Through the Lens of Immigrants: Embracing the Comfort of Belonging
* Perspectives of Immigrants*
Viktoriia Kantseva can be rephrased as "Viktoriia K." or "Kantseva, Viktoriia." If you would like a more creative approach, you could say "Viktoriia, a unique individual with the last name Kantseva." Please let me know if you need something different!
* News Coverage Initiative
Released on Saturday, July 25, 2026, at 11:05 AM.
Introducing a collection of writings by Viktoriia Kantseva, a Ukrainian mother and immigrant residing in Cavan. As a certified psychologist and a content creator, she has garnered a following of more than 23,000 on TikTok.
Having spent a significant period in Ireland, I began to observe subtle distinctions in daily life that hadn’t crossed my mind prior to relocating. A notable example was the perspective locals hold regarding appearance. This realization hit me during my daughter's inaugural day at school.
In Ukraine, the first of September is a very special day. The first day of school feels almost like a celebration. Children wear their best clothes, girls often have beautiful white bows in their hair, parents bring flowers for teachers, photographs are taken, and there is usually a small ceremony.
When our daughter began Junior Infants in Ireland, we instinctively geared up for a memorable event. The evening prior, we picked out her best outfit, ensured everything was in order, and approached the school with anticipation for this significant milestone. However, upon our arrival, it became clear that our expectations for the day were quite different from reality.
Parents lingered outside, engaged in casual conversations. The kids, dressed in cozy outfits, toted backpacks that seemed nearly oversized for their small frames. There were no formal speeches, no floral arrangements, and no elaborate ceremonies. Teachers greeted the students, they formed a line, and moments later, they all entered the building. And just like that, it was over.
Our daughter looked like she was ready for a professional school photoshoot. For a moment, I felt a little embarrassed. We had clearly put more effort into our appearance than was expected for an ordinary school morning. But then I looked around and noticed something important. Nobody seemed interested in how anyone else looked. There was no competition, no silent comparison between parents. Everyone's attention was on their children. That moment stayed with me.
As I spend more time in Ireland, I increasingly observe a prevalent mindset. Individuals here appear to prioritize practicality over aesthetics in their daily choices. Whether it's opting for leggings and a hoodie or selecting cozy footwear, personal comfort takes precedence. Makeup and elaborate hairstyles are often set aside, and the community embraces this laid-back approach without judgment.
Having roots in Ukraine, this experience felt distinctly unique. Ukrainian culture places a significant emphasis on maintaining a polished appearance. Many individuals take pleasure in dressing elegantly and prioritizing their looks. I was no exception; I had mastered the art of makeup application, selecting outfits, and ensuring that every detail was coordinated and refined.
However, there were moments when it wasn't solely about individual preferences. It also involved the weight of societal expectations. The desire to avoid the perception of not trying hard enough loomed large. You didn't want to appear negligent or believe you were falling short of some unspoken benchmark. Ironically, beneath it all, I wasn't truly that kind of person.
I have a fondness for aesthetically pleasing items and occasionally relish the opportunity to dress up. However, I've never been one to sacrifice comfort for the sake of style. There were moments in Ukraine when I opted for outfits that appeared suitable rather than ones that felt comfortable. This is one of the aspects I truly value about living in Ireland.
In this environment, the expectation to seek validation from others appears significantly diminished. Individuals are free to express their true selves. However, an intriguing contrast arises on Friday and Saturday nights. Strolling through an Irish town during these evenings reveals a striking transformation. Glamorous dresses, stylish high heels, polished shirts, and elegantly dressed individuals flock together, ready to enjoy a night out with friends.
Recently, I was sitting in my car on Main Street, taking a quiet moment before going home. I had forgotten what day it was, and then suddenly the street came alive. Groups of people appeared everywhere, laughing, talking and enjoying the evening.
What caught my attention wasn’t just the formal attire everyone wore. It was the ease and comfort they exuded. They weren’t putting on their finest clothes because life required it; rather, they were dressing up to embrace a night out, to celebrate, and to revel in the moment. I believe that distinction is significant.
During everyday life, Ireland seems to give people permission to be comfortable. To leave the house without worrying too much about how they are perceived. To choose comfort without having to explain themselves. These days, I still enjoy dressing up. I still smile when I see the town come alive on a Friday evening with dresses, heels and laughter. But now it feels like a choice.
Amidst my daughter's overly formal first day at school and the nights spent observing individuals making their way to town, I came to a profound realization. I no longer sought validation through my wardrobe choices; instead, I began to express myself through the way I dressed.
* This article has been made possible through the assistance of the News Reporting Scheme.
Вільність виражати свою істинну природу.
Провівши деякий час в Ірландії, я почала звертати увагу на деталі, які раніше залишалися поза моєю увагою. Це не ті великі різниці, про які зазвичай згадують емігранти, а скоріше маленькі нюанси повсякденності. Саме ці моменти часто найяскравіше демонструють, як насправді відрізняються культури.
