На початку березня Світовий тур знову завітає до Європи, як це стало традицією. Першою європейською гонкою в розкладі елітного дивізіону світового велоспорту стала Омлооп Хет Нюсблад, що пройшла минулої суботи. Однак для багатьох шанувальників велоспорту справжнім початком великого сезону стане італійська одноденна гонка Страде Б'янке, запланована на суботу, 8 березня.
Страде Б'янке стала справжнім феноменом у світі велоспорту. Ця дисципліна відзначається своєю консервативністю, а найпрестижнішими вважаються змагання з багатою історією, що зазвичай налічує понад століття, та значною спадщиною. Гонки на Близькому Сході та інших, менш традиційних для велоспорту регіонах, протягом багатьох років намагаються компенсувати брак історичного контексту фінансовими вливаннями, однак статус другого сорту їм все ще не вдається змінити.
В свою чергу, Страде Б'янке прорватися в когорту найпрестижніших гонок сезону зуміла, не маючи за плечами ні багатої історії, ні великих грошей. Просто за рахунок того, що створили унікальну та дуже цікаву гонку в одному із наймальовничіших регіонів світу, Тоскані, де, до того ж, просто обожнюють велоспорт. І зараз Страде Б'янке багато хто вже називає "неофіційним шостим Монументом", а склад учасників часто такий, якому можуть позаздрити навіть Гран тури. І все це без великих грошей, без історії - ідеальний приклад природного, а не штучно створеного успіху.
Тоскана славиться своїм виноробством та чудовими містами з витонченою архітектурою і вузькими середньовічними вуличками. Гонка Страде Б'янке ідеально відображає ці характерні особливості регіону. Основною особливістю змагання є довгі відрізки білих гравійних доріг, що й дало назву гонці Strade Bianche, що в перекладі з італійської означає "Білі дороги". Ці маршрути зазвичай проходять серед живописних виноградників у долині К'янті. Завершується гонка на мальовничій центральній площі Сієни, П'яцца дель Кампо, до якої веде короткий, але крутий підйом вузькою брукованою вуличкою середньовічного міста. У сучасному велоспорті немає жодної гонки, що могла б зрівнятися з цією.
Ідея проведення елітних шосейних велогонок білими дорогами Тоскани виявилася настільки вдалою, що її вирішила запозичити і Джиро д'Італія. Починаючи з 2010 року у маршруті "Корса роза" періодично з'являються етапи з ділянками маршруту Страде Б'янке. Саме прем'єрна поява білих доріг у 2010 році виявилася найепічнішою. Гонка відбувалася під проливним дощем, що призвело до великої кількості падінь та до того, що гонщики їхали буквально покритими товстим шаром болота. Неймовірне видовище та важке випробування для спортсменів.
У 2025 році дистанція Страде Б'янке складе 213 км зі стартом і фінішем у Сієні. Гонщикам доведеться подолати 15 секторів тих самих білих гравійних доріг сукупною дистанцією в 81,7 км. Втім, долання гравійних ділянок, що вимагає особливих навиків та додаткових фізичних зусиль (особливо в умовах дощу) - не єдина складність маршруту.
Тосканські шляхи далекі від ідеальної рівнини; гонщикам належить здолати чимало коротких, але стрімких підйомів. Загальна висота, яку їм потрібно буде подолати, досягне 4128 метрів — цифра, що цілком порівнянна з важкими етапами високогірних Гран-турів.
Відомий фінальний підйом по бруківці до П'яцца дель Кампо в Сієні охоплює 500 метрів з середнім ухилом 12,4%. Проте, завдяки складності та вибірковості гонки, шанси на перемогу часто визначаються значно раніше.
Страде Б'янке вперше відбулася в 2007 році. Проте її коріння сягає середини 90-х років, коли вона проводилася як масові любительські змагання (ГранФондо). Якщо зосередитися на професійному аспекті гонки, то в 2025 році ця подія відзначить свій 19-й ювілей.
Календар Світового туру Страде Б'янке поповнився лише в 2017 році, але до цього моменту гонка вже багато років поспіль привертала увагу учасників, що викликало заздрість у багатьох престижних змаганнях елітного рівня світового велоспорту.
Найуспішнішим велогонщиком в історії Страде Б'янке вважається видатний швейцарець Фабіан Канчеллара, який здобув перемогу у 2008, 2012 та 2016 роках. Він також є найстаршим переможцем у цій гонці: у 2016 році, в своєму прощальному сезоні, він здобув тріумф у віці 34 років і 353 днів. Двічі на п'єдестал піднімалися поляк Міхал Квятковскі та чинний чемпіон, словенець Тадей Погачар.
