Катастрофічний авіаудар по селищу Комишуваха 2 листопада 2026 року, який забрав життя понад 50 людей, потребує не лише фіксації чергового воєнного злочину агресора, а й глибокого внутрішнього аналізу.
Окрім безпосередньої відповідальності Росії, яка проводить заплановані терористичні акти, виникають суттєві питання щодо управлінських і логістичних рішень з боку місцевої адміністрації та Запорізької обласної військової адміністрації.
Для розуміння причин масштабу трагедії необхідно об'єктивно розібрати ключові фактори та допущені прорахунки.
1. Обґрунтованість інвестицій у капітальне будівництво в зоні, що межує з фронтом.
Будівництво підземного освітнього закладу вартістю понад 114 мільйонів гривень у селищі, розташованому на відстані 15-20 км від зони бойових дій, з самого початку викликало певні сумніви. Через постійні загрози безпеки, організація очного навчання для дітей в цих умовах була неможлива. Вкладення значних бюджетних коштів у стаціонарний об'єкт, що знаходиться в межах досяжності ворожої авіації та реактивної артилерії (який вже зазнав атак і суттєвих пошкоджень), виявилося управлінським рішенням, що супроводжується надзвичайно високими ризиками, які не можна вважати виправданими.
2. Використання адміністративного ресурсу та формування хибних очікувань
Затвердження проєкту супроводжувалося активною піар-кампанією, спрямованою на подолання занепокоєння у громади. Високопосадовці запевняли жителів, що підземний комплекс стане надійним захистом, здатним витримати більшість видів повітряних атак. Такий підхід створив у людей ілюзію повної безпеки, що, в свою чергу, призвело до уповільнення процесів евакуації та затримки частини цивільних осіб на небезпечній території.
3. Непрозорість тендерних процедур та кошторисів
Компанія "ВІВАТ БУД" отримала підряд на будівельні роботи на суму понад 109 мільйонів гривень, зумівши знизити початкову вартість лише на 42 тисячі гривень у системі Prozorro. У рамках програми "Школа офлайн" в регіоні спостерігається тенденція до монополізації підрядів та завищення цін на будівельні матеріали. Витрати фінансових ресурсів у такий спосіб під час військових дій потребують детального антикорупційного аудиту.
4. Зосередження цивільної інфраструктури в одному місці.
Перетворення підземної школи на багатофункціональний хаб -- де одночасно розмістили ЦНАП, пункт незламності та гуманітарний штаб -- створило великий об'єкт масового скупчення людей. Військова логіка вимагає максимального роззосередження цивільних служб у прифронтовій зоні, натомість тут було створено єдину статичну мішень.
5. Об'єктивні характеристики захисту
Проекти підземних навчальних закладів відповідають стандарту цивільного захисту А-4, що забезпечує захист від уламків та ударної хвилі. Однак вони не призначені для витримування прямих ударів важких авіабомб, що проникають. Хоча влада була обізнана про ці технічні характеристики, вона продовжувала рекламувати цей об'єкт як надзвичайно міцне укриття.
6. Провал інформаційної та операційної безпеки
Організація видачі гуманітарної допомоги в одному й тому ж місці щопонеділка за фіксованим графіком (між 10:00 та 11:00) є серйозною помилкою з точки зору безпеки, особливо в умовах активного повітряного моніторингу з боку ворога та присутності шпигунів. Замість того, щоб запровадити мобільну або адресну доставку допомоги безпосередньо до домівок, людей постійно збирали в черги, що значно спростило планування атак для агресорів.
7. Зміна акцентів у представленні подій
В офіційних заявах керівництва ОВА видно спроби зосередити увагу лише на акті ворожої агресії, при цьому ігноруючи питання внутрішньої відповідальності за організацію процесів. Трагедія вимагає ясних відповідей: хто затвердив графік масових заходів, чому не було вжито заходів для забезпечення безпеки, а також чому цивільним людям давали неправдиві запевнення щодо безпечності об'єкта.
8. Неправильне відображення подій з метою виправдання власних помилок, недоліків та порушень.
Я чудово пам'ятаю які наслідки мають ураження авіабомб для захисних споруд.
