей. Важливо врахувати, що з моментом повного вступу України до Європейського Союзу, кожна мова країн-членів ЄС стане робочою мовою Єврокомісії. Наш університет є єдиним навчальним закладом, де спеціалісти можуть отримати знання зі шведської, данської чи литовської мов. Якщо не буде набору на ці спеціальності, це може стати серйозною проблемою.
Деякі гуманітарні спеціальності можуть зазнати зниження попиту. Я не вважаю, що вони зовсім зникнуть. Наприклад, у даний час ми спостерігаємо, як соціологія "конкурує" з новими, більш актуальними напрямками. Соціологічний факультет університету Шевченка має хорошу репутацію, але і там виникають труднощі. Тому передбачити ситуацію важко, але ті напрямки, про які я згадував, безумовно опиняться під загрозою.
Изображение: facebook/Володимир Бугров Володимир Бугров
Щодо одного з найбільш актуальних трендів у навчанні – інформаційних технологій, хотів би роз’яснити. Власне, ІТ безпосередньо пов'язане з математикою. Наприклад, Big Data Science ґрунтується на математиці та статистиці. Штучний інтелект також не обходиться без математичних основ. Проте, на сьогодні в навчальних закладах спостерігається нестача знань з математики, фізики та хімії. Це є причиною, чому наші факультети природничих наук та наукові інститути активно співпрацюють з викладачами цих предметів у школах. Адже без кваліфікованих математиків не буде ефективної кібербезпеки. Без фізиків неможливе розвиток матеріалознавства та новітніх технологій. А відсутність хіміків може загальмувати прогрес у фармацевтичній галузі. На щастя, українська фармація залишається стабільною, і там існує потреба в висококваліфікованих хіміках, зокрема аналітиках та спеціалістах з органічної хімії.
Випускник стикається з труднощами у виконанні математичного завдання, що відповідає рівню сьомого класу, і ситуація продовжує ускладнюватися.
Чи змінив університет програми для підготовки спеціалістів для галузі ВПК? Зокрема, для виробництва дронів, ракет, кібербезпеки?
Я не буду вказувати конкретні деталі — існують певні обмеження на розголошення інформації. Проте, слід зазначити, що ми регулярно оновлюємо та адаптуємо всі освітні програми, зазвичай раз на два-три роки. У нас вже є наукові дослідження в закритих темах, які насправді допомагають нашим Збройним силам у боротьбі з ворогом. Їх дійсно багато. Звичайно, основна увага приділяється природничим наукам та ІТ-інститутам.
Чи застосовується штучний інтелект у цій праці?
Звісно, що це застосовується. Проте, і тут слід звернути увагу на деякі нюанси. Кожен інструмент має свої переваги та недоліки.
Ми впроваджуємо штучний інтелект для створення моделей, але при цьому встановлюємо певні обмеження на його застосування в навчальному процесі.
Однак надмірне використання подібних технологій може призвести до втрати здатності самостійно мислити та працювати. Важливо знайти правильний баланс, щоб уникнути знецінення знань і досліджень. Ми прагнемо підтримувати цей баланс у нашій діяльності.
Зображення: Анна Стешенко Володимир Бугров зазначає, що "Середня заробітна плата професора складає близько 40-50 тисяч гривень, тоді як асистент отримує приблизно 22-23 тисячі."
Цікаво відзначити, що в контексті інших вищих навчальних закладів, бюджет цього університету в законодавстві виділяється окремим рядком. Це триває вже багато років. На 2026 рік бюджет складає 2,7 мільярда гривень, що на 200 мільйонів більше, ніж у 2025 році. Які саме цілі будуть профінансовані за рахунок цього додаткового фінансування?
Насправді фінансування у держбюджеті відбувається лише за однією окремою програмою -- "Освіта". Або, як вона офіційно називається, "Підготовка кадрів і утримання баз практики". За всіма іншими програмами ми фінансуємося, як і інші ЗВО.
Збільшення нашого фінансування цього року повʼязано передусім з рішенням Кабінету міністрів і Верховної Ради про підняття окладів для науково-педагогічних і педагогічних працівників з 1 січня на 30 %. Це анонсувалося ще минулого року під час ухвалення держбюджету. Тому ми заздалегідь закладали відповідні розрахунки.
