За кілька годин після початку нічної комендантської години в Києві більша частина столиці поринула в темряву й тишу. Високо над землею, на даху сірої багатоповерхівки на околиці міста, невелика група чоловіків у військовій формі стояла біля двох великокаліберних кулеметів, вдивляючись у горизонт. Незабаром з'явився дрон.
Так починає свій репортаж британське видання The Guardian.
Раніше його типовий гул змушував чоловіків миттєво реагувати і братись за зброю. Сьогодні ж підрозділ протиповітряної оборони спочатку аналізує швидкість та висоту польоту на екрані, перш ніж приймати рішення.
Цей дрон піднімався на значну висоту та мчав у небі з вражаючою швидкістю. Це був один з сучасних російських реактивних ударних безпілотників — озброєння, яке всього за кілька місяців кардинально вплинуло на повітряну боротьбу за контроль над Києвом.
"Вони настільки швидкі, що спіймати їх стає справжнім випробуванням. Наша зброя не здатна їх досягти. Часто ми чуємо їх наближення, але фізично не можемо їх вловити. Це доводить нас до відчаю," -- поділився командир групи з позивним Сенсей, спостерігаючи за краєвидом міста.
Протягом трьох діб журналісти The Guardian стежили за діяльністю "Мрії" — найбільшого добровольчого підрозділу протиповітряної оборони Києва. Вони відвідали різні позиції формування навколо столиці, досліджуючи все: від дахів висоток до кулеметних установок, встановлених на вантажівках у безлюдних полях на околицях міста.
З моменту початку масштабного російського вторгнення Україна значною мірою спирається на волонтерів, які працюють безкоштовно та часто застосовують озброєння, виготовлене ще в радянський період. Ці люди стали важливою ланкою в системі протиповітряної оборони, яка охороняє українські міста, домівки та родини.
Протягом кількох років ці підрозділи показували вражаючу результативність і стали ключовим елементом у боротьбі з іранськими дронами Shahed, які Росія іменує "Герань-2" та активно використовує з кінця 2022 року.
"Ми живемо подвійним життям. Удень я працюю з документами. Уночі збиваю дрони", -- розповів Олександр, юрист за професією, стоячи біля встановленого на вантажівці кулемета в полі за Києвом. "Це дивне поєднання двох життів. З часом звикаєш".
Проте ситуація в Україні на фронті розвивається з неймовірною швидкістю, і підрозділам, таким як "Мрія", дедалі складніше адаптуватися до цих нововведень.
З початку літа Росія все активніше використовує реактивні безпілотники, які, за інформацією військових, можуть досягати швидкості приблизно 600 км/год — це значно вище, ніж у перших "Шахедів" із пропелерними двигунами. Крім того, ці дрони здатні підніматися на висоту до 10 тисяч метрів, що суттєво перевищує максимальну дальність стрільби кулеметів добровольців.
Ефективність української протиповітряної оборони у знищенні нових дронів коливається в межах 50-60%.
"У 2023 та 2024 роках ми знищували їх цілими групами," -- з гордістю ділиться спогадами 63-річний ветеран Артем.
За його словами, в успішну ніч один удар міг знищити три або чотири "Шахеди".
Тепер підрозділу вдалося знищити лише один реактивний дрон, коли він істотно сповільнився і потрапив у зону вогневого контролю кулеметів.
"З'являється відчуття безсилля," -- зауважив Артем.
Він пояснює, що суть проблеми полягає в тому, що приціли кулеметів створені для роботи з повільнішими об'єктами. Однак реактивні дрони мають настільки високу швидкість, що стрільцям доводиться враховувати випередження, яке виходить за межі стандартної прицільної сітки.
"Шахед більше не вміщується в нашу прицільну сітку", -- сказав він.
Українська протиповітряна оборона працює за багаторівневою системою, у якій різні види озброєння застосовуються проти різних загроз.
Добровольчі кулеметні розрахунки разом із дронами-перехоплювачами полюють на повільніші "Шахеди", що летять на малих висотах. Проти крилатих і балістичних ракет потрібне складніше озброєння, зокрема дефіцитні американські комплекси Patriot.
Наразі основним засобом боротьби з реактивними дронами залишається винищувальна авіація, зокрема F-16. Однак використання таких літаків дороге й пов'язане з ризиком для пілотів.
Поява нових російських дронів стала для України особливо серйозною проблемою саме зараз.
На фоні повільного розвитку наземного наступу, Росія значно активізувала свою авіаційну кампанію, щодня наносячи удари по Києву, прагнучи перетворити столицю на місце, де важко жити, перед настанням зимових холодів.
За минулий тиждень безпілотники здійснили численні удари по мостах через Дніпро в Києві, що викликало обмеження руху на декількох ключових переправах столиці.
У середу Росія провела новий масований обстріл України, використавши численні ракети та дрони. Це призвело до нових збоїв в електричному та водопостачанні в столиці.
Атаки докорінно змінили повсякденне життя міста, яке протягом значної частини війни вважалося відносно безпечним порівняно з населеними пунктами поблизу фронту.
Протидронові сітки, які вже давно вважаються звичним елементом у прифронтових містах, почали з'являтися і в околицях Києва. Під час найбільш серйозних атак деякі жителі столиці почали ночувати на станціях метро.
