Батькам рекомендується не чинити тиск на дитину щодо вибору професії, а натомість підтримати її у визначенні власних захоплень і спробувати різні напрямки діяльності.
"Куди ти збираєшся вступати?" - це запитання дорослі ставлять випускникам чи не частіше за будь-яке інше. Для одних відповідь очевидна ще з дитинства: хтось роками мріє стати лікарем чи журналістом. Але значно більше тих, хто навіть за рік до випуску не має конкретного плану. І це зовсім не означає, що підліток байдужий до власного майбутнього або не хоче докладати зусиль.
Вибір професії є непростим завданням для молодої людини, яка не має практичного досвіду, не знає, як проходить типовий день працівника в тій чи іншій сфері, і покладається лише на шкільні знання, думки близьких і інформацію з соціальних мереж. Ситуацію ускладнюють очікування сім'ї, обговорення зарплат і побоювання витратити кілька років на навчання, яке в підсумку може не відповідати її уподобанням.
Чому молоді люди часто не можуть знайти свою дорогу?
Освіта в школі забезпечує основи знань з різних предметів, однак рідко акцентує увагу на їхньому зв'язку з практичною діяльністю. Наприклад, учень може бути експертом у біології, але не мати жодного бажання працювати у сфері медицини. Високі оцінки з математики не є запорукою того, що людина буде задоволена щоденним виконанням розрахунків.
Інша причина полягає в вузькому сприйнятті самих спеціальностей. Зацікавленість у комп'ютерах часто асоціюється лише з програмуванням, хоча в технологічній галузі існує безліч інших напрямів, таких як дизайн інтерфейсів, тестування програм, кібербезпека, аналітика та управління проектами. Також захоплення літературою може відкрити двері не тільки до викладання, але й до роботи в редактурі, видавництві чи сфері комунікацій.
Найзначніший тягар викликаний переконанням, що вступ до університету визначить усе подальше існування назавжди. Проте в реальному житті кар'єрні шляхи зазвичай мають тенденцію до змін: люди набувають нових навичок, переходять у інші галузі або поєднують різні професії одночасно.
З яких етапів розпочати пошук професії?
Розпочати варто не з перегляду списків найприбутковіших професій, а з аналізу власного досвіду. Доцільно розглянути, які види діяльності зацікавлюють найбільше, які завдання виконуються найуспішніше та які з них хочеться робити навіть без зовнішнього стимулу. Можна задати собі кілька простих запитань: чи подобається взаємодіяти з людьми або комфортніше працювати наодинці; чи цікаво займатися завданнями з однозначними відповідями, чи більше подобається творча діяльність, де немає єдиного правильного рішення.
Варто згадати і про заняття поза школою. Учень, який організовує шкільні заходи, може мати здібності до менеджменту. Підліток, який веде сторінку гуртка чи знімає відео, може спробувати себе в медіа. А той, кому подобається ремонтувати речі чи працювати з технікою, може зацікавитися інженерією або робітничими спеціальностями.
Що говорять про предмети, які найбільше подобаються?
Улюблені предмети можуть вказати на можливі шляхи, проте не варто обмежувати свій вибір лише кількома спеціальностями. Один і той же інтерес може бути реалізований у багатьох професіях. Наприклад, математика може стати основою для кар'єри в комп'ютерних науках, інженерії, фінансовій сфері чи аналізі даних. Захоплення мовами і текстами може відкрити двері до журналістики, редагування, перекладу або юриспруденції. Біологія та хімія можуть призвести до роботи у медицині, фармацевтиці, біотехнологіях чи екології, тоді як фізика веде до інженерних спеціальностей, енергетики чи робототехніки.
Якщо учневі цікаві одразу кілька різних предметів, не слід поспішати відмовлятися від одного захоплення на користь іншого. Суміщення різних дисциплін може розкрити більше перспектив, ніж зосередження тільки на одному напрямку.
Де можна випробувати свої сили перед вступом?
Один із найкращих способів перевірити інтерес до професії - познайомитися з нею ще до вступу. Українські університети регулярно проводять дні відкритих дверей, профорієнтаційні тижні, інженерні школи та майстер-класи. Наприклад, Львівський національний університет імені Івана Франка запускає проєкт UniWeek, до сьомої хвилі якого долучилися 330 старшокласників. Восьма хвиля відбудеться з 9 по 13 листопада, реєстрація вже відкрита.
Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського реалізує ініціативу KPISchool, яка включає в себе інженерні тижні для учнів 9-11 класів. Тим часом, Київський національний університет імені Тараса Шевченка запрошує на захід КНУ EXPO, де різні інститути, факультети та коледжі презентують потенційним абітурієнтам свої навчальні програми.
На подібних заходах важливо не лише слухати доповіді, а й ставити запитання студентам старших курсів щодо викликів, з якими вони зіштовхуються в навчанні. Якщо немає можливості відвідати університет особисто, можна розпочати з відкритих лекцій, онлайн-івентів або ж поспілкуватися з людьми, які вже працюють у бажаній галузі.
Які професії потрібні Україні
Захоплення підлітка грають важливу роль у його виборі професії, але це не є єдиним фактором. Важливо усвідомлювати, які спеціалісти потрібні в економіці. Згідно з інформацією, наданою Державною службою зайнятості наприкінці 2025 року, нестача кваліфікованих кадрів залишається серйозною проблемою для роботодавців. Найбільша потреба в працівниках спостерігається в таких сферах, як енергетика, медицина, будівництво, оборона та комунальні послуги. Дослідження охопило 61 тисячу компаній, в яких працює 4,4 мільйона осіб.
У 2026 році уряд України схвалив прогноз щодо потреби у фахівцях та робітниках на період 2026-2036 років. Найбільш актуальними для країни є медичні працівники та реабілітологи, а також інженери-енергетики й будівельники. Крім того, існує великий попит на кваліфікованих робітників, таких як електрики, зварники, слюсарі, механіки та водії. Ці професії мають стабільний попит у багатьох секторах, тому їх важливо не ігнорувати.
Що робити батькам, аби не нашкодити
Основна рекомендація психологів полягає в тому, щоб зменшити тиск і уникати фрази "ти повинен". Замість того щоб ставити вимоги, варто підтримати підлітка у вивченні його власних інтересів. Запропонуйте йому пройти профорієнтаційне тестування або разом відвідати день відкритих дверей. Важливо донести до дитини, що перший вибір не є остаточним рішенням на все життя, а профорієнтаційний тест слугує лише як стартова точка, а не як остаточний вердикт.
Раніше портал Знай інформував про те, що навчальний заклад вимагає від батьків подати заяву на відрахування: чому не варто поспішати з цим кроком.
Наш портал також повідомляв, що учні не мають достатньо часу для обіду в школі: який має бути тривалість перерви для харчування.
#
