Спрямована на боротьбу з корупцією та порушеннями партійної дисципліни кампанія дедалі більше перетворюється на інструмент посилення особистого контролю китайського лідера.
Згідно з інформацією, опублікованою у Financial Times, проводиться аналіз обсягів переслідувань серед партійної еліти та їх потенційного впливу на управлінську систему Китаю.
Сотні тисяч чиновників у в'язниці
Згідно з підрахунками Міньсіня Пея, професора державного управління в Claremont McKenna College, протягом 11 з 13 років правління Сі, за наявними даними, близько 628 тисяч партійних чиновників були притягнуті до кримінальної відповідальності. Вірогідно, значна частина з них отримала реальні терміни ув'язнення. Як зазначає науковець, загалом близько 7,2 мільйона членів Комуністичної партії Китаю зазнали різноманітних форм політичних, адміністративних або судових покарань.
Масштаби кампанії стали очевидними під час третього терміну Сі, що почався у 2023 році. У цей час кількість кримінальних справ проти партійних функціонерів зросла в 14 разів у порівнянні з його другим п'ятирічним терміном.
Згідно з інформацією, опублікованою Financial Times, під час третього терміну Сі щорічно більше 800 тисяч осіб підлягають дисциплінарним санкціям. У 2025 році цей показник досяг історичного максимуму в 983 тисячі. Кількість представників еліти, які щороку стають об'єктами кримінальних розслідувань, коливається в межах приблизно 75 тисяч.
Для порівняння, під час другого терміну правління попередника Сі Цзіньпіна, Ху Цзіньтао, дисциплінарні покарання щорічно накладалися на середньому 145,8 тисячі членів партії, тоді як близько 5460 чиновників зазнавали кримінального переслідування щороку.
Водночас офіційні цифри ще масштабніші. За інформацією китайського державного агентства "Сіньхуа", заступник секретаря Центральної комісії КПК з перевірки дисципліни Чжан Фухай повідомив, що від 18-го з'їзду партії у 2012 році дисциплінарні та наглядові органи порушили 8,105 млн справ і притягнули до відповідальності 7,922 млн осіб. Серед них -- 963 високопосадовці, які перебували під безпосереднім наглядом Центрального комітету КПК.
Сі обґрунтовує загострення репресивних заходів потребою подолати корупцію та ліквідувати "суттєві приховані загрози всередині партії, уряду та збройних сил". На нещодавньому пленарному засіданні керівництво Комуністичної партії Китаю, по суті, виставило ультиматум для партійних членів: абсолютна підпорядкованість лідерам або виключення з лав партії.
До чого призведе страх і боротьба за лояльність
Експерти зауважують, що масові чистки можуть призвести до несприятливих наслідків для політичної та економічної системи Китаю. Замість того, щоб підвищити ефективність уряду, такі дії можуть створити атмосферу страху, в якій чиновники більше зосереджуватимуться на уникненні покарань, аніж на вирішенні актуальних проблем країни.
Віктор Ші, професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, зазначає, що аналогічні реформи в партійних структурах вже мали місце в минулому, проте кількість посадовців, які були звинувачені у корупційних схемах та відсторонені від виконання своїх обов'язків, не припиняє зростати.
"Експерт зазначив, що оголосивши про нульову терпимість, державні службовці, змагаючись між собою, почнуть активно збирати свідчення про правопорушення своїх колег, аби усунути конкурентів у боротьбі за вищі посади."
Він вважає, що побоювання можливих звинувачень у корупції можуть заважати місцевим органам влади здійснювати великі проєкти, оскільки залучення підрядників та обробка значних фінансових ресурсів несуть з собою додаткові ризики для чиновників.
Старша економістка компанії Oxford Economics, Шейна Юе, зазначає, що існує певна суперечність між політикою репресій та економічними цілями Китаю. Вона вважає, що урядові чиновники можуть більше акцентувати увагу на демонстрації політичної вірності, ніж на пошуку нових шляхів для вирішення проблем економіки, яка страждає від низького споживчого попиту, надмірних виробничих потужностей, затяжної кризи в сфері нерухомості та дефляційних тенденцій.
Ще одним можливим наслідком цієї кампанії є загострення феномену, відомого як "ехокамера". У такому випадку підлеглі передають керівництву лише ту інформацію, яка відповідає його очікуванням, при цьому замовчуючи справжні труднощі.
Директор Інституту Китаю при SOAS University of London, Стів Цанг, висловлює думку, що Сі Цзіньпін продовжить зміцнювати свій особистий вплив на Комуністичну партію.
"Як зазначив експерт, пленум в основному зосередився на темах лояльності, дисципліни та контролю."
Сі Цзіньпін уже відмовився від традиції регулярної зміни лідерів, яка існувала після смерті Мао Цзедуна, і забезпечив собі третій термін на посаді голови Китаю. Наступний з'їзд Комуністичної партії заплановано на осінь 2027 року, де, як очікується, він намагатиметься отримати переобрання на четвертий термін. На думку Міньсіня Пея, зміцнення контролю партії перед цим з'їздом є навмисним кроком.
Широка антикорупційна ініціатива, яку китайські чиновники вважають успішною, насправді не показує значних досягнень у міжнародних рейтингах. Зокрема, з 2012 року позиція Китаю в індексі сприйняття корупції, що публікується Transparency International, покращилася лише на чотири бали — з 39 до 43. Фахівці попереджають: все більш масштабні чистки можуть не стільки сприяти оздоровленню партійної системи, скільки посилити її залежність від особистої лояльності до Сі Цзіньпіна.
Нагадуємо, що Китай висловив можливість проведення історичної зустрічі керівників трьох ядерних держав. Пекін вже активно взаємодіє з Вашингтоном та Москвою, і потенційні переговори можуть призвести до значних геополітичних змін.
#
