Вступ-2025: що робить цю кампанію унікальною та які зміни можуть нас очікувати в майбутньому

Коментує заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Кампанія вступу 2025 року вже фактично набрала обертів — реєстрація на НМТ завершена. Це вже четвертий рік, коли молоді люди намагаються вступити до вишів в умовах війни.

Чим нова вступна кампанія відрізнятиметься від попередніх, як цього року відбуватиметься вступ на бакалаврат, магістратуру й аспірантуру?

Про все це ZN.UA розпитувало заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького.

Шановний Михайле, реєстрацію на НМТ вже закінчено. Скільки осіб виявило бажання зареєструватися для проходження тесту?

Згідно з оновленими даними, на НМТ успішно зареєструвалися 312 тисяч осіб, серед яких близько 21 тисячі – це учасники, які подавали заявки з-за кордону (тобто ті, хто проходитиме тестування поза територією України). У нас є чотири предмети на НМТ: три з них є обов'язковими (математика, українська мова та історія), а один – на вибір самого учасника. Наразі можу запевнити, що побоювання щодо значного зменшення кількості вступників цього року порівняно з минулим є абсолютно безпідставними. За кількістю зареєстрованих учасників ми спостерігаємо фактичне повторення минулорічної вступної кампанії.

На даний момент доступ до цього можливий лише після реєстрації на НМТ.

Згідно з результатами НМТ та нашими неформальними опитуваннями серед абітурієнтів, їхні плани на вступ залишаються майже незмінними в порівнянні з минулим роком. Хоча ситуація кардинально відрізняється від того, що було до 2022 року, наразі видно, що вдалося стабілізувати процес і показники вступу.

Який предмет обирають учасники тестування в якості четвертого?

-- Близько 115 тисяч осіб (це більш як третина) обрали четвертим предметом англійську мову. Ще 73 тисячі обрали географію, 62 тисячі -- біологію, 46,5 тисячі -- українську літературу. Й, на жаль, найменше учасників обирали фізику та хімію: фізику -- майже 9 тисяч, а хімію -- майже 3 тисячі. Це дуже прикро, адже фізика та хімія -- дуже важливі предмети, які фактично забезпечують природничу галузь, інженерію, технології. Це велика проблема, з якою ми маємо довгостроково працювати, адже відмова від вивчення фізики та хімії відбувається не на етапі вступу до вишів, а набагато раніше. Цього року ми впровадили інновацію в Порядок прийому на навчання: ті абітурієнти, які обирають фізику або хімію як четвертий предмет, отримують певні переваги під час вступу. Для осіб, які обирають ці предмети, передбачено спеціальний метод підрахунку конкурсного балу.

Отже, у тих, хто вирішив скласти НМТ з фізики або хімії, конкурсний бал буде дещо вищим?

Таким чином, абітурієнт, який вибрав один із двох зазначених предметів для НМТ і планує вступати на природничі або інженерні спеціальності, матиме вищий конкурсний бал, ніж той, хто обирає ту ж спеціальність, але з іншим предметом (за умов однакових результатів з трьох основних). Рівень цієї переваги варіюватиметься залежно від спеціальності: для природничих він буде більшим, для інженерних - дещо меншим, а для соціально-економічних - ще меншим. Проте перевага все ж існуватиме, і це нововведення впроваджено в Правилах вступу-2025. Важливо зазначити, що цьогорічні абітурієнти почали підготовку до НМТ ще до оголошення цієї зміни. Тому в наступні роки ми також плануємо надавати пріоритет тим, хто вибирає фізику або хімію. Відповідно, важливо комунікувати з учнями, які завершують десятий клас, а особливо з тими, хто закінчує дев'ятий: продовжуйте вивчати фізику та хімію, адже обравши їх як четвертий предмет, ви суттєво підвищите свої шанси на вступ до бажаного вишу на бюджетній основі.

У ході останньої вступної кампанії була введена нова програма грантів для навчання. Ці гранти призначалися для абітурієнтів з високими результатами НМТ, які не змогли потрапити на бюджетні місця. Гранти першого рівня надавалися тим, хто отримав не менше ніж 150 балів за два предмети, тоді як гранти другого рівня вимагали 170 балів. Чи відбудуться якісь зміни у цій системі цього року?

