Світова спільнота встановила ціль знизити рівень смертності від раку на 25%. Які кроки може зробити Україна в цих умовах?

Зображення: facebook/ Національна служба здоров'я України Які 5 світових цілей мають на меті досягти? Ціль 1. Пониження рівня смертності від раку на 25% Завдяки покращенню профілактичних заходів, ранній діагностиці, забезпеченню рівного доступу до високоякісного лікування та паліативної підтримки;

"Цей показник є недоступним для нашої системи, - зазначає Слава Копецький, заступник медичного директора Національного інституту раку. - Це пояснюється тим, що наша система вже має достатній рівень розвитку, і прості способи підвищення показників виживаності були впроваджені тут ще кілька десятиліть тому."

Зображення: Олександр Ратушняк Слава Копецький, спеціаліст з онкології

Мова йде про можливість отримання медичних послуг від сімейних лікарів, доступ до спеціалізованих медичних установ, наявність сучасних апаратів для візуалізації (які допомагають діагностувати стан пацієнта), а також про добре розвинену інфраструктуру автомобільних і залізничних шляхів. Отже, якими будуть подальші кроки України в цьому контексті? Копецький зазначає, що це значною мірою залежатиме від впровадження системних змін.

Мета 2. Скорочення на 30% впливу основних ризикових факторів, що сприяють розвитку раку.

Таких як куріння, алкоголь, забруднення повітря, гепатити, ВІЛ, нездорове харчування, та фізична неактивність -- через науково доведені політики громадського здоровʼя та імплементацію кращих практик ВООЗ і світу.

Копецький вважає, що тут прогрес є. Адже за останні роки є значні досягнення в боротьбі з тютюнопалінням, тому важко буде зменшити його ще на 30% за 10 років: "Утім, значних успіхів можна буде досягти в профілактиці інфікування вірусу папіломи людини, бо вже з цього року запущена державна програма вакцинації дівчаток а згодом, впевнений, буде і хлопців".

Зображення: facebook/ Національна служба здоров'я України Візит для моніторингу НСЗУ в Кіровоградському обласному клінічному онкологічному центрі.

З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено обов'язкову безкоштовну вакцинацію дівчат віком 12-13 років проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Одноразова доза 9-валентної вакцини тепер є частиною Національного календаря щеплень, що спрямована на запобігання раку шийки матки та інших онкологічних захворювань, які можуть бути спровоковані цим вірусом.

Також онколог вважає, що на ці 30% можна попрацювати з харчовими звичками та фізактивністю.

Нагадаємо: які методи профілактики ракових захворювань існують?

Експертка GMKA та клінічна онкологиня з медичної мережі "Добробут" Юлія Новицька зазначає, що ефективні методи профілактики онкологічних захворювань включають:

збалансоване раціональне харчування; достатня фізактивність; уникнення паління та надмірного вживання алкоголю; використання сонцезахисних засобів та відмова від засмагання; регулярні профілактичні обстеження, залежно від статі та віку (онкоскринінг); вакцинація від вірусу гепатиту В та вірусу папіломи людини.

Те, що ви ніколи не зіткнетеся з онкологічними захворюваннями, звичайно, не може бути гарантовано, проте певні дії можуть значно знизити ризики.

Зображення: ММ "Добробут" Юлія Новицька, спеціалістка з онкології Ціль 3. 60% випадків онкологічних захворювань виявлено на початкових етапах.

Увага зосереджена на різних типах ракових захворювань, для яких науково підтверджено ефективність раннього виявлення та скринінгу, таких як рак грудей, колоректальний, шийки матки, печінки та оральний рак. Це стосується, зокрема, діагностичних можливостей, громадських кампаній та готовності медичних систем до боротьби з іншими формами раку.

Велика кількість українців, які страждають на рак, за статистикою, звертається за медичною допомогою на пізніх етапах захворювання. Причини цього явища різноманітні, зазначає співвиконавча директорка GMKA, онкохірургиня Інеса Гуйванюк:

Багато типів раку можуть протікати без проявів симптомів протягом тривалого часу або виявлятися на пізніх етапах, як це відбувається, наприклад, з раком підшлункової залози, печінки та жовчних шляхів, з якими я працюю найбільше. В таких ситуаціях пацієнти зазвичай приходять вже з поширеними або метастатичними формами хвороби. Подібна ситуація спостерігається у багатьох країнах, оскільки ефективні програми скринінгу для цих видів раку, особливо в Європі, поки що відсутні. В Україні протягом тривалого часу не було державних програм онкоскринінгу, що призводило до виявлення багатьох захворювань на пізніх стадіях. Починаючи з 2025 року, в рамках Програми медичних гарантій стали доступні безкоштовні скринінги для раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку, що дозволяє людям краще стежити за своїм здоров'ям. Щоб отримати скринінг, необхідно звернутися до сімейного лікаря та отримати електронне направлення. Однак деякі люди схильні до самолікування, шукаючи інформацію в інтернеті, звертаючись до альтернативних методів лікування або відвідуючи заклади, які не є спеціалізованими онкологічними центрами. Це призводить до втрати дорогоцінного часу.

