Останні дослідження, проведені американськими науковцями, виявили несподівану кореляцію між денним сном і рівнем смертності серед осіб старше 55 років. З'ясувалося, що певні патерни сну можуть слугувати не лише звичкою, а й важливим показником загального стану здоров'я.
Об этом сообщает портал ScienceAlert.
Денний відпочинок має безліч переваг для нашого організму. Він сприяє відновленню енергії, покращує концентрацію, прискорює реакцію, а також позитивно позначається на пам'яті та мисленнєвих процесах. Навіть коротка пауза протягом дня може частково компенсувати недосипання вночі та зменшити ймовірність виникнення деменції.
Проте, свіжі наукові дослідження вказують на те, що у літніх людей специфічні характеристики денного сну можуть бути тривожним знаком, який не слід залишати без уваги.
Американські вчені провели дослідження, яке показало, що регулярні епізоди денного сну, особливо вранці, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком смертності у людей похилого віку. На думку дослідників, так званий "надмірний" сон вдень може вказувати на наявність або розвиток певних медичних проблем, а також виступати як показник для їх раннього діагностування.
"Наше дослідження є одним із перших, яке демонструє зв'язок між об'єктивно виміряними моделями денного сну та смертністю, і показує, що відстеження звичок денного сну має значну клінічну цінність для раннього виявлення проблем зі здоров'ям", -- розповіла перша авторка дослідження Ченлу Гао, фахівчиня зі сну з Mass General Brigham.
Раніше науковці також пов'язували частий денний сон із низкою захворювань, зокрема гіпертонією та інсультом. Проте загальне розуміння цих взаємозв'язків залишається обмеженим. Існують дані про кореляцію, але бракує чітких доказів причинно-наслідкових зв'язків. Денний сон сам по собі не обов'язково є причиною хвороб -- інколи він може бути реакцією організму на вже наявні проблеми.
Незважаючи на переконливі свідчення, що підтверджують зв'язок між денним сном і здоров'ям, залишається безліч питань, які потребують дослідження. Це частково зумовлено браком достатньої кількості даних.
Гао зазначає, що "надмірний денний сон у літньому віці асоціюється з нейродегенеративними хворобами, серцево-судинними захворюваннями та навіть підвищеним ризиком захворювань. Однак багато з цих висновків ґрунтуються на самооцінках людей і не беруть до уваги такі фактори, як тривалість або регулярність сну".
В цілому, від 20 до 60% людей похилого віку вдаються до денного сну, і часто це приносить користь або, принаймні, не є шкідливим. Проте, надмірна сонливість у світлу частину доби пов'язується з різними медичними проблемами, але глибоке дослідження цього явища ускладнюється браком точних і об'єктивних даних.
Щоб краще розібратися в цьому питанні, дослідники використали інформацію з проєкту Rush University Memory and Aging Project, який розпочався 1997 року і був присвячений вивченню когнітивних функцій і нейродегенерації у людей віком понад 55 років.
Від 2005 року учасники дослідження носили спеціальні пристрої на зап'ясті, які протягом приблизно 10 днів фіксували їхню активність і періоди відпочинку. Завдяки цьому до 2025 року вдалося накопичити детальні дані за два десятиліття щодо 1338 осіб. Маючи таку об'єктивну інформацію, вчені змогли проаналізувати тривалість денного сну, його частоту, час доби, а також регулярність таких звичок.
Дослідження виявили, що триваліші та частіші денні сну, а також сну в ранковий час, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком смерті. Зокрема, зафіксовано, що кожна додаткова година, витрачена на денний сон, підвищує ймовірність смерті приблизно на 13%. Крім того, кожен новий епізод сну протягом дня додає ще близько 7% до цього ризику.
Не менш важливим виявився і час, коли людина спить. Дослідження показало, що ризик смертності у тих, хто дрімає вранці, приблизно на 30% вищий порівняно з тими, хто відпочиває на початку післяобіднього періоду.
Проте ці результати не свідчать про те, що саме денний відпочинок є винуватцем цих наслідків.
"Слід пам'ятати, що мова йде про кореляцію, а не про причинно-наслідкові зв'язки. Частий денний сон може свідчити про наявність певних захворювань, хронічних станів, проблем зі сном або порушення циркадних ритмів", - зазначила експертка у галузі сну.
Отже, науковці не закликають відмовлятися від денного відпочинку. Навпаки -- вони пропонують розглядати його як можливий індикатор стану здоров'я.
"Зараз, коли ми усвідомлюємо значний зв'язок між моделями денного сну і рівнем смертності, виникає можливість обговорити ефективність використання носимих гаджетів для моніторингу денного сну. Це може допомогти у прогнозуванні стану здоров'я та запобіганні його погіршенню," -- зазначила Гао.
Фінські науковці виявили, що нерегулярний режим засинання значно підвищує ймовірність розвитку інфаркту та інсульту впродовж десятиліття — у два рази. Дослідження, в якому брали участь понад 3000 осіб, продемонструвало, що зміни в часі відходу до сну мають критичний вплив на серцево-судинну систему, порушуючи циркадні ритми. Особливо вразливими виявилися ті, хто спить менше восьми годин на добу. Водночас час пробудження виявився менш значущим, ніж сталість часу засинання.
#Організм #Фінляндія #Деменція #Гіпертонія #Серцево-судинні захворювання #Серце #Частота #Інсульт #Інфаркт #Прогнозування #Циркадний ритм #Університет Раша #Америка #Сон #Рівень смертності #Когнітивні процеси