У 2025 році ми маємо на меті зробити нашу систему грантів ще більш привабливою. Цього року абітурієнти, які вступають на певні спеціальності, матимуть можливість отримати грант першого рівня, якщо вони наберуть 140 балів за два предмети НМТ. Це стосується так званих спеціальностей, які отримують особливу підтримку від держави, зокрема природничих та інженерних, що пов'язані з відновленням інфраструктури, а також напрямків, спрямованих на відтворення та розвиток людського капіталу. В цей перелік входять математика, фізика, хімія, біологія, а також деякі інженерні спеціальності, такі як механічна інженерія, агроінженерія та хімічна технологія. Хоча ці спеціальності не користуються великою популярністю серед абітурієнтів, фахівці в цих галузях є надзвичайно затребуваними для прогресу нашої країни. До списку спеціальностей, які отримують особливу підтримку, також належать медичні (лікарі, терапевти-реабілітологи), освітні (вчителі всіх рівнів) та спеціальності, пов'язані з відбудовою, такі як архітектура та будівництво.

Варто відзначити, що в цьому році ми плануємо дещо підвищити розмір грантів, враховуючи індекс інфляції. Таким чином, грант першого рівня складатиме 16,8 тисячі гривень (у минулому році він становив 15 тисяч), а грант другого рівня — 28 тисяч гривень (торік було 25 тисяч).

Які міста, на вашу думку, стануть найпривабливішими для абітурієнтів у цьому році?

У минулому році Львів безперечно став другим за популярністю містом для вступників після Києва. На жаль, Харків, який завжди вважався столицею студентського життя, втрачає свої позиції, і, схоже, цей тренд продовжиться й цього року.

Ситуація з безпекою в Харкові, Сумах, Запоріжжі та Миколаєві не сприяє їхній популярності серед абітурієнтів. Проте, якщо говорити про рейтинги міст, Дніпро, навпаки, демонструє зростання інтересу. Важливо підкреслити, що при виборі місця для навчання, майбутні студенти враховують не лише фактори безпеки. Хоча відносна стабільність дійсно сприяє підвищенню популярності Львова, той факт, що кількість вступників, які обирають Дніпро, залишається високою, свідчить про те, що абітурієнти також цінують якість освіти, яку пропонують заклади цього регіону.

Зараз нас дуже турбує ситуація в Сумах, оскільки Сумський державний університет -- це один з наших найсильніших класичних університетів. І от на його популярність серед вступників безпекова ситуація неабияк впливає, адже нещодавні обстріли СумДУ не могли залишитися поза увагою. Ми в міністерстві намагаємося колегам у прифронтових областях допомогти, чим можемо, але в Сумах ситуація об'єктивно важка. Місто розташоване за 40 кілометрів від російського кордону, ворог нищить усе безжально.

Війна спричиняє зміни у розташуванні населення. Минулого року особливо помітною стала тенденція переміщення абітурієнтів у західні регіони країни. Окрім Львова, який став справжнім магнітом для студентів, варто звернути увагу на зростання популярності трьох менш відомих університетських міст: Ужгорода, Івано-Франківська та Чернівців. Часто ми не сприймаємо їх як провідні освітні центри, проте в цих містах є високоякісні університети, які набирають популярності. Мова йде про Ужгородський національний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника в Івано-Франківську, а також Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Ці навчальні заклади тихо, без зайвого шуму, але, по-перше, покращують свої позиції в наукових рейтингах, а по-друге, стають дедалі привабливішими для студентів.

-- Ви не згадали про Одесу. В мирні часи місто було одним із лідерів за кількістю вступників. Зараз воно втратило популярність серед абітурієнтів через безпекову ситуацію?

Не зовсім так. На жаль, Одеса вже давно стала постачальником студентів для інших регіонів України. Якщо не рахувати Одеський університет імені Іллі Мечникова, то протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років навчальні заклади міста поступово втрачають позиції у порівнянні з університетами Києва, Дніпра, а особливо Львова. Згідно з нашими даними, абітурієнти з Одеської області вже багато років обирають навчання в цих містах, а також у Вінниці.

