"Складно полюбити жінку з розумом": висловлювання Ліни Костенко про кохання, конфлікти та свободу, що змушують переосмислити своє ставлення до життя.

Сьогодні, 19 березня, видатна українська поетеса і письменниця Ліна Костенко, яка належить до шістдесятників, відзначає свій день народження. Їй виповнюється 96 років.

Ліна Костенко - ціла епоха в літературі, яка й сьогодні звучить актуально і навіть пророчо. Її голос став символом гідності, свободи і внутрішньої сили української культури.

Вона залишила яскравий слід в історії як одна з найзначніших фігур покоління шістдесятників — митців, які сміливо висловлювали свої погляди в умовах цензури та тиску. Її поезія завжди була поза рамками "зручності": в її рядках відчувалася свобода думки, гідність та глибоке усвідомлення справедливості.

Сьогодні поезія Ліни Костенко звучить так, ніби написана вчора. Її рядки про честь, відповідальність і любов до України відгукуються в сучасній реальності з особливою гостротою.

З нагоди дня народження видатної української поетеси команда сайту 1plus1 підготувала добірку її найяскравіших цитат про життя, війну, любов та свободу.

Бажаю чогось незвичайного і трошки вина.

Інша душа, як стверджують, — таємничий ліс. А я вважаю: не кожна, о, зовсім не кожна! Інша душа — це спокійне море смутку.

Ображати її - великий гріх, це недопустимо.

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.

Час минає швидко. Лише так можна втратити життя, не встигнувши нічого зробити. Врешті-решт, залишається лише відчуття втоми.

Людям не те що позакладало вуха - людям позакладало душі.

Єдиний, хто не втомлюється, - час. А ми живі, нам треба поспішати.

У житті все потрібно пройти, адже кожен кінець є насправді новим початком. Не варто заздалегідь прогнозувати, і сумувати за минулим — це безглуздо.

Усе наше існування — це постійне очікування найгірших обставин та водночас сподівання на щось краще.

Я не відчуваю страху. Єдине, що мене лякає – це можливість опинитися серед нерозумних людей.

Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.

Кохання - це перш за все обов'язок, а вже потім - задоволення та щастя.

Жінка – це як мелодія, яку можна цінувати, навіть не завжди усвідомлюючи її глибину.

Любити жінку з розумом — це непросто. Постійно існує страх не виправдати її очікування. Жінка, яка закохується, може знизити свій інтелектуальний рівень, тому важливо підтримувати в ній це почуття стабільно.

Там, де у жінок недостатньо розвинене почуття власної гідності та честі, чоловіча моральна неосвіченість знаходить своє місце.

Чи вважали ви, що Україна проста? Ні, вона є надзвичайною. Україна – це унікальність. Її територією пройшли всі етапи історії, і на ній відбулися безліч випробувань. Вона витримала найжорсткіші випробування та стала міцнішою. У сучасному світі її цінність неможливо переоцінити.

Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.

Бо кожен має свої пріоритети, а ми обираємо незалежність. Саме тому нам так складно з цим.

Коли у людини є свій народ, вона стає справжньою істотою.

Кожна епоха має свої характерні страхи, які відображаються в кошмарах людей.

Нації не зникають від раптових ударів серця. Спершу у них забирають їхню мову.

Кожен народ має свої специфічні проблеми. Росія ж страждає від недуги, яка не піддається лікуванню.

Історії створюються на сторінках, але ми залишаємо сліди крові на нашій землі.

Нехай навіть інші висловлюють різні думки, зло зрештою зникне, а істина торжествуватиме!

Слід відзначити, що Костенко вже довгий час не з'являється на публіці. Проте в день її народження в Інтернеті з'явилася унікальна нова фотографія, яку опублікував директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Іван Малкович.

Ліна Костенко - видатна українська поетеса, представниця покоління шістдесятників та дисидентка, яку вважають іконою української літератури. Її народження відбулося в 1930 році в місті Ржищів, розташованому на Київщині. Вона є лауреаткою Шевченківської премії та Премії Антоновичів, а також почесною професоркою Києво-Могилянської академії та почесною докторкою Львівського і Чернівецького університетів. У 2022 році Ліна Костенко була удостоєна Ордену почесного легіону, найвищої державної нагороди Франції.