- Першим в історії переможцем Страде Б'янке став російський велогонщик команди CSC Олександр Колобнєв, який виграв у 2007 році. На той момент гонка носила свою стару назву - Ероїка Монте Паскі.
Найуспішнішими націями в історії перегонів Страде Б'янке є Швейцарія та Бельгія, які обидві здобули перемогу тричі. Усі три перемоги Швейцарії були досягнуті Фабіаном Канчелларою, як вже згадувалося раніше. Щодо Бельгії, її успіхи були результатом зусиль трьох різних велосипедистів: Філіппа Жильбера у 2011 році, Тіша Беноота у 2018 році та Воута Ван Арта у 2020 році.
- Господарі, італійці, святкували перемогу в Страде Б'янке лише одного разу - в 2013 году, коли переміг Морено Мозер. Саме він залишається наймолодшим переможцем в історії - 22 роки і 70 днів.
Три гонщики - Алессандро Баллан, Петер Саган та Грег Ван Авермат - двічі здобули друге місце. Цікаво, що жоден з них не зміг виграти на білих шляхах Тоскани.
У статусі беззаперечного головного фаворита до старту Страде Б'янке підходить дворазовий і чинний чемпіон, Тадей Погачар. Минулого року саме вражаючою перемогою в Тоскані (атака за 82 км до фінішу та майже 3 хвилини переваги над другим місцем у підсумку) словенець відкрив свій феноменальний сезон-2024.
Цього року Погачар підходить до Страде Б'янке уже з 7 гоночними днями в активі - наприкінці лютого він впевнено виграв Тур ОАЕ. Важко сказати, що, окрім форс-мажору, може завадити капітану UAE Emirates втретє відсвяткувати перемогу на вилицях Сієни. У старлисті "Білих доріг" цього року відсутні Матьє Ван дер Пул, Ремко Евенепул і Воут Ван Арт - гонщики, які першими спадають на думку, коли задаєшся запитанням "Хто може обіграти Погачара на топовій одноденці?".
Головним асистентом Тадея стане Тім Велленс, який також має можливість поборотися за призове місце. Бельгійський гонщик зайняв третю позицію на своїй першій Страде Б'янке у 2017 році, двічі потрапляв до топ-10 і жодного разу не фінішував нижче 13 місця – вражаючі результати.
Погачар - не єдиний словенець, який може поборотися за високі місця. У складі Bahrain Victoroius на старт вийде ексчемпіон Мілан - Сан Ремо Матей Мохоріч, який у попередні два роки потрапляв на Страде Б'янке у топ-6. Хороша історія виступів на Білих дорогах і у партнера Мохоріча по команді Пельо Більбао, тим паче, що 35-річний баск саме на пізній стадії своєї кар'єри розкрився як сильний одноденник.
Не списуємо з рахунків і ще одного словенця, Яна Тратніка. Минулого тижня йому не пощастило з проколом колеса на Омлоопі, і захистити свій чемпіонський титул він не зумів. Окрім нього, у складі Red Bull Bora на старт також вийде Тім Ван Дейке, який у минулому сезоні проявив себе як перспективний майстер північних класик. Не списуємо з рахунків іменитого італійця Джанні Москона. Останні декілька років у нього видалися просто жахливими, проте, можливо, зміна команди дозволить Джанні перезавантажити кар'єру. Капітаном Red Bull Bora планувався Максім Ван Гілс, проте за декілька днів до старту він захворів і знявся з гонки.
На Страді Б'янке Lidl Trek представив надзвичайно сильний склад. У команді є шість перспективних гонщиків, які можуть претендувати на високі результати. Серед них - колишній чемпіон Мілан - Сан Ремо Яспер Стуйвен, Андреа Баджолі, а також ветеран з Нідерландів Бауке Моллема. Не варто забувати і про молодих талантів, таких як 18-річний данський вундеркінд Альберт Вітен Філіпсен, який впевнено стартував у своєму першому професійному сезоні на Турі Даун Андер. Також варто звернути увагу на Квінна Сімонса та чеського гонщика Матіаса Вачека, який нещодавно вразив усіх своїм виступом на Омлоопі.