В Одесі функціонує безліч спеціалізованих навчальних закладів — тут налічується дванадцять університетів, що створює серйозну проблему розпорошеності та недостатньої концентрації ресурсів. Одним із можливих шляхів вирішення цієї ситуації є укрупнення, тобто об'єднання вищих навчальних закладів, над чим ми зараз активно працюємо. Для порівняння, у Львові існує всього чотири потужні державні університети, а також відомий приватний заклад — Український католицький університет. Одеса, як місто з подібною демографічною ситуацією, має втричі більше навчальних установ. Тому я особисто зараз зосереджуюсь на трансформації освітнього середовища в Одесі. Процес уже розпочався, і ми ведемо переговори з морськими університетами. Як вам відомо, нещодавно Одеська юридична академія була об'єднана з Національним медичним університетом імені Мечнікова, а минулого року до цього опорного закладу приєднався ще й екологічний університет. Студенти та викладачі в результаті не зазнали збитків, а навпаки, отримали вигоду від нових інвестицій у науково-навчальне обладнання.

Ключове питання кожної вступної кампанії – це державне замовлення на підготовку спеціалістів. Ці так звані бюджетні місця стають предметом конкуренції серед абітурієнтів. Які спеціальності цьогоріч отримають найбільшу підтримку з боку держави, і які професії будуть фінансуватись у пріоритетному порядку?

Хочу звернути вашу увагу на те, що проєкт постанови щодо обсягів державного замовлення ще не представлений на розгляд урядовцям. Тому наразі можу поділитися лише попередніми результатами неформальних консультацій між Міністерством освіти і науки та Міністерством економіки. Основними пріоритетами державного замовлення є всі питання, що стосуються відновлення інфраструктури нашої країни та розвитку людського капіталу. Людський капітал охоплює такі сфери, як медицина, психологія, терапія та реабілітація. Ці професії є надзвичайно важливими для наших ветеранів, але, на жаль, в Україні не вистачає відповідних спеціалістів. Також до людського капіталу можна віднести освітній сектор, який включено в державне замовлення, оскільки йдеться про інвестиції у майбутніх вчителів. Всі ми усвідомлюємо, що в освітній галузі існує серйозна проблема з оплатою праці вчителів. Цього року зарплати були підвищені на 2 тисячі гривень – це важливий крок, але, звісно, цього недостатньо. Міністерство освіти і науки продовжить працювати над покращенням цієї ситуації. На жаль, фінансування обмежене в умовах війни. Однак ми розуміємо, наскільки важливими є вчителі для держави, а також необхідність відновлення педагогічного складу, адже наші вчителі з часом старіють.

Без сумніву, значне державне замовлення буде спрямоване на всі спеціальності, пов'язані з інфраструктурою нашої країни та її відновленням. Це стосується архітектури, будівництва, транспортних технологій та інженерних дисциплін. Крім того, варто згадати про розвиток інтелектуальної інфраструктури. Природничі науки, безумовно, залишаються у центрі уваги державного замовлення. Ці області є основою нашої науки — нам необхідні фізики, хіміки та математики.

Ми усвідомлюємо, що багато абітурієнтів, які продемонструють високі результати на НМТ, мають намір вступати на спеціальності, які не завжди відповідають пріоритетам нашого Міністерства економіки, яке оцінює потреби на ринку праці. Мова йде про так звані популярні спеціальності, такі як право, економіка, менеджмент та журналістика. Цікаво, що у 2024 році психологія також стала однією з таких спеціальностей, де кількість вступників перевищує очікувані вимоги ринку праці. І саме для цих напрямків виникає суперечливе питання. З одного боку, держава повинна виконувати свої зобов'язання щодо фінансування навчання найталановитіших абітурієнтів, адже відсутність такої підтримки може призвести до того, що вони вирушать за кордон. З іншого боку, якщо ці обдаровані молоді люди обирають професії, які не є критично важливими для економіки, постає питання: на що держава витрачає кошти?