Перевага полягає в тому, що існують факультети та інститути з великою кількістю студентів на контрактній основі, такі як Інститут права або Інститут міжнародних відносин. У цих закладах ми маємо можливість забезпечити фінансування додаткових посад за рахунок спеціального фонду.
Є науковці в галузі хімії, фізики, ФРЕКС та Інститут високих технологій, які мають значно більші надходження від своїх дослідницьких проєктів і міжнародних грантів, не обмежуючись лише українськими джерелами. Завдяки цьому вони отримують вагомі доплати.
Поки що, принаймні до кінця навчального року, ми не бачимо проблем із дефіцитом коштів на оплату праці.
Які середні зарплати у викладачів?
Звісно, це залежить від стажу, наукового ступеня, звання. Але в середньому професор отримує від 40 до 50 тисяч гривень. Асистент -- приблизно 22-23 тисячі гривень. Це, насправді, немало.
Изображение: facebook/Володимир Бугров
А ви особисто?
Мій оклад за тарифним розрядом становить приблизно 34-35 тисяч гривень. Додатково до цього отримую надбавки за стаж, науковий ступінь та звання. В результаті, за півтори ставки — ректорську та півставки професора — моя заробітна плата складає близько 90 тисяч гривень. Хочу підкреслити, що це сума за півтори ставки. Я не лише виконую обов'язки ректора, але й працюю професором на кафедрі історії філософії, маючи повне навчальне навантаження: у першому семестрі у мене було вісім пар на тиждень.
Ви згадали про залучення коштів від міжнародних партнерів. За три останніх місяці, скільки університет зафандрейзив?
Протягом минулого року ми офіційно затвердили фінансовий звіт, і маємо конкретні дані. Що стосується платних послуг, то їхній обсяг склав 2 мільйони 640 тисяч гривень, в основному за рахунок наукових досліджень. А у сфері грантів ми досягли 57 мільйонів гривень. Це вражаючий результат.
Для цього (з метою пошуку додаткових фінансових ресурсів -- LB.ua) у нас є спеціалізовані підрозділи: відділ міжнародного співробітництва та науково-дослідна частина. Ми або самостійно пропонуємо нашу участь партнерам, або подаємо заявки на відкриті конкурси. Особливо активно залучені в програму Erasmus, де проєкти реалізуються в форматі консорціумів. Цікаво, що вперше в історії українських університетів наш навчальний заклад став координатором проєкту DIGIUNI.
Нещодавно у столиці відбувся благодійний вечір Українського католицького університету, на якому вдалося зібрати 36 мільйонів гривень для потреб університету. Ця подія проводиться щорічно і є важливим елементом спільноти. Чому ж подібні ініціативи відсутні в Шевченківському університеті? Це, на мою думку, є логічним питанням. Відсутність активного ком’юніті навколо вашого університету, як ректора, свідчить про певні недоліки у вашій роботі.
По-перше, УКУ -- це приватний заклад. Наш університет -- державний. Плюс проблема насамперед полягає у тому, що державно-цивільне, державно-приватне партнерство в Україні не розвинене. І це вже завдання для Верховної Ради на рівні внесення змін до чинного законодавства.
Пам'ятаєте, великий приліт по центру міста восени 2022-го року, коли університет постраждав? Держава на відновлення дала 15 мільйонів з необхідних 90, за ці 15 мільйонів -- щира вдячність, ми ж все розуміємо. Залишок потреби покрило Турецьке агентство розвитку, вони відремонтували нам Жовтий корпус. І що? Одразу прийшов запит від правоохоронців: на що і як кошти витратили? Ми надали всі документи одразу. Ясно, там все чисто, але просто сам факт.
Знімок: Село Пошкоджений будинок КНУ
Сумніваюся, що це має якийсь вплив на розвиток спільноти, яка оточує Університет. Спільноти, здатної його підтримувати.
Можливо, причина полягає в тому, що ми занадто великі. Наприклад, Інститут журналістики має своє власне ком'юніті, а у "міжнародників" існує своє. Проте в цілому я згоден — це можна віднести до недопрацьованих аспектів.
Продовжуючи тему приватних і державних навчальних закладів, варто згадати вашу яскраву дискусію з президентом Київської школи економіки Тимофієм Миловановим. Він висловив думку, що "державні університети не надають якісної освіти, культурно калічать молодь, мають корупційні схеми, сприяють ухиленню від відповідальності та витрачають бюджетні кошти без користі". Як приклад він навів Київський національний університет, який, як ми обговорювали раніше, фінансується за окремою статтею в державному бюджеті. На це ви відповіли, зазначивши, що альтернативи державним навчальним закладам не існує.
