У Великій Британії жінка протягом шести років проходила хіміотерапію, яка, за твердженням її адвокатів, тривала значно довше, ніж було необхідно. За цей час вона втратила можливість мати дітей, залишила роботу через погане самопочуття та зіткнулася із серйозними проблемами зі здоров'ям. Тепер вона разом із десятками інших пацієнтів судиться з лікарнею, звинувачуючи її в неналежному лікуванні.
Цю інформацію передає Daily Mail.
Шість років лікування хіміотерапією замість запланованих шести місяців.
2016 року життя 25-річної Олени Адамс кардинально змінилося. На той час вона готувалася до весілля. Однак після появи шуму у вусі та відчуття тиску за правим оком жінку направили на магнітно-резонансну томографію.
Дослідження виявило наявність пухлини в головному мозку розміром шість сантиметрів. У червні та липні цього ж року Олені провели дві операції для її видалення. Як зазначила адвокатка Фіона Тінслі, що представляє інтереси пацієнтки, у медичних записах нейроонколога Іена Брауна було вказано, що хірургічне втручання пройшло дуже успішно.
Після виконання другої операції лікар рекомендував жінці пройти шеститижневий курс променевої терапії, а також отримувати хіміотерапію препаратом темозоломід (TMZ), щоб знищити можливі залишки ракових клітин.
Перед стартом терапії клінічний медсестра Іен Едвардс повідомив Олену про можливі ризики хіміотерапії для її фертильності. Вона отримала рекомендацію щодо заморожування яйцеклітин і була направлена до фахівця в цій галузі.
Однак перш ніж звернутися до спеціаліста в галузі репродуктивної медицини та розпочати курс променевої терапії, Браун призначив пацієнтці перший п'ятиденний цикл лікування темозоломідом.
Коли у серпні Олена нарешті потрапила до спеціаліста, їй повідомили, що заморожувати яйцеклітини вже запізно. За словами її адвокатки, лікар також запропонував гормональні ін'єкції, які могли допомогти зберегти фертильність, однак Браун не посприяв їх застосуванню.
У вересні 2016 року жінка знову почала проходити курс хіміотерапії. На початку вона сподівалася, що лікування триватиме лише півроку. Проте, незадовго до його завершення, лікар Едвардс повідомив їй, що прийом препарату стане невід'ємною частиною її життя.
Олена зазначила, що лікарі вказували на ймовірність повторного зростання пухлини, якщо вона зупинить лікування. Хоча її це здивувало, вона вирішила погодитися, оскільки була стурбована своїм життям.
Постійна слабкість, хвороби та втрата роботи
Протягом наступних років Олена регулярно проходила хіміотерапію. Лікування супроводжувалося нудотою, діареєю, виснаженням та іншими побічними ефектами.
За її словами, жінка ледве могла підвестися з ліжка, відчула відсутність апетиту, проте, незважаючи на це, продовжувала набирати вагу. Через слабке самопочуття їй було важко покидати домівку та підтримувати зв'язок із друзями.
Після операції Олена також протягом восьми тижнів приймала стероїдний препарат дексаметазон, який призначили для зменшення набряку навколо пухлини.
На думку адвокатки Тінслі, вживання стероїдів могло призвести до ускладнень зі суглобами. Олена, у свою чергу, поділилася, що в процесі лікування її зовнішній вигляд значно змінився, а рівень самооцінки впав.
Через рік після початку терапії жінка була змушена звільнитися з роботи. Вона пояснила, що постійна слабкість і хвороби не дозволяли їй зосереджуватися на повсякденних завданнях.
Незважаючи на всі випробування, у 2018 році Олена одружилася зі своїм партнером Гаретом. Однак тривала терапія вплинула на їхнє спільне життя.
Жінка продовжувала регулярно зустрічатися з Едвардсом, який аналізував результати її крові та рекомендував подальші курси лікування. За словами Олени, вона часто страждала від інфекцій дихальних шляхів, що іноді змушувало її відкладати прийом медикаментів.
Тільки в травні 2022 року, після проходження 66 курсів хіміотерапії, Браун і Едвардс запросили її на зустріч. Олена відчувала страх, що медики можуть оголосити про рецидив хвороби.
Замість цього їй повідомили, що результати останнього дослідження позитивні, і вона може зупинити вживання темозоломіду.
Жінка згадує, як в той момент сльози радості наповнили її очі, і вона висловлювала свою вдячність лікарям за їхнє лікування. Пізніше її направили до іншого спеціаліста, який, за словами Олени, зазначив, що не обрав би такого ж підходу у лікуванні.
