Ярослав Грицак передав Збройним Силам України 500 тисяч гривень, отриманих як премія в Польщі за свою книгу, що висвітлює історію України, повідомляє ZAXID.NET.
Нещодавно Україна зайняла сьоме місце в глобальному рейтингу благодійності, складеному Charities Aid Foundation (CAF). Це вже третій рік підряд, коли Україна потрапляє до топ-10 країн за версією World Giving Index, а також входить до пʼятірки держав із найбільшим зростанням благодійних активностей за останні десять років.
Напередодні Дня благодійності в Україні, що святкується щороку в другу неділю грудня, ми розглянемо, як війна змінила культуру благодійності в країні та які чинники сприяють ефективному збору коштів.
Якщо звернути увагу на країни, які займають провідні позиції у сфері благодійності, можна помітити, що серед них є чимало держав, які стикаються з фінансовими або продовольчими труднощами, а також тих, де тривають збройні конфлікти. Наприклад, у 2024 році до числа лідерів увійшли такі країни, як Індонезія, Кенія, Гамбія та Нігерія.
Конфлікт в Україні спонукає громадян до більш активних дій у допомозі, фінансових внесках та підтримці одне одного. Адже саме в моменти страждання людина охочіше реагує на заклики про допомогу.
Проте українці завжди вирізнялися здатністю жертвувати свої кошти на підтримку суспільно значущих ініціатив. Досить лише згадати про благодійні родини Шептицьких, Терещенків, Ханенків та інших видатних меценатів, завдяки яким в Україні було засновано й розвинуто безліч шкіл, лікарень, культурних і мистецьких об'єднань, а також фінансових установ і підприємств, що стимулювали економічний розвиток регіонів і країни загалом. Українці завжди виявляли щедрість і свідомість, активно інвестуючи в процвітання своїх громад, міст і держави. На жаль, ця традиція благодійництва була забута і принижена в часи Радянського Союзу. Проте наше суспільство насправді залишається чуйним і готовим допомагати в ситуаціях біди та потреби.
Після тривалих років конфлікту між Росією та Україною ми спостерігаємо значний розвиток фандрейзингових ініціатив. Згідно з даними CAF, сьогодні 77% дорослих українців готові надавати допомогу незнайомим людям, 67% з них здійснюють фінансові внески, а 27% займаються волонтерством.
У Сполучених Штатах традиція благодійності та збору коштів формує свою основу ще з раннього дитинства. Діти разом із батьками часто організовують випікання смаколиків та їх подальший продаж на ярмарках для збору коштів на потреби дитячих садків, шкіл або соціальних ініціатив. Згідно з офіційними даними, більше двох третин усіх благодійних внесків у США надходять від приватних осіб. Це свідчить про високий рівень участі американців у благодійних кампаніях та про загальнонаціональну культуру взаємопідтримки, яка охоплює не лише важкі часи, але й прагнення до розвитку та спільних цілей.
В Україні до недавнього часу активна підтримка ініціатив зі збору коштів з боку суспільства була обмеженою. Однак, на третьому році повномасштабної війни, майже всі активно беруть участь у процесі збору коштів. Навіть діти з дитячих садків співають, печуть випічку, плетуть браслети та збирають гроші на волонтерські проекти. Хоча ці дії були спровоковані війною, я впевнена, що культура фандрейзингу збережеться й після завершення військових дій.
Фандрейзинг стає глобальною тенденцією. Щороку все більше індивідуумів і установ приєднуються до світу благодійності, спостерігається зменшення віку донорів, а також зростання обсягів їхніх внесків. За даними дослідження, у 2023 році 72% всього населення планети, що дорівнює приблизно 4,2 мільярда людей, активно брали участь у зборі коштів та наданні допомоги іншим.
Ще одна тенденція - чим легшим буде шлях до пожертви, тим більше коштів вдасться залучити. За даними американських ресурсів, нині приблизно 60 % усіх пожертв у світі зроблені через онлайнові платіжні сервіси. А середній розмір донату від приватних осіб - 128 доларів. Тому для тих організацій, які лише починають практикувати фандрейзинг, дуже важливо бути присутнім в соцмережах, онлайн-медіа, розповідати про свої проєкти та розвивати онлайнове платіжне меню. Нові онлайн-платформи - зручні та ефективні і для тих, хто шукає гроші, і для тих, хто жертвує.
