Так Даніель Ортега бореться з опозицією.
Президент Нікарагуа Даніель Ортега оголосив, що в країні більше не буде проводитися виборів, щоб не дати можливості опозиції прийти до влади. Цю інформацію передає видання The Guardian.
Восьмидесятирічний автократичний лідер, що при владі з 2007 року, оголосив про намір співпрацювати з парламентом, який знаходиться під його контролем, для прийняття нових законодавчих актів. За його словами, ці закони повинні "звести бар'єр" проти опозиційних сил.
Ортега виступив з цією заявою в неділю під час святкування 47-ї річниці Сандиністської революції 1979 року, яка призвела до падіння диктаторського режиму Анастасіо Сомоси.
Попри те, що правління Ортеги та його дружини, "співпрезидентки" Росаріо Мурільйо, вже давно супроводжується поступовим згортанням демократії, багато аналітиків назвали цю заяву різкою ескалацією риторики.
Аналітик з Латинської Америки в організації Armed Conflict Location and Event Data (ACLED) Тіціано Бреда зазначив:
"Цим рішенням Ортега і Мурільйо завершили перехід країни до повноцінної сімейної диктатури".
На заході, де зібралися тисячі державних службовців, які, згідно з інформацією від місцевих медіа, були змушені відвідати, Ортега висловив наступні думки:
"Вибори більше не відбудуться, щоб опозиційні партії не мали можливості спробувати взяти під контроль уряд і владу."
Президент, який до цього не з'являвся на публіці протягом 61 дня, додав:
"Ми будемо співпрацювати з Національною асамблеєю та відповідними організаціями для розробки законодавства, оскільки нам необхідні норми, які створять захисну стіну, бар'єр проти тих, хто підриває національні інтереси та зраджує свою батьківщину."
Чергові вибори в Нікарагуа мали відбутися наступного року. Водночас Ортега не уточнив, чи їх офіційно скасують, чи просто не допустять до участі опозицію.
Фактично те саме вже відбувалося під час виборчої кампанії 2021 року, коли влада заборонила діяльність опозиційних партій та ув'язнила всіх основних кандидатів у президенти від опозиції.
За переконанням Бреди, влада має страх перед будь-яким зменшенням політичного впливу.
"Ясно, що Ортега і Мурільйо остерігаються будь-яких політичних змін, які можуть відкрити можливість для висловлення незгоди і поставити під загрозу їхній контроль над владою. Це також може вказувати на подальше зниження вже й так крихкої внутрішньої підтримки їхнього режиму," -- підкреслив він.
За словами фахівця, влада обрала шлях не проведення підроблених виборів, а повної ліквідації політичної конкуренції.
Минулого року Ортега досягнув прийняття змін до конституції, які подовжили термін президентства з п'яти до шести років, а також надали його дружині, яка на той момент виконувала обов'язки віцепрезидента, титул "співпрезидентки".
У ході свого виступу Ортега висловив критику на адресу Сполучених Штатів, обговорюючи січневу операцію, в рамках якої, за його словами, було здійснено викрадення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.
"Вони насильно проникли в президентський палац, де знаходились Ніколас і його дружина Сілія [Флорес]. Вбили всіх охоронців, більшість з яких були кубинцями, і захопили їх для подальшого ув'язнення в США. Це просто жахливо," -- висловився президент Нікарагуа.
Ортега вкотре заявив, що не можна допустити повернення опозиції до влади, оскільки, за його словами, саме вона стояла за масовими протестами 2018 року.
Згідно з інформацією, наданою ООН та різними міжнародними організаціями, під час розгону цих акцій протесту влада Ортеги:
* позбавив життя більше ніж 350 осіб;
* поранив сотні;
* ув'язнив тисячі;
Примусив практично один мільйон нікарагуанців емігрувати з країни.
Останнім часом ООН, США, правозахисні організації та 30 колишніх президентів країн Іберо-Америки прямо поклали відповідальність на Ортегу та Мурільйо за смерть 73-річного лідера корінного народу та чотириразового депутата парламенту Брукліна Рівери, який, за даними Держдепартаменту США, майже три роки перебував у несправедливому ув'язненні.
Згідно з даними Human Rights Watch та інших правозахисних організацій, у Нікарагуа на сьогоднішній день утримуються приблизно 50 осіб, які вважаються політичними в'язнями. Окрім цього, уряд позбавив громадянських прав 546 осіб, закрив більше 5 600 громадських організацій, 29 навчальних закладів та 58 медіа.
У 2024 році Нікарагуа оголосила про свій вихід з ЮНЕСКО, після того як ця організація нагородила премією за свободу преси газету La Prensa, яка функціонує в еміграції.
Минулого року Міністерство закордонних справ України оголосило про припинення дипломатичних зв'язків з Нікарагуа у зв'язку з рішенням цієї латиноамериканської країни визнати окуповані території Криму та частини Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей як складову частину Росії.
#Росія #Гардіан #Університет #Київ #Організація Об'єднаних Націй #Херсонська область #Крим #Демократія #Міністерство закордонних справ (Україна) #Парламент #Опозиція (політика) #Луганська область #Свобода преси #Громадянство #Венесуела #Еміграція #Авторитаризм #Нікарагуа #Революція #Диктатура #Латинська Америка #Дипломатичні відносини #Ніколас Мадуро #Громадська організація #Диктатор #Політичний в'язень #Президент (урядове звання) #Даніель Ортега #Росаріо, Санта-Фе #Президент Нікарагуа #Анастасіо Сомоса Дебайле #«La Prensa» (Манагуа) #Державний департамент Сполучених Штатів