Втрата можливості мати дітей
Незважаючи на завершення курсу хіміотерапії, Олена все ще стикається зі складнощами у стані здоров'я.
У 2022 році їй поставили діагноз остеонекроз кісток — захворювання, яке викликане порушенням кровообігу в кістковій тканині. Існує зв'язок між цим станом і використанням стероїдних препаратів.
Через проблеми з коліном жінка змушена користуватися милицями. Вона також перебуває у списку очікування на операцію на коліні.
У 2025 році результати аналізів крові засвідчили, що Олена пережила менопаузу через хіміотерапію. Тоді їй виповнилося 34 роки.
За словами жінки, усвідомлення того, що вона не зможе народити дітей, стало для неї особливо болісним. Вони з чоловіком мріяли про двох дітей, однак тепер ці плани залишилися нездійсненними.
Вона також вживає антидепресанти і, через проблеми зі здоров'ям, не здатна працювати.
Численні пацієнти висловили звинувачення лікарні в неналежному наданні медичних послуг.
Згодом Олена виявила, що й інші пацієнти професора Брауна висловлювали незадоволення тривалістю своєї хіміотерапії.
Усього 40 осіб подали позови проти лікарняного трасту University Hospitals Coventry and Warwickshire NHS Trust (UHCW). Вони заявляють, що під наглядом Брауна отримували темозоломід набагато довше, ніж це було потрібно, а в деяких випадках взагалі виникають питання щодо доцільності такого лікування.
Відповідно до заяв адвокатки Фіони Тінслі, незалежні медичні фахівці зазначили, що не існує достатньої кількості доказів, які б підтверджували потребу в тривалому використанні цього препарату.
Вона пояснила, що продовження хіміотерапії може призводити до накопичення токсичного впливу, пригнічення імунітету та підвищення ризику інфекцій. Також існує невеликий ризик розвитку вторинних онкологічних захворювань.
Серед тих, хто подав позов, є 34-річна Беккі Джонс, якій у 2012 році Браун поставив діагноз пухлини головного мозку на останній стадії.
Згідно з її словами, лікарі попередили жінку, що без подальшого курсу хіміотерапії її життя опиниться під загрозою. Протягом 11 років Беккі пройшла 156 раундів терапії темозоломідом.
Проте згодом виявилось, що у неї було запалення мозку, а не рак. Жінка поділилася, що тривале лікування супроводжувалося відчуттями нудоти, хронічною втомою, депресивними станами та утворенням виразок.
Розміри застосування цього препарату стали очевидними після виходу Брауна на пенсію в 2023 році, коли інших спеціалістів почали оглядати його пацієнти.
За інформацією, отриманою юридичною фірмою Brabners, упродовж 2009-2024 років UHCW витратив на темозоломід понад 3,6 мільйона фунтів стерлінгів. Це більш ніж удесятеро перевищує витрати порівнянних лікарень Національної служби охорони здоров'я Великої Британії.
Яка інформація є про проведене розслідування?
На даний момент справу професора Брауна розглядає Генеральна медична рада Великої Британії. Незважаючи на те, що він вже на пенсії, у нього залишається ліцензія на здійснення медичної діяльності, але з певними обмеженнями.
Лікарняний трест вже виявив свою відповідальність у двох ситуаціях.
Окрім цього, Королівський коледж лікарів здійснює незалежний аналіз поточної ситуації. У проміжному звіті були виявлені значні побоювання стосовно безпеки пацієнтів, отримання інформованої згоди, прийняття клінічних рішень, а також ефективності систем захисту пацієнтів.
Сам Браун публічно не коментував звинувачення. Він також не взяв участі в інтерв'ю, на яке його запросили представники Королівського коледжу лікарів.
У лікарняному трасті повідомили про посилення контролю над призначенням та використанням темозоломіду. Всіх пацієнтів, які продовжували отримувати цей препарат в час, коли Браун пішов на пенсію, повторно оглянули досвідчені лікарі, які також створили індивідуальні плани лікування для кожного з них.
Крім того, у медичному установі запевнили, що проаналізують фінальні висновки незалежного розслідування і, якщо буде необхідно, застосують додаткові дії.
Проте Олена Адамс переконана, що наслідки тривалого лікування вже не підлягають виправленню.
"Цього ніколи не слід було допускати", -- сказала вона.
Нагадуємо, що навіть доброякісна пухлина може викликати суттєві проблеми, якщо вона зростає і тисне на важливі ділянки мозку. Раніше ми обговорювали, які незначні симптоми можуть вказувати на наявність пухлини в мозку.
#
