Старий стандарт. Індекс маси тіла може бути неточним у третині випадків, стверджують дослідники.

Звичний спосіб визначення індексу маси тіла (ІМТ) призводить до помилкових висновків у понад третини дорослих людей.

Ці висновки підтверджують результати дослідження, проведеного італійськими науковцями з університетів Верони, Модени та Реджо-Емілії, які будуть представлені на Європейському конгресі з проблем ожиріння (ECO 2026). Використовуючи метод двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DXA), що вважається "золотим стандартом" діагностики, дослідники виявили, що індекс маси тіла (ІМТ) часто може вводити в оману, помилково визначаючи людей як людей з надмірною вагою або, навпаки, не виявляючи справжнє ожиріння.

У дослідженні взяли участь 1351 особа у віці від 18 до 98 років. Вчені порівняли стандартні категорії ВООЗ з фактичними показниками жирової маси. Було виявлено, що серед тих, кому індекс маси тіла (ІМТ) вказав на ожиріння, 34% насправді мали лише надмірну вагу. Найбільша неточність спостерігалася в групі людей із "надмірною вагою": більше половини учасників (53%) були неправильно віднесені до цієї категорії. Серед них 75% насправді мали нормальну вагу, а 25% страждали на приховане ожиріння.

Метод DXA також виявив, що 68% осіб, які за показниками ІМТ були класифіковані як ті, що мають недостатню масу тіла, насправді належать до категорії з нормальною масою.

Професор Марван Ель Гоч підкреслює, що основним недоліком індексу маси тіла (ІМТ) є його неспроможність враховувати розподіл жирової тканини та склад тканин в організмі. Хоча статистичні дані про кількість людей із зайвою вагою за обома методиками виглядають подібними (37% за DXA і 41% за ІМТ), насправді це можуть бути зовсім різні категорії осіб.

Дослідники пропонують переглянути державні рекомендації в сфері охорони здоров'я, включивши до них більш точні методи обстеження, такі як вимірювання товщини шкірних складок або співвідношення талії до зросту. Це допоможе уникнути завищення або недооцінки ризиків для здоров'я мільйонів людей.