Я щиро вітаю, щоб приватний освітній бізнес розвивався. За 30 з гаком років Незалежності ми бачили масу приватних закладів, які відкривалися і закривалися. Але у жодному з них я не бачив, наприклад, фізики та хімії.
KSE максимально по точних науках.
На даний момент в KSE присутня лише математична дисципліна.
А університет -- це передусім місце, де є фундаментальні науки. Навіть якщо там невеликі набори, все одно воно мають функціонувати. Массачусетський технологічний, Оксфорд, Йель, Гарвард -- це всюди фундаментальна освіта.
Изображение: facebook/Володимир Бугров Володимир Бугров #KNUExpo Осінь 2025 "Претензії НАЗК безпідставні, мета -- зняти мене з посади"
Ви згадали, що після надання коштів від турецьких партнерів на ремонт Жовтого корпусу, до вас прийшли правоохоронні органи. Але це не єдиний випадок. Попередні випадки ми обговорювали в нашому минулому інтервʼю -- декілька років тому. Нині давайте розберемо свіжі кейси. У грудні 2025 року НАЗК знайшло недостовірні дані у вашій декларації: ви начебто не задекларували елітну квартиру у Києві, приховали права на користування ще однією квартирою, авто та не задекларували низку отриманих гонорарів родиною.
Дані про розгляд справи НАЗК та адміністративний протокол вже передані до Шевченківського суду в Києві. Судове засідання відбудеться найближчим часом: спочатку буде розгляд у першій інстанції, а у разі необхідності – можливий апеляційний процес. Ми підготували всі необхідні документи, включаючи виписки з банківських рахунків та підтвердження витрат.
Я вважаю цю довідку НАЗК безпідставною та лише з метою, щоб зняти мене з посади. Про це я написав голові НАЗК, звернення в Комітет ВРУ з антикорупційної політики та до громадської ради НАЗК.
Яка загальна вартість вимог у цій справі?
У звіті НАЗК зазначається приблизно 890 тисяч гривень: це сума кількох поповнень банківського рахунку, а також ситуація з автомобілем, який нібито не був задекларований. Однак, наприклад, вартість цього автомобіля визначили на основі експертної оцінки без його огляду — в результаті виявилося, що у 2023 році його вартість нібито перевищує ціну 2018 року, що виглядає досить нелогічно.
Якщо говорити про конкретні суми, то, скажімо, 1400 євро — це ті кошти, які я особисто зарахував на свою картку перед поїздкою до Франції, адже компенсацію за відрядження я отримав лише через місяць після повернення. У банківському документі чітко вказано: внесення власних коштів.
Далі -- кошти, які були пов'язані з робочою поїздкою моєї дружини до Тулузи, -- це фінансування за програмою Erasmus, що підтверджено наказами і платіжними документами. Далі моя поїздка до Італії -- так само Erasmus. Ще 250 євро, які я отримав у вересні, -- це компенсація витрат за поїздку до Брюсселя, де запрошуюча сторона NATO відшкодовувала витрати.
Слід зазначити, що на веб-ресурсі НАЗК є пояснення, яке стверджує, що компенсації від міжнародних організацій не потрібно декларувати. Я не можу зрозуміти, чому ці документи не були враховані, і вважаю це тиском.
Фото: Олександр Ратушняк Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
А що стосується автомобіля, який не був задекларований?
Це стосується автомобіля мого сина. Згідно з законодавством, необхідно декларувати, якщо я користувався ним більше 183 днів у році станом на 31 грудня. Однак, я не використовував цей автомобіль, оскільки маю службовий та власний. У мене навіть є підтверджуючі документи: 31 грудня я перебував у Східниці на своєму Mitsubishi Outlander разом із родиною.
Проте НАЗК спирається на дані від мережі автозаправних станцій про паливний гаманець, з якого, як стверджується, було заправлено автомобіль сина, як свідчення мого користування. Однак у цьому немає чіткого підтвердження, який саме автомобіль заправлявся. Аналогічна ситуація з парковкою — відсутня конкретна прив'язка до певного транспортного засобу. Незважаючи на це, як доказ використали зображення автомобіля сина 2025 року з системи "Безпечне місто", щоб стверджувати, що я нібито користувався цим авто в 2023 році. Вважаю такі докази недоброчесними.
