Сьогодні ми можемо спостерігати явище "інтелектуальних комунікацій", яке передбачає цілеспрямовану, персоналізовану пропаганду. Ці комунікації завчасно орієнтуються на чутливі аспекти колективної свідомості. Саме такі стратегії в даний час активно використовуються у контексті війни.
Війна стала можливою, коли ми стали жити в новому принципово іншому світі. Прийшли інші правила, жорсткіші, створені під того, хто потужніший. Став превалювати "закон тайги": хто сильніший, той їсть того, хто слабший. Красиві розповіді про міжнародне право залишаються поза грою. До того ж Росія після захоплення Криму в 2014 побачила, що ніхто не збирається відновлювати чужу справедливість. Паперові закони згоріли в полум'ї війни... Як і раніше, перемагає не той, хто правий, а той, у кого більше прав, тобто сили...
Конфлікт у матеріальному світі зазвичай є наслідком інформаційної війни, оскільки суспільство повинно підтримувати, а не осуджувати військові дії.
Світ начебто не змінився. У ньому продовжує сходити й сідати сонце, люди поспішають на роботу і з роботи. Однак це суто фізична картинка, а віртуальна й інформаційна вже зовсім інша. Масова свідомість отримує багаторазово більші обсяги інформаційної та віртуальної продукції. Вони настільки великі, що людство сильною мірою втратило контроль за достовірністю того, що воно споживає. До того ж ми не знаємо, як саме ці обсяги діють на нас.
Соціологи кажуть (не тільки наші, а й американські), що діти перестали читати, а читання давало в результаті вміння обробляти інформацію, мізки працювали набагато серйозніше, ніж, наприклад, під час перегляду фільму.
З цієї причини, майстерне використання інформаційних маніпуляцій відкриває численні перспективи (наприклад, можна звернути увагу на аналіз китайських впливових кампаній, де, зокрема, висвітлюється операція зі зміни іспанського уряду). Всі ці зміни стали можливими завдяки новітнім технологіям.
Сьогодні ми існуємо в реальності, де контроль над ситуацією зменшується, частково через спроби впливових держав встановити свої правила гри. Вони, звісно, можуть керувати певними сферами. Проте, на жаль, багато з цих керівників, врешті-решт, призводять до хаосу.
Значні події, такі як війна, здатні радикально змінювати всі аспекти життя. Це впливає на фізичну, інформаційну та віртуальну реальність. Однак масова свідомість не завжди готова до таких змін, адже вона характеризується великою інерційністю.
Сьогодні інформаційна складова набула такої ваги, що, наприклад, якщо в потрібному місці оголосити, що завтра сонце не зійде, це може призвести до катастрофічних наслідків. Важливість слова масмедіа значно перевищує наше власне сприйняття та розуміння. Ми не є незалежними, а радше залежимо від того, що нам представить медіа. Насправді, медіа не є випадковим набором інформації; вони взаємопов’язані численними нитками, які з'єднують їх як між собою, так і з потужними центрами впливу: державними і фінансовими.
"Жити стало краще, жити стало веселіше", -- заявив Сталін, і всі медіа відразу заповнилися потрібними наративами. Особливо ефективно це робило кіно, яке завжди виступало на передовій радянської пропаганди, хоч і в досить м'якій формі. Жорсткі аспекти пропаганди вивчали студенти на уроках марксизму-ленінізму. Але не всі були студентами, тож решта населення споживала "м'яку" пропаганду через художню літературу та кіно. Навіть у найскладніші часи людям необхідні хвилини для відпочинку, і кіно забезпечувало їх у надлишку, заряджаючи позитивом. У школах і університетах пропаганда була предметом для записів і іспитів, тоді як у кіно ніхто не складав іспитів. Крім того, в СРСР кіно стало важливим джерелом доходів для держави, адже культурні пропагандисти не лише витрачали ресурси, а й заробляли на цьому.