Зображення: GMKA Інеса Гуйванюк

Юлія Новицька зазначає, що в Україні існує критична нестача надійних джерел інформації для пацієнтів: "На жаль, багато з того, що українські пацієнти можуть знайти в інтернеті про свої захворювання, є міфами або недостовірними даними. Наприклад, під час стажування в кількох клініках у Сполучених Штатах та Європі я була вражена тим, що там існує безліч онлайн-ресурсів, які пропонують точну та зрозумілу інформацію про діагностику і лікування онкологічних захворювань, створену лікарями та представниками пацієнтських організацій. У таких країнах пацієнти зазвичай краще інформовані та усвідомлені щодо лікування, яке їх очікує, а також можливих побічних ефектів".

Через брак надійних інформаційних джерел для пацієнтів, виникає можливість для шахрайських схем. Онкологи підкреслюють: рак не піддається лікуванню за допомогою альтернативних і нетрадиційних методів. Всі ці підходи лише відводять час і забирають гроші.

Незважаючи на ці труднощі, Копецький зазначає, що в Україні вже досягнуто значного прогресу в діагностиці онкологічних захворювань на початкових етапах, зокрема пухлин товстої кишки.

Нагадуємо, що обстеження, такі як КТ та МРТ, є доступними, проте не слід призначати їх самостійно. Лише лікар має право оцінити необхідність проведення таких діагностичних процедур.

Зображення: sokl.com.ua МРТ, Сумська обласна клінічна лікарня Ціль 4. 80% медичних установ, що пропонують онкологічну допомогу, повинні бути оснащені усіма необхідними медикаментами, діагностичними пристроями та сучасними технологіями.

"Як зазначає Копецький, наша система успішно виконала цей стандарт."

Бо:

Ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, повністю фінансуються Національною службою здоров'я. Базові протипухлинні препарати покриваються з центрального бюджету, тоді як дорогі препарати частково закуповуються через договори керованого доступу або надаються благодійними організаціями. У регіональних онкологічних установах доступна хірургічна допомога. Променева терапія раніше була доступною, а наразі триває модернізація обладнання, що сприятиме підвищенню якості лікування.

"Технології, які в даний час відсутні в Україні, навряд чи суттєво змінять ситуацію в сфері онкологічної допомоги. Серед таких можна виділити протонну терапію та CAR-T технологію. Було б бажано мати більше коштовних протипухлинних медикаментів, і в цьому напрямку вже ведеться активна робота," - зазначає Слава Копецький.

Зображення: facebook/Onco.Center.Kyiv Київський міський клінічний онкологічний центр Мета 5. 50% держав забезпечені всім необхідним для онкологічної допомоги.

Україна входить у це число, каже Копецький: "Доступні протипухлинні засоби покривають потребу у 80-85% випадках".

Юлія Новицька додає, що в нас доступні в країні усі основні методи лікування онкозахворювань, але відсутні деякі найсучасніші інноваційні ліки. Утім, список ліків, що входять в державні закупівлі, безперервно розширюється протягом останніх років.

З 2026 року в Україні планується безкоштовне забезпечення двох препаратів для імунотерапії, призначених для лікування ранніх форм раку легень та пізніх форм меланоми шкіри. Крім того, буде доступний один препарат для таргетної терапії метастатичного раку молочної залози, а також два ключових препарати для лікування онкогематологічних захворювань.

Усі ці труднощі виникають у нас переважно через нестачу фінансів, чи не так?

Ні, великий бюджет, як у США, не забезпечує значного результату, якщо профілактика та раннє виявлення не є частиною звичайної медичної практики, а доступ до лікування залишається нерівномірним. Про це говорить Неля Мельничук, генеральна директорка Global Medical Knowledge Alliance. Вона працює в лікарнях Brigham and Women's Hospital та Dana Farber Cancer Institute, а також викладає як асистент професора хірургії в Harvard Medical School.

Изображение: GMKA Неля Мельничук

Рак не є єдиною недугою; це цілий спектр, що охоплює різні етапи: від ризикованих чинників і профілактичних заходів до скринінгу, діагностики, лікування, спостереження та реабілітації.

