Університети в Україні мають стати не лише центрами знань, а й осередками, де народжуються нові ідеї. Щоб стати кузнями ідей, українські виші повинні мати академічну свободу, а не бути фабриками дипломів і заручниками звітів.
На думку Яни Сичікової, докторки технічних наук та проректорки з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету, законодавство в області вищої освіти гарантує академічну свободу, але потребує подальшого розвитку. У своїй колонці для ZN.ua вона підкреслила важливість вдосконалення існуючих норм.
Залучення викладачів до наукової діяльності є ключовим чинником, що забезпечує університетам статус центрів інновацій. Проте в Україні сьогодні наукова діяльність часто зводиться до формальностей, де публікації стають лише інструментом для звітності, а участь у сумнівних конференціях перетворюється на спосіб отримання сертифікатів. Така ситуація обмежує академічну свободу і позбавляє освітян можливості повноцінно реалізувати свій потенціал через дослідження.
"Ми створюємо бар'єри, які передаємо далі, навчаючи аспірантів дотримуватися суворих формальних стандартів і обмежувати свої ідеї. Наприклад, існує традиція включати в наукові статті список «авторитетів» — всіх, хто працював над темою, замість того щоб чітко висвітлювати внесок кожного. Формальні згадки на кшталт «Іванов, Петренко, Сидорович» часто не пояснюють, що конкретно зроблено, і, що найважливіше, чому проблема залишається невирішеною", — зазначає авторка.
Ще одним викликом, який вона відзначає, є явище "пасажирського авторства", коли в списках авторів з'являються особи, які насправді не внесли свого внеску в дослідження. До того ж, акцент часто зміщується з оцінки якості роботи та її впливу на дрібниці, такі як коми, формати та відповідність стандартам.
Професорка зазначає, що недостатня культура академічної свободи позбавляє українців можливості донести свій голос до світової аудиторії. Це питання набуває особливого значення в умовах війни, коли багато вищих навчальних закладів знищено, а викладачі та студенти опинилися під окупацією.
"Тому зараз як ніколи потрібно культивувати академічну свободу в університетах. Це має бути основою університетських цінностей і маркером нашої боротьби за свободу в широкому сенсі", - йдеться у статті.
Сичікова вважає, що процес відновлення та зміцнення академічної свободи необхідно реалізовувати на всіх етапах.
"На рівні держави важливо забезпечити адаптивність та готовність враховувати думки наукової спільноти. Чіткі та прозорі правила, відсутність зайвої бюрократії, а також підтримка нових ініціатив стануть основою для формування довіри. Університети повинні стати майданчиками для обговорення та підтримки не лише досвідчених науковців, але й молодих дослідників. Необхідно відмовитися від застарілих традицій та формалізму, які стримують розвиток нових ідей," - підкреслила вона.
Як повідомляло видання OBOZ.UA, Міністерство освіти і науки має намір у найшвидші терміни після закінчення війни повернути в Україну не менше ніж 100 тисяч іноземних студентів. Це не лише забезпечить суттєві фінансові надходження до бюджету, але й допоможе підтримати ефективність системи вищої освіти в країні.
#Університет #Студент #Вища освіта #Україна #Українці #Міністерство освіти і науки України #Законодавство #Бюрократія #Вищий навчальний заклад #Бюджет #Диплом #Аспірантка #Дзеркало тижня. Україна #Прогрес (історія) #Бердянський державний педагогічний університет #Кузня #Іконостас #Влада (соціологія)