Дев'ять прямих влучань тритонних авіабомб КАБ-3000 зрівняли б із землею не лише школу, а й кілька навколишніх кварталів, утворивши гігантські вирви завглибшки з багатоповерхівку.
Військові бункери комбінату "Азовсталь" були спроектовані для витримування ядерних атак і мали значну товщину залізобетонних стін, а також шар металургійного шлаку. Натомість, цивільна підземна школа не могла похвалитися таким рівнем захисту за своєю суттю.
Те, що наслідки удару в Комишувасі (за даними станом на 3 листопада 2026 року) не виглядають як повне вигоряння території в радіусі одного кілометра, можна пояснити важливою військово-технічною обставиною: цифра "9 КАБів" ймовірно вказує на загальну кількість бомб, скинутих на все селище та його околиці, а не лише на саму школу.
Об'єктивний військовий аналіз цієї атаки виглядає зовсім інакше:
* Масований наліт на селище: російська авіація випустила 9 керованих авіабомб по Комишувасі загалом. Більшість із них розірвалися на околицях, у приватному секторі та на підступах до населеного пункту через похибки в наведенні.
* Типи боєприпасів, які влучили в навчальний заклад: На території гімназії та її укриття зафіксовано удар меншої кількості бомб (приблизно 1-2 влучання). В даний час військові експерти ще проводять аналіз, щоб визначити точний калібр боєприпасів, що вразили саме захисну споруду. Існує висока ймовірність, що для атаки на школу використовувалися легші, але більш точні КАБ-500, які мають вищу точність наведення в порівнянні з надважкими КАБ-3000.
* Характеристика руйнівної сили укриття: Навіть одна бомба вагою 500 або 1500 кг, завдяки своєму проникаючому фугасному ефекту, може пробити цивільне перекриття класу А-4, яке спроектовано переважно для витримування уламків та тиску від повітряної хвилі, а не для протидії прямому удару важкого авіаційного снаряда. Основні руйнування всередині укриття стали наслідком обвалу опорних стін через вібрації та блокування виходів, а не внаслідок повного знищення укриття.
Початкові емоційні заяви посадовців у перші години часто грішать перебільшенням калібрів або узагальненням ("нас атакували дев'ятьма КАБ-3000"). Наразі вибухотехніки та ДСНС проводять ретельний аналіз залишків фюзеляжів та крил бомб на місці трагедії, щоб встановити, що саме пробило дах підземної школи.
9. Системні загрози, пов'язані з подібними проєктами
Комишуваха була представлена як ключовий проєкт мережі підземних навчальних закладів Запорізької області. Проте сьогодні цей досвід виявився трагічно невдалим. Тим не менш, подібні споруди досі зводять в інших прифронтових районах Запоріжжя та Харківської області за аналогічними схемами управління. Без термінового перегляду підходів існує високий ризик виникнення подібних катастроф.
ВИСНОВКИ ТА ЗАКЛИК ДО ДІЙ:
Я адресую свій заклик до НАБУ, ДБР та інших правоохоронних структур із проханням:
1. Провести всебічний фінансовий та технічний аудит будівництва підземної школи в Комишувасі та діяльності підрядника ТОВ "ВІВАТ БУД".
2. Надати правову оцінку діям керівництва Запорізької ОВА щодо доцільності витрачання коштів на капітальне будівництво у зоні ураження КАБів.
3. Провести розслідування діяльності чиновників, які відповідають за організацію масових заходів на прифронтових територіях, без дотримання необхідних заходів безпеки.
Необхідно покласти край спробам замовчування недоліків у плануванні, пов'язаних із війною. Громадськість вимагає відкритого розслідування та покарання тих, хто несе відповідальність за ці прорахунки.
#Артилерія #Харківська область #Українська гривня #Запоріжжя #Графіка #Логістика #Запорізька область #Центр надання адміністративних послуг #Риторика #Авіація #Повітряна розвідка #Калібр #Ударна хвиля #Комишуваха, Запорізька область #Логічно #Крило #Персонал (військовий) #Авіаційна бомба #Бомба #Металургійний комбінат «Азовсталь» #Будівельний матеріал #Евакуація у надзвичайних ситуаціях #Класифікація населених пунктів у Росії #Ракета V-2 #Prozorro #Адміністративний ресурс
