Надія Майбогіна, українка, яка зараз працює вчителькою у Великій Британії, поділилася цікавим спостереженням щодо парадокса в українській системі освіти. Зокрема, вона звернула увагу на те, як формула педагога Бенджаміна Блума, що включає етапи "запам'ятати - зрозуміти - застосувати - проаналізувати - оцінити - створити", зазнала певних змін. Українські освітяни пропустили кілька "необов'язкових" етапів і одразу ж зосередилися на найвищому рівні - творчості.
Про це Майбогіна написала у дописі у Facebook. Вона зауважує, що українські школи впевнено віддають перевагу зовнішньому враженню, а головною метою, все частіше, стає "вау-ефект", а не інтелектуальний прорив. Так, вчителі доводять причину свого існування, застосовуючи "інтеграцію, зміст, технології", бо в іншому випадку про них казатимуть, що вони "радянські".
"Творчість як спосіб закріплення знань у початковій школі має право на своє існування, і в британських навчальних закладах її також чимало. Проте в українській освіті ця проблема набула системного характеру. Ми перестали розглядати креативність як результат глибокого осмислення: замість цього на початковому етапі ми замінюємо критичне мислення візуалізацією, аналіз – аплікацією, а розуміння – інсценізацією", – зазначила педагог.
"Батьки з нетерпінням очікують на шоу. Школа - це своєрідний репортаж. Іронія полягає в тому, що ми не лише обійшли Блума, а й перемогли його, заявивши, що високий рівень мислення можна не лише здобути, а й задекларувати та опублікувати у фейсбуці. І поки глядачі вірять у цю виставу, шоу буде продовжуватися," - зазначила вона.
Згідно з її висловлюваннями, учні, прагнучи продемонструвати інноваційний підхід, часто оминають важливі етапи навчання: вивчення, розуміння, застосування, аналіз, оцінювання та створення. Вони відразу ж переходять до творчої діяльності, такої як малювання, моделювання та інші види активностей. Коли до цього процесу залучається вся школа, це виглядає як "проєкт" та "інновації в освіті". В результаті, українці пропускають кілька "необов'язкових" етапів, прагнучи створити щось оригінальне, а не копіювати вже існуюче.
"Наприклад: запам'ятали, зрозуміли, а далі логічні зв'язки намалювали й розфарбували на ватмані. Або змоделювали форму з пластикових пляшок і фольги, ідею підказав ШІ, сфотографували - і поклали у скарбничку "STEM", бо ж застосували міждисциплінарний підхід. Причини й наслідки успівали у віршованій формі, повторивши хором (що, власне, допомогло запам'ятати й тим, хто до цього моменту ще не добрався до першої сходинки пізнання) - отже, була і командна робота, і "офт скілз", бо "чули один одного". А якщо до такої "творчості" залучили всю школу - уже й "проєкт", "інновації в освіті", започаткування нової науки - акмеології - з невід'ємними академіями й академіками", - зазначила Майбогіна.
Вона підкреслює, що Блум давно дійшов висновку, що навчити створювати щось нове можливо лише тоді, коли учень навчився виносити власне обґрунтоване судження. А цього можна досягти у разі, коли школяр може критично аналізувати й бачити всі "за" і "проти".
Останнім часом OBOZ.UA повідомляв, що українська жінка продемонструвала основи британської системи освіти, використавши завдання для п'ятирічної дитини як приклад.
#Сполучене Королівство #Учитель #Школа #Українці #Facebook #Малюнок #Інновації #Штучний інтелект #Академік #Пізнання #Хор #Вірш (поезія) #Креативність #Парадокс #Пляшка #Пластик #Наукове моделювання #Іронія.