У західних країнах, зокрема у Сполучених Штатах, існує ясна усвідомленість того, що якісна освіта має високу ціну. Навіть державні навчальні заклади, такі як університети та школи, активно займаються фандрейзингом, оскільки їм бракує фінансування для реалізації всіх бажаних ініціатив. З цієї причини як приватні, так і державні університети залучають кошти від донорів.
Освітні установи організовують ексклюзивні клуби меценатів, які забезпечують їх фінансову підтримку, а бути частиною такого кола друзів є великою честю. Благодійники відчувають довіру і впевнені, що їхні внески будуть використані на найактуальніші проєкти, зокрема на фінансову допомогу для студентів.
В Україні, зокрема в Українському католицькому університеті, ми впровадили американську модель збору коштів. Як недержавний навчальний заклад, УКУ забезпечує своє існування завдяки фандрейзингу та доходам від оплати навчання. Якщо представити фінансову структуру університетів в графічному вигляді, то в середньому в США 70% фінансування надходить від плати за навчання, а решта 30% — це гранти, фандрейзинг та доходи від ендавментів. Натомість в УКУ 45% фінансування формують кошти з оплати навчання, а 55% — це ресурси, які необхідно залучити через фандрейзинг (дані за 2023-24 навчальні роки).
Проте навіть такі результати є значним досягненням для нас. Якщо ми проведемо паралель між сучасною моделлю та показниками, які були на старті створення ЛБА/УКУ в середині 90-х, то можна помітити, що тоді співвідношення становило 90% (фандрейзинг) і лише 10% (оплата навчання).
В англійській мові існує термін, який підкреслює важливість залучення друзів перед початком фандрейзингу — це френдрейзинг (friend raising). У нашій діяльності ми поступово, крок за кроком, розвиваємо стосунки з філантропами, перетворюючись на надійних партнерів та друзів.
Ми прагнемо створювати стійкі та довірчі зв'язки з нашими жертводавцями. Довіра є крихкою і може бути втрачена за мить. Саме тому її необхідно постійно підтримувати і зміцнювати, як і м'язи.
Отож, успішний фандрейзинг вибудовується на стосунках, в основі яких лежать довіра, прозорі процеси звітності та політика доброчесності.
Українським організаціям варто зосередитися на формуванні інституційної довіри. Для цього необхідно, перш за все, впровадити прозору управлінську структуру (наприклад, залучити наглядові ради), а також визначити конкретні вимоги до звітності. Хоча цей процес може бути довготривалим, ми вже зробили перші кроки у правильному напрямку.
Важливо розуміти, що кожна організація, установа або інститут в Україні, які залучають інвестиції через фандрейзинг, несуть відповідальність за репутаційні ризики, що стосуються всієї країни. Наразі всі події в нашій державі знаходяться під пильним наглядом суспільства, медіа та політиків з різних країн. Тому нам необхідно навчитися контролювати ці процеси, здійснюючи громадський вплив на інститути та перевіряючи їх на доброчесність.
Україна повинна рухатися вперед, щоб подолати виклики війни та виховати нове покоління, здатне відбудувати і трансформувати країну. На цьому шляху важливою є щедра підтримка благодійників. Як зазначає президент УКУ, митрополит Борис Ґудзяк: "Допомога - це не лише надання ресурсів тим, хто має менше, але й створення умов для духовного, інтелектуального та соціального збагачення особистості. Ми висловлюємо подяку нашим жертводавцям за їхню активність, солідарність і впевненість у тому, що ми зможемо подолати всі труднощі і стати гідними членами нової Європи, де ми більше не будемо прохачами, а станемо донорами ідей, стилю та правди!".
#Університет #Європа #Справедливо #Україна #Радянський Союз #Суспільство #Президент (державна посада) #Модель #Західний світ #Польська мова #Українці #Збройні сили України #Північна та Південна Америка #Інвестиції #Підприємницька діяльність #Політика #Український католицький університет #Благодійність (практика) #Меценатство #Війна на Донбасі #Історія України #Кондитерські вироби #Zaxid.net #Конфедерація африканського футболу #Родина Терещенків #Ярослав Грицак #Charities Aid Foundation #Перша світова війна #Нігерія #Кенія #Індонезія #Гамбія #Борис Ґудзяк #Митрополит-єпископ
