Метеорологи повинні подати свої висновки для розгляду Академічної ради УкрГМІ.
Деякі резонансні заяви українських метеорологів, зокрема ті, що стосуються найнижчого за останнє десятиріччя рівня вологи в ґрунтах, потребують ретельної перевірки, особливо враховуючи зниження професійного рівня синоптиків у Гідрометцентрах. У зв'язку з цим кваліфіковані та досвідчені спеціалісти Українського гідрометеорологічного інституту майже не взаємодіють із ними.
У своєму інтерв'ю для "Телеграфу" провідна вчена, атмосферна фізик та заслужений метеоролог України Вазіра Мартазінова поділилася своїми думками щодо зростання кількості помилок у метеорологічних прогнозах. Вона детально розглянула причини цього явища.
Більше читайте у публікації: "В мене велика тривога": метеорологиня про погодні аномалії в Україні і хвороби через зміни клімату".
-- Якщо синоптики роблять якісь висновки, вони повинні обов'язково передати їх до нашого інституту, розглянути на Вченій раді, щоб ми могли дослідити це належним чином і підтвердити або спростувати. А те, як вони зараз висловлюються -- це, чесно кажучи, схоже на розмову дітей, -- каже науковиця.
Наш інститут є головною науковою установою в галузі клімату і погоди. На жаль, нині порушені рамки доступу до науки. Це дуже негативно вплинуло на кількість і якість метеорологічних досліджень. Через це в прогнозах дедалі більше помилок. І загалом метеорологів, саме вчених, в Україні стає все менше, -- додала вона.
На її думку, Україні надзвичайно важливо проводити дослідження швидких змін клімату.
Кількість аномальних погодних явищ продовжує зростати: якщо вже падає дощ, то він супроводжується сильними поривами вітру, градом і грозами. Це створює серйозні ризики для людей і інфраструктури. Температурні коливання також стають різкими, що може призводити до стихійних лих. За цими процесами необхідно не лише спостерігати, а й проводити глибокі дослідження, зазначає заслужений метеоролог.
Вона пояснила, що має власну модель змін великомасштабної атмосферної циркуляції та модель довгострокового прогнозування на два місяці.
-- Аграрії, що займаються сівбою, добре знайомі з цими моделями. Вони нічим не поступаються європейським або американським аналогам. Однак, попит на них залишається низьким, і це викликає велику жалобу, -- зазначає експерт у галузі атмосферної фізики.
Ще одна проблема, за її словами: зараз молодих метеорологів не готують належним чином. Їх навчають лише базових речей замість глибокої професійної підготовки.
Ми зобов’язані передати свої знання, аби наступні покоління могли продовжити нашу справу. В Україні кількість метеорологів вкрай обмежена, а деякі університети навіть зменшують кількість курсів з метеорології. Перед початком "великої" війни до нас приїжджали закордонні науковці, щоб сприяти відновленню метеорологічної культури. Однак тепер ми стикаємося з серйозними втратами. Якість освіти продовжує знижуватися.
Я можу це стверджувати, адже я є одним із найдосвідченіших метеорологів в Україні та заслуженим фахівцем у цій сфері, підкреслила Вазіра Мартазінова.
Нагадаємо, раніше вона пояснила "Телеграфу", як теплі зими вдарять по здоров'ю українців.
#Університет #Ґрунт #Дощ #Знання #Північна та Південна Америка #Інфраструктура #Атмосфера Землі #Клімат #Здоров'я #Вчений #Температура #Мінливість та зміна клімату #Стихійне лихо #Вітер #Метеорологія #Прогнозування #Волога #Фізик #Циркуляція атмосфери #Слава Богу! #Гроза
