Понад три тижні тому, 21 вересня, в Азербайджані було оновлено регламент щодо шкільної форми, встановивши єдиний стандарт одягу для учнів. Зокрема, нові правила також стосуються носіння хіджабів, які не включено до затвердженого шкільного дрес-коду. Таким чином, Баку підтвердив свою відданість світським принципам, які залишаються однією з основ державної освітньої політики.
Незважаючи на обґрунтованість цього кроку, він спричинив неоднозначну реакцію в Туреччині, яка є найближчим союзником Азербайджану, де відносини будуються на принципі "Одна нація – дві держави". Цікаво, що в Турецькій Республіці, заснованій Мустафою Кемалем Ататюрком на основі світських цінностей, релігійно-консервативні групи висловили критику щодо внутрішньої політики Баку. Проте не всі в Туреччині підтримали цю точку зору. Чимало представників світського та кемалістського середовища стали на бік Азербайджану, вважаючи критику втручанням у його внутрішні справи. Більше того, для них рішення Баку стало сигналом звернути увагу на зростаючий вплив політичного ісламу в самій Туреччині та на віддалення країни від принципів, закладених Ататюрком.
Одним із найактивніших прихильників курсу Баку став відомий турецький теолог і публіцист Джеміль Килич. Він висловив звинувачення на адресу прихильників політичного ісламу, вважаючи, що вони намагаються підірвати відносини між Азербайджаном і Туреччиною. "Якщо Азербайджан піде на компроміси з політичними ісламістами, у майбутньому він може зіткнутися з серйозними викликами. Ні в якому разі не можна йти на поступки. Важливо бережно зберігати свою світську ідентичність," -- зазначив Килич 3 жовтня у своїй публікації в соціальній мережі X.
Свою точку зору висловив Ардан Зентюрк, відомий турецький журналіст та політичний аналітик. В коментарі щодо подій 4 жовтня він також критично відзначив релігійні кола в Туреччині, які намагаються використовувати питання хіджабів для погіршення відносин з Баку. "Ми не можемо дозволити релігійним організаціям впливати на молодь. Вона, безумовно, повинна залишатися світською," - підкреслив він.
Підтримка позиції Азербайджану пролунала й в академічному середовищі Туреччини. "Розцінювати оновлені вимоги до шкільної форми як антиісламський закон і називати те, що відбувається, "азербайджанським 28 лютого", -- недобросовісний підхід", -- зазначила 30 вересня професорка, колишня ректорка Університету Гіресуна та чинна членкиня Ради з питань безпеки та зовнішньої політики при Ердогані Айгюн Аттар.
"Неправильно оцінювати Азербайджан виключно крізь призму Туреччини. Азербайджан -- незалежна держава зі своєю історією, політичними та суспільними особливостями. Ігнорувати ці реалії й робити негативні висновки несправедливо... Наше братерство вище за поточні політичні події, розбіжності та дискусії", -- наголосив 13 жовтня Омер Фарук Коджатепе, науковець-міжнародник, доцент Університету національної оборони Туреччини.
15 жовтня до обговорення приєднався турецький актор, телеведучий і блогер Угур Рифат Карлова. Він висловив своє незадоволення щодо нав'язування дітям релігійних вірувань з раннього віку та критикував зростаючий вплив релігійних організацій у Туреччині. За його словами, релігія все частіше використовується як інструмент маніпуляції політиками та тими, хто прагне влади. "Саме з цієї причини Ататюрк запровадив принципи світськості в нашій країні. Інакше ми вже могли б стати схожими на афганське суспільство", - підсумував актор.
Водночас група відомих турецьких блогерів, активістів та журналістів закликала не піддаватися спробам використати релігійні питання як засіб для погіршення відносин між Баку та Анкарою. Серед них можна виділити таких особистостей, як Cüneyt Polat, Enes Beyazhançer, Oğuzhan Bilgin, Mevlüt Yeni та інших. "У кінцевому підсумку, ніхто не в змозі зашкодити братерству між Туреччиною та Азербайджаном," – зазначило 5 жовтня велике турецьке видання Akşam.
Водночас важливо наголосити, що йдеться не про загальну заборону на носіння хіджабів в Азербайджані. Нові вимоги поширюються виключно на школи й не стосуються університетів, де студентки й надалі можуть носити релігійні головні убори. Саме в цьому й полягає логіка світського підходу: дитина не повинна ставати заручником релігійних переконань дорослих, доки її власний світогляд ще формується.
Схожі обмеження щодо релігійного одягу в навчальних закладах вже давно існують і в інших країнах, зокрема в держави, де переважає мусульманське населення. У Казахстані такі вимоги до шкільної форми були введені ще в 2016 році, а в Узбекистані – в 2018-му. Таджикистан пішов ще далі в регулюванні питань релігійного одягу; 20 червня 2024 року президент Емомалі Рахмон підписав закон, який забороняє носіння в громадських місцях одягу, що вважається чужим для національної культури, зокрема хіджабів.
Яскравим прикладом є самопроголошена Турецька Республіка Північного Кіпру, яка має визнання лише з боку Туреччини і знаходиться в значній політичній, економічній та військовій залежності від неї. У вересні 2025 року місцевий Конституційний суд скасував урядове рішення, яке дозволяло школяркам носити хіджаби, тим самим повернувши попередні обмеження. Це рішення суду стало наслідком масштабних протестів на підтримку світської освіти. Лише 8 квітня 2025 року близько 13 тисяч людей, серед яких були представники учительських профспілок, громадських організацій та політичних партій, вийшли на вулиці Північної Нікосії.
Суперечки навколо рішення Азербайджану показали, наскільки гостро сьогодні постає питання меж впливу релігії на освіту та державну політику. Навіть у суспільствах, де іслам традиційно посідає важливе місце, дедалі помітнішим стає неприйняття спроб використовувати віру в політичних цілях.
#Університет #Журналіст #Релігія #Суспільство #Активізм #Туреччина #Політик #Азербайджан #Нація #Політична партія #Профспілка #Іслам #Афганістан #Ісламізм #Казахстан #Зовнішня політика #Таджикистан #Конституційний Суд України #Узбекистан #Мустафа Кемаль Ататюрк #Нікосія #Публіцист #Логічно #Громадська організація #Теологія #Викладач #Ласкаво просимо #Держава (політика) #Президент (урядова посада) #Емомалі Рахмон #Північний Кіпр