"Найефективніший спосіб у боротьбі з раком полягає в запобіганні його виникнення або в зниженні ризиків. Однак профілактика часто залишається на другому плані в конкурентній боротьбі за увагу та ресурси, оскільки її результати не є миттєвими та не мають конкретного відповідального, - зазначає професорка Мельничук."

Вона зазначає, що в Сполучених Штатах профілактика демонструє певну ефективність у тих випадках, де були впроваджені комплексні державні рішення.

регулювання тютюнової продукції, оподаткування, обмеження куріння у громадських місцях; щеплення (ВПЛ, гепатит B).

Крім того, на етапі раннього виявлення в США існують високоякісні протоколи, сучасні технології та кваліфіковані фахівці. Основна проблема полягає в організації та доступності цих ресурсів.

Неля Мельничук ділиться інформацією про існування двох різних моделей:

Організований скринінг - це процес, де система самостійно супроводжує пацієнта, веде реєстрацію, надсилає запрошення, нагадує, а також контролює присутність та маршрут пацієнта у випадку позитивного результату тесту на онкологічне захворювання. Натомість опортуністичний скринінг залежить від особистої ініціативи: все визначається тим, чи звернеться людина до лікаря, чи зможе спеціаліст згадати про скринінг, а також від наявності медичної страховки, вільного часу тощо.

"У Сполучених Штатах у багатьох регіонах спостерігається ситуація, що нагадує другу модель, внаслідок чого виникають характерні 'пляшкові шийки', - зазначає професорка. Це відбувається тоді, коли:"

Існує проблема, коли люди не мають свого сімейного лікаря або стикаються зі складнощами при спробах записатися на прийом. Профілактичний візит зазвичай короткий, і в межах одного візиту може виникнути до десяти різних питань, що ускладнює можливість проведення скринінгу. Навіть якщо результати скринінгу виявляються позитивними, це не гарантує оперативної діагностики: необхідно проходити процедури направлення, отримувати узгодження, вирішувати питання логістики, а іноді доводиться чекати тижнями. Додатково, існує ризик наддіагностики та отримання хибнопозитивних результатів. Тому важливо, щоб процес скринінгу був раціональним, базувався на доказах та мав чіткий план подальших дій.

"Скринінг без чітко визначеного маршруту не є справжнім скринінгом, а лише тестуванням", - зазначає Неля Мельничук. "Головна відмінність між системами полягає в тому, чи можуть вони не лише проводити тестування, а й ефективно вести пацієнта до діагностики та лікування, не витрачаючи часу."

Фото: ucl.ac.uk Променева терапія

У Сполучених Штатах лікування раку в провідних медичних установах досягає високих стандартів: мультидисциплінарні команди, передові хірургічні методи, променева терапія, таргетні та імунотерапії, а також клінічні дослідження. Однак, як зазначає експерт, в межах однієї країни пацієнти стикаються з різними реаліями.

Дехто має можливість скористатися великим академічним закладом та системою супроводу пацієнтів, в той час як інші живуть далеко від таких центрів, не мають транспорту, можливості догляду за дітьми, оплачуваної відпустки або стикаються з обмеженнями в умовах страхування. Яке з цих питань є найбільш актуальним для України?

Неля Мельничук бачить кілька принципів, які працюють і в США, і в інших країнах -- і які можна адаптувати:

Зміцнення сімейної медицини за допомогою спеціалізованих інструментів: протоколи виявлення раку, оперативні направлення, телемедичні консультації, навчальні програми та інше.

Систематичний скринінг там, де його вплив є найбільш значущим. Основним моментом є наявність реєстру, запрошень, моніторинг охоплення та управління подальшими діями після отримання позитивного результату.

Діагностика: візуалізація, біопсії, вчасні терміни часто важливіші за ще одну інноваційну терапію, бо без діагнозу лікування не стартує;

Мультидисциплінарність і стандартизація: це про команди фахівців, які комплексно дивляться на людину, про стандарти лікування, і збори даних, зокрема через онкореєстр;

Навігація для пацієнтів - це ефективний метод, який дозволяє знизити ризик запізнілого діагностування та втрату пацієнтів під час переміщення між медичними кабінетами.

Саме тому сімейна медицина вважається ключовим елементом системи охорони здоров'я. Однак, коли вона неефективна або важкодоступна, пацієнти з онкологічними захворюваннями звертаються за допомогою занадто пізно, зауважує Неля Мельничук. Це особливо помітно в лікарнях: "У таких випадках навіть найсучасніші методи лікування онкології змушені працювати в умовах надзвичайної ситуації, а не надавати планову та ефективну допомогу."