Як у СРСР прагнули створити "ідеального" комуніста: таємниці пропагандистських стратегій

Пропаганда в Радянському Союзі слугувала важливим інструментом для формування та регулювання масової свідомості. Вона охоплювала всі аспекти життя громадян: від освіти та культури до політики й економіки. Вплив пропаганди торкався не лише вчинків, а й емоцій людей. Освітні заклади, як школи, так і університети, сприяли вихованню молоді у дусі комуністичних цінностей.

Мистецтво і література слугували засобами для підкреслення величі партії, держави та радянського способу життя. OBOZ.UA досліджує, яким чином функціонувала пропаганда в СРСР.

Варто зазначити, що до 1933 року зображення Сталіна з'являлося на сторінках газет досить рідко, і зазвичай поряд із його соратниками. Масовий культ особи почав активно формуватися лише після 1934 року, коли почали випускати репродукції картин із портретом вождя, а також виготовляти пам'ятники та бюсти на його честь.

На початку 1934 року пройшов 12 з'їзд ВКП(б). Вже тоді всі з'їзди і пленуми мали формальний характер, а головним керівним органом стало Політбюро. Ніхто, звісно, не претендував на роль визначального ідеолога - ним був Сталін.

Агітпроп (абревіатура від агітація і пропаганда) - це мережа органів, що склалася в Союзі ще в 1920-х роках. Під вплив та контроль агітпропа підпадали ЗМІ, кінематограф, управління у справах літератури та видавництва тощо - тобто все, що так чи інакше могло впливати на розум та почуття радянських громадян.

Тотальний контроль літератури, культури та мистецтва - один із головних принципів будь-якої пропагандистської діяльності.

Опозиційна преса була ліквідована. Усі газетні видання перетворилися на державні та ідеологічно контрольовані. ЗМІ регулярно виконували замовлення партії, організовуючи кампанії цькування.

Тоді ж з'явився новий принцип пропаганди — повторення. Інформації в засобах масової інформації було небагато, і вона активно відтворювалася в центральних, обласних та районних виданнях, і не раз. Складні політичні та економічні питання зводилися до простих гасел і ідей, доступних для розуміння широкому загалу.

Пропаганда в Радянському Союзі відзначалася своєю прозорістю. Психоаналітики зауважують, що для багатьох це не виглядало як маніпуляція свідомістю. Вона реалізувалася у формі так званих «відкритих і чесних бесід». Завдяки цьому суспільству нав'язувалися певні цінності та ідеали, формуючи образ ідеального комуніста.

У 1935 році агітаційно-пропагандистський сектор було розділено на п’ять підрозділів, серед яких з’явився відділ усної агітації. Через цей відділ не лише просувалися комуністичні ідеї, а й загальноприйняті соціальні норми. Наприклад, активно популяризувалися здоровий спосіб життя, комсомольська діяльність та образ Павліка Морозова. Пропаганда передовиків виробництва була всюди: про них писали у газетах, а їхні портрети прикрашали спеціальні стенди. Усі мали прагнути стати стаханівцями, а п'ятирічні плани необхідно було виконати за три роки.

Частиною пропаганди стало масове перейменування міст, сіл, вулиць на честь культових особистостей. Культ Леніна починаючи з 1930-х років змінився на культ Сталіна.

Будь-якій пропаганді потрібен ворог. Спершу це були класові вороги революції, потім образ ворога став асоціюватися більше з німецькою формою часів Другої світової. Пізніше західні країни, а особливо США, зображувалися як агресивні та ворожі сили, що прагнуть знищити СРСР. Радянські громадяни мали обмежений доступ до інформації про інші країни і західний світогляд.

З появою зовнішнього ворога не зникли і внутрішні. Постійний пошук та викриття "шкідників", які ведуть підривну діяльність був частиною агітації та пропаганди.

У 1961 році на черговому з'їзді Комуністичної партії було затверджено "Моральний кодекс будівника комунізму". Цей документ складався з десяти основних положень, серед яких ключовою вимогою була відданість комуністичним ідеалам та любов до соціалістичної батьківщини. Громадянин Радянського Союзу мав працювати не лише для власного добробуту, а в ім’я загального блага та розвитку комуністичного суспільства.

Раніше OBOZ.UA ділився історією про те, як в Радянському Союзі можна було придбати дефіцитний автомобіль "Волга" за вартістю трикімнатної квартири.

#Університет #Колективна свідомість #Радянський Союз #Реклама #Комунізм #Йосип Сталін #Фотографія #Портрет #Кінематограф #Комуністична партія Радянського Союзу #Пропаганда в Радянському Союзі #Економіка #Опозиція (політика) #Світогляд #Розум #Волга #Володимир Ленін #Агітпроп #Політбюро Комуністичної партії Радянського Союзу #Погруддя (скульптура) #Культ особистості #П'ятирічні плани Радянського Союзу #Комсомол #Підсвідомість #Психоаналіз

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Казахстан планує заснувати експериментальний майданчик CryptoCity для здійснення розрахунків за допомогою цифрових активів.
Судові органи США продовжили заборону на дії адміністрації Трампа, які прагнули обмежити прийом іноземних студентів до Гарвардського університету | УНН
У Запоріжжі відбулася урочиста подія – відкриття Школи вищої спортивної майстерності, що була реконструйована протягом більше ніж п'яти років.
Теги