До числа топ-фаворитів також слід віднести переможця 2023 року Тома Підкока, якому зміна команди у міжсезоння явно пішла на користь. У поточному сезоні на рахунку 25-річного британця вже є дві перемоги на етапах і загальний залік Туру АльУла, а також виграний етап на Вуельті Андалусії. Що стосується колишньої команди Підкока, Ineos Grenadiers, то їхньою головною ставкою буде дворазовий переможець Страде Б'янке, Міхал Квятковскі. Втім, поляк перемагав уже досить давно - у 2014 і 2017 роках.
Небезпечною темною конячкою стане Леннерт Ван Етвелт, який після виходу Максіма Ван Гілса на перший план став ключовою надією команди Lotto. У свою чергу, Alpecin Deceuninck, через відсутність Матьє Ван дер Пула та Яспера Філіпсена, покладатиме сподівання на Джанні Вермеєрша, який у минулому сезоні завершив гонку Париж - Рубе на шостій позиції.
Одна з найскромніших команд Світового туру, EF Education EasyPost, привезла досить цікавий склад. Основною надією команди стане Бен Хілі. Якщо ірландець зможе повернутися до своєї колишньої форми, яка була на рівні двох років тому, суперникам не поздоровиться. Як альтернативу можна розглядати досвідченого Міхаеля Вальгрена та навіть зіркового Річарда Карапаса, який вважає Страде Б'янке важливою підготовкою до Тіррено - Адріатико.
Лідером команди Groupama FDJ стане Валентен Мадуас, віцечемпіон Страде Б'янке 2023 року. Не слід також забувати про Давіда Годю, який розпочав свій сезон з подіумного місця на загальному заліку Туру Омана у лютому. У Movistar основною ставкою виступатиме господар перегонів Давіде Формоло, котрий у 2020 році фінішував другим на Страде Б'янке, а в попередні два роки також потрапляв до топ-10.
Команда Soudal Quick Step прибула не в повному бойовому складі, і її єдина надія, здається, полягає у Мікелі Ланді. Хоча рельєф Страде Б'янке йому підходить, він ніколи не вважався експертом у їзді по стеррато. Капітаном Jayco AlUla стане Філіппо Дзана, який минулого року посів дев'яте місце у Сієні. У свою чергу, команда Visma Lease a Bike, в умовах відсутності Воута Ван Арта, покладається на угорця Аттілу Вальтера, який вже двічі потрапляв до топ-5 на Страде Б'янке.
Свою дебютну масштабну гонку в команді Tudor Cycling проведе Марк Хірші, який у минулому сезоні з UAE Emirates почав демонструвати форму, схожу на його виступи 2020 року. Перед Страде Б'янке швейцарський гонщик вже має на рахунку перемогу на Класіці Комунітат Валенсіана, а також кілька входжень до топ-5 на Трофео Кальвія та Фон Дром Класік у нинішньому сезоні.
XDS Astana у цьому сезоні активно бореться за своє місце в Світовому турі, і кожен здобутий бал є важливим для команди Олександра Вінокурова. На змаганні Страде Б'янке можливість набрати очки можуть мати італійці — новачок Дієго Уліссі та чинний чемпіон Італії Альберто Беттіоль, який нещодавно фінішував на сьомій позиції на Трофео Лайгуелья. Це хороший старт для колишнього переможця Тур де Фландрії в новій команді.
Виступить на Страде Б'янке і один представник України - Кирило Царенко, чия команда Solution Tech Vini Fantini отримала вайлд-кард також на Мілан - Сан Ремо. Для 24-річного українця це буде дебют на Страде Б'янке та сумарно лише другий гоночний день у поточному сезоні - 5 березня він посів 63 місце на Трофео Лайгуелья. Можна очікувати побачити Кирила у відриві дня, проте навряд чи він претендуватиме на високі місця на фініші.
#Росія #Європа #Архітектура #Тоскана #Календар #Італія #Дощ #Швейцарія #Італійці #Угорці #Польський народ #Нація #Бельгія #Консерватизм #Ярослав Мудрий #Близький Схід #Середньовіччя #Раса та етнічна приналежність у переписі населення США #Вино #Ван, Туреччина #Об'єднані Арабські Емірати #Європеоїдна раса #Мілан #Прем'єра #Aurochs #Лідл. #Словенці #Фламандський регіон #Більбао #Астана #Велосипедний спорт #Серія A #Гравій. #Сієна #Олександр Колобнєв #Фабіан Канселлара #Болото #Джиро д'Італія #Виноградник #Шосейні велоперегони #Баски #Ineos #Аттіло! #Отримано #Арта, Греція #Оман