Аби вирішити цю дилему, минулого року ми запропонували механізм грантів, які функціонують паралельно з держзамовленням. Гранти частково покривають вартість навчання, отже, працює механізм так званого співфінансування. Це означає, що вступник (чи його батьки) отримує кошти на покриття частини вартості навчання від держави, а іншу частину оплачує сам. Це дуже важливий механізм підтримки, адже щороку контракти дорожчатимуть, хороша освіта дешевою не буває.

-- Вартість контрактів на навчання зростатиме через інфляцію?

Не лише через інфляційні процеси. Зверніть увагу, ми часто обговорюємо недостатні зарплати наших вчителів, але слід також пам'ятати, що зарплата викладачів вищих навчальних закладів також залишає бажати кращого. Рівень оплати праці викладача безпосередньо пов'язаний з кількістю студентів, які вступають до університетів, а також з вартістю їх навчання. Якщо раніше середня вартість контракту по Україні становила близько 35-38 тисяч гривень на рік, то в цьому році вже прогнозується підвищення до 50 тисяч гривень — це приблизно така ж сума, яку держава виділяє на підготовку одного студента на бюджетній основі.

Ми усвідомлюємо, що така ціна контракту може бути занадто високою для багатьох наших громадян. Саме тому держава компенсує частину витрат через гранти. Таким чином, якщо раніше контрактник сплачував самостійно 38 тисяч гривень, то тепер, враховуючи підвищення вартості, він заплатить 35 тисяч, а ще 15-16 тисяч отримає у вигляді гранту. Це дозволяє не лише збільшити вартість навчання, але й підтримати талановитих абітурієнтів з боку держави.

Щодо держзамовлення, то маємо ще одну новацію, яку, сподіваємося, найближчим часом схвалить Верховна Рада. Йдеться про те, що державне замовлення має справді стати замовленням держави. Це означає: якщо держава оплачує сто відсотків вартості навчання якогось фахівця, то цей фахівець має певні обов'язки перед нею. А саме -- відпрацювати певний період часу за спеціальністю. Це однозначно стосуватиметься медиків, учителів, деяких інших професій, потрібних для державного сектору. Але лише тих, хто навчався на місцях державного замовлення, а не на контракті чи за грантами.

Чи ви говорите про практику, яка передбачає трудову діяльність після отримання диплома? Це нагадує стару традицію, яка раніше називалася розподілом на роботу.

-- Ми це називаємо програмою гарантованого першого робочого місця. Справді, це схоже на розподіл, який був іще за радянських часів. Але тоді був ризик, що вас могли відправити на Камчатку. На щастя, сьогодні ніхто нікого не відправлятиме на небажане місце роботи. Але випускники університетів, які навчалися чотири роки державним коштом, повинні будуть узяти участь у конкурсі на перше робоче місце, організованому Державною службою зайнятості із залученням роботодавців.

У кожній вступній кампанії традиційно присутня велика кількість пільговиків, і, звичайно, їх чисельність щороку зростає, враховуючи поточну ситуацію в країні. Це може призвести до того, що вони займатимуть місця, які могли б дістатися більш підготовленим абітурієнтам. Однак ресурсів для безкоштовного навчання обмежено, і ми не зможемо задовольнити всі запити. Які ж кроки слід вжити в цій ситуації?

-- Так, це проблема. Ми дуже сподіваємося на те, що Верховна Рада якнайшвидше ухвалить законопроєкт №10399, який уже зараз підготовлений до другого читання. Він пропонує ввести так звані спеціальні гранти для пільгових категорій вступників. Через механізм цих спеціальних грантів пільговики виводяться з конкурсу на місця державного замовлення. Тобто якщо особа, котра має пільги при вступі, не пройшла на місця держзамовлення й не змогла отримати державний грант першого чи другого ступеня за результатами НМТ, то для неї вмикається спеціальний механізм фінансування. Вона навчатиметься на контракті, але платитиме за неї держава через спеціальний грант. Це кошти, які не розподіляються в межах конкурсу на вищу освіту, а отже, пільговики не забирають місце в іншої особи, яка вступила за конкурсом.

У рамках цьогорічної вступної кампанії ми в партнерстві з Міністерством у справах ветеранів реалізуємо нову унікальну програму. Вона передбачає фінансування навчання для ветеранів, їхніх дітей, а також дітей учасників бойових дій, які не змогли пройти конкурсний відбір на бюджетні місця, за рахунок спеціально виділених грантів.

