Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави".
Комітет з гуманітарної та інформаційної політики висловив свою підтримку законопроєкту №14334 "Про зміцнення ролі української мови в становленні Української держави". Цей законопроєкт передбачає модернізацію правопису та впровадження нового національного шрифту. Відповідна інформація була опублікована на офіційному сайті Верховної Ради.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, один із авторів законопроєкту, ознайомив з ініціативою, метою якої є ліквідація наслідків радянської русифікації в українському праві.
У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що нинішнє українське законодавство часто нагадує "кальку". Хоча воно формально викладене українською мовою, насправді багато норм ґрунтуються на логіці та граматичних структурах, властивих російській мові. За його словами, такий підхід свідчить про русифікацію, яка залишається очевидною в правозастосуванні, -- йдеться у повідомленні.
Оновлений правопис планують затвердити до 1 лютого після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями. Також планують створити правничий глосарій.
У співпраці з мовознавцями та юристами заплановано створення єдиної термінологічної бази українського законодавства, щоб уникнути вживання канцеляризмів і русизмів. Проєкт закону також включає ініціативу щодо розробки національного шрифту для офіційних документів. Руслан Стефанчук підкреслив, що використання шрифтів російського походження, таких як "Peterburg" або "Izhitsa", у державних актах та на нагородах України є неприйнятним.
"Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови", -- підкреслив Стефанчук.
Окрім того, проєкт постанови встановлює комплекс заходів для розвитку української мови у сфері освіти, медіа, державного управління та родинного виховання. Зокрема, пропонується створення якісного національного аудіовізуального продукту, забезпечення українськомовного обслуговування громадян, підтримка досліджень і видання словників, а також впровадження інструментів контролю за дотриманням мовного законодавства.
Нагадаємо, що 22 травня 2019 року уряд України затвердив оновлену версію українського правопису. Ці зміни почали діяти з 3 червня 2019 року. Підготовка документа була здійснена Українською національною комісією з питань правопису, до складу якої увійшли мовознавці з Національної академії наук та університетів з різних куточків країни.
28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною та нечинною постанову уряду, якою затвердили український правопис у новій редакції.
Процес розпочався в червні 2019 року, коли позивачами стали громадська організація "Правова держава" та мешканка Херсона, що діяла в інтересах своєї неповнолітньої дочки. В ролі відповідача виступав Кабінет Міністрів, а Міністерство освіти і науки України було залучене як третя сторона у цій справі.
12 березня 2021 року Міністерство юстиції подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який скасував постанову про нову редакцію "Українського правопису". 11 травня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду про новий правопис української мови.
Верховний Суд своїм рішенням залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року. Таким чином, Суд підтвердив чинність і обов'язковість застосування українського правопису, який затвердили у 2019 році.
#Херсон #Уряд України #Юрист #Українська мова #Українці #Російська мова #Міністерство освіти і науки України #Законодавство #Закон України #Росіяни #Документ #Граматика #Верховний Суд (Україна) #Русифікація #Українська Держава #Словник #Орфографія #Голова Верховної Ради #Лінгвістика #Руслан Стефанчук #Адміністративний суд (Україна) #Українська орфографія #Окружний адміністративний суд міста Києва #Громадська організація