Москва також розпочала використання реактивних дронів протягом усього дня — на відміну від минулих років, коли основні атаки здійснювалися переважно вночі.
"Щороку до нас прибуває кілька дронів," — поділився Олександр, юрист, який став частиною команди "Мрія" на початку минулого року.
Раніше мобільна група вирушала з бази, щойно безпілотники наближалися до міста. Тепер же солдатам доводиться проводити години в очікуванні в полях.
"Вони надзвичайно швидкі і змушують наші підрозділи постійно змінювати місце розташування. Іноді складається враження, що у Росії є безмежний резерв цих засобів," -- зітхнув Олександр.
Добровольці "Мрії" певною мірою відображають саме київське суспільство.
Серед бійців, яких супроводжували журналісти The Guardian, були креативний директор рекламної агенції, майстер із ремонту домофонів, тренер із рукопашного бою та колишній керівник проєктного інституту.
Військові забезпечують підрозділи великокаліберними кулеметами, зокрема американськими Browning M2 та радянськими ДШК. Обидві моделі були розроблені ще до Другої світової війни.
Волонтери самостійно фінансують витрати на автомобілі, паливо та різне обладнання.
Згідно з їхніми висловлюваннями, їх об'єднує розуміння того, що на карті стоїть безпека їхніх домівок і сімей.
"Якщо ми пропустимо дрон, це означає, що він полетить у місто й може вбити наші родини", -- сказав Іван, викладач одного з київських університетів.
Іван став членом підрозділу після того, як близько півтора року тому "Шахед" вдарив по території його дому.
"Це спричинило великий страх у моїй сім'ї та зруйнувало моє майно," - поділився він.
Отже, я мав і свої особисті переживання. У мене двоє дітей. Чим більше цієї нечисті знищать на підступах до Києва, тим менше шансів, що мої діти опиняться в небезпеці.
Коли чергування триває до ранку, Іван веде онлайн-уроки для студентів прямо з бойової позиції, користуючись своїм телефоном.
Інші добровольці розповідали, що участь у протиповітряній обороні дає їм змогу хоча б частково повернути відчуття контролю над ситуацією у війні, через яку мільйони українців почуваються безсилими.
"У місті немає жодної можливості щось змінити. Люди ховаються в підвалах, бомбосховищах або своїх оселях, очікуючи: чи пощастить їм, чи потрапить снаряд?" -- висловив свої думки Олександр.
На бойовій позиції, як зазначив він, існує хоча б можливість знищити безпілотник.
Проте, можливо, допомога вже на підході.
Повернувшись до поля, Артем витягнув планшет, на екрані якого в реальному часі відображалася карта пересування безпілотників над територією України.
Серед активних маркерів виділялися ті, які волонтери почали помічати все частіше: новітні українські високошвидкісні дрони-перехоплювачі, розроблені для боротьби з російськими безпілотниками.
Артем вказав на два українські перехоплювачі, що мчали зі швидкістю, що перевищує 600 км/год.
За кілька секунд кожен з них знищив російський безпілотник і зник з дисплея.
В Україні державні органи та приватні оборонні фірми активно розпочали розробку реактивних дронів-перехоплювачів, які можуть ефективно протистояти сучасним російським безпілотним апаратам.
"Слід визнати, що ми не звернули уваги на появу цих реактивних 'Шахедів'," - зазначив Станіслав Гришин, один із засновників компанії General Cherry, яка є одним із провідних виробників дронів в Україні та займається розробкою нових систем перехоплення.
Він зазначив, що головною проблемою залишається нестача малих реактивних двигунів, які потрібні для цих пристроїв. Росія імпортує їх у великих обсягах з Китаю.
За словами Гришина, ані Україна, ані Європа наразі не мають розвинених промислових потужностей, які могли б виготовляти ці двигуни у необхідних кількостях.
Він вважає, що Україні буде потрібно ще три або чотири місяці для того, щоб відновити виробництво достатньої кількості перехоплювачів, які здатні протистояти російським безпілотникам.
Проте, навіть якщо в Україні вдасться отримати тисячі нових перехоплювачів протягом найближчих місяців, ця перевага може виявитися недовговічною.
Росія неодноразово адаптувала свої безпілотники до української оборони, змінюючи їхню швидкість, висоту та маршрути польоту.
За словами Гришина, кожен новий засіб протидії змушує противника шукати чергове технологічне рішення.
"Це постійна гонка за те, хто встигне першим", -- сказав Гришин. "Гонка не на життя, а на смерть".
#Росія #Гардіан #Європа #Київ #Дніпро #Україна #Радянський Союз #Юрист #Українська мова #Івано-Франківськ #Москва #Зброя #Озброєння #Безпілотний літальний апарат #Балістична ракета #Китай (регіон) #Протиповітряна оборона #Швидкість #Ешелон (військова справа) #Безпілотний бойовий літальний апарат #Приціл (пристрій) #Реактивні літаки #Америка #Вантажівка #Антонов Ан-225 «Мрія» #Кулемет #Наступальні (військові) #Винищувальна авіація #Літак-перехоплювач #Важкий кулемет
