Загадка полеглих легіонерів: у Словаччині виявили римський табір з останками військових часів Марка Аврелія.

У ровах, неглибоких могилах і колодязях виявили численні скелети та зброю легіонерів.

Раніше археологи з'ясували, що римляни у Британії вручну наносили гіпсову пасту на тіла померлих, залишаючи на ній відбитки рук і пальців учасників поховання. Нове відкриття у Словаччині також засвідчило незвичне поводження із загиблими в римську добу. Поблизу міста Шурани на південному заході Словаччини археологи виявили римський військовий табір, який, імовірно, використовували війська імператора Марка Аврелія під час Маркоманських війн наприкінці II століття. На території знайшли рештки поспіхом похованих солдатів. Про це повідомили у виданні Live Science.

Археологи в Словаччині натрапили на значний римський військовий табір. Ймовірно, його функціонування пов'язане з армією імператора Марка Аврелія під час збройних зіткнень із германськими племенами в кінці II століття.

Надзвичайно рідкісна знахідка стала несподіванкою для дослідників. На території табору збереглися рештки багатьох воїнів, яких поховали поспіхом і в незвичних місцях. Частину тіл скидали навіть у колодязі.

Залишки оборонної споруди площею 7,4 гектара були виявлені неподалік міста Шурани, розташованого на південно-західному узбережжі Словаччини. Інформацію про це оприлюднила компанія MH Invest, яка спільно з Інститутом археології Словацької академії наук проводила розкопки.

Директор Інституту археології Матей Рутткай заявив, що науковці отримали унікальну можливість дослідити практично весь римський похідний табір. За його словами, подібні об'єкти вкрай рідко трапляються у європейському археологічному контексті.

Дослідники вважають, що укріплення припинило існування одразу після завершення військового зіткнення між римлянами та германцями. Табір не перетворився на постійне поселення, тому його планування та залишені предмети зберегли важливі відомості про короткий період використання.

Імператор Марк Аврелій

В період між 166 і 180 роками Римська імперія розпочала низку військових кампаній проти германського племені маркоманів. Це плем'я мешкало на північ від річки Дунай, неподалік від кордонів імперії, на територіях, що сьогодні належать Словаччині та Чехії.

Імператор Марк Аврелій, який правив Римом із 161 до 180 року, особисто командував військами під час Маркоманських війн. Їхньою метою був захист і зміцнення північних кордонів імперії від вторгнень племен, яких римляни називали варварами. Війни завершилися після смерті Марка Аврелія. Його син і наступник Коммод уклав мир із маркоманами, про що писав римський історик III століття Кассій Діон.

Виявлений неподалік від Шуранів військовий табір має чіткі ознаки оборонного зміцнення. Археологи виявили п’ять входів, укріплення, а також вигнуту систему ровів і земляних валів, які характерні для римських військових таборів або таборів легіонерів. Це лише другий римський військовий об’єкт, знайдений у західній частині Словаччини. Перший табір був відкритий археологами Словацької академії наук у 2024 році.

Науковці припускають, що саме в першому таборі Марк Аврелій написав частину своєї філософської праці "Роздуми". Нова знахідка може доповнити відомості про перебування імператора та його армії на північному кордоні Римської імперії.

Найбільше археологів здивувала значна кількість людських скелетів та окремих фрагментів кісток. Їх виявили у захисних ровах, колодязях і поспіхом викопаних неглибоких могилах. Археолог Інституту археології Словацької академії наук Марек Войтечек повідомив, що більшість загиблих, за попередніми висновками, були римськими солдатами. Разом із рештками дослідники знайшли численні предмети військового спорядження та зброї.

Дослідження залишків римських солдатів.

Серед археологічних артефактів виявилися списи, стрілкові наконечники, залишки шоломів, а також сегментовані та лускаті броні. Дослідники також знайшли застібки легіонерів, монети та залишки характерних військових сандалій - каліг. Від самого взуття збереглося вкрай мало. Проте, у ґрунті збереглися залізні цвяхи, які використовувалися для зміцнення підошов римських сандалій.

Рентгенівське дослідження блоків глини показало, що цвяхи зберегли своє початкове розташування. Тепер ці фрагменти перебувають у спеціалізованій лабораторії Інституту археології, де їх продовжують вивчати. Археолог Міхал Хебен назвав збереження первинного розташування цвяхів справжнім дивом. За їхньою формою та положенням дослідники можуть відтворити вигляд взуття римського солдата і навіть визначити його розмір.

Незвичний метод поховання викликав ряд питань щодо використання та подальшої долі військового табору. Дослідники поки що не з'ясували, чи загинули солдати в бою, чи стали жертвами хвороб. Також залишається незрозумілим, чому їхні тіла не були пограбовані перед похованням. На них все ще збереглися елементи зброї, броні та особистого спорядження, хоча зазвичай цінні військові речі забирали у загиблих.

Науковці повинні вияснити причини, чому відходи потрапляли у господарські ями та колодязі. Відповіді можуть бути отримані завдяки лабораторним дослідженням, а також генетичному та антропологічному аналізам.

Завдяки великій території табору та численним артефактам, всебічне дослідження цієї пам'ятки займе кілька років. У дослідження будуть залучені міжнародні експерти в галузі радіовуглецевого датування, аналізу ґрунтів, ізотопних досліджень та стародавньої ДНК. Матей Рутткай підкреслив, що це тривалий науковий процес, тому багато результатів стануть відомими лише в наступні роки.

Нещодавно було підтверджено важкі умови життя римських легіонерів завдяки дослідженням, проведеним на території форту Віндоланда, розташованого поруч з Адріановим валом на півночі Англії. Вчені з Кембриджського та Оксфордського університетів виявили, що солдати були піддані інвазії круглих черв'яків, волосоголовців та, ймовірно, лямблій. Під час аналізу 60 зразків відкладень із каналізаційних систем форту, які датуються III століттям нашої ери, дослідники виявили, що паразитарні інфекції викликали симптоми, такі як діарея, нудота, втрата ваги та зневоднення. Ці стани могли суттєво знижувати боєздатність римських військових.