Михайло Винницький поділився своїми думками щодо переваг, які мають другі у порівнянні з першими.
У процесі реформування вищої освіти в Україні передбачається трансформація університетів, що залишилися нам у спадок від радянських часів, на навчальні заклади, натхненні європейськими традиціями. Про деталі цієї ініціативи розповів у бесіді з Оксаною Онищенко заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв'ю для ZN.UA.
"Стосовно інших планів модернізації нашої мережі закладів вищої освіти можу сказати, що радянська традиція, за якою заклади вищої освіти були організовані за галузевою специфікою, поступово відійде в минуле... І автодорожні, друкарські, юридичні, екологічні, лісотехнічні, навіть економічні чи аграрні. Всі ці галузеві заклади ми успадкували з радянських часів, коли кожну галузь промисловості обслуговував спеціальний заклад освіти", - зазначив Винницький.
За його словами, в Європі вже давно відійшли від вузької профілізації університетів. Натомість там функціонують багатогалузеві установи, які можуть мати технічний або технологічний фокус або ж діяти у форматі традиційних університетів.
Причини такого укрупнення очевидні: у великих, багатогалузевих навчальних закладах пропонується більше варіантів вибору навчальних предметів. Значний масштаб дозволяє краще адаптувати індивідуальні освітні траєкторії студентів, оскільки у них є ширший асортимент дисциплін, а також посилена конкуренція серед викладачів за увагу студентів, що, в свою чергу, підвищує якість навчального середовища. Крім того, варто зазначити, що у більших закладів є більші фінансові ресурси, що дозволяє їм активно розвивати різні дослідницькі напрямки, - зазначив заступник голови Міністерства освіти і науки.
У відповідь на питання, які типи закладів планують створити в України, Винницький зазначив, що можна говорити про три типи закладів, перехід до яких здійснюватиметься поступово. Перший - це класичний університет, у якому розвиваються програми гуманітаристики, соціальних наук, природничих спеціальностей.
"Часто в таких закладах функціонують автономні медичні факультети чи інститути, й студенти-медики молодших курсів мають доступ до найкращих викладачів класичних кафедр до того, як переходять до практичних чи клінічних дисциплін на старших курсах. У сильних класичних університетах розвинута наукова інфраструктура, в найрозвинутіших понад 40% студентів -- магістри та аспіранти", - пояснив Винницький.
Другий тип навчальних закладів - це університети прикладних наук, які в Європейському Союзі отримали таку нову назву. Заступник міністра освіти і науки зазначив, що ці установи активно співпрацюють з бізнесом в галузі прикладних досліджень. У них реалізуються дуальні програми, які поєднують теоретичне навчання в класі з практичним досвідом на робочих місцях. Це свідчить про акцент на підготовку студентів до потреб ринку праці.
Третій тип - відносно маломасштабні світоглядні академії. Це можуть реалізувати або у форматі Liberal Arts, що особливо підходить для закладів у маленьких містах, або у форматі художніх чи музичних закладів.
"До речі, стосовно останніх, не існує жодної доцільності в об'єднанні консерваторії з університетом, оскільки музична освіта не передбачає значної варіативності предметів або формування кругозору через розвиток різноманітних компетентностей. Це особливість мистецької освіти. На відміну від неї, гуманітарні, соціально-економічні дисципліни або навіть комп'ютерна інженерія можуть бути запропоновані в універсальному, міждисциплінарному форматі," - підкреслив Винницький.
Прикладом такого підходу можна вважати Острозьку академію, Києво-Могилянську академію та Український католицький університет. Заступник міністра освіти і науки зазначив, що ці заклади, скоріше, є світоглядними центрами, які зосереджені на бакалаврській освіті і не можуть претендувати на статус потужних наукових установ. Проте ці навчальні заклади мають значну популярність серед абітурієнтів і відповідають потребам суспільства у підготовці громадян із різноманітним, часто критичним мисленням.
Згідно з висловлюваннями заступника голови Міністерства освіти і науки, проблеми з відставанням університетів помітні, зокрема, на заході України. У той же час, вищі навчальні заклади на сході країни демонструють інноваційні підходи в освіті. Як зазначив Винницький, розподіл, який ми спостерігаємо, не завжди є наслідком війни, а скоріше відображає різницю в управлінських здібностях керівництва різних університетів.
Один з критеріїв, який буде враховуватися під час оптимізації мережі університетів, - це кількість студентів, які навчаються за державним фінансуванням. Якщо у вищих навчальних закладах менше ніж третина вступників отримує місця "на бюджет", це сприйматиметься Міністерством освіти і науки як критична межа. В цілому, після об'єднання університетів планується залишити приблизно 100 закладів, хоча ця цифра є орієнтовною.
#Університет #Європа #Студент #Радянський Союз #Суспільство #Академічний відділ #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Бюджет #Інфраструктура #Європейський Союз #Бізнес #Абітурієнт #Український католицький університет #Києво-Могилянська академія (1659—1817) #Ринок праці #Світогляд #Конкуренція (економіка) #Соціальні науки #Ступінь магістра #Аспірантка #Факультет (підрозділ) #Прикладні дослідження #Західна Україна #Інститут #Інжиніринг