До речі, є цікаве висловлювання Славоя Жижека: "Кіно -- це найвище мистецтво збоченця. Воно не дає бажаного -- воно підказує, як бажати". Це, скажімо так, універмаг бажань, школа бажань... Змінивши трохи відомі радянські дитячі вірші, можна сказати: "желанья разные нужны, желанья разные важны".
Індивід існує в просторі прагнень, які виконуються значно рідше, ніж залишаються нездійсненими. Цей віртуальний простір активно експлуатується для маніпуляції як особистою, так і колективною свідомістю.
Соціальні мережі сприяли виникненню ще більшої різноманітності бажань і шляхів їх реалізації. Водночас, традиційна пропаганда втратила свою актуальність. Сьогодні ніхто не цікавиться заголовками газети "Правда", коли існує, наприклад, TikTok. Для того, щоб зрозуміти передову статтю, потрібно було зосереджено читати, тоді як у TikTok досить просто переглядати контент. Дослідники зазначають: "Відео у TikTok, що вводять в оману, можуть бути небезпечнішими, ніж мова ненависті чи дезінформація, оскільки їх складніше ідентифікувати. Їхній вплив менш помітний, але, тим не менш, значно потужніший. Багато урядів вирішили заборонити TikTok через його роль у пропаганді та поширенні мови ненависті." На даний момент 34 країни вжили таких заходів, хоча TikTok налічує понад мільярд користувачів у всьому світі. Зараз цей додаток знову зайняв перше місце за кількістю завантажень серед усіх застосунків.
Отже, якщо у попередніх епохах завжди знаходилися можливості для героїзму, то в наш час таке місце зайняв ТікТок. Будь-яка країна прагне контролювати інформаційні потоки, адже це може призвести до виникнення нових викликів.
У цих інформаційних потоках завжди знайдеться простір для ворожої пропаганди. Найгірше, що ця пропаганда може з’явитися несподівано, коли ніхто не буде до цього готовий. Росія є загрозою завдяки своїм специфічним інтересам щодо інших держав, про що зазначають: "Щодо Росії, її зовнішня політика відображає традиційне прагнення – відновлення неформальної імперії в пострадянському просторі. Важливо також пам’ятати, що будь-який російський регіональний проєкт у Євразії спочатку впроваджувався, тестувався та реалізовувався в двох країнах – Білорусі та Україні".
Країни намагаються протистояти зовнішньому впливу, спираючись на свою власну ідеологію. Відбувається боротьба ідеологій, яка стає справжнім народним рухом. Необхідно захищати свою ідею, водночас прагнучи знищити чужі.
Ідеологія -- це те, що не можна "чіпати" чужим. За це можна добре отримати по руках. У Росії є перевірені особи типу Кирієнка, які стали ідеологами-трансляторами, а звідки все це загалом береться не знає ніхто.
Любить ідеологію й Дугін, який заявляв: "Сьогодні ми дуже далеко просунулися на цьому шляху. Ми ведемо війну з глобалізмом на Україні, боротьбу саме з ліберально-глобалістською ідеологією. Багатополярність утверджується все більше і більше, набуваючи зримих рис у тій самій БРІКС, а однополярний світ, навпаки, неухильно рухається до заходу. Особливо з початком консервативної революції Трампа в США. Звичайно, і Трамп, і трампісти спробують зберегти однополярний світ, заснований на іншій його версії, прямій американській гегемонії. Однак держсекретар США Марко Рубіо вже визнав, що ми живемо в багатополярному світі. І це дуже правильно і перспективно".
Ідеологія і пропаганда потребують образу ворога. І Путін готовий дати Росії такого -- це Захід. Щоправда, є гарний вислів Ноама Хомського, який пояснює роль ворога: "Якщо ви хочете захопити людей, створіть уявного ворога, який здаватиметься небезпечнішим за вас, і станьте їхнім рятівником".