Головні зауваження НАЗК стосуються квартир, які не були задекларовані.
Якщо відкрити декларацію, видно, що квартира, де я живу, оформлена на мою дружину і вона там задекларована ще з 2005 року. Мені закинули, що я мав окремо вказати право користування, хоча воно не має грошової оцінки.
Інша квартира, в яку ми інвестували, теж є в декларації: там був обмін облігацій на право власності, бо під час інвестування я купував облігації, які також були задекларовані. Тобто мова йде радше про технічні формулювання, а не про приховування майна.
Ви стверджуєте, що таким чином намагаються позбавити вас вашої посади. Іншими словами, не дозволити вам взяти участь у новому конкурсі. Хто саме має інтерес у цьому?
Багато людей висловлюють думку, що це Микола Анатолійович Погорецький, який займає посаду проректора, є доктором юридичних наук, професором, членом-кореспондентом Національної академії правових наук України та лауреатом премії імені Патона. Зазначають, що він сам ділиться цією інформацією в різних організаціях та установах. (Примітка редакції: LB.ua готове надати пану Погорецькому платформу для відповіді на ці звинувачення).
Варто зазначити, що закиди з боку НАЗК — це не єдиний випадок. Раніше траплялися незвичайні ситуації, коли під моїм ім'ям надсилали судові позови різним журналістам, хоча я сам їх не ініціював. Ми зверталися до правоохоронних органів, і слідчі змогли з'ясувати, що судовий збір сплачували певні особи, які також відправляли документи поштою, видаючи себе за мене.
Ще одна цікава ситуація. Якось ми з дружиною вийшли з квартири і помітили, що на моєму автомобілі знаходиться зовсім інший номерний знак — схожий, але з іншими літерами. Ми викликали поліцію, перевірили інформацію через систему "Безпечне місто", і виявилося, що цей номер раніше належав машині, яка давно вже не має реєстрації. Поліцейські навіть висловили припущення, що це могли бути заготовлені номерні знаки "під прикриттям". Я також подав заяву, і справа перебуває на розслідуванні.
Изображение: facebook/Володимир Бугров
Це не перший скандал за вашу каденцію. Їх існує чимало, але найзначніший з них трапився у лютому 2022 року, коли в Інтернеті з'явилися чутки про ваше нібито особисте листування з студентками та підлеглими.
Ні, зі студентками листування не було. Можна припустити, що "зняли" реальне листування з політиками та "розбавили" його компіляціями, де містились навіть граматичні помилки.
Усі ми усвідомлюємо, що "екстракція" даних з телефону такого масштабу не відбулася без участі відповідних структур. Я абсолютно впевнений, що все це розпочалося після того, як я відмовився передати земельну ділянку університету для забудови, коли за цим стояло ім’я одного з високопосадовців.
Ну, не впевнений... Чому ж тоді ви досі не змогли через суд довести, що це листування і скріншоти не є правдивими?
Як вести судові справи проти анонімних каналів у Telegram?
"Червоний губер" — це зареєстрована громадська організація, яка діє на офіційних засадах.
Повірте, ми юридично це питання досліджували -- без шансів.
Отже, підсумовуючи сказане, ви вважаєте, що НАЗК перешкоджає вашій участі у виборах. Проте варто зазначити, що, хоч як би ви не прагнули стати ректором університету, остаточне рішення приймає педагогічний колектив — і ця процедура є досить прозорою.
Існує безліч варіантів. Наприклад, можна призначити "кого-небудь" виконуючим обов'язки ректора.
#Університет #Європа #Київ #Студент #Вища освіта #Україна #Уряд України #Академічний відділ #Facebook #Математика #Вищий навчальний заклад #Європейський Союз #НАТО #Фізика #Хімія #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Український католицький університет #Швеція #Українська гривня #Штучний інтелект #Інформаційні технології #Единбург #Литва #Європейська комісія #Африка #Брюссель #Інститут #Данія #Гуртожиток #Мексика #Бразилія #Мюнхен #Страсбург #Варшавський університет #Національне агентство з питань запобігання корупції #Латинська Америка #Аргентина #Аспірант #Тулуза #Лібанова Елла Марленівна #Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського #Америка #Автомобіль #Ректор (академія) #Магістерський ступінь #Факультет (відділення) #Викладач #Хімік #Кельн #Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка #Східниця