Однією з таких деталей для мене стало ставлення до зовнішнього вигляду.
Я вперше усвідомила це в день, коли наша донька вперше переступила поріг школи. В Україні 1 вересня — це справжнє свято. Діти одягають свої найкращі, старанно випрасувані вбрання, дівчатка прикрашають свої зачіски великими білими бантами. Батьки приносять квіти для вчителів, всі роблять фотографії, звучать урочисті промови. Усе це зроблено, щоб цей день залишився в пам'яті дітей назавжди.
Отже, коли наша донечка повинна була розпочати навчання в Junior Infants в Ірландії, ми підійшли до цього з особливою ретельністю. Ввечері ми підготували вишукане вбрання, все обдумали і вирушили до школи, наповнені очікуванням важливої події. Проте, за лічені хвилини стало зрозуміло, що, можливо, ми трохи перебільшили з підготовкою.
Батьки спокійно розмовляли між собою, діти в зручному одязі стояли біля своїх класів з рюкзаками, які іноді здавалися більшими за них самих. Жодної урочистої лінійки, жодних квітів, жодних промов.
Вчителі зустріли дітей, вони стали в чергу -- і за кілька хвилин вже були в класах. Все.
Спочатку я відчувала невелике збентеження, оскільки наша донька виглядала так, ніби готувалася до справжньої фотосесії. Здавалося, що тільки ми сприймаємо цей день з такою серйозністю. Проте дуже скоро це відчуття розвіялося.
Я обернулася навколо і усвідомила, що ніхто зовсім не звертає уваги на одяг один одного. Ніхто не оцінює, не порівнює, і ніхто не прагне виглядати краще за інших. Всі були зосереджені лише на своїх дітях, для яких розпочинався новий етап життя. Це усвідомлення, це враження, залишилися зі мною для подальшого роздумування.
Чим довше я живу в Ірландії, тим частіше помічаю це і в інших ситуаціях. Тут люди ніби дозволяють собі бути звичайними. Якщо комусь зручно в легінсах, худі й кросівках -- чудово. Якщо без макіяжу, з зібраним волоссям чи в старій куртці -- це взагалі нікого не хвилює.
Для мене, людини, яка виросла в Україні, це було незвично. У нас зовнішньому вигляду часто надають набагато більшого значення. Багато хто справді любить красиво вдягатися, робити макіяж, підбирати образи. І я теж це вмію. Але якщо чесно, мені ніколи не подобалося витрачати багато часу на те, щоб відповідати чиїмось очікуванням. Проте і в мене бували моменти, коли я одягала не те, що було зручним, а те, що, як мені здавалося, буде "правильним". Просто тому, що так було прийнято.
І мабуть саме цього я найбільше навчилася в Ірландії. Тут ти ніби значно менше потребуєш постійно щось комусь доводити.
Хоча звісно є одне "але".
Це вечори п'ятниці та суботи.
Якщо в ці вечірні години прогулятися серцем будь-якого ірландського містечка, створюється враження, що десь поряд відбувається церемонія нагородження у світі кіно. Блискучі елементи, паєтки, елегантні підбори та яскраві вечірні сукні заповнюють вулиці...
Нещодавно я сиділа в автомобілі на Main Street, намагаючись упорядкувати свої думки перед поверненням додому. І раптом мою увагу привернуло, як місто буквально наповнилося життям. З усіх сторін з'являлися групи друзів, які сміялися, жартували і поспішали кудись разом. У цей момент мене вразила не стільки блискуча одяг, скільки щасливі обличчя людей. Вони не вдягалися красиво через обов'язок або страх перед чужою думкою, а тому, що вирушали на відпочинок, щоб зустрітися з близькими і насолодитися вечором.
Мені справді імпонує ця відмінність.
У будні тут ніхто не очікує, що ти завжди будеш "при параді". Можна вийти з дому так, як тобі зручно, і це нікого не дивує.
Інколи мені також подобається гарно одягатися.
І щоразу усміхаюся, коли в п'ятницю ввечері головна вулиця наповнюється блискучими сукнями, підборами і гучним сміхом. Але тепер я не відчуваю, що роблю це тільки тому, щоб комусь сподобатися. Тепер я відчуваю, що це просто мій вибір.
* Perspectives of Immigrants*
Viktoriia Kantseva can be rephrased as "Viktoriia K." or "Kantseva, Viktoriia." If you would like a more creative approach, you could say "Viktoriia, a unique individual with the last name Kantseva." Please let me know if you need something different!
* News Coverage Initiative
Released on Saturday, July 25, 2026, at 11:05 AM.
#Ірландія #Одяг #Волосся #Україна #Місто #Косметика #Еміграція #Амплітудна модуляція #.it #Отже #.to #Молодий #Свобода
