Як перетворити Україну на привабливу країну для молодого покоління

Міське оточення відіграє ключову роль у визначенні місця проживання, якщо є забезпечений базовий рівень економічних ресурсів та безпеки.

Все більше молодих професіоналів залишають Україну, шукаючи комфортніше середовище для життя та самореалізації. Цікавитися цим процесом варто не лише з економічної точки зору, а й через призму міського середовища, яке часто не відповідає їхнім потребам. Розвиток міст може стати каталізатором змін, якщо вийде за рамки простих квадратних метрів. Що ж може утримати молодь у містах?

Вимушена еміграція молодих спеціалістів є не лише соціальною проблемою, але й важливим аспектом економічної стабільності країни в довгостроковій перспективі. У листопаді 2024 року більше ніж 6,8 мільйона українців знаходилися за межами країни в статусі біженців або тимчасових переселенців, серед яких значну частину становлять молоді люди з вищою освітою.

Згідно з рейтингом The Global Economy за 2024 рік, Україна посідає сьоме місце серед 175 країн за рівнем відпливу фахівців, маючи індекс 8,4.

При цьому, як свідчить опитування, опубліковане у Euromaidan Press у березні 2025 року, більшість молодих спеціалістів виїжджають не лише через війну, а й через відсутність бачення для себе: невизначеність з працевлаштуванням, нестабільність, брак якісного житла та публічного простору.

Поки між людиною і містом тиша, простір майбутнього буде нечітким. Міста або формують бачення, або залишають молодь наодинці з невизначеністю.

Досвід інших держав свідчить про те, що навіть без оптимальних зарплат і кліматичних умов, середовище може привертати людей. Ключовим фактором є зосередження різних аспектів життя – освіти, мобільності, житла та культури – в одному населеному пункті. Пропонуємо вам ознайомитися з прикладами кількох міст, які активно створюють умови, щоб молодь прагнула залишитися в них.

Ольборг, Данія. Місто з населенням 120 тис. зробило ставку на університетське середовище, якісну інфраструктуру, пішохідну доступність.

Вроцлав, розташований у Польщі, є важливим освітнім та креативним осередком, де навчається понад 106 500 студентів. Місто активно вдосконалює свою інфраструктуру, зокрема набережні, міські парки та безбар'єрні об'єкти, що робить його привабливим для молоді та сприяє розвитку її творчого потенціалу.

Таллінн, Естонія. Місто пропонує безкоштовний громадський транспорт для своїх зареєстрованих мешканців, активно впроваджує цифрові рішення для взаємодії з урядовими структурами та підтримує місцеві підприємства. Це призвело до зростання числа ІТ-спеціалістів, які обирають залишитися тут.

Фрайбург, Німеччина, став еталоном сталого урбаністичного розвитку завдяки гармонійному поєднанню екологічного планування та активної залученості місцевих жителів, особливо молоді. У районі Вобан втілили модель, що дозволяє громаді активно брати участь у процесах планування, прийняття рішень та формування публічних просторів.

В Україні девелопмент все ще асоціюється переважно з будівництвом, але насправді сучасний підхід до девелопменту полягає у створенні середовища для майбутнього. Це більше ніж просто квадратні метри – це концепція життя. Сьогодні у нас є можливість та обов’язок переосмислити міста, щоб молоді люди прагнули залишатися в них. Ось кілька практичних напрямків для реалізації цього задуму.

Новаторські освітньо-громадські простори. Освітні простори є надзвичайно ефективним інструментом для трансформації суспільства, оскільки вони прямо впливають на виховання майбутніх поколінь. Коли ми проектуємо школи та нові освітні центри, ми фактично формуємо перспективи наших міст. З точки зору розвитку, сучасна школа виступає стратегічною інвестицією, що забезпечує стабільний потік людей, формує ідентичність району та підвищує вартість нерухомості у навколишній зоні.

Працюючи над великим проєктом інноваційного освітнього центру в Закарпатті, ми спостерігаємо, як правильно спроектований навчальний об'єкт стає центральною ланкою для розвитку кластера: від житла для педагогів до креативних індустрій та сервісного сектору. У процесі розробки таких просторів ми акцентуємо увагу на їхній багатофункціональності та адаптивності: спортивні зали можуть перетворюватись на концертні майданчики, лабораторії - на коворкінги, а бібліотеки - на центри громадської активності.

Освітній простір представляє собою відкриту екосистему, яка повинна бути гармонійно інтегрована з міським середовищем на фізичному, функціональному та соціальному рівнях. Це включає в себе не лише прозорі кордони, а й спільне використання інфраструктури, а також партнерські взаємини з місцевими підприємствами.

Громадські двори і вулиці як елементи житлового середовища. Це більше ніж просто озеленення; це справжні зони для спілкування молоді, майданчики для неформального навчання, маленькі амфітеатри, де люди збираються без попередніх домовленостей.

Міста, в яких немає закритих дворів і безжиттєвих фасадів. Відкритість означає довіру. У Львові починають з'являтися нові житлові комплекси з відкритими дворами та публічними просторами без огорож. Таких ініціатив має бути більше.

Синергія між комерційними цілями та екологічною відповідальністю. Сучасний девелопер виступає не лише як інвестор, а й як активний учасник у створенні міського образу та стилю життя. Від його виборів залежить, чи стане проект просто набором площ, чи справжньою складовою майбутнього міста.

Міське середовище саме по собі не зупинить еміграцію молоді. Роль девелопменту слід розглядати реалістично - як важливий, але недостатній фактор у комплексному підході до проблеми. Міське оточення відіграє ключову роль у визначенні місця проживання, якщо є забезпечений базовий рівень економічних ресурсів та безпеки. Тим не менш, саме девелопмент має взяти на себе відповідальність за створення тієї частини рішення, яка в його компетенції.

Перспективи українських міст залежать від вміння девелоперів мислити поза межами лише технічної документації. Створення простору, який надихає, формує та утримує людей, не відбувається випадково — його необхідно ретельно спланувати. Щоб молоді фахівці прагнули залишитися, потрібно розвивати міста, в яких комфортно жити.