Фахівці вважають, що сьогодні Німеччина не є достатньо готовою до російських провокацій, як у військовому, так і в психологічному аспектах. Вони попереджають про ризики, пов'язані зі скороченням підтримки України.
Все частіше звучать попередження про потенційні загрози з боку Росії, зокрема для Німеччини. 12 жовтня в Берліні глава Федерального відомства з охорони конституції Зінан Зелен (Sinan Selen) зазначив, що таємні напади та дестабілізуючі дії Росії проти Німеччини та інших країн Європи не є випадковими, а є частиною довгострокової, ретельно спланованої гібридної атаки.
На думку Зеленського, навіть після закінчення війни з Росією загроза з її боку залишиться. "Для Москви це питання перегляду геополітичної конфігурації Європи та її власного місця в європейській та світовій політіці", - підкреслив він. За його оцінкою, російська агресія продовжить проявлятися не тільки в Україні, але й у Балтійських країнах, Польщі, а особливо в Німеччині.
Росія наразі обмежена війною в Україні.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт підкреслює, що країна "не опинилася у стані війни", але щодня стикається з загрозами гібридної війни. Він зазначає, що Росія не намагається досягти військової перемоги над Німеччиною, а скоріше має на меті політичне та соціальне підкорення.
Проте фахівці в галузі безпеки не так впевнені, що Росія обмежується лише впливом у політичній та соціальній сферах. Ще минулого року політичний аналітик Карло Масала в інтерв'ю телеканалу ARD висловив думку, що "Росія готується до масштабної війни". Цей коментар стосувався не тільки кібервійни. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр, який займає одну з найвищих військових посад у Німеччині, поділяє цю точку зору.
На даний момент Росія в значній мірі обмежена війною з Україною. За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, наразі немає прямої військової загрози для території країн НАТО. Проте, за загальним оцінюванням експертів у військовій сфері, європейських розвідок та німецького міністерства оборони, до 2029 року Росія зможе мобілізувати достатню кількість людських і матеріальних ресурсів для ведення традиційної війни проти НАТО. Оборонна промисловість Росії функціонує на максимальних потужностях, а Москва має намір збільшити чисельність своїх збройних сил до 1,5 мільйона військовослужбовців.
Штефан Майстер, експерт з питань Східної Європи в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP), вважає, що Росія на даний момент не має наміру вступати у відкритий військовий конфлікт. "Я переконаний, що Росія не прагне до прямого зіткнення з НАТО. Її мета полягає у тому, щоб протестувати альянс і показати його в негативному світлі," - зазначив він у бесіді з DW.
Військовий конфлікт, що виник внаслідок випадкових обставин?
Прикладом є невдала атака безпілотником із вибухівкою на український транспортний літак в аеропорту Лейпциг-Галле в серпні. Через цей аеропорт у Лейпцигу проходить значна частина військової допомоги Україні. Невдовзі після цього федеральний уряд Німеччини дійшов висновку і публічно заявив, що за спробою організувати вибух у аеропорту стоїть Росія.
Експерт з безпеки Ніко Ланґе зазначив у розмові з DW, що Німеччина уникнула великої небезпеки, оскільки вибухівка не спрацювала: "Це, безумовно, було випадковістю, а не результатом дій німецьких служб безпеки". Розмірковуючи про причини, чому саме Німеччина стала мішенню, він підкреслив, що ця країна завжди була в центрі російського впливу та гібридних атак. "Москва вважає, що Німеччина має вирішальне значення для прийняття рішень в Європі. Сьогодні Німеччина активно підтримує Україну", - додав Ланґе.
Москва з обуренням відповіла на звинувачення німецького уряду щодо нібито спроби організувати вибух у аеропорту Лейпциг-Галле. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров охарактеризував ці звинувачення як "старт справжньої війни". Проте, незважаючи на ці заяви, подальше загострення ситуації не спостерігалося.
Попри це, завжди існує ризик того, що після російської провокації та відповідних заходів у відповідь ситуація може вийти з-під контролю, попереджає Штефан Майстер. "Ви випадково збиваєте літак, який хотіли змусити змінити курс, і це викликає відповідну реакцію. Але я не думаю, що Росія наразі цілеспрямовано прагне прямої війни. Її мета - провокації, розкол і посилення невпевненості серед населення", - переконаний експерт.