Отже, віртуальні засоби доступні як агресору, так і захиснику. Світ конфліктів, ймовірно, повертає нас до більш первісних форм поведінки і реакцій. У таких умовах інстинкти беруть верх, а раціональне мислення відходить на другий план. Це період миттєвих рішень, де довгі міркування можуть стати небезпечними в умовах кризи.
Але суть не в отриманні визнання, а в тому, щоб подарувати світу не просто слова, а реальні дії. Військові дії призводять до руйнування, тому необхідно займатися створенням і розвитком. Однак знищувати завжди простіше, ніж створювати щось нове.
В принципі, будь-яка ідеологія, що дозволяє Росії вийти з периферії системи і зайняти в ній провідні позиції, може бути прийнятною. Наразі ж Росія намагається досягти цього метою війни, а не через інтелектуальні зусилля. Раніше Маркс і Енгельс формулювали теорії, в той час як інші їх реалізовували. Сьогодні ж, на жаль, немає кому займатися теорією — всі зосереджені на реалізації своїх планів, використовуючи військову силу для подолання опору.
Світ функціонує відповідно до тих, хто його контролює. Кіно, в свою чергу, формує бажання глядачів. Саме тому Росія відмовляється від західної кінематографії, сприймаючи її як загрозу. Однак глядачі не можуть уникнути впливу потужного джерела бажань. Держава може вжити заходів, але сама аудиторія — ні. Це нагадує епоху радянського минулого, коли у населення вилучали те, що під час боротьби стало вважатися "підпорядкуванням Заходу".
Сьогодні новий виток тієї самої боротьби, як і за сталінських часів. У цій війні Росія ввела новий термін -- "іноагент". Щоправда, він дуже схожий за змістом на сталінський термін "ворога народу". Тож нічого немає нового під Місяцем. Він роз'яснюється як "такий, що перебуває під західним впливом". Тобто любов до Трампа Путіна -- це одне, а все інше -- це інше.
Пропаганда набула значної адресності, оскільки різні категорії аудиторії отримують спеціально налаштований інформаційний контент, що суттєво підвищує її ефективність. Олеся Соколова, журналістка "Нової газети", описує це явище як "адаптовану пропаганду". Це, по суті, впровадження перевірених методик з мирних комунікацій у військову сферу. Сучасна реклама створила міцну основу для вирішення політичних завдань під час виборів, адже ми маємо справу з тими ж самими психічними процесами.
Вона аналізує окремі елементи цих комунікацій:
-- ""ВКонтакті" -- все ще найпопулярніша соцмережа Росії, нею щомісяця користуються близько 71% росіян. Вона ж -- один з основних майданчиків для державної пропаганди. У нещодавньому дослідженні, опублікованому на порталі Cedar, ми з'ясували, що пропаганда не обмежується контрольованими державою медіа, а використовує і менш очевидні канали розповсюдження -- розважальні пабліки з мемами та цікавими фактами. Ці пабліки об'єднані в мережі, пропагандистський контент у них публікується централізовано. При цьому пропаганда адаптує стиль і наративи постів під різні категорії користувачів, орієнтуючись на їхню демографію: стать, вік і місто проживання. Таку стратегію ми назвали "адаптованою" пропагандою";
Яким чином пропаганда змінює свої наративи в залежності від статі та віку аудиторії? Найбільш помітно це проявляється у контенті, орієнтованому на жінок старше 40 років та пенсіонерок. Для інших вікових груп акцент пропаганди часто робиться на політичні новини, пов'язані з війною в Україні та діями Путіна. Водночас, для жінок похилого віку акцент зміщується на некрологи та особисті історії військових. Цей контент часто має яскраву візуалізацію, нагадуючи листівки з WhatsApp. У постах для жінок 40+ можна також помітити релігійні мотиви. При цьому питання необхідності війни в Україні не піддаються жодному аргументуванню. У той же час, у спільнотах, популярних серед молодших жінок (20-40 років), пропагандистський контент практично відсутній, що виглядає досить дивно в контексті інших груп користувачів.
