Мови світу відрізняються не лише звучанням чи граматикою, вони також мають різну швидкість мовлення. Попри це, люди зазвичай передають приблизно однакову кількість інформації за той самий час. Науковці пояснюють це тим, що швидкість вимови компенсується щільністю змісту в кожному слові чи складі.
У дослідженні 2011 року вчені порівняли швидкість мовлення у семи мовах і з'ясували, що найшвидше говорять носії японської. У середньому вони вимовляють близько 7,84 складу за секунду, тоді як англомовні -- приблизно 6,19 складу. Різниця пояснюється структурою мов: англійські склади часто містять багато звуків, тоді як у японській вони простіші, тому їх можна вимовляти швидше.
Однак це не означає, що японська передає більше інформації. Ще у середині ХХ століття американський учений Клауд Шеннон досліджував, як мова кодує зміст, і запровадив поняття "біт" як одиницю інформації. Він припускав, що англійська мова має значну надлишковість -- тобто навіть якщо частину літер прибрати, зміст часто все одно залишається зрозумілим. Пізніші дослідження уточнили ці оцінки, але підтвердили головну ідею: різні мови передають інформацію з різною щільністю.
У 2019 році дослідники з Університету Ліона провели аналіз мови 170 осіб, які читали тексти на 17 різних мовах. В результаті їхніх спостережень виявилося, що швидкість вимови варіювалася від 4,3 до 9,1 складу за секунду. Окрім цього, вчені оцінили кількість інформації, закладеної в кожному складі, використовуючи підходи з теорії інформації.
Виявилося, що мови з повільнішим темпом звучання зазвичай містять більше значення в кожному складі. Наприклад, у в'єтнамській мові кожен склад має велику інформаційну вагу, що дозволяє висловлювати думки з використанням меншої кількості слів у порівнянні з деякими іншими мовами.
Коли науковці об'єднали темп мовлення з інформаційною насиченістю, їм вдалося вивести показник швидкості передачі інформації. Дослідження показали, що для більшості мов цей показник виявляється практично однаковим — близько 39 бітів на секунду. Вчені висловлюють припущення, що це може бути природним обмеженням, яке визначає, з якою швидкістю людський мозок може обробляти мову.
Раніше ми згадували про значення слова "мжичка" в українській мові. Це термін описує дуже легкий, майже невидимий дощ або краплі води, що, здається, зависають у повітрі. Таке природне явище виникає внаслідок крихітного розміру крапель, які опускаються дуже повільно. Відтак, складається враження, що волога не падає, а м'яко окутує навколишній простір невидимим серпанком. Це слово має глибоке коріння і пов'язане з концепціями, що стосуються туману та імли.
#Дощ #Англійська мова #Вода #Мозок #Граматика #Літера (алфавіт) #Японія #Вчений #Ліон #Зуб #Звук #Швидкість #Мова #Сполучені Штати Америки #Біт #Теорія інформації #в'єтнамська мова