Праві та ліві популісти закликають припинити допомогу Україні
Не всі в Німеччині поділяють думку про те, що Росія становить загрозу для країни, або що цю загрозу можна нейтралізувати. Деякі політики, зокрема з ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), котра в ряді федеральних земель вважається праворадикальною, а також з лівопопулістського руху "Альянс за соціальну справедливість і економічний здоровий глузд" (BSW), виступають за покращення відносин з Росією, незважаючи на агресію Москви проти України. Вони прагнуть відновити постачання російських енергоресурсів і зупинити підтримку України.
На початку вересня, в контексті передвиборної кампанії до земельних виборів, співголова партії АдН Тіно Хрупалла висловив критику щодо підтримки України та загострення відносин із Росією. "Люди вже втомилися від цієї ескалації у стосунках із РФ, а мільярди, які витрачаються на цю систему, фактично фінансуються за рахунок німецьких платників податків", - заявив він.
Цей меседж був почутий виборцями. АдН суттєво покращила свої результати на всіх трьох земельних виборах. У Саксонії-Ангальт партія з великим відривом стала найсильнішою політичною силою і в майбутньому може очолити земельний уряд, що стане прецедентом для Німеччини.
У бесіді з DW експерт з безпеки від консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Родеріх Кізеветтер спростував заяви АдН та BSW, які стверджують, що зупинка допомоги Україні призведе до підвищення безпеки та зростання фінансування німецької соціальної системи. "Фінансування освіти, соціальної політики та інфраструктури можливе лише в умовах свободи, демократії і, перш за все, безпеки. Ті, хто вважає, що ми матимемо більше коштів для соціальних потреб, якщо зупинимо підтримку України і дозволимо Росії діяти без обмежень, глибоко помиляються або ж стають частиною російської пропаганди," - підкреслив він.
Десятиліття пацифістських настроїв у німецькому суспільстві
На підставі оцінки загроз Бундесвер зараз проходить масштабну модернізацію, на яку виділяються значні кошти. Однак він відчуває труднощі з набором достатньої кількості рекрутів для запланованого збільшення чисельності. Школярі протестують проти обов'язкової військової служби так само, як донедавна виходили на демонстрації за посилення захисту клімату. Міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) зазнав критики навіть з боку членів власної партії після того, як заявив, що Німеччина має стати "готовою до війни". Для багатьох це прозвучало надто войовничо.
Чи здатна Німеччина впоратися з потенційними загрозами, зокрема військовими? Штефан Майстер висловлює сумніви щодо цього. "Вона зовсім не готова. У військовому, цивільному та психологічному планах підготовка залишає бажати кращого. Досі тривають протестні акції проти обов'язкової військової служби та армії, незважаючи на те, що Німеччина потребує призову на військову службу. Протягом багатьох років нас виховували в дусі пацифізму, привчаючи до комфортного життя. Я вважаю, що стійкість суспільства є вкрай обмеженою, і головною проблемою є наша психологічна нездатність до війни," - зазначає експерт.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і його партія ХДС дедалі більше стикаються з політичним тиском, насамперед від правих політсил, щодо скорочення підтримки України. Однак Мерц не втомлюється наголошувати, що за його канцлерства підтримка України триватиме й надалі. За його словами, при цьому йдеться також про безпеку й самої Німеччини. Нещодавно він знову відвідав Київ і разом з президентом України Володимиром Зеленським на власні очі побачив руйнівні наслідки російських ударів.
Проте це також свідчить про те, що загроза з боку Росії залишатиметься актуальною і, ймовірно, посилиться, вважає Майстер. "Я переконаний, що ми станемо свідками значного збільшення кількості атак, схожих на ті, що відбулися в Лейпцигу, а також провокацій з використанням безпілотних летальних апаратів. Ми можемо спостерігати диверсії проти інфраструктурних об'єктів, а також можливі напади на окремих представників військово-промислового комплексу. На мою думку, це є реальною та конкретною загрозою для Німеччини в найближчі місяці," - прогнозує він.
#