Пропаганда, спрямована на чоловіків, помітно відрізняється від тієї, що адресована жінкам. У ній важко знайти співчуття до загиблих військових, зате часто зустрічаються публікації, що стосуються політики, зокрема міжнародної. Такі матеріали підкреслюють загрозу з боку Заходу і відзначають незначні успіхи Росії в міжнародних відносинах. Хоча цей контент не можна назвати зовсім беземоційним, емоції, які він викликає у чоловіків, суттєво відрізняються від тих, що адресовані жінкам. Тут переважають почуття гордості за військову потужність Росії, хоча самих військових дій у публікаціях мало, а також ненависть до мігрантів та представників ЛГБТ-спільноти. Ксенофобні настрої характерні не лише для дорослих чоловіків, але й для молодших поколінь, зокрема підлітків.
Персоналізація є важливим елементом російської пропаганди, спрямованої на українців, як зазначають "Тексти" у своїй статті: "Військовозобов'язаним та їхнім сім'ям подають емоційні наративи про жорстокість ТЦК. Ветерани отримують інформацію, що їх ніхто не цінує, а військові чують, що немає сенсу боротися, адже немає за кого. Пенсіонерам постійно нагадують, що влада залишила їх на самоті, а селяни отримують повідомлення, що їх намагаються витіснити з рідної землі, щоб замінити мігрантами, яких будуть експлуатувати. Волонтери дізнаються, що їхні пожертви, як і західна допомога, розкрадаються чиновниками. Працівникам ТЦК обіцяють, що, коли влада почне рятуватися втечею, їх чекає народний суд. Прихильники Порошенка дізнаються, що Зеленський здав Путіну Кримський півострів і дозволив йому безперешкодно просуватися на південь України. Водночас, прихильники Зеленського чують, що Порошенко має стосунок до підриву військових складів та заробляє на війні. Окрім негативних висловлювань щодо ТЦК, у всіх роликах проглядаються кілька основних меседжів:"
Як ми спостерігаємо, існує явище, яке можна охарактеризувати як "інтелектуальні комунікації". Вони ретельно адаптовані до чутливих аспектів колективної свідомості. Саме ці комунікації зараз активно задіяні у конфлікті...
Україна також створює нові правила гри. Це є характерною рисою війни, адже лише "нове" може подолати "старе". Навіть американські військові зазначають: "Курська кампанія України може стати переломним моментом у війні, здатним змінити її курс, підкреслюючи кілька ключових аспектів бойових дій. Незважаючи на численні труднощі, Україна досягла оперативної несподіванки, скориставшись неготовністю Росії в прикордонних зонах. Ця кампанія продемонструвала, що раптовість все ще можлива на частково видно полі бою, де противник має значну концентрацію сил, але важко точно визначити їхні наміри".
Війна завжди поєднує як традиційні, так і нові аспекти. Деякі з них противник може передбачити, тоді як інші стають для нього несподіванкою. Інновації відіграють важливу роль у військових конфліктах, оскільки підготуватися до них буває складно. Перемога часто залежить від елементів, які неочікувані для супротивника. І, безумовно, багато нового криється в інформаційній сфері, яка, до того ж, є найдешевшою у виробництві.
#Росія #Україна #Володимир Зеленський #Колективна свідомість #Свідомість #Радянський Союз #Емоції #Реклама #Володимир Путін #Людство #Йосип Сталін #Дональд Трамп #Західний світ #Білорусь #Крим #Північна та Південна Америка #Інформація #Пропаганда в Радянському Союзі #Комунікація #Кінофільм #Іспанія #Справедливість (чеснота) #Дезінформація #Медіа (комунікація) #Китай (регіон) #Курськ #Ідеологія #Зовнішня політика #Вірш (поезія) #Феномен #Пострадянські країни #Багатополярність #Славой Жижек #Тайга #Правду. #Марксизм-ленінізм #Євразія #Ноам Хомський #Фрідріх Енгельс #Карл Маркс