-- Чи є якісь зміни у вступі на магістратуру й до аспірантури?

-- У вступі на магістратуру є певні зміни. Вони пов'язані зі складанням Єдиного вступного іспиту (ЄВІ), який відтепер буде обов'язковим для всіх. Також на деякі спеціальності запроваджено загальнодержавні іспити у формі Єдиного фахового вступного випробування.

Цього року аспірантура вперше запроваджує окремий вступний іспит у форматі ЗНО, а абітурієнти зможуть подавати документи через централізовані електронні кабінети. Вступники повинні складати іспит з методології наукових досліджень, і лише після успішного його проходження їх допустять до подальших вступних випробувань у вищих навчальних закладах. Чи стане це абсолютним засобом боротьби з корупцією у процесі вступу до аспірантури? Ні, адже на рівні університетів все ще можуть відбуватися випадки вибору "своїх" кандидатів. Проте цей новий механізм безумовно є поліпшенням у порівнянні з попередньою системою.

Цього року, подібно до минулого, денна форма навчання в аспірантурі буде доступна лише за державним замовленням. Ті, хто бажає навчатися на контрактній основі, можуть обрати заочну форму навчання. Розподіл бюджетних місць в аспірантурі буде здійснюватись за специфічними галузями та певними об'єктивними критеріями. Кількість місць у кожному навчальному закладі буде залежати від наявності публікацій викладачів, можливостей для наукового керівництва, а також результатів попередніх захистів дисертацій.

Яка б була ваша відповідь, якби вам запропонували вказати одну особливість, яка однозначно виділяє цю вступну кампанію серед усіх попередніх?

На мою думку, в даний час приймальні комісії, адміністрації університетів та Міністерство освіти і науки активно працюють над тим, щоб освіта не стала інструментом для ухилення від мобілізації. Цього року буде особлива увага до намірів і мотивації абітурієнтів. Я щиро сподіваюся, що вступники підходитимуть до вибору навчального закладу та програми більш усвідомлено, ніж у попередні роки. Сьогодні важливо робити свідомий вибір.

Наразі понад сотня навчальних закладів проходять перевірку на предмет наявності студентів чоловічої статі віком 25 років і старше, які були зараховані. У випадку очного навчання, перевірка здійснюється безпосередньо в аудиторіях. Також аналізується документація та результати іспитів. Вже зараз видно, що цього року ми можемо очікувати значну кількість студентів, які не зможуть продовжити навчання після сесії в травні-червні. Варто зазначити, що багато чоловіків віком від 25 років усвідомили важливість освіти, якою не скористалися у вісімнадцять, і тепер повернулися до навчання, часто демонструючи відмінні результати. Ми зацікавлені в їх подальшому розвитку, адже це є потенційний людський капітал нашої країни, що є дуже позитивним моментом.

-- На вашу думку, яка найпотрібніша зміна у вступі вже назріла?

Вже кілька років поспіль ми встановлюємо мінімальний рівень вартості навчання на контрактній основі, нижче якого заклади вищої освіти не мають права знижувати ціни. Ця сума відома як індикативна собівартість. Ситуація викликає чимало суперечок, адже навчальні заклади, розташовані в прифронтових зонах, стикаються з серйозними труднощами через нестачу абітурієнтів. Вони прагнуть зменшити вартість навчання, щоб стати більш привабливими для майбутніх студентів.

У нашій країні непогана освіта. Якщо ми її зараз здешевимо, то зробимо собі дуже погану послугу. Тому я сказав би, що одна з речей, яка має визначитися при вступі, полягає в тому, що ми повинні зрозуміти: якісна освіта не може бути дешевою. Маємо знайти механізми компенсації різниці між дорогою вищою освітою та обмеженими можливостями купівельної спроможності сімей, які хочуть, щоб їхні діти здобували цю освіту. Відповідно, для цього якраз і задумані гранти, й ця система має бути розширена, має бути більше можливостей для їхнього отримання. Тобто важливо знайти баланс між бажанням допомогти абітурієнтам і потребою не знецінити вищої освіти.