Російські збройні сили здобули помітні навички у сучасному веденні бойових дій, проте ці навички не є універсальними для всієї армії.
НАТО варто змінити підхід до оцінки військових спроможностей Росії та більше уваги приділяти не лише тому, чого російська армія навчилася під час війни проти України, а й тому, чи здатна вона відтворювати набуті навички в інших підрозділах. Про це у статті для Breaking Defense пише дослідник російської військової стратегії Роджер Н. Макдермотт.
Автор підкреслює, що конфлікт в Україні надав російським військовим важливий бойовий досвід. Це стосується, зокрема, використання безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби, розвідувальної діяльності та ураження цілей, стійкості командних пунктів, протиповітряної оборони, штурмових операцій і логістики.
Водночас, як зазначає Макдермотт, навіть якщо один підрозділ демонструє успішний досвід, це не гарантує, що така ж здатність поширюється на всю армію. Наприклад, певна бригада може створити дієві методи маскування командних пунктів або вдосконалити взаємодію між дронами і артилерією. Проте, у випадку втрат, зміни особового складу чи нового командування, інші підрозділи можуть не зуміти відтворити ці досягнення.
Тому, зазначає автор, НАТО повинно ввести новий критерій - відтворюваність військових можливостей. "Для Альянсу відтворюваність, а не лише адаптація, повинна стати важливим показником військової потужності Росії, що вплине на подальше планування військових дій НАТО", - вказує аналітик.
Макдермотт зазначає, що, судячи з вжитих заходів, російське військове командування також прагне перетворити накопичений досвід ведення бойових дій на системну здатність. Для цього залучаються групи, що займаються аналізом бойового досвіду, управлінські органи, військові наукові установи, дослідницькі центри, військові університети, навчальні заклади та оборонна промисловість.
Автор наводить безпілотні системи як яскравий приклад. Раніше розвиток російських можливостей у цій галузі значною мірою залежав від зусиль окремих військових частин, волонтерів, виробничих компаній і спеціалізованих організацій. Наразі Москва прагне створити постійні управлінські структури, організувати підготовку спеціалістів, забезпечити ремонтні та логістичні потреби, а також розробити механізми формування повноцінних підрозділів.
У липні 2026 року Міноборони РФ заявило, що протягом першого півріччя підготувало понад 8 тисяч фахівців для своїх військ безпілотних систем. Однак, за оцінкою Макдермотта, важливішою є не сама цифра, а те, чи можуть новостворені підрозділи самостійно розгортатися, взаємодіяти з іншими родами військ, ремонтувати техніку, компенсувати втрати та зберігати ефективність без допомоги унікальних фахівців.
Автор закликає НАТО приділити більше уваги еволюції військової освіти в Росії, зокрема виникненню нових спеціалізацій та систем кваліфікації, розширенню навчальних центрів, встановленню стандартів колективної підготовки, а також змінам у системах ремонту і новим командним структурам. Він вважає, що ці трансформації можуть свідчити про формування стабільної військової спроможності раніше, ніж це стане очевидним за кількістю озброєнь.
Разом з тим Макдермотт застерігає від поширення характеристик найкращих російських підрозділів на всю армію. "Російська адаптація створила осередки значної компетентності поряд із набагато слабшою середньою ефективністю", - наголошує він.
В кінцевому підсумку, аналітик у своїй статті підкреслює, що для НАТО важливо аналізувати не лише потенціал Росії в розробці нових військових стратегій, але й швидкість, з якою вона може відновлювати свої сили після втрат та адаптувати їх до нових підрозділів. Автор вважає, що вирішальним моментом стане той час, коли російська армія зможе відтворити певні можливості без залучення тих, хто їх спочатку створював.
Конфлікт в Україні та роль НАТО
Як писав УНІАН, українські військові адаптовуються до нових військових реалій у значно швидшому темпі, ніж західні армії. Швидкість і гнучкість армії України у сфері навчання та озброєнь стають уроком для західних армій, які звикли до довгострокового планування.
На цьому фоні варто звернути увагу на висловлювання президента Латвії Едгарса Рінкевичса, який підкреслив, що НАТО відчуває дефіцит у новітніх технологіях повітряної війни, які з'явилися внаслідок конфлікту між Росією та Україною. Він зазначив, що це може призвести до ситуації, коли альянс не зможе ефективно захистити свої території від можливих російських повітряних атак.
Можливо, вам буде цікаво дізнатися про наступні новини